05 грудня 2025 року м. Суми Справа № 480/11564/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідачів: ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ); ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ); про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Суть спору. Позиція сторін. Заяви сторін. Процесуальні дії суду.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд:
1) визнати протиправними дії та зобов'язати в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 31.07.2023, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 та 14 постанови КМУ № 704, з урахуванням виплачених сум;
2) визнати протиправними дії та зобов'язати в/ч НОМЕР_2 надати до в/ч НОМЕР_1 відомості щодо розміру сум щодо не донарахування та не доплати позивачу грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 07.06.2023 (дати виключення), виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 та 14 постанови КМУ № 704, з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 30.01.2020 до 31.07.2023 грошове забезпечення нараховувалися та виплачувалися відповідачами із розрахунку розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018. Рішенням суду визнано протиправним та нечинним зміни до постанови КМУ, якими було встановлено вказаний вище розрахунок. Отже, розрахунок у 2020-2023 роках повинен проводитися виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами України про Державні бюджети на 2020-2023 роки, на відповідний коефіцієнт. Оскільки грошове забезпечення виплачувалось у розмірі меншому, ніж передбачено діючим законодавством, то позивач звернулася до суду.
31.10.2023 судом відкрито провадження у справі.
До суду від відповідачів надійшли відзиви на позовну заяву, в яких відпоавідачі просять суд відмовити позивачу у задоволенні позову.
Відзиви мотивовані тим, що згідно з постановою КМУ № 704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року. Відтак, у спірний період позивачу правомірно нараховувалося та виплачувалося грошове забезпечення.
Встановлені судом фактичні обставини.
Позивач з 10.03.2015 по 21.07.2023 проходив військову службу в Державній прикордонній службі України, що підтверджується копією витягу із послужного списку від 21.07.2023 № 12-660.
У період з 30.01.2020 по 07.06.2023 позивач проходила службу в ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ).
У подальшому позивач перебував у розпорядженні та проходив службу в ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_1 ).
Згідно з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 "Про особовий склад" від 21.07.2023 №577-ОС, позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
У вказаний період позивачу нараховувалось та виплачувалось грошове забезпечення, виходячи з розрахунокової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2018 (1762 грн). Зазначене підтверджується розрахунковими листами виданими на ім'я позивача за січень 2020 року - липень 2023 років, а також не заперечується сторонами.
Висновки суду та їх мотиви.
Відповідно до частин 1-3 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" 20.12.1991 № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Кабінет Міністрів України 30.08.2017 прийняв постанову № 704, яка набрала чинності 01.03.2018, якою затверджено схеми складових грошового забезпечення військовослужбовців.
Пунктом 4 цієї постанови (в первісній редакції, яка була чинна до 31.01.2018) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
КМУ 21.02.2018 прийняв Постанову № 103. Пунктом 6 вказаної постанови внесені зміни до пункту 4 постанови КМУ № 704, згідно яких це й пункт викладено у наступній редакції: установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Вказаними змінами запроваджено, що розміри посадових окладів та окладів за військовим званням розраховуються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 на відповідний коефіцієнт.
Окружний адміністративний суд м. Києва, рішенням від 16.10.2019 в адміністративній справі № 826/6453/18, яке 29.01.2020 залишене без змін постановою суду апеляційної інстанції, визнав протиправним та нечинним п. 6 Постанови Уряду № 103.
Отже, з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/6453/18, тобто з 29.01.2020, пункт 6 Постанови № 103 втратив чинність, а інші нормативно-правові акти, які б надалі встановлювали порядок розрахунку посадових окладів та окладів за військове (спеціальне) звання, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018, на відповідний коефіцієнт, відсутні.
Натомість постановою КМУ від 12.05.2023 № 481, яка набрала чинності 20.05.2023, внесено зміни до п.4 постанови КМУ № 704, де зазначено установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Відповідно до норми ст. 6 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" № 2017-III базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом.
Згідно з відповідними законами України про державний бюджет на відповідний рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2018 складає - 1762 грн, з 01.01.2020 - 2102 грн, 01.01.2021 - 2270 грн, 01.01.2022 - 2481 грн, а з 01.01.2023 - 2684 грн.
Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законами України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", "Про Державний бюджет України на 2021 рік", "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та "Про Державний бюджет України на 2023 рік", у військовослужбовців у період з 30.01.2020 до 19.05.2023 (до набрання чинності постановою КМУ № 481) виникло право на отримання грошового забезпечення, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт (через його збільшення на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023).
При цьому, встановлене положеннями пункту 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VIII обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 704, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року.
В свою чергу, 12.05.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704" (далі - Постанова № 481), пунктом 2 якої внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704, виклавши абзац перший в такій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Пунктом 3 Постанови № 481 установлено, що видатки, пов'язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів.
Отже, з дня набрання чинності Постановою № 481 (20.05.2023) Кабінетом Міністрів України замість розрахункової величини "прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року" запроваджено сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання 1762 грн.
У випадку незгоди з нормативно-правовим актом, прийнятим Кабінетом Міністрів України на виконання приписів Закону № 2011-ХІІ, належним та ефективним способом захисту буде оскарження відповідного нормативно-правового акту.
З відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що Постанова № 481 є предметом оскарження у судовому провадженні № 320/29450/24.
Відтак, внесені Постановою № 481 зміни до пункту 4 Постанови № 704 не дозволяють застосовувати попередню редакцію пункту 4 Постанови № 704, як на тому наполягає позивач.
У позовній заяві позивач просить зобов'язати в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 31.07.2023, а в/ч НОМЕР_2 надати до в/ч НОМЕР_1 відомості щодо розміру не донарахованого та не доплаченого грошового забезпечення.
Проте, як встановлено судом, у період з 30.01.2020 до 19.05.2023 позивач проходила військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_2 ).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 за № 854/32306, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України.
Пунктом 3 Розділу I Інструкції № 558 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.
Отже, обов'язок щодо нарахуванням та виплату позивачу грошового забезпечення у період покладено на командира ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_2 ), у штаті якої військовослужбовець проходила військову службу.
Тому в даному випадку саме ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_2 ) повинен був нарахувати позивачу грошове забезпечення у період з 30.01.2020 до 19.05.2023.
Таким чином, не застосувавши у період з 30.01.2020 до 19.05.2023 вказані вище алгоритми нарахування грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_2 ), допустив протиправну бездіяльність, яка не відповідає критеріям правомірності, встановленим нормою ч.2 ст.2 КАС України.
Тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині, а тому, з урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України, визнає протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 30.01.2020 до 19.05.2023 виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт. Також суд зобов'язує ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_2 ) нарахувати та виплати позивачу грошове забезпечення за період з 30.01.2020 до 19.05.2023 виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням виплачених сум.
Відтак вимоги щодо передачі відомостей щодо грошового забезпечення позивача за період з 30.01.2020 до 07.06.2023 для проведення його перерахунку не підлягають задоволенню, оскільки такі відомості наявні у відповідача, якого зобов'язано здійснити перерахунок грошового забезпечення.
Також суд відмовляє у задоволенні вимог про зобов'язання відповідачів перерахувати та виплати позивачу грошове забезпечення за період з 20.05.2023 до 31.07.2023, оскільки згідно з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 "Про особовий склад" від 21.07.2023 №577-ОС остаточною датою закінчення проходження військової служби є 21.07.2023, а також з 20.05.2023 набрала чинності постанова КМУ від 12.05.2023 № 481, якою внесено зміни до п.4 постанови КМУ № 704, щодо розрахункової величини у сумі 1762 гривні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.09.2025 у справі № 420/32801/24.
Судові витрати.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 ЗУ "Про судовий збір", то питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 90, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 до: ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ); ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_2 ); про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 30.01.2020 до 19.05.2023 виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт.
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ) грошове забезпечення за період з 30.01.2020 до 19.05.2023, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням виплачених сум.
4. В задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_1 до: ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ); ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_2 ) - відмовити.
5. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
7. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.І. Сидорук