Справа № 209/6490/25
Провадження № 2/209/2255/25
28 листопада 2025 року м. Кам'янське
Дніпровський районний суд міста Кам'янського у складі: головуючого судді - Решетник Т.О.,
за участю секретаря судового засідання - Рябухи Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кам'янського в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Ейс» до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості, -
Короткий зміст позовних вимог.
28.08.2025 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Ейс» звернувся до Дніпровського районного суду міста Кам'янського з вищевказаним позовом, в якому просить суд: стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Ейс», заборгованість за кредитним договором № 548942311 від 22.09.2021 року, у розмірі 22292,55 гривень та судовий збір у розмірі 2422,40 грн., та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 7000,00 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що 22.09.2021 року між ТОВ «МАНІВЕО швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір № 548942311, в формі електронного документа з використанням електронного підпису на суму 5250, 00 грн., та кредитні кошти перераховані на картковий рахунок № НОМЕР_1 .
28.11.2018 року ТОВ «МАНІВЕО швидка фінансова допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали договір факторингу №28/1118-01, у відповідності до умов якого ТОВ «МАНІВЕО швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» приймає належні права вимоги до боржників.
30.10.2023 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 30/1023-01 за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному Реєстрі прав вимоги.
08.07.2025 року між ТОВ ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 08/07/25-Е. Відповідно до реєстру боржників №б/н від 08.07.2025 року до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 548942311 в загальній сумі 22292,55 грн.
Відповідач належним чином умови договору не виконував і має непогашену заборгованість перед ТОВ ФК «ЕЙС» в сумі 22292,55 грн., з яких: 5250,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 17042,55 грн. - заборгованість за відсотками.
Відповідно до викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача вказану заборгованість у розмірі 22292,55 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн., та витрати на правову правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Процесуальні дії у справі. Заяви (клопотання) учасників справи.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.
Ухвалою суду від 01.10.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Вказаною ухвалою сторонам встановлено строки для подання відповідних заяв по суті.
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду від сторін не надходили.
Представник зазначив, що позовні вимоги він підтримує у повному обсязі, просив розглядати справу за відсутності представника позивача.
Відповідач у судове засідання не з'явився, у встановлений судом строк відзив на позов не подав.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи судом встановлено, 22.09.2021 року між ТОВ «МАНІВЕО швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір № 548942311, в формі електронного документа з використанням електронного підпису на суму 5250, 00 грн., та кредитні кошти перераховані на картковий рахунок № НОМЕР_1 .
28.11.2018 року ТОВ «МАНІВЕО швидка фінансова допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали договір факторингу №28/1118-01, у відповідності до умов якого ТОВ «МАНІВЕО швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» приймає належні права вимоги до боржників.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №161 від 23.11.2021 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 21 листопада 2018 року ТОВ “Таліон Плюс» отримало право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 13374,90 грн.
30.10.2023 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 30/1023-01 за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному Реєстрі прав вимоги.
08.07.2025 року між ТОВ ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 08/07/25-Е. Відповідно до реєстру боржників №б/н від 08.07.2025 року до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 548942311 в загальній сумі 22292,55 грн.
Відповідач належним чином умови договору не виконував і має непогашену заборгованість перед ТОВ ФК «ЕЙС» в сумі 22292,55 грн., з яких: 5250,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 17042,55 грн. - заборгованість за відсотками.
Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ста.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.
Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Статтею 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
У постанові Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 31/160 (29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.
Верховний Суд у постанові від 14 червня 2023 року у справі № 755/15965/17 зазначив, що дійсність вимоги (суб'єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб'єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення частини першої статті 203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб'єктного складу. В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб'єкт. За загальним правилом пункту 1 частини першої статті 512, статті 514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов'язанні не відбувається.
Встановивши, що договір факторингу №28/1118-01, за яким відбулось первісне відступлення права вимоги за кредитним договором № 548942311 від 22.09.2021 року, було укладено між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» 28 листопада 2018 року, тобто за два роки до укладення кредитного договору між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем, суд вважає, що вказана обставина взаємовиключає одне одного, оскільки договір факторингу права вимоги є похідних від кредитного договору, а отже не може бути укладеним раніше кредитного договору, за яким переходить право вимоги.
Позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів факту відступлення права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №548942311 від 22.09.2021 року, а тому суд не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства.
Згідно зі ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.
Враховуючи результати вирішення справи, на підставі статті 141 ЦПК України, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст.4,10 - 13,76 - 81,263 - 265,268,273,280 - 283,293,294,315-319 ЦПК України, -
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Ейс» (ЄДРПОУ 42986956, м.Київ, Харківське шосе, буд. 19 офіс 2005) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 АДРЕСА_1 ), про стягнення заборгованості - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Дата складення повного тексту рішення 28.11.2025 рік.
Суддя Т.О. Решетник