Справа № 345/3806/25
Номер провадження 2/350/665/2025
04 грудня 2025 року Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області у складі: головуючого судді Сокирко Л.М., секретаря судових засідань Видойник І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області в селищі Рожнятів Калуського району Івано-Франківської області заяву адвоката Жиляка Михайла Дмитровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про компенсацію відповідачу судових витрат внаслідок необґрунтованих дій позивача по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Новицької сільської ради Калуського району Івано-Франківської області про визнання недійсним заповіту,
Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 10 листопада 2025 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Новицької сільської ради Калуського району Івано-Франківської області про визнання недійсним заповіту у підготовчому судовому засіданні залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України (до початку розгляду справи по суті позивачка спрямувала до суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду).
14 листопада 2025 року від представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Жиляка М.Д. до суду надійшла заява про компенсацію відповідачці ОСОБА_1 судових витрат внаслідок необґрунтованих дій позивачки ОСОБА_2 , у якій просив стягнути (компенсувати) із позивачки ОСОБА_2 на користь відповідачки ОСОБА_1 понесені нею судові витрати пов'язані із розглядом справи, а саме витрати на оплату правової допомоги у сумі 35 000 грн.
Позивачка ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, подала до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвокату, вважаючи заявлену до стягнення суму витрат значно завищеною, неспівмірною зі складністю справи, обсягом виконаної роботи на стадії підготовчого судового засідання; розгляд заяви просила здійснювати без її участі. Відповідачка та її представник у судове засідання не прибули. 27 листопада 2025 року адвокат Жиляк М.Д. спрямував до суду клопотання, у якому заперечував проти клопотання ОСОБА_2 про зменшення витрат на оплату правничої допомоги у зв'язку із його необґрунтованістю; розгляд справи просив здійснювати за його відсутності та за відсутності ОСОБА_1 . Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Дослідивши матеріали справи, вивчивши заяву, надані докази, суд приходить до наступного висновку. Згідно з положеннями статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Загальне правило щодо компенсації судових витрат у разі залишення позову без розгляду передбачено частиною п'ятою статті 142 Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якою у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Відтак зі змісту частини п'ятої статті 142 Цивільного процесуального кодексу України вбачається, що відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, не у всіх випадках залишення позову без розгляду, а лише якщо воно відбулось внаслідок необґрунтованих дій позивача. Залишення позовної заяви без розгляду на підставі заяви позивача це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія це диспозитивне право позивача, передбачене нормами Цивільного процесуального кодексу України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви. Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, яке не містить обмежень в його реалізації. Крім того, звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим статтею 55 Конституції України, та безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову. Таким чином, за змістом частини п'ятої статті 142 Цивільного процесуального кодексу України, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідачу, згідно з процесуальним обов'язком доказування, необхідно було довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були здійснені останнім в ході розгляду справи та в чому вони виражені. Разом з тим, за змістом частини дев'ятої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. З системного тлумачення положень частин п'ятої, шостої статті 142, частини дев'ятої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України вбачається, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідно до частини п'ятої статті 142 Цивільного процесуального кодексу України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 521/3011/18. Під зловживанням процесуальними правами законом визначено таке. Так, відповідно до частин першої-другої статті 44 Цивільного процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Тобто, у разі залишення позову без розгляду вимоги відповідача про компенсацію здійснених ним витрат підлягають задоволенню лише у разі необґрунтованих дій позивача, або у випадках зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправомірних дій сторони. Відповідно до вказаних вище норм сам по собі факт залишення позовної заяви без розгляду за заявою позивачки, за відсутністю факту її необґрунтованих дій - не є достатньою правовою підставою для задоволення вимог відповідачки про компенсацію понесених нею витрат. Звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивачки, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, яке вона вправі реалізовувати з метою свого захисту в порядку статті 4 Цивільного процесуального кодексу України. Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Право позивача відмовитися від позову, чи від частини позовних вимог або ставити питання про залишення позовної заяви без розгляду також є безумовним правом позивача. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви. В ході розгляду заяви про компенсацію відповідачці ОСОБА_1 судових витрат внаслідок необґрунтованих дій позивачки, встановлено, що адвокатом Жиляком М.Д., який діє в інтересах відповідачки ОСОБА_1 не надано доказів необґрунтованих дій позивачки, не зазначено, в чому саме полягали її необґрунтовані дії та чим це підтверджено.
Суд зазначає, що подання позивачкою ОСОБА_2 заяви про залишення позовної заяви без розгляду, є реалізацією суб'єктивного процесуального права позивача у даній справі, однак не є свідченням необґрунтованості поданої нею позовної заяви та не дає підстав для висновку, що внаслідок саме неправильних дій позивачки було ініційовано провадження у даній справі, оскільки оцінка обґрунтованості заявлених позивачкою позовних вимог в даному випадку судом не здійснювалась. Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким чином, матеріали справи не містять доводів і доказів необґрунтованості дій позивачки, здійсненні останньою в ході розгляду справи. Крім того, витрати на правову допомогу виникли у відповідачки ОСОБА_1 не внаслідок необґрунтованих дій позивачки, а в порядку реалізації нею як відповідачем по справі своїх процесуальних прав, зокрема, права на подання відзиву, представництва інтересів в суді. З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що стороною відповідача не доведено які дії позивачки в ході розгляду справи слід вважати необґрунтованими та в чому їх прояв, тому відсутні підстави для покладення на позивачку судових витрат на професійну правничу допомогу. На підставі викладеного вище, керуючись статтями 133, 141, 142, 260 Цивільного процесуального кодексу України, п о с т а н о в и в:
Заяву адвоката Жиляка Михайла Дмитровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про компенсацію відповідачу судових витрат внаслідок необґрунтованих дій позивача по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Новицької сільської ради Калуського району Івано-Франківської області про визнання недійсним заповіту - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали.
Текст ухвали складено 4 грудня 2025 року.
Суддя Сокирко Л.М.