Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
05 грудня 2025 р. Справа №520/18643/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Ю.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, -
ОСОБА_1 (надалі за текстом - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Львівської митниці, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/600010/2 від 13.06.2025.
- визнати протиправним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209200/2025/001096 від 13.06.2025 винесену Львівською митницею.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач при здійсненні митного оформлення транспортного засобу надав всі необхідні та достатні документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України (надалі за текстом - МК України), які чітко ідентифікували товари та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості транспортного засобу. Натомість відповідач, в порушення норм МК України, безпідставно прийняв оскаржуване рішення та неправомірно застосував другорядний метод визначення митної вартості товару, імпортованого позивачем.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2025 відкрито спрощене провадження у справі відповідно до ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом - КАС України).
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, місто Харків у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 належало до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час є територією можливих бойових дій.
З огляду на здійснення діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах можливого ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, розгляд справи було відтерміновано.
Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді Супрун Ю.О., у щорічній відпустці та на лікарняному.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За змістом ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з частинами 2, 3, 5 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 КАС України, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Львівська митниця 04.08.2025 через систему “Електронний суд» надала до Харківського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву, в якому просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення. Представник відповідача зазначив, що задекларований рівень митної вартості товару був нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями ДМСУ раніше, використані позивачем відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також документи, подані позивачем при митному оформленні, містять розбіжності, які суттєво впливають на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей стосовно ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Судом встановлено такі обставини справи.
Позивач - ОСОБА_1 , відповідно до комерційного інвойсу № 2460789 від 07.03.2025 року придбав у «Impact Auto Auctions an IAA Company» бувший у використанні автомобіль марки «LAND ROVER» «RANGE ROVER SPORT HSE», номер кузова НОМЕР_2 , 2019 року випуску за ціною 15389,13 Канадських доларів (CAD).
Згідно квитанції платіжного сервісу “Paysera» №757143723 від 11.03.2025 на суму 15389,13 Канадських доларів (CAD) позивачем було здійснено оплату за автомобіль, згідно комерційного інвойсу № 2460789 від 07.03.2025.
Згідно довідки про транспортні витрати від 02.06.2025 витрати на транспортування легкового автомобіля, з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, пасажирський, що був у використанні, марки «LAND ROVER» «RANGE ROVER SPORT HSE», номер кузова НОМЕР_3 , з Канади до кордону України становили 1800 долларів США.
29.05.2025 року між позивачем та ПП "Трейд Бізнес Сервіс" був підписаний Договір № 6/2025 на надання брокерських послуг та декларування вантажів.
03.06.2025 ПП "Трейд Бізнес Сервіс" в інтересах позивача було подано електронну митну декларацію №25UA209200037025U3 на легковий автомобіль, такий що був у використанні марки «LAND ROVER» «RANGE ROVER SPORT HSE», номер кузова НОМЕР_3 , тип двигуна дизельний, модельний рік 2019, з робочим об'ємом циліндрів 2993 см 3, ввезеного на митну територію України громадянином України ОСОБА_1 та відповідний пакет документів на підтвердження митної вартості вказаного автомобіля.
Митна вартість товару визначена декларантом із застосуванням основного методу - за ціною контракту, яку було фактично сплачено, а також було включено вартість фрахту за перевезення.
До вказаної митної декларації було подано Висновок експерта № 088-Е/25 транспортно-товарознавчого дослідження автомобіля LAND ROVER RANGE ROVER SPORT HSE TD6, номер кузова НОМЕР_3 , модельний рік 2019, власник - ОСОБА_1 , складений 02 червня 2025 року, підготовлений експертом ОСОБА_2 , який має вищу автотехнічну освіту, кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 12.2 «Визначення вартості колісних транспортних засобів, розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу» (свідоцтво №1360, видане Міністерством Юстиції України від 29 травня 2009 року, продовжене на період введення військового стану, згідно Наказу Міністерства Юстиції України №1138/5 від 14.03.2022 року та дійсне до кінця воєнного стану та після нього 3 місяці), кваліфікаційне свідоцтво оцінювача №4527 ФДМУ і УКШ від 16 вересня 2006 року за спеціалізацією «Оцінка колісних транспортних засобів», свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 4993 від 20 грудня 2006 року, свідоцтво про підвищення кваліфікації оцінювача МФ №09-ПК від 02 лютого 2023 р. Стаж роботи з 2006 року.
Згідно з висновками звіту ринкова вартість автомобіля LAND ROVER RANGE ROVER SPORT HSE TD6, номер кузова НОМЕР_3 , модельний рік 2019, ввезеного на митну територію України з урахуванням його технічного стану і пошкоджень, станом на 02 червня 2025 року становить 419444,88 грн. (чотириста дев'ятнадцять тисяч чотириста сорок чотири гривні 88 копійок), що відповідно до офіційного курсу НБУ на дату оцінки, становить 13948,62 Канадських доларів (CAD).
За результатами митного контролю, відповідачем був надісланий запит від 04.06.2025 про надання додаткових документів, а саме: - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); - виписку з бухгалтерської документації; - ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; - копію митної декларації країни відправлення. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
На що декларантом надано додатково інвойс з аукціону від 07.03.2025 № 2460789, відповідно до якого покупцем з аукціону зазначено іншого суб'єкта «CORFEX TRADING», а в частині де виявлені виправлення - відсутня валюта продажу.
Відповідачем 13.06.2025 проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МК України та зазначено, що неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувало посилання на митну декларацію від 03.04.2025 №209200/2025/20384 де митна вартість транспортного засобу даної торгової марки та моделі з подібними технічними характеристиками та країна відправлення Канада визнана митним органом та становить 22249.00 USD за шт. Відповідно до зазначеного митна вартість визначена митним органом та становить 22249.00 USD доларів США. Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалось.
13.06.2025 відповідачем було відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № №UA209200/2025/001096 від 13.06.2025 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/600010/2 від 13.06.2025, відповідно до якого сума донарахованих митних платежів становить - 120999,21 грн..
Відповідно до графи 33 Рішення № UA209000/2025/600010/2 від 13.06.2025 встановлено, що за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступні розбіжності:- у рахунку-фактурі від 07.03.2025 № 2460789 наявні підстави вважати, що зазначений документ має виправлення в частині валюти продажу транспортного засобу, оскільки в митного органа наявна інформація продажу транспортних засобів з даного аукціону, інвойси з якого мають іншу структуру. Зазначене може вплинути на правильність визначення митної вартості; - також, відповідно до висновку експерта транспортно товарознавчого дослідження від 02.06.2025 №088-Е/25, експертом не коректно визначено вартість для основи розрахунку непошкодженого транспортного засобу, а саме, експерт за основу опирається на середньоринкову вартість непошкоджених транспортних засобів в електронному довіднику «N.A.D.A. Official used car guide» (https://www.jdpower.com/), що і передбачено Методикою оцінки колісних транспортних засобів, але експертом використано середньоринкову вартість транспортного засобу при умові Trade-in, що складає 23250,00 доларів США. Натомість, як основу для розрахунку в експертному досліджені, експертом має бути використана середня ціна 32310,00 доларів США. Як результат, підхід експерта до визначення вартості задекларованого транспортного засобу має формальний характер, тому митним органом, як відомості, що підтверджують заявлену митну вартість до уваги не взято; - також довідка про транспортні витрати від 02.06.2025 №б/н митним органом не взята до уваги, як документ, що підтверджує складові числові значення митної вартості оскільки, відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р "Про затвердження форми декларації митної вартості та правил її заповнення", для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури, але до митного контролю жодного із перерахованих документів митниці не надано. Разом з тим, відповідно до ч.6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформлені товарів за заявленою декларантом, або уповноваженою ним особою митною вартістю при неподані декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Але жодних документів та відомостей, що підтверджують усі складові транспортні витрати митному органу не надано. Також, до митного контролю не надано жодних відомостей, що підтверджують вартість навантажувально-розвантажувальних робіт в портах завантаження та розвантаження. Також, митному органу не надано відомостей, яким способом здійснювалося перевезення водним транспортом: відсутній коносамент, що в свою чергу унеможливлює встановити кількість транспортних засобів в контейнері, а відтак і вартість доставки до порту призначення, так як в кожному випадку наповненість товаром контейнера впливає на його вартість доставки. Зазначене свідчить про відсутність всіх числових складових значень митної вартості товару, що може призвести до неповного оподаткування митними платежами. Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність всіх належних відомостей в документах, що підтверджують всі складові числові значення митної вартості. Тому, враховуючи зазначене, відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України від 13.03.2012р №4495-VI необхідне подання додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару , а саме:- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); - виписку з бухгалтерської документації; - ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; - копію митної декларації країни відправлення. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На що декларантом надано додатково інвойс з аукціону від 07.03.2025 № 2460789, відповідно до якого покупцем з аукціону зазначено іншого суб'єкта «CORFEX TRADING», а в частині де виявлені виправлення - відсутня валюта продажу, що свідчить про обґрунтовані підстави вважати, що подана до митного контролю фактура має втручання та виправлення і може містити неправдиві відомості. Разом з тим, зазначені невідповідності та розбіжності митному органу не пояснено та не спростовано. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МК України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувало посилання на митну декларацію від 03.04.2025 №209200/2025/20384 де митна вартість транспортного засобу даної торгової марки та моделі з подібними технічними характеристиками та країна відправлення Канада визнана митним органом та становить 22249.00 USD за шт. Відповідно до зазначеного митна вартість визначена митним органом та становить 22249.00 USD доларів США. Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалось.
Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 Митного кодексу України).
З аналізу наведених норм вбачається, що положення статті 53 Митного кодексу України містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право органу доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
За правилами частини шостої статті 54 Митного Кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (пункти 2, 5 частини другої статті 55 Митного Кодексу України).
Зазначені положення зобов'язують митний орган у рішенні про коригування митної вартості зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Надаючи оцінку доводам позивача щодо протиправності рішення про коригування митної вартості та доводам відповідача, покладеним в основу прийняття спірного рішення, та які були окремо зазначені у відзиві, суд зазначає таке.
Щодо висновку експерта транспортно-товарознавчого дослідження від 02.06.2025 №088-Е/25 суд зазначає, що експертом не коректно визначено вартість для основи розрахунку непошкодженого транспортного засобу, а саме, експерт за основу опирається на середньоринкову вартість непошкоджених транспортних засобів в електронному довіднику «N.A.D.A. Official used car guide» (https://www.jdpower.com/), що і передбачено Методикою оцінки колісних транспортних засобів, але експертом використано середньоринкову вартість транспортного засобу при умові Trade-in, що складає 23250,00 доларів США. Натомість, як основу для розрахунку в експертному досліджені, експертом має бути використана середня ціна 32310,00 доларів США.
Таким чином суд зазначає, що вказаний підхід експерта до визначення вартості задекларованого транспортного засобу має формальний характер, тому митним органом правомірно не взято до уваги відомості, що підтверджують заявлену митну вартість.
Надаючи оцінку довідці про транспортні витрати від 02.06.2025 №б/н суд зазначає, відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 «Про затвердження форми декларації митної вартості та правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.
Суд зазначає, що позивачем не надано зазначених вище документів, які б підтверджували складові числові значення митної вартості.
Крім того позивачем не надано жодних відомостей, що підтверджують вартість навантажувально-розвантажувальних робіт в портах завантаження та розвантаження.
Таким чином, відповідачем правомірно виявлено розбіжності та відсутність всіх належних відомостей в документах, що підтверджують всі складові числові значення митної вартості, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно не взята до уваги довідку про транспортні витрати від 02.06.2025 №б/н.
Як вже було встановлено судом вище, декларантом надано додатково інвойс з аукціону від 07.03.2025 № 2460789, відповідно до якого покупцем з аукціону зазначено іншого суб'єкта «CORFEX TRADING», а в частині де виявлені виправлення - відсутня валюта продажу, що правомірно було розцінено митним органом як свідчення, що подана до митного контролю фактура має втручання та виправлення і може містити неправдиві відомості.
Разом з тим, зазначені невідповідності та розбіжності позивачем пояснено не було та не було надано доказів на їх спростування.
Стосовно посилань митного органу на те, що у рахунку-фактурі від 07.03.2025 № 2460789 наявні підстави вважати, що зазначений документ має виправлення в частині валюти продажу транспортного засобу, оскільки в митного органу наявна інформація продажу транспортних засобів з даного аукціону, інвойси з якого мають іншу структуру, що може вплинути на правильність визначення митної вартості, то суд вказане посилання не приймає до уваги, оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження зазначеного агрументу.
Суд наголошує, що ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України чітко обумовлює право митного органу на витребування додаткових документів за наявності відповідних умов: 1. наявність розбіжностей; 2. наявність підробки; 3. відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості; 4. відсутність відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
В законі чітко зазначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Зазначена позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 31.03.2020 по справі № 804/46595/18.
Таким чином суд зазначає, що зміст наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Відтак, документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості не містили всіх відомостей, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів, у зв'язку з чим у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначеної декларантом митної вартості, про що зазначено безпосередньо і в рішеннях про коригування митної вартості.
Митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. Митниця може вимагати, а декларант має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності визначення митної вартості товару. Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митного органу щодо підтвердження митної вартості товарів.
Статтею 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України, передбачено, що ніщо не повинно тлумачитися так, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданих для цілей митної оцінки.
Верховним Судом в постанові від 15.02.2022 по справі № 826/12901/17 зазначено, що «Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів , чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи».
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що витребування додаткових документів у позивача було обумовлене необхідністю оцінки наявних ризиків щодо можливого заниження митої вартості та необхідністю у зв'язку з цим перевірки даних щодо правильності формування ціни на задекларований товар, а також підтвердження того наскільки обґрунтованим є декларування митної вартості товару за ціною, нижчою аніж та що вже наявна в митного органу, а також законодавчо закріплене право митного органу упевнитись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку поданих для цілей визначення митної вартості, яке кореспондується з обов'язком декларанта надавати відомості для підтвердження митної вартості, які повинні базуватися на підтверджених документально об'єктивних даних, та піддаватися обчисленню.
Однак, позивач не надав всіх витребуваних документів, не спростував сумнівів митниці щодо заявленої митної вартості та не довів, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товарів, що не дало можливості митниці перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі та стало підставою для визначення митної вартості не за першим методом.
Отже митним органом відмовлено в прийнятті митної декларації та прийнято спірне рішення з підстав того, що не підтверджена документально митна вартість товару, а надані документи містять розбіжності, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.
Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки наведених вище висновків суду не спростовують.
Частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням встановлених по справі обставин, що підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано - 05.12.2025, враховуючи час перебування судді у відпустці та з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя Супрун Ю.О.