05 грудня 2025 року справа № 580/11056/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Орленко В.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу у змішаній (паперовій та електронній) формі за позовом Уманської окружної прокуратури до Христинівської міської ради Черкаської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Уманська окружна прокуратура звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Христинівської міської ради щодо не оформлення документів на земельну ділянку орієнтовною площею 0,7 га у селі Вербувата Христинівської міської територіальної громади Уманського району Черкаської області для розміщення на ній сміттєзвалища та зобов'язати Христинівську міську раду забезпечити виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,7 га у селі Вербувата Христинівської міської територіальної громади Уманського району Черкаської області для розміщення на ній сміттєзвалища, винесення в натурі та встановлення на місцевості меж земельної ділянки, та провести державну реєстрацію прав на дану земельну ділянку.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у селі Вербувата Христинівської міської територіальної громади Уманського району Черкаської області розташоване сміттєзвалище.
Разом з тим, органом місцевого самоврядування документи, що посвідчують право користування або володіння земельною ділянкою під сміттєзвалищем, до цього часу належним чином не оформлено, межі земельної ділянки не винесені в натурі на місцевості, речові права на земельну ділянку не зареєстровано.
Ухвалою судді від 07.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.
Відповідач, своїм процесіальним правом подати відзив на позовну заяву не скористався. Ухвалу про відкриття провадження у справі доставлено до електронний кабінет 09.10.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідно до ч. 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI «Перехідні положення» Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).
Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
На території села Вербувата Христинівської міської територіальної громади Уманського району Черкаської області розташоване місце видалення відходів (сміттєзвалище) орієнтовною площею 0,7 га.
Рішенням Христинівської міської ради від 20.12.2022 № 18-8/51-VIII «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (під розміщення сміттєзвалища) надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,7 га для цілей поводження з відходами у селі Вербувата Христинівської міської територіальної громади Уманського району Черкаської області.
Не зважаючи на прийняття органом місцевого самоврядування рішення щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,7 га у селі Вербувата під розміщення сміттєзвалища, документи, що посвідчують право користування або володіння вказаною земельною ділянкою упродовж двох років не виготовлено, межі земельної ділянки в натурі на місцевості не винесено.
Згідно інформації, наданої виконавчим комітетом Христинівської міської ради, проект землеустрою на земельну ділянку орієнтовною площею 0,7 га під сміттєзвалище у селі Вербувата не виготовлявся у зв'язку із відсутністю коштів.
Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області листом від 10.09.2025 № 10-23-0.21-5680/2-25 повідомлено, що технічна документація із землеустрою на земельну ділянку площею 0,7 га під існуюче сміттєзвалище у селі Вербувата Христинівської міської ТГ Уманського району у місцевому фонді документації відділу № 3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління не обліковується.
Відповідно до інформації Державної екологічної інспекції Центрального округу від 11.09.2025 № 03.2-11/4880 Інспекція не зверталась до суду з відповідним позовом з метою усунення порушень у сфері поводження з відходами на території Христинівської міської територіальної громади в межах села Вербувата щодо виготовлення документації на земельну ділянку під існуючим сміттєзвалищем.
Станом на момент розгляду справи жодних активних дій, спрямованих на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка розташована на території села Вербувата Христинівської міської територіальної громади Уманського району Черкаської області орієнтовною площею 0,7 га для розміщення на ній сміттєзвалища, винесення в натурі та встановлення на місцевості меж земельної ділянки, а також здійснення державної реєстрації прав на дану земельну ділянку, не вжито, а тому позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до ст. 26 цього закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради поряд з іншими вирішуються питання регулювання земельних відносин, надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на території села, селища, міста нових об'єктів, у тому числі місць чи об'єктів для розміщення відходів, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з діючими нормативами включає відповідну територію.
Статтею 30 вказаного закону встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо організації управління побутовими відходами, відходами будівництва та знесення, знешкодження та захоронення трупів тварин.
Частиною 1 статті 1 Закону України «Про управління відходами» передбачено, що управління відходами це комплекс заходів із збирання, перевезення, оброблення (відновлення, у тому числі сортування, та видалення) відходів, включаючи нагляд за такими операціями та подальший догляд за об'єктами видалення відходів.
Отже, вирішення питання щодо визначення територіального розташування місця видалення відходів, яке належить до повноважень органу місцевого самоврядування, та оформлення відповідної земельної ділянки (їх формування, використання на умовах права власності, оренди, постійного користування з оформленням відповідних правовстановлюючих документів) у повній відповідності з вимогами законодавства є одним з основних елементів організації управління відходами.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про відходи» від 05.03.1998 № 187/98-ВР (далі -Закон №187):
- відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення;
- відведені місця чи об'єкти - місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами;
- розміщення відходів - зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах.
Згідно вимог ст.21 Закону №187органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують, зокрема, виконання вимог законодавства про відходи; організацію збирання і видалення побутових відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх захоронення, а також організацію роздільного збирання корисних компонентів цих відходів; вирішення питань щодо розміщення на своїй території об'єктів поводження з відходами.
Органи місцевого самоврядування приймають рішення про відвід земельних ділянок для розміщення відходів і будівництва об'єктів поводження з відходами.
За правилами ч.2 ст.33 Закону №187на кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів.
Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відходів відповідно до встановлених умов їх зберігання.
Статтями 125 та 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до статті 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-VI (далі - Закон №1952-VI) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з ч.2 ст.3 Закону №1952-VI речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Отже, згідно вимог чинного законодавства право власності селищної ради на земельну ділянку, на якій розміщено сміттєзвалище, підлягає державній реєстрації.
Однак в порушення вказаних вище норм на дану земельну ділянку відсутні необхідні правовстановлюючі документи, окрім як паспорту місця видалення відходів №204 від 10.10.2007.
Вказане свідчить про протиправну бездіяльність відповідача щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку.
Згідно зі статтею 67 Закону України «Про землеустрій» фінансування робіт із землеустрою здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, коштів юридичних осіб, громадян та інших джерел, не заборонених законом.
Для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища за правилами статті 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до пункту 7 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності. Крім того, згідно з пунктом 4 частини першої статті 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим20 відсотків.
Кошти місцевих, Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватися тільки для фінансового забезпечення здійснення природоохоронних заходів, включаючи заходи для зниження забруднення навколишнього природного середовища та дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки, для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення. Отже, за обставин справи, органом місцевого самоврядування, який є відповідальним за організацію землеустрою на території села Вербувата є Христинівська міська рада. Однак відповідачем до цього часу не вжито заходів для оформлення прав на земельну ділянку під сміттєзвалищем, а саме заходів щодо забезпечення розроблення та затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Вищевикладене свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, а тому позовна заява Уманської окружної прокуратури є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частинами 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної заяви Уманської окружної прокуратури та наявність підстав для її задоволення.
Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки позивач не надав доказів понесених судових витрат пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, тому судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. 241-246, 255, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Христинівської міської ради щодо не оформлення документів на земельну ділянку орієнтовною площею 0,7 га у селі Вербувата Христинівської міської територіальної громади Уманського району Черкаської області для розміщення на ній сміттєзвалища.
Зобов'язати Христинівську міську раду забезпечити виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,7 га у селі Вербувата Христинівської міської територіальної громади Уманського району Черкаської області для розміщення на ній сміттєзвалища, винесення в натурі та встановлення на місцевості меж земельної ділянки, та провести державну реєстрацію прав на дану земельну ділянку.
Судові витрати не розподіляються.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».
Копію рішення направити сторонам справи.
Рішення складене та підписане 05.12.2025.
Суддя Валентина ОРЛЕНКО