Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
05 грудня 2025 р. справа № 520/25013/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , правил військового обліку та зняти з розшуку;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у повідомленні до органів Національної поліції про доставлення до ТЦК та СП для складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 , скасувати повідомлення до органів Національної поліції про доставлення до ТЦК та СП для складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України, якими унормовано що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21.11.1996 позивач визнаний особою з інвалідністю ІІІ групи безстроково. Окрім того, згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, рішенням військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 , позивач був визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час за ст. 26Б Графи ІІ Розкладу хвороб Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке затверджено наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України». З 2022 року позивач проживає закордоном, про що повідомив ТЦК та СП 19.05.2024 шляхом оновлення своїх персональних даних у «Резерв+». У серпні 2025 року ОСОБА_1 за допомогою персонального кабінету у Єдиному державному реєстрі призовників, резервістів та військовозобов'язаних за допомогою застосунку «Резерв+» звернувся із заявою про отримання відстрочки від призову під час загальної мобілізації на підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яку має і нині, до завершення мобілізації. 23.08.2025 ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо нього здійснено звернення до органів Національної поліції про доставлення його до ТЦК та СП для складання протоколу про адміністративне правопорушення у зв'язку із не проходженням медичного огляду військово-лікарською комісією для визначення ступеню придатності до військової служби як непридатного до служби у мирний час, обмежено придатного до служби у воєнний час. У зв'язку із викладеним, ОСОБА_1 направив заяву до відповідача засобами електронного зв'язку із вимогою анулювати записи про порушення правил військового обліку та звернення до органів Національної поліції щодо доставлення до ТЦК та СП для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Проте, відповідачем відмовлено у вимогах позивача, які були викладені у заяві, у зв'язку із цим виникла необхідність у зверненні до адміністративного суду за захистом та поновленням порушених прав.
Представник відповідача правом надання відзиву на позовну заяву не скористався. Відповідно до положень ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Суд зазначає, що відповідачем не зазначено поважних причин неподання відзиву на позов, відповідно суд кваліфікує неподання відзиву на позов як визнання позову відповідачем.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно копії довідки до акта огляду МСЕК серії МСЕ від 21.11.1996 №139063 та копії пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 , ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 3 групи безстроково.
Відповідно до копії електронного військово-облікового документа "Резерв+", ОСОБА_1 постановою військово-лікарської комісії від 12.03.2020 визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час; має відстрочку від призову, дійсну до 01.09.2026, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII.
З 23.08.2025 позивач перебуває у розшуку ТЦК та СП за порушення військового обліку, а саме не проходження (відмова від проходження) військово-лікарської комісії.
Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою від 01.09.2025, в якій просив анулювати запис про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 та звернення до органів Національної поліції щодо доставлення для складання протоколу про адміністративне правопорушення, внести відповідні відомості про інвалідність до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.09.2025 №МВ/1780/1, ОСОБА_1 надано відповідь на його заяву від 01.09.2025, в якій позивача повідомлено, що згідно Закону України №3621-ІХ, який набув чинності 04.05.2024, скасовано статус "обмежено придатний". У зв'язку з цим, усі військовозобов'язані, які раніше мали цей статус зобов'язані пройти повторний медичний огляд (ВЛК) до 05.06.2025.
ОСОБА_1 не пройшов повторний медичний огляд (ВЛК), чим порушили Правила військового обліку, а саме не уточнив вчасно облікові дані (ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", не пройшли чи відмовились від проходження військово-лікарської комісії).
Зазначено про необхідність особисто з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_6 для уточнення даних та отримання направлення для проходження військово-лікарської комісії.
Лист-відповідь на адвокатський запит ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.09.2025 №4/425 містить аналогічну інформацію, що і лист від 16.09.2025 №МВ/1780/1.
Додатково зазначено, що згідно даних Реєстру, інформація про те, що гр. ОСОБА_1 являється інвалідом - відсутня. Запити щодо інвалідності гр. ОСОБА_1 , наявності довідки МСЕК, до зовнішніх реєстрів повертаються порожніми. Зважаючи на викладене запропоновано ОСОБА_1 особисто з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_6 з оригіналами довідки МСЕК та інших документів, які підтверджують наявність інвалідності.
Позивач вважає протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку та повідомлення органів Національної поліції про доставлення до ТЦК та СП для складання протоколу про адміністративне правопорушення, у зв'язку чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами 1, 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
За змістом статті 1 Закону України "Про оборону України" від 06.12.1991 №1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
У подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає дотримання правил військового обліку (частина 3 статті 1 Закону №2232-XII).
Відповідно до частини 3 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За приписами частини 8 статті 2 Закону №2232-XII виконання військового обов'язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов'язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов'язків військової служби в особливий період.
Відповідно до частини 5 статті 33 Закону №2232-XII військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII).
У статті 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 22 Закону №3543-XII визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, зокрема:
- з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" від 21.03.2024 №3621-IX (яким були внесені зміни до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", набрав чинності 04.05.2024) виключено такі визначення як "обмежено придатний до військової служби" та "непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час".
Пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №3621-IX у первісній редакції було установлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев'яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.
Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" від 12.02.2025 №4235-IX, що набрав чинності 15.02.2025, до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №3621-IX внесено зміни, в силу яких установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Отже, вказана категорія осіб має відповідний обов'язок самостійно звернутись до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду та до 05.06.2025 пройти повторно медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, однак, за виключенням осіб, які мають статус людини з інвалідністю.
Згідно з абзацом третім п. 63 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, військовозобов'язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не завершився, на медичний огляд не направляються, крім випадків, коли військовозобов'язані приймаються на військову службу за контрактом, або були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), або самостійно виявили бажання пройти медичний огляд.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю з 21.11.1996 безстроково. За рішенням військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 від 12.03.2020 визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час.
Крім того, у військово-облікових даних "Резерв+" міститься запис про те, що позивач має відстрочку від призову, дійсну до 01.09.2026, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII.
Разом з тим, як вбачається з відповідей ІНФОРМАЦІЯ_1 , наданих позивачу на його заяви, підставою внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 стало саме не проходження ВЛК до 05.06.2025.
Однак, Закон №4235-IX не покладає такого обов'язку на осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю, про що прямо зазначено.
Враховуючи вищевикладене, дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з не проходженням військово-лікарської комісії до 05.06.2025 є протиправними.
Доказів внесення таких відомостей на підставі інших порушень ОСОБА_1 правил військового обліку відповідачем суду не надано.
Також, суд зазначає, що статтею 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" від 16.03.2017 №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII) визначено виключний перелік персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста, які можуть бути внесені в Реєстр, а статтею 8 Закону №1951-VIII службових даних.
Зокрема, пунктом 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачено внесення до Реєстру відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Отже, до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил військового обліку.
Судом встановлено, що позивач не був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Разом з тим, у військово-обліковому документу "Резерв+" наявний запис про порушення ним правил військового обліку та перебування ОСОБА_1 у розшуку з 23.08.2025.
Таким чином, оскільки позивач є особою з інвалідністю 3 групи, на яких не покладається обов'язок проходженням військово-лікарської комісії до 05.06.2025, а також відсутній факт притягнення позивача до адміністративної відповідальності, протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача не складався, суд доходить до висновку, що відомості про порушення правил військового обліку до Реєстру відносно позивача внесені безпідставно.
Враховуючи, що судом встановлена протиправність внесення відповідачем даних до Реєстру про порушення правил військового обліку, також є протиправним інформування відповідачем органів Національної поліції про відповідні порушення.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, а також повідомити органи Національної поліції про відсутність підстав для здійснення доставлення до ТЦК та СП ОСОБА_1 .
Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та інформування органів Національної поліції про відповідні порушення.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , правил військового обліку та повідомити органи Національної поліції про відсутність підстав для здійснення доставлення до ТЦК та СП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1937 (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім) грн. 92 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Біленський О.О.