05 грудня 2025 рокум. ПолтаваСправа №440/16301/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянув у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, та
До Полтавського окружного адміністративного суду 04.12.2025 надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій позивач просив:
визнати протиправним та скасувати рішення від 19.09.2025 №7/8560 комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 з питань надання військовозобов'язаним відстрочки в частині відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Позовні вимоги ініціатор звернення обґрунтував посиланням на те, що він з 01.09.2025 є студентом ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка". 12.09.2025 позивач надіслав ІНФОРМАЦІЯ_4 заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, як студенту денної форми навчання. 02.10.2025 позивач отримав повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.09.2025 про відмову у наданні йому відстрочки від призову на військову службу з огляду на порушення ступеня здобуття освіти. За твердженням позивача, зазначена відповідачем причина відмови у наданні відстрочки є надуманою та не відповідає дійсності, оскільки до вступу до ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка" він не отримував диплом бакалавра.
Разом з позовною заявою позивач надав заяву про вжиття заходів забезпечення позову, у якій просив заборонити ІНФОРМАЦІЯ_4 вчиняти дії щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.
Згідно з частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
За змістом пункту 10 частини першої статті 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
З урахуванням наведеного, суд розглянув заяву про забезпечення позову без виклику учасників справи, у порядку письмового провадження.
Розглянувши подану заяву та матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Згідно з частиною першою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої цієї статті, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
У силу пункту 2 частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Відповідно до частини другої цієї статті суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу чи іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмета спору.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову позивач зазначив, що у мобільному застосунку "Резерв+" ним отримане повідомлення, що він перебуває у розшуку ТЦК, а тому без вжиття заходів забезпечення позову існує загроза його мобілізації, що унеможливить виконання рішення суду у справі.
Оцінюючи повідомлені позивачем обставини, суд виходить з таких міркувань.
Верховний Суд у постанові від 15.12.2021 у справі №640/9218/21 зазначив, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами, а також застосовані у дозволений законодавством спосіб.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дотримання дозволеного законодавством способу забезпечення позову.
Така правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 25.04.2019 у справі №826/10936/18 та ін.
Суд звертає увагу на те, що метою забезпечення позову є попередження можливих негативних наслідків для позивача у вигляді істотно ускладнення чи неможливості виконання рішення суду, прийнятого за результатом розгляду його позову. При цьому такі заходи забезпечення позову здійснюються до вирішення адміністративної справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.
Суд зазначає, що предметом спору в межах цієї справи є відмова ІНФОРМАЦІЯ_2 у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Пунктом 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, визначено, що здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту», а також докторанти для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за формою згідно з додатком 9.
Позивач до позовної заяви долучив довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 01.09.2025 №710525, в якій у графі "На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту"" зазначено "Ні, порушує".
Суд звертає увагу на те, що саме з урахуванням вищезгаданого формулювання у довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 01.09.2025 №710525 ІНФОРМАЦІЯ_3 ухвалив рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Однак, у разі незгоди позивача з формулюванням про порушення послідовності здобуття освіти у довідці ЄДЕБО належним способом захисту порушеного права є звернення до суду з позовом до Міністерства освіти та науки України, як держателя Єдиної державної електронної бази з питань освіти, що внесення виправлень та формування довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти із зазначенням у графі "На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту"" - "Так, не порушує".
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17 (провадження №14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність визначених законом підстав для вжиття заходів забезпечення позову у цій справі в обраний позивачем спосіб.
А тому, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову наразі належить відмовити.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Олександр КУКОБА