Справа № 173/3308/25
Провадження № 3/173/1162/2025
05 грудня 2025 року м. Верхньодніпровськ
Суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Кожевник О.А., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з відділу поліції № 3 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з професійно - технічною освітою, не одружений, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якому роз'яснені права передбачені ст. 10, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП,
27 жовтня 2025 року о 23 год. 30 хв. водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ВАЗ 21033 державний номерний знак НОМЕР_1 рухався по вул. Козацька, м. Верхівцеве, Кам'янського району, Дніпропетровської області, перебував в стані алкогольного сп'яніння, на законну вимогу пройти огляд для встановлення ступеня алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі охорони здоров'я Кам'янської міської лікарні № 9, водій відмовився під відеозапис. Таким чином ОСОБА_1 своїми діями порушив п. 2.5 ПДР за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 провину визнав, пояснив, що вжив стакан слабоалкогольного напою, а потім довелось їхати в аптеку за жарознижувальними препаратами для дитини.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення доходжу наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пункт 2.5 ПДР вказує, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується наступними доказами:
- інформацією викладеною в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 496017 від 27 жовтня 2025 року;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів згідно з яким ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння;
- направленням особи з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції виданого о 23 годині 40 хвилин 27.10.2025 року на ім'я ОСОБА_1 у зв'язку із виявленням ознак алкогольного сп'яніння;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , згідно з якими останній керуючись ст. 63 Конституції України від надання пояснень відмовився;
- фототаблицею до протоколу про адміністративне правопорушення з зображенням транспортного засобу та документів на нього;
- відеозаписом до протоколу про адміністративне правопорушення яким зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння та визнання вживання слабоалкогольних напоїв перед керування транспортним засобом та відсутності посвідчення водія.
Таким чином, дослідивши матеріали справи доходжу висновку, що ОСОБА_1 своїми протиправними діями вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмовився від проходження у встановленому законом порядку від огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до інформаційного листа до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не має.
За приписами ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення повністю підтверджується доказами по справі в їх сукупності, доходжу висновку про необхідність накладення адміністративного стягнення як на інших осіб в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що буде достатнім для попередження вчинення ним інших правопорушень в подальшому.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
На підставі викладеного, керуючись ст. 130, 280, 283 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.
Штраф слід перерахувати на рахунок (IBAN) - UA758999980313020149000004001, отримувач - ГУК у Дніпропетровській області/ Дн-ка об/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37988155, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), ККДБ - 21081300, призначення платежу: протокол серії ЕПР1 № 496017 від 27 жовтня 2025 року.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 605 (шістсот п'яти) гривень 60 копійок, який слід перерахувати на рахунок (IBAN) - UA908999980313111256000026001; отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ)- 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); призначення платежу: *;101; ________ (реєстраційний номер облікової картки платника податків-фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, у разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області.
У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі у сумі 34 000 грн.
На постанову судді може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців після набрання нею законної сили.
Суддя: