про залишення позовної заяви без руху
05 грудня 2025 року справа № 580/13251/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Трофімової Л.В. перевірив матеріали адміністративної справи № 580/13251/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 ) в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Шполянського сектору Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби (вул. Волонтерська 24, м. Шпола, Звенигородський район, Черкаська область, 20600, код ЄДРПОУ 45200774) про визнання бездіяльністю протиправною та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
01.12.2025 вх.№59418/25 позивач звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом, просить:
- визнати протиправною відмову Шполянського сектору ЦПМУ ДМС щодо видачі позивачеві паспорта громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року N 2503-XII;
- зобов'язати Шполянський сектор ЦПМУ ДМС оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХII.
Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому залишається без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Згідно із частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернення до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
У позовній заяві не зазначено, яке право позивача порушено, якими саме діями/бездіяльністю/рішеннями відповідача з огляду на критерії частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у контексті обрання формалізованого способу захисту відповідно до частини 1 ст. 5 КАС України.
Верховний Суд у постанові від 18.07.2019 у справі №826/2426/16 (ЄДРСР 83104634) зазначив, що листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.
Відповідно до постанови Верховного Суду України від 24.11.2015 у справі №п/800/259/15 бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, що виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити.
Позивачу варто врахувати пункт 4 частини 1 статті 5 КАС України та необхідно зазначити, які норми права порушено яким саме відповідачем, зазначивши: зміст норми, її аналіз, тлумачення та аргументи, в чому саме полягає протиправність такої бездіяльності, коли цю норму застосовував (або не застосовував), до чого це призвело.
Великою Палатою Верховного Суду у справі № 640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
У позовній заяві варто навести свої аргументи, доводи та міркування щодо протиправної бездіяльності відповідача відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України та підтвердити доказами.
Зміст вимог і обгрунтування позовної заяви необхідно сформувати та аргументувати відповідно до п. п. 4, 5, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України, врахувавши правове регулювання способів захисту порушеного права/інтересу згідно конкретного пункту ч. 1 ст. 5 КАС України.
Позивач не мотивує яким чином лист-відповідь на звернення, що має інформаційний характер порушує яке право особи - відсутнє обгрунтування причинно-наслідкового зв'язку у часі між оскаржуваною відмовою у контексті розмежування способу захисту згідно ч. 1 ст.5 КАС України яким саме суб'єктом владних повноважень та порушенням конкретних (індивідуальних) прав позивача.
ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (висновки у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 14.05.2019 у справі № 910/11511/18, у справі №910/7164/19). Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16, від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18, від 23 грудня 2019 року у справі № 712/3842/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 500/477/15-а.
ВС 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 2, 5, 160, 161, 169, 241-243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву за позовом ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача допущено відповідачем; обгрунтування обрання відповідного (частина 1 статті 5) КАС України способу захисту; надання доказів на підтвердження протиправного втручання у яке право Позивача - неповнолітньої дитини ОСОБА_2 .
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала складена, підписана 05.12.2025.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА