Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
05 грудня 2025 р. справа № 520/30347/25
Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Ольга Горшкова, розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, під час її перерахунку з 05.11.2024 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати з 05.11.2024 року пенсію ОСОБА_1 , відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, та виплатити її з урахуванням фактично виплачених сум.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху. Надано позивачеві термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду: заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом з доказами поважності причин його пропуску.
На виконання зазначеної ухвали, 03.12.2025 представником позивача через систему "Електронний суд" подано заяву про усунення недоліків, в якому заявник просив суд поновити ОСОБА_1 строк для подання позовної заяви, зазначивши, що вказана позовна заява подана ОСОБА_1 в строк, передбачений ст. 122 КАС України. Також, зазначає, що вказані правовідносини на момент подання позову (25.03.2025 року) регулювалися постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році».
Розглянувши подану заяву, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з ч.1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Частинами 1 та 2 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Суд зазначає, що Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного, останньою у часі практикою, сформовано правові висновки у постанові від 31 березня 2021 року по справі № 240/12017/19 щодо строку звернення до адміністративного суду у спірних правовідносинах.
Відповідно до ч. 2 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у вказаній постанові зазначає наступне:
"Верховний Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
В свою чергу, суд наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву."
Зі змісту позову встановлено, що при зверненні до суду позивач не згоден з не нарахуванням та не виплатою індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, у розмірі 1,0796 з 05.11.2024.
Спірна індексація є складовою частиною пенсійних виплат, а пенсія є періодичним щомісячним платежем.
Отже, про порушення своїх прав позивач мав дізнатися під час отримання таких виплат у розмірах, з якими він не погоджується, принаймні з грудня 2024, а звернувся позивач до суду з зазначеним адміністративним позовом 18.11.2025.
Враховуючи, що позивачем не визначено кінцевої дати порушення права, позовні вимоги поза шестимісячним строком, який передує моменту звернення до суду, заявлено з порушенням строку, встановленим п.2 ст.122 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 27.01.2025р. у справі №200/422/24 та від 13.02.2025 у справі №200/422/24, де Суд зауважив, що право громадян, пенсія яким призначена у 2020-2023 роках, на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Крім того, отримання позивачем відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 11.11.2025 №39398-38026/Т-02/08-2000/25 не впливає на переривання установленого процесуального строку та не спростовує обізнаність позивача про розмір його пенсії та можливе порушення його прав починаючи з 2024 року.
При цьому, позивачем не надано суду доказів триваючої неможливості звернення ним до суду з відповідним позовом в межах строку звернення.
Щодо посилань представника позивача в позовній заяві на постанову Верховного Суду від 19.03.2019 у справі №806/1952/18, слід зауважити, що така суперечать висновкам, викладеним у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, що прийнята пізніше.
До того ж, на дату постановлення цієї ухвали чіткою та послідовною є практика Верховного Суду щодо застосування шестимісячного строку звернення у судових справах про індексацію пенсій (зокрема, постанови від 27.01.2025 у справах №№200/422/24, 620/7211/24, від 28.01.2025 у справах №№120/1483/24, 400/4663/24, від 11.02.2025 у справах №№160/6064/24, 280/3620/24, від 13.02.2025 у справі №200/2123/24).
Наведення представником позивача окремих цитат з рішень Конституційного Суду України не зумовлює достатніх правових підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду з цим позовом.
З огляду на наведене, судом не встановлено наявності поважних причин, за яких позивач не міг звернутися до суду з даним позовом у строк, встановлений законом, позивачем не надано належних та достатніх доказів, які б засвідчували факт наявності об'єктивно непереборних обставин, які унеможливлювали звернення до суду у місячний строк.
Відтак, подана заява про поновлення процесуального строку вважається судом необґрунтованою.
Згідно ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду з позовною заявою, а наведені на виконання ухвали суду від 24.11.2025 підстави поновлення пропуску строку, у заяві про усунення недоліків суддею визнано неповажними, то позовна заява підлягає поверненню.
Відповідно до п. 1 ч. 4, 5 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 123, 169, 241, 248, 256 КАС України, суд,-
Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення до суду.
У задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку на звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ольга ГОРШКОВА