05 грудня 2025 року Чернігів Справа № 620/11836/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Дубіної М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами справу за позовом Акціонерного товариства «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
28.10.2025 Акціонерне товариство (далі - АТ) «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» звернулося до суду з позовом, у якому просить:
визнати протиправними дії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Нацкомісія; НКРКП; Регулятор, відповідно) щодо заниження доходів (витрат) в структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на суму 22 293, 66 грн (без урахування податку на додану вартість), визначену абзацом четвертим підпункту 1 пункту 4 постанови Нацкомісії від 21.08.2024 № 1495 «Про застосування санкцій до АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, здійснення заходів державного регулювання та внесення змін до постанови НКРЕКП від 14 червня 2023 року № 1060», при перегляді тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» та коригуванні доходу (витрат) в «Структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання Акціонерного товариства «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» на 2025 рік», яка є додатком до постанови Нацкомісії від 19.12.2024 № 2225 «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» із застосуванням стимулюючого регулювання» (у редакції постанови Нацкомісії від 26.08.2025 № 1341 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 19 грудня 2024 року № 2225»);
зобов'язати Нацкомісію, при найближчому перегляді структури та рівнів тарифів на послуги з розподілу електричної енергії здійснити перерахунок діючих тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ «ЧЕНІГІВОБЛЕНЕРГО» із застосуванням стимулюючого регулювання у бік збільшення доходу (витрат) на суму 22 293,66 грн (без урахування податку на додану вартість) в структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО».
На обґрунтування позовних вимог АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» вказує на протиправність оспорюваних дій відповідача щодо заниження для АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» в Структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» на 2025 рік суми коригування доходу (витрат) на 22 293, 66 грн, а саме на суму, визначену абзацом 4 підпункту 1 пункту 4 постанови НКРЕКП від 21.08.2024 № 1495 «Про застосування санкцій до АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, здійснення заходів державного регулювання та внесення змін до постанови НКРЕКП від 14 червня 2023 року № 1060», який пов'язаний виключно з нібито недотриманням АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» вимог пункту 2 постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1814 «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» із застосуванням стимулюючого регулювання», проте рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 у справі № 620/13762/24, яке набрало законної сили, встановлено відсутність такого порушення з боку відповідача, а нараховані АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» суми заробітної плати понад десятикратний розмір середньої заробітної плати, урахованої у структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії не є витратами від розподілу електричної енергії, а є витратами саме від іншої діяльності, що повністю узгоджується та не суперечить пункту 2 постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1814 «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» із застосуванням стимулюючого регулювання».
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіної М.М. від 04.11.2025 позовну заяву АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
У відзиві на позовну заяву представник НКРЕКП заперечуючи проти заявлених АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» позовних вимог вказує, зокрема, на те, що підставою для оспорюваного у цій справі позивачем коригування доходу на зменшення 22 293,66 грн був чинний абзац 4 підпункту 1 пункту 4 постанови НКРЕКП від 21.08.2024 № 1495 «Про застосування санкцій до АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, здійснення заходів державного регулювання та внесення змін до постанови НКРЕКП від 14 червня 2023 року № 1060», яким було доручено підготувати проект рішення щодо тарифу з урахуванням вилучення 22 293,66 грн, тому при встановленні тарифів на 2025 рік НКРЕКП правомірно вилучила зі структури тарифу суму необґрунтованих витрат на зарплату, як це було передбачено вказаним дорученням згідно із зазначеною вище постановою №1495.
У відповіді на відзив на позовну заяву АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» просить суд ухвалити рішення, яким його позовні вимоги задовольнити повністю та додатково зазначило, що Чернігівський окружний адміністративний суд у рішенні від 18.02.2025 у справі № 620/13762/24, яке набрало законної сили, зазначив, що проєкт рішення щодо встановлення (перегляду) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» із застосуванням стимулюючого регулювання на 2025 рік повинен бути обговорений в майбутньому з урахування всіх обставин, що склалися, в тому числі обставин щодо урахування суми необґрунтованого перевищення максимального розміру заробітної плати, яка фінансується за рахунок тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, що перевищує десятикратний розмір середньої заробітної плати, урахованої у структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, відповідно до постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1814, у розмірі 22 293, 66 грн (без ПДВ); Чернігівський окружний адміністративний суд, встановивши фактичні обставини справи, у рішенні від 18.02.2025 у справі № 620/13762/24 зазначив про достатність коштів для віднесення витрат на оплату заробітної плати, розмір якої перевищує десятикратний розмір середньої заробітної плати, урахованої у структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, до витрат від іншої діяльності та дійшов висновку, що висновок комісії з перевірки, що витрати з перевищення заробітної плати у сумі 26 544,19 грн, понесені позивачем за рахунок діяльності з розподілу електричної енергії спростовується наведеним вище, а отже, є необґрунтованим та безпідставним.
У запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову з покликанням на те, що норма - абзац четвертий підпункту 1 пункту 4 постанови НКРЕКП № 1495 - залишилася чинною, оскільки рішення у справі №620/13762/24 не скасувало і не змінило правового змісту зазначеного нормативного припису, тому НКРЕКП діяла виключно на підставі чинної норми постанови № 1495, відтак відсутні підстави вважати, що Регулятор проігнорував судове рішення.
Суд, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, встановив наступне.
Відповідно до ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії (постанова НКРЕКП від 13.11.2018 № 1434), AT «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» з 01.01.2019 здійснює господарську діяльність з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності.
Згідно з Планом здійснення заходів державного контролю суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2024 рік, затвердженого постановою НКРЕКП від 22.11.2023 № 2202 та постанови НКРЕКП від 03.07.2024 № 1267 «Про збільшення строку проведення планової перевірки АТ «Чернігівобленерго», на підставі посвідчень на проведення планової перевірки від 20.06.2024 № 287, від 01.07.2024 № 320 та від 19.07.2024 № 7, Відповідачем у період з 25.06.2024 по 24.07.2024 здійснено планову перевірку дотримання Позивачем вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1470 (далі - Ліцензійні умови з розподілу електричної енергії), за період діяльності з 01.01.2023 по 31.12.2023, за результатами якої складено Акт планової перевірки від 24.07.2024 № 284 (далі - Акт перевірки).
АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» листом від 31.07.2024 № 107.01/7059/01-14 надало до НКРЕКП письмові пояснення до Акта перевірки, у яких зазначило заперечення щодо встановлених порушень, зокрема і щодо порушення пункту 2 постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1814.
21.08.2024 на засіданні НКРЕКП, за результатами розгляду Акта перевірки прийнято постанову НКРЕКП № 1495 «Про застосування санкцій до АТ «Чернігівобленерго» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, здійснення заходів державного регулювання та внесення змін до постанови НКРЕКП від 14 червня 2023 року № 1060».
Так, пунктом 2 постанови НКРЕКП від 21.08.2024 № 1495 на позивача накладено штраф у розмірі 104 431,00 грн за недотримання вимог пункту 2 постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1814.
Пунктом 4 постанови НКРЕКП від 21.08.2024 № 1495 доручено Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики, у межах здійснення заходів державного регулювання, відповідно до пунктів 1, 13 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України від 22.09.2016 № 1540-VIII «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закону № 1540-VIII):
1) підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії AT «Чернігівобленерго» із застосуванням стимулюючого регулювання на 2025 рік шляхом їх зміни в бік збільшення на загальну суму 36 461,65 грн (без ПДВ), урахувавши:
- суму недоотриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії у 2023 році у розмірі 59403,32 тис. грн (без ПДВ);
- суму профіциту коштів щодо надходжень та витрат, пов'язаних з наданням послуг з приєднання AT «Чернігівобленерго» у 2023 році, у розмірі 648,01 тис. грн (без ПДВ);
- суму необґрунтованого перевищення максимального розміру заробітної плати, яка фінансується за рахунок тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, що перевищує десятикратний розмір середньої заробітної плати, урахованої у структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, відповідно до постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1814, у розмірі 22 293,66 грн (без ПДВ).
Вказані пункт 2 та абзац 4 підпункту 1 пункту 4 постанови НКРЕКП від 21.08.2024 № 1495 «Про застосування санкцій до АТ «Чернігівобленерго» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, здійснення заходів державного регулювання та внесення змін до постанови НКРЕКП від 14 червня 2023 року № 1060» були предметом судової ревізії у справі № 620/13762/24, за наслідками якої, Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 18.02.2025, залишеним буз змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2025, частково задовольнив позовні вимоги:
визнав протиправним та скасував пункт 2 постанови Нацкомісії від 21.08.2024 № 1495 «Про застосування санкцій до АТ «Чернігівобленерго» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, здійснення заходів державного регулювання та внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 червня 2023 року № 1060»;
в іншій частині позову - відмовив.
Під час розгляду справи № 620/13762/24 судами першої та апеляційної інстанцій було, зокрема, встановлено, що контролюючий орган підтвердив здійснення AT «ЧЕРНІГІВОБЛДЕНЕРГО» бухгалтерського обліку та складення ним фінансової звітності відповідно до положень чинного законодавства України, в тому числі підпункту 3 пункту 2.4 Ліцензійних умов, та вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності; загальна сума інших доходів по даним рахункам склала 85 542, 00 грн (за мінусом доходу по рахунку 7160100077 «Дохід від перерахунку резерву сумнівного боргу (розподіл, реактив)», який відображений в розподілі електричної енергії рядок 155 кол. 2 «Інші операційні доходи»); достатність коштів для віднесення витрат на оплату заробітної плати, розмір якої перевищує десятикратний розмір середньої заробітної плати, урахованої у структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, до витрат від іншої діяльності та, як наслідок, висновок комісії з перевірки, що витрати з перевищення заробітної плати у сумі 26 544,19 грн, понесені AT «Чернігівобленерго» за рахунок діяльності з розподілу електричної енергії спростовується наведеним вище, а отже, є необґрунтованим та безпідставним.
В частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування абзацу четвертого підпункту 1 пункту 4 постанови НКРЕКП від 21.08.2024 № 1495, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що доручення підготувати проєкт рішення, ще не є остаточним рішенням щодо встановлення (перегляду) тарифів та передбачає майбутнє обговорення та голосування за проєкт на засіданні НКРЕКП з урахуванням всіх обставин, що склалися, а тому абзац четвертий підпункту 1 пункту 4 резолютивної частини спірної постанови за своєю природою є організаційно-розпорядчим актом внутрішнього-спрямованого змісту, не є індивідуальним актом, а тому жодних прав, свобод, інтересів позивача не порушує, не передбачає для нього жодних обов'язків і обмежень.
В подальшому, постановою НКРЕКП від 26.08.2025 № 1341 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 19 грудня 2024 року № 2225» до постанови НКРЕКП від 19.12.2024 року № 2225 «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» із застосуванням стимулюючого регулювання» внесені, зокрема, такі зміни:
1) підпункт 1 пункту 1 викладено в такій редакції:
«1) тарифи на послуги з розподілу електричної енергії для споживачів та операторів установок зберігання енергії на рівні:
для першого класу напруги - 497,36 грн/МВт·год (без урахування ПДВ);
для другого класу напруги - 2 441,70 грн/МВт·год (без урахування ПДВ)».
2) додаток викладено в новій редакції.
Із змісту цього додатку до постанови НКРЕКП від 26.08.2025 № 1341 з назвою «Структура тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» на 2025 рік», видно, що при встановленні (зміні) АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання на 2025 рік, НКРЕКП, відповідно до підпункту 1 пункту 4 постанови НКРЕКП від 21.08.2024 № 1495, здійснила коригування доходу (витрат) (без урахування ПДВ) у бік збільшення лише на загальну суму 37 109,66 грн (з розрахунку на 4 місяці сума становить 111 328,98 грн).
АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО», вважаючи протиправними дії НКРЕКП в частині заниження для нього в Структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» на 2025 рік суми коригування доходу (витрат) на 22 293,66 грн, тобто на суму, визначену абзацом 4 підпункту 1 пункту 4 постанови НКРЕКП від 21.08.2024 № 1495, звернулось до суду з цим позовом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначено Законом №1540-VIII, відповідно до частини першої статті 1 якого Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема: у сфері енергетики: діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу (частина перша статті 2 Закону № 1540-VIII).
Мета, форми діяльності Регулятора та його основні завдання визначені у статті 3 Закону №1540-VIII, частиною першою якої передбачено, що регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Регулятор здійснює державне регулювання шляхом:
1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом;
2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг;
3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом;
4) державного контролю та застосування заходів впливу;
5) використання інших засобів, передбачених законом (частина друга статті 3 Закону №1540-VIII).
Відповідно до частини третьої статті 3 Закону № 1540-VIII основними завданнями Регулятора є:
1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг;
2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів;
3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав;
4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами;
5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури;
6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг;
7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища;
8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг;
9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг;
10) інші завдання, передбачені законом.
Функції та повноваження Регулятора регламентовані статтею 17 Закону № 1540-VIII, за правилами пунктів 1, 13 частини першої якої визначено, що для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор: приймає обов'язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції; встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб'єктів природних монополій та інших суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом.
Відповідно до пункту 1.2 Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 №1175 (далі - Порядок № 1175):
встановлення тарифів - встановлення (зміна), у тому числі перегляд та уточнення, зокрема серед прогнозного року, тарифів на послуги з розподілу електричної енергії для ліцензіатів;
перегляд тарифів - це встановлення для ліцензіатів тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на перший рік регуляторного періоду на підставі розрахованого необхідного доходу на прогнозний рік або регуляторний період.
Пунктом 7.8 Порядку № 1175 передбачено, що НКРЕКП може ініціювати, у тому числі на підставі звітності та/або за зверненням ліцензіата, встановлення тарифів як засіб державного регулювання у сфері енергетики у разі:
1) закінчення періоду, на який встановлювалися тарифи та їх структура (або закінчення терміну врахування окремих елементів витрат у структурі тарифу);
2) за результатами здійснення заходів контролю за дотриманням Ліцензійних умов;
3) у разі відсутності схваленої інвестиційної програми на прогнозний рік, витрати на виконання якої враховано при розрахунку діючих тарифів;
4) у разі усунення підстави, зазначеної у підпункті 3 цього пункту;
5) у разі невиконання інвестиційної програми та/або недотримання структури тарифів, та/або наявності помилок при розрахунку необхідного доходу;
6) надання ліцензіатом до НКРЕКП недостовірної інформації щодо здійснення ліцензованої діяльності;
7) порушення ліцензіатом умов проведення закупівель товарів, робіт і послуг, визначених діючими нормативними актами; 7
8) зміни обсягів розподілу електричної енергії відносно врахованих при розрахунку діючих тарифів більше ніж на 5 %;
9) зміни економічно обґрунтованих витрат на послуги з розподілу електричної енергії на прогнозний рік відносно, урахованих при розрахунку діючих тарифів, що склалася з причин, незалежних від діяльності з розподілу електричної енергії, якщо це призводить до зміни тарифів більше ніж на 5 % від установленого рівня;
10) наявності дефіциту або профіциту коштів від здійснення діяльності з надання послуг з приєднання електроустановок замовників до електричних мереж у році t-1, що підтверджується розширеним звітом ліцензіата та результатами здійснення заходів контролю за дотриманням Ліцензійних умов;
11) у разі ненадання ліцензіатом звітності до НКРЕКП у терміни, встановлені нормативними актами НКРЕКП;
12) в інших випадках, передбачених нормативно-правовими актами НКРЕКП;
13) у разі невиконання зобов'язань, передбачених нормативно-правовими актами НКРЕКП, у частині подання до НКРЕКП належним чином оформлених та погоджених змін до схваленої інвестиційної програми на відповідний рік шляхом коригування доходу (витрат);
14) у разі усунення підстави, зазначеної у підпункті 13 цього пункту.
Відповідно до пункту 7.10 Порядку № 1175 у разі прийняття рішення щодо встановлення тарифів на підставі звітності з урахуванням пункту 7.8 цієї глави НКРЕКП може встановити тарифи за результатами здійснення заходів контролю за дотриманням Ліцензійних умов.
У разі прийняття рішення щодо встановлення тарифів на підставі підпунктів 3 та 4 пункту 7.8 цієї глави НКРЕКП може зменшити/збільшити відповідні витрати структури тарифів у розмірі джерел фінансування відсутньої/наявної схваленої інвестиційної програми (пункт 7.11 Порядку 1175).
Так, згідно з частиною четвертою статті 19 Закону №1540-VIII під час здійснення державного контролю Регулятор наділений повноваженнями, зокрема, приймати обов'язкові до виконання суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень, накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.
При цьому, однією із форм діяльності Регулятора є здійснення державного регулювання шляхом формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом.
З аналізу пунктів 7.8, 7.10-7.11 Порядку № 1175 випливає, що як засіб державного регулювання у сфері енергетики НКРЕКП має право ініціювати за результатами перевірок господарської діяльності ліцензіатів встановлення тарифів ліцензіата, а при недотриманні ліцензіатом структури тарифу та/або невиконанні інвестиційної програми НКРЕКП може зменшити діючий тариф, вилучивши зі структури тарифу кошти за недотримання ліцензіатом структури тарифу та/або невиконання інвестиційної програми, або врахувати ці кошти як джерело фінансування інвестиційної програми.
Повертаючись до спору, який виник у цій справі, судом встановлено, що відповідно до підпункту 1 пункту 4 постанови № 1495, яка була прийнята за результатом відповідної перевірки, наслідки якої були предметом судової ревізії у справі № 620/13762/24, рішення в якій набрало законної сили, відповідач скорегував у бік збільшення в Структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» на 2025 рік суми коригування доходу (витрат) на загальну суму 37 109,66 грн (з розрахунку на 4 місяці сума становить 111 328,98 грн), що призвело до заниження для позивач в Структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» на 2025 рік суми коригування доходу (витрат) на 22 293,66 грн, тобто на суму, визначену абзацом 4 підпункту 1 пункту 4 постанови НКРЕКП від 21.08.2024 № 1495.
Водночас, судом встановлено, що, Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 18.02.2025 у справі № 620/13762/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2025, частково задовольнив позовні вимоги:
визнав протиправним та скасував пункт 2 постанови Нацкомісії від 21.08.2024 № 1495 «Про застосування санкцій до АТ «Чернігівобленерго» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, здійснення заходів державного регулювання та внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 червня 2023 року № 1060»;
в іншій частині позову - відмовив.
Під час розгляду справи № 620/13762/24 судами першої та апеляційної інстанцій було, зокрема, встановлено, що контролюючий орган підтвердив здійснення AT «ЧЕРНІГІВОБЛДЕНЕРГО» бухгалтерського обліку та складення ним фінансової звітності відповідно до положень чинного законодавства України, в тому числі підпункту 3 пункту 2.4 Ліцензійних умов, та вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності; загальна сума інших доходів по даним рахункам склала 85 542, 00 грн. (за мінусом доходу по рахунку 7160100077 «Дохід від перерахунку резерву сумнівного боргу (розподіл, реактив)», який відображений в розподілі електричної енергії рядок 155 кол. 2 «Інші операційні доходи»); достатність коштів для віднесення витрат на оплату заробітної плати, розмір якої перевищує десятикратний розмір середньої заробітної плати, урахованої у структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, до витрат від іншої діяльності та, як наслідок, висновок комісії з перевірки, що витрати з перевищення заробітної плати у сумі 26 544,19 грн, понесені AT «Чернігівобленерго» за рахунок діяльності з розподілу електричної енергії спростовується наведеним вище, а отже, є необґрунтованим та безпідставним.
В частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування абзацу четвертого підпункту 1 пункту 4 постанови НКРЕКП від 21.08.2024 № 1495, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що доручення підготувати проєкт рішення, ще не є остаточним рішенням щодо встановлення (перегляду) тарифів та передбачає майбутнє обговорення та голосування за проєкт на засіданні НКРЕКП з урахуванням всіх обставин, що склалися, а тому абзац четвертий підпункту 1 пункту 4 резолютивної частини спірної постанови за своєю природою є організаційно-розпорядчим актом внутрішнього-спрямованого змісту, не є індивідуальним актом, а тому жодних прав, свобод, інтересів позивача не порушує, не передбачає для нього жодних обов'язків і обмежень.
При цьому, у справі № 620/13762/24, рішення в якій набрало законної сили, Чернігівській окружний адміністративний суд зазначив, що проєкт рішення щодо встановлення (перегляду) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» із застосуванням стимулюючого регулювання на 2025 рік повинен бути обговорений в майбутньому з урахування всіх обставин, що склалися, в тому числі обставин щодо урахування суми необґрунтованого перевищення максимального розміру заробітної плати, яка фінансується за рахунок тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, що перевищує десятикратний розмір середньої заробітної плати, урахованої у структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, відповідно до постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1814, у розмірі 22 293, 66 грн (без ПДВ); Чернігівський окружний адміністративний суд, встановивши фактичні обставини справи, у рішенні від 18.02.2025 у справі № 620/13762/24 зазначив про достатність коштів для віднесення витрат на оплату заробітної плати, розмір якої перевищує десятикратний розмір середньої заробітної плати, урахованої у структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, до витрат від іншої діяльності та дійшов висновку, що висновок комісії з перевірки, що витрати з перевищення заробітної плати у сумі 26 544,19 грн, понесені позивачем за рахунок діяльності з розподілу електричної енергії спростовується наведеним вище, а отже, є необґрунтованим та безпідставним.
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Так, згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Загальноприйнято вважати, що преюдиційність (лат. praejudicialis - те, що стосується попереднього судового рішення це можливість прийняття судом як беззаперечними обставин (юридичних фактів), що були встановленні іншим судом в іншій справі та містяться у мотивувальній частині рішення, яке набрало законної сили. У такій попередній справі повинні брати участь ті ж самі сторони або їх правонаступники.
Преюдиційність безпосередньо пов'язана з презумпцією істинності судового рішення, конституційною нормою про обов'язковість судового рішення (частина друга статті 129 Основного закону України), а також такими складовими верховенства права як принцип правової визначеності, легітимних очікувань, процесуальної економії, а також заборони зловживати процесуальними правами.
Таким чином, суд зазначає, що преюдиція - це обов'язковість обставин, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені обставини не підлягають доказуванню. Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною четвертою статті 78 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Тобто, за змістом частини четвертої статті 78 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, у якому відповідні обставини зазначені як установлені. Для спростування преюдиційних обставин учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами статті 90 КАС України. Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.
Преюдиційні обставини - це обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.
Таким чином, вважаючи на те, що судами при розгляді справи № 620/13762/24 фактично надано правову оцінку підпункту 1 пункту 4 постанови НКРЕКП від 21.08.2024 № 1495, яким Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики, у межах здійснення заходів державного регулювання було доручено, урахувавши визначені абзацами 1 - 4 цього підпункту суми, підготувати та винести на засідання НКРЕКП проєкт рішення щодо встановлення (перегляду) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» із застосуванням стимулюючого регулювання на 2025 рік шляхом їх зміни в бік збільшення на загальну суму 36 461,65 грн (без ПДВ), урахувавши, у тому числі суму необґрунтованого перевищення максимального розміру заробітної плати, яка фінансується за рахунок тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, у розмірі 22 293,66 грн (без ПДВ), яке було нерозривно пов'язано з недотриманням, на думку відповідача, позивачем вимог пункту 2 постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1814, відсутність порушення якого встановлена та підтверджена рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 у справі № 620/13762/24, яке набрало законної сили.
При цьому, суд наголошує на тому, що підставою для нескасування положень підпункту 1 пункту 4 постанови НКРЕКП від 21.08.2024 № 1495 було лише те, що доручення підготувати проєкт рішення, ще не є остаточним рішенням щодо встановлення (перегляду) тарифів та передбачає майбутнє обговорення та голосування за проєкт на засіданні НКРЕКП з урахуванням всіх обставин, що склалися, а тому абзац четвертий підпункту 1 пункту 4 резолютивної частини спірної постанови за своєю природою є організаційно-розпорядчим актом внутрішнього-спрямованого змісту, не є індивідуальним актом, а тому жодних прав, свобод, інтересів позивача не порушує, не передбачає для нього жодних обов'язків і обмежень, що не вказує на його правомірність з огляду на оцінку надану судом у справі № 620/13762/24, та спростовує доводи відповідача про правомірність його дій щодо заниження позивачу на підставі цього підпункту 1 пункту 4 постанови Нацкомісії № 1495 доходів (витрат) в структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на суму 22 293,66 грн (без урахування податку на додану вартість), при перегляді тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання Акціонерного товариства «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» та коригуванні доходу (витрат) в «Структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання Акціонерного товариства «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» на 2025 рік», яка є додатком до постанови Нацкомісії від 19.12.2024 № 2225 (у редакції постанови Нацкомісії від 26.08.2025 № 1341).
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, оскільки, передумовою для звернення позивача до суду з цим позовом стало коригування відповідачем доходу (витрат) у бік збільшення позивачу на загальну суму 37 109,66 грн (з розрахунку на 4 місяці сума становить 111 328,98 грн) із врахуванням визначеної абзацом 4 підпункту 1 пункту 4 постанови НКРЕКП від 21.08.2024 № 1495 суми необґрунтованого перевищення максимального розміру заробітної плати, яка фінансується за рахунок тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, у розмірі 22 293,66 грн (без ПДВ), за встановленого судовим рішенням від 18.02.2025 у справі № 620/13762/24 відсутності факту, зокрема, необґрунтованого перевищення максимального розміру заробітної плати, яка фінансується за рахунок тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на вказану суму, тобто на відсутність порушень АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» пункту 2 постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1814, що були підставою для застосування до позивача санкцій на підставі пункту 2 постанови НКРЕКП від 21.08.2024 № 1495, який визнаний судом у справі № 620/13762/24 протиправним та скасований, то суд приходить до висновку, що оспорювані у цій справі дії відповідача також є протиправними через те, ще вчинені без юридичної підстави.
Судом враховується, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Водночас, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) суд визнав незаконне та непропорційне втручання у права заявника, гарантовані статтею 1 Першого протоколу Конвенції. Суд у цьому рішенні підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.
Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Дискреційність повноважень органу влади повинна бути зведена до мінімуму, а логіка рішень органу влади повинна бути чіткою і зрозумілою, як і можливі наслідки таких дій. Особа не повинна відповідати за помилки, вчинені органом держави.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем при розгляді цієї справи, з урахуванням преюдиції, не доведено, що ним не порушувалось законодавство щодо державне регулювання у сферах енергетики в контексті спірних правовідносин, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими, а оспорювані дії суперечать вимогам закону та не відповідають обставинам справи, що підтверджується належними та допустимими доказами, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Обираючи належний спосіб захисту порушених прав позивача суд враховує, що відповідно до статті 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату та бути адекватним наявним обставинам.
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що вищезгадана норма Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.
Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Враховуючи фактичні обставини цієї справи, з метою реалізації ефективного захисту та з метою забезпечення відновлення порушеного права АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО», суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання НКРЕКП здійснити коригування доходу (витрат) при найближчому перегляді структури та рівнів тарифів шляхом зміни доходу у бік збільшення на 22 293,66 грн (без урахування ПДВ) в «Структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО», що не було здійснено на підставі постанови НКРЕКП від 26.08.2025 № 1341 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 19 грудня 2024 року № 2225», з відповідним корегуванням тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» із застосуванням стимулюючого регулювання.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 36 336, 00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією від 16.10.2025 № 3528804.
Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 36 336, 00 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243 - 246, 260 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Акціонерного товариства «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо заниження доходів (витрат) в структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на суму 22 293,66 грн (без урахування податку на додану вартість), визначену абзацом четвертим підпункту 1 пункту 4 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 21.08.2024 № 1495, при перегляді тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання Акціонерного товариства «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» та коригуванні доходу (витрат) в «Структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання Акціонерного товариства «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» на 2025 рік», яка є додатком до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 19.12.2024 № 2225 (у редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.08.2025 № 1341).
Зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, при найближчому перегляді структури та рівнів тарифів на послуги з розподілу електричної енергії здійснити перерахунок діючих тарифів на послуги з розподілу електричної енергії Акціонерного товариства «ЧЕНІГІВОБЛЕНЕРГО» із застосуванням стимулюючого регулювання у бік збільшення доходу (витрат) на суму 22 293,66 грн (без урахування податку на додану вартість) в структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання Акціонерного товариства «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на користь Акціонерного товариства «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» судовий збір у розмірі 36 336, 00 грн, сплачений згідно із платіжною інструкцією від 16.10.2025 № 3528804.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач - Акціонерне товариство «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» (місцезнаходження юридичної особи: 14000, Чернігівська область, м. Чернігів, ВУЛИЦЯ ГОНЧА, 40, унікальний ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 22815333).
Відповідач: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Сім'ї Бродських, 19, Київ, 02000, унікальний ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39369133).
Суддя Марія ДУБІНА