про залишення позовної заяви без руху
05 грудня 2025 року справа № 580/13437/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи №580/13437/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик 235, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ ВП 44131663) про визнання протиправними та скасуванні індивідуальних актів, постановив ухвалу.
04.12.2025 вх.№60558/25 представник позивача - адвокат Мурченко Євгеній Олександрович (ордер серії АІ №2065375) у позовній заяві просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 06.08.2025 №14214/23-00-24-05-01;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 06.08.2025 №14213/23-00-24-05-01;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 06.08.2025 №14211/23-00-24-05-01;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 06.08.2025 №14212/23-00-24-05-01.
Додатково просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області витрати зі сплати судового збору у сумі 10739.46 грн.
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Позивач повідомив суд з якою датою пов'язує перебіг строку звернення: 03.11.2025 отримання рішення про результати адміністративного оскарження ППР, проте не обгрунтував об'єднання різних ППР без зазначення їх форми і суми в одній позовній заяві.
Відповідно до наказу МФУ від 28.12.2015 № 1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за формами.
Усупереч вимог п.1,4 ст.161 КАС України до позовної заяви не надані докази на підтвердження інформування Позивачем контролюючого органу про зміну податкової адреси відповідно до ст.45 Податкового кодексу України, відомостей про статус резидент-нерезидент з метою оподаткування, підтвердження про отримані доходи та їх декларування, відповідні довідки з метою усунення подвійного оподаткування на час прийняття ППР, докази на підтвердження виконання конституційного обов'язку зі сплати податків і зборів відповідно до ст.67 Конституції України.
Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов'язок визначитися з предметом спору.
Усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України позивач не окреслив зміст і характер порушеного права обраним Відповідачем щодо кожного індивідуального акта.
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п.19 ч.1 ст.4 КАС України).
Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.
ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.
Згідно з висновками ВС у постанові від 24 червня 2024 року у справі №554/7669/21 (відступ від висновку щодо застосування норм процесуального права (частина перша статті 28 ЦПК України), викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2022 року у справі № 556/1395/21, Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного від 12 лютого 2020 року у справі № 161/1246/18 щодо визначення підсудності за фактичним місцем проживання або перебування позивача, відмінним від зареєстрованого) про визначення територіальної юрисдикції (підсудності), яке здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання.
З 20 лютого 2024 року представник позивача зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, вказати у позовній заяві відповідні відомості, на виконання вимог ч.2 ст.161 КАС України надати квитанцію про направлення адміністративного позову з додатками Відповідачу, що відсутні у додатках до адміністративного позову.
Відповідно до ч. 7 ст. 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням ЄСІТС, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 8 ст. 44 КАС України).
Згідно із ч.9 ст.18 КАС України суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Відповідно до п. 122 розділу VI Перехідні положення Положення № 1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Згідно із абз. 21 п. 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).
Процесуальне законодавство передбачає формування справи у змішаній формі (паперовій та електронній) за рішенням судді, у провадженні якого перебуває судова справа, тому представник позивача-адвокат має подавати до суду документи з використанням підсистеми Електронний суд ЄСІТС.
Представником позивача вказано про наявність електронного кабінету, проте адміністративний позов не направлений до суду через електронний кабінет ЄСІТС з наданням квитанції.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.2, 160, 161, 169, 241-243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати представнику Позивача для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дати отримання копії ухвали.
Представником Позивача недоліки можуть бути усунуті шляхом оформлення позовної заяви з дотриманням вимог п.2 ч.5 ст.160, п.2 ст.161 КАС України та окреслення способу захисту з обгрунтуванням змісту і характеру порушеного права у звязку з отриманням кожного ППР якої форми і у якій сумі грошового зобов'язання; надання до суду та Відповідачеві адміністративного позову з додатками та документів з використанням підсистеми Електронний суд ЄСІТС з копіями квитанцій; надання роздруківки з електронного кабінету платника податків про нараховані суми грошових зобов'язань та матеріалів звірки про нарахування, сплату/борг перед бюджетом; доказів на підтвердження зміни податкової адреси платника податків, отриманих доходів та їх декларування з підтвердженням сплачених податків у контексті реалізації статусу резидент чи нерезидент у спірних правовідносинах.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не належить оскарженню.
Копію ухвали направити представнику Позивача.
Ухвала складена, підписана 05.12.2025.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА