про залишення позовної заяви без руху
05 грудня 2025 року справа № 580/13272/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи №580/13272/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 не вказаний, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди з Держави Україна, постановив ухвалу.
01.12.2025 вх.№59467/25 позивач у позовній заяві просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо нарахування та виплати з 01.06.2025 ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особі, яка належить до категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, особі з інвалідністю унаслідок війни ІІ групи у розмірі меншому ніж 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.50 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.06.2025 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особі, яка належить до категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, особі з інвалідністю унаслідок війни ІІ групи у розмірі меншому ніж 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.50 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю особі, яка належить до категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, особі з інвалідністю унаслідок війни ІІ групи, що утворилась з 01.06.2025 по дату вступу рішення в законну силу (відповідно до ч.2 ст.55 Закону №2262-ХІІ та ст.371 КАС України);
- допустити до негайного виконання стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області 13239.80 грн перерахованої/заборгованої пенсії;
- стягнути з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання з відповідного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди, завданої протиправними рішеннями та діями Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, грошові кошти у сумі 20000 грн.
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Усупереч вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України під час оформлення позовної заяви не вказаний поштовий індекс та відомості про електронний кабінет.
Усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України позивач не обгрунтував зміст і характер порушеного права у спірних правовідносинах, не окреслив моральної шкоди, завданої протиправними якими саме рішеннями та діями і у додатках до адміністративного позову не надав копії заяви до органу ПФУ про здійснення перерахунку додаткової пенсії, не надав доказів на підтвердження перерахованої/заборгованої пенсії та власного розрахунку деструктивних відхилень, починаючи з 01.06.2025 та/або заяви у межах адміністративного провадження згідно Закону України «Про адміністративну процедуру» чи на бланку відповідно до встановленого Порядку.
ВС у справі № 640/1873/22 ЄДРСР 112441883 зазначив:п.67 відповідно до додатку 1 до Порядку №22-1 заява про призначення/перерахунок пенсії, крім персональних даних особи, містить наступний розділ «Прошу пенсію: призначити, перерахувати, поновити, перевести з одного виду на інший (непотрібне закреслити)»; п.68 заява про призначення (перерахунок, поновлення виплати раніше призначеної) пенсії не є зверненням у розумінні Закону № 393/96-ВР.
ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.
У додатку до позовної заяви під номером 12 зазначена заява про витребування доказів без кількості аркушів і без жодних додатків, проте вказано, що 28 листопада 2025 року звернувся в ГУ ПФУ в Черкаській області із заявою про усунення порушень статті 50 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (копія додається) на що відповідь не отримав, однак копії власного звернення про отримання розрахунку не надано на підтвердження самостійно вжитих заходів.
Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов'язок визначитися з предметом спору.
Відповідно до висновку ЄСПЛ оцінка нанесеної моральної шкоди, якщо тільки сума компенсації не визначена безпосередньо законом, є складним завданням, яке часто вимагає прийняття до уваги висновків у розглянутих судових справах, що мають схожі обставини, з метою визначення прийнятної компенсації (рішення від 12 липня 2007 року у справі Станков проти Болгарії (Stankov v. Bulgaria), заява № 68490/01, п. 62).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 квітня 2018 року у справі № 800/426/17 висловила позицію, згідно з якою протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень варто розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, що на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов'язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи. Самі по собі строки поза зв'язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набути) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.
Позивач до позовної заяви не надав власного звернення від 28.11.2025, проте звернувся до суду 29.11.2025 без обгрунтування порушеного права обраним Відповідачем, позаяк Верховний Суд висновує у справі №6-951цс16: вимога вчинити дії у майбутньому не може бути задоволена, оскільки захисту належить тільки порушене право.
У позовній заяві не вказаний належний співвідповідач, проте вимоги сформовані до Держави України в особі органу ПФУ без дотримання вимог ст.5 КАС України.
Верховний Суд у справі № 400/3989/19 ЄДРСР 104008947 у п.45 вказав: належним є відповідач, який є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Неналежним відповідачем є особа, яка не повинна і не може відповідати за пред'явленим позовом. У разі якщо за змістом норми матеріального права, що належить застосуванню за вимогою позивача, учасником спірних відносин та зобов'язаною особою є інша, ніж особа, до якої пред'явлено позов, підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц, належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав. Порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з державного органу визначений Законом України від 05 червня 2012 року № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», яким встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС Українипозивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
У додатках до позовної заяви не надані докази на підтвердження нарахованої і невиплаченої додаткової пенсії.
ВПВС у справі №910/13737/19 висновує: майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права аба інтересу, об'єктом якої виступає благо, що належить грошовій оцінці.
Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною ( ОСОБА_2 . Стандарт доказування: внутрішнє переконання чи баланс вірогідностей / https://yur-gazeta.com/publications/practice/sudova-praktika/standart-dokazuvannya-vnutrishne-perekonannya-chi-balans-virogidnostey.html).
Згідно з частиною 5 статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання.
Матеріали адміністративного позову не містять повідомлення: з якою саме датою пов'язує початок перебігу строку звернення до суду із даним позовом з огляду на не надану копію заяви-звернення до органу ПФУ.
Відповідно до ч.2 ст.80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що може підтвердити цей доказ, або аргументи, що він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Суд доходить висновку про відмову у необгрунтованому клопотанні про витребування доказів.
У додатках до позовної заяви немає опису щодо кожного додатку із кількістю аркушів.
Відповідно до п.5.10 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» дата документа - це, відповідно, дата його підписання, затвердження, прийняття, реєстрації або складення. Крім того, датують усі службові відмітки, проставлені на документі, а саме: візу, резолюцію, відмітку про засвідчення копії документа, відмітку про надходження документа до юридичної особи, відмітку про виконання документа, відмітку про ознайомлення з документом. Дату оформлюють цифровим або словесно-цифровим способом. У разі оформлення дати цифровим способом її елементи зазначають арабськими цифрами в один рядок у такій послідовності: день місяця, місяць, рік. У цьому разі день місяця і місяць проставляють двома парами цифр, розділеними крапкою; рік - чотирма цифрами, крапку наприкінці не ставлять.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.2, 5, 160, 161, 169, 241-243, 294 КАС України, суд
Відмовити у клопотанні ОСОБА_1 про витребування доказів.
Надати Позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: окресленням змісту і характеру порушеного права кожним із обраних відповідачів, надання повідомлення: з якою саме датою пов'язує початок перебігу строку звернення до суду із даним позовом; редакції позовної заяви із визначеним суб'єктним складом, позовними вимогами у контексті ч.1 ст.5 КАС України з дотриманняс вимог п.2 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 КАС України та належним чином оформленням додатків відповідно до вимог ДСТУ із наданням опису щодо кожного додатка із кількістю аркушів; обгрунтування об'єднання вимог до різних відповідачів.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві,
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА