05 грудня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/5724/25-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0118355-2412-2412-UA73060450000099566 від 05 травня 2025 року.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Розміри ставок судового збору встановлені статтею 4 Закону України «Про судовий збір». Зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028 гривень.
Як вбачається з наявних матеріалів, позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення №0118355-2412-2412-UA73060450000099566 від 05 травня 2025 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період у розмірі 62004,30 грн.
Зважаючи на те, що 1 відсоток розміру майнових вимог даного спору становить 620,04 грн (62004,30*1/100), то розмір судового збору за подачу цього позову до суду становитиме 1211,20 грн.
Водночас, як вбачається зі змісту поданої заяви, така подана заявником з використанням засобів електронного судочинства.
У зв'язку з цим суд звертає увагу на положення частини третьої статті 4 Закону України №3674-VI, згідно з якими при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за подання до суду цієї заяви позивачу повинен був сплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн (1211,20 грн х 0,8).
На підтвердження сплати судового збору позивачем надано платіжну інструкцію №2К5Т-40КС-6ХМК-С91М від 07 листопада 2025 року, згідно з якою ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 1772,80 грн.
Проте суд вважає, що зазначена платіжна інструкція є неналежним доказом сплати позивачем судового збору за даний позов, виходячи з наступного.
Правильність оформлення платіжного документа і надання доказів зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України покладається на платника судового збору. Платіжні документи повинні містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу) сплачується судовий збір.
Згідно інформації із системи «Діловодство спеціалізованого суду» судом встановлено, що у листопаді 2025 року ОСОБА_1 зверталась до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0340161-2412-2412-UA73060450000099566 від 06.10.2023, №0442983-2412-2412-UA73060450000099566 від 05.06.2024, №0118355-2412-2412-UA73060450000099566 від 05.05.2025
Зокрема, як вбачається із названої системи, за подання позову у справі №600/5352/25-а позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1772,80 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2К5Т-40КС-6ХМК-С91М від 07 листопада 2025 року.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року у справі №600/5352/25-а позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернуто позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України
При цьому сплачений судовий збір згідно з платіжною інструкцією №2К5Т-40КС-6ХМК-С91М від 07 листопада 2025 року у справі №600/5352/25-а повернуто не було.
Таким чином, оскільки судовий збір згідно із платіжною інструкцією №2К5Т-40КС-6ХМК-С91М від 07 листопада 2025 року було сплачено за подання позову у іншій справі за №600/5352/25-а, то така платіжна інструкція не свідчить про сплату позивачем судового збору за зверненням до суду із цим позовом.
Судовий збір повинен бути сплачений на наступні банківські реквізити: отримувач Чернівец.ГУК/Чернівецька ТГ/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); номер рахунку.
Крім цього відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Так, згідно частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою вказаної статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд також звертає увагу на те, що у постанові Верховного Суду від 27 січня 2022 року у справі №160/11673/20 судом касаційної інстанції сформулювало такий правовий висновок: «Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 липня 2025 року у справі №500/2276/24 також вирішувала питання визначення строку звернення до суду із позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення та за наслідками аналізу норм ПК України у взаємозв'язку з КАС України виснувала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
Таким чином, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (без використання процедури досудового вирішення спору) становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Вказана позиція також підтримана Верховним Судом і у справі №600/3759/21-а (постанова від 05 серпня 2025 року).
Отже, строк звернення до суду з даним позовом становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
В аспекті наведеного варто зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Оскільки оскаржуване у даному позові податкове повідомлення-рішення №0118355-2412-2412-UA73060450000099566 прийнято 05 травня 2025 року, і таке згідно з наявними матеріалами в адміністративному порядку ним не оскаржувалось, а з позовом про його скасування позивач звернулась до суду лише 04 грудня 2025 року, що вбачається з відмітки канцелярії суду на позовній заяві, то суд приходить до висновку про пропуск позивачем шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Крім цього, відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене та враховуючи неподання позивачем заяви (клопотання) про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання документа про сплату судового збору та шляхом подання заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
3. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися не поданою і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Лелюк