05 грудня 2025 року м. Рівне №460/51087/22
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., розглянувши процесуальне питання в адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
провизнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
У провадженні суду перебувала справа №460/51087/22 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач, стягувач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач, боржник) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Зазначене рішення суду набрало законної сили 05 грудня 2023 року.
На виконання вказаного рішення 12 грудня 2023 року судом видано виконавчий лист, стягувачем за яким є ОСОБА_1 , а боржником - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.
Від ОСОБА_1 22 липня 2025 року надійшла заява від 21 липня 2025 року про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Ухвалою суду від 01 жовтня 2025 року суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подати звіт про виконання рішення від 02 листопада 2023 року в зазначеній справі.
Ухвалою суду від 01 жовтня 2025 року, з метою належного розгляду заяви в частині, врегульованій ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд витребував у сторін додаткові докази.
10 жовтня 2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області надійшов звіт про виконання рішення суду.
Ухвалою суду від 06 листопада 2025 року призначено судове засідання для розгляду звіту про виконання рішення суду на 14 листопада 2025 року.
У судовому засіданні 14 листопада 2025 року розгляд звіту відкладено на 18 листопада 2025 року у зв'язку з неприбуттям учасників справи та відсутністю технічної можливості у представника позивача взяти участь у судовому засіданні.
У судовому засіданні 18 листопада 2025 року оголошено перерву до 11 грудня 2025 року у зв'язку з витребуванням додаткових доказів.
25 листопада 2025 року від представника позивача надійшли письмові зауваження щодо технічного запису і протоколу судового засідання від 18 листопада 2025 року.
Ухвалою суду від 02 грудня 2025 року призначено судове засідання для розгляду письмових зауважень щодо технічного запису і протоколу судового засідання на 09 грудня 2025 року.
03 грудня 2025 року від представника позивача Боюки В.В. надійшла заява про забезпечення його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів через модуль ВКЗ ЄСІТС.
Розглянувши подану заяву, суд зазначає таке.
Особливості участі особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції врегульовано ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з ч.1 ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Частиною 2 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасник справи, його представник подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
Відповідно до ч.3 ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя (суддя-доповідач) розглядає заяву учасника справи, його представника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду без повідомлення учасників справи. За результатами розгляду заяви постановляється ухвала.
Згідно з ч.4 ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, його представник бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі відсутності в учасника справи, його представника засобів електронної ідентифікації, передбачених абзацом першим цієї частини, ідентифікація такої особи здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".
За приписами ч.5 ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.
Аналіз наведених положень статті Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави вважати, що прийняття рішення про проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Вказана норма не встановлює обов'язкового проведення судового засідання в режимі відеоконференції у разі наявності заяви учасника справи про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Постановлення ухвали про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції застосовується із врахуванням обставин, що зазначаються у заяві про таку участь.
Такий спосіб участі в судовому засіданні має винятковий характер, у зв'язку з чим повинні насамперед існувати обставини, які ускладнюють або унеможливлюють участь учасника справи в судовому засіданні.
Суд зазначає, що в обґрунтування необхідності проведення судового засідання в режимі відеоконференції до заяви не додано доказів існування обставин, які ускладнюють або унеможливлюють забезпечення явки представника позивача в судове засідання в приміщенні суду.
Крім того, щодо використання відеоконференцзв'язку під час судових засідань, Європейський суд з прав людини постійно повторює, що ця форма участі в розгляді як така не є несумісною з поняттям справедливого й публічного розгляду справи.
Також ЄСПЛ у справі "Джеллоу проти Норвегії" (Jallow v. Norway) встановив, що участь позивача в цивільному розгляді засобами відеозв'язку була сумісна з правом на справедливий судовий розгляд за обставин конкретної справи.
За змістом наведеного ЄСПЛ у пункті 98 рішення у справі "Сахновський проти росії" (Sakhnovskiy v. Russia): [онлайн] розгляд [як такий] не є несумісним з поняттям справедливого й публічного слухання, але [сторонам] має забезпечуватися можливість стежити за ходом розгляду і бути заслуханими без технічних перешкод, а також має забезпечуватися ефективний і конфіденційний зв'язок з адвокатом.
Враховуючи викладене та обставини конкретної справи, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції є необґрунтованим, а тому відмовляє у його задоволенні.
Керуючись статтями 195, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника позивача про участь у судовому засіданні, призначеному на 11.30год. 09 грудня 2025 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.М. Дудар