04 грудня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/14328/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
І. РУХ СПРАВИ
Стислий зміст позовних вимог.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення № 916060156760 від 09.05.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2022 року на підставі довідки від 06.04.2012 №5 про заробітну плату одержану за роботу в зоні відчуження.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду в Полтавській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позивачу була обчислена пенсія виходячи із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках відповідно до довідки виданої Комунальним Підприємством «Гадяцький комбікормовий завод» від 06.04.2012 №5.
Рішенням Другого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2025 року по справі №440/5300/24 позов задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з 21 березня 2024 року здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених виплат.
На виконання рішення Головне управління Пенсійного фонду в Полтавській області 09.05.2025 року провів аналіз документів пенсійної справи. Було виявлено, що у довідці не зазначені первинні документи, на підставі яких визначено суми заробітної плати. В подальшому, відповідач зменшив основний розмір пенсії з 44768,25 грн. до 18600,59 грн. Таким чином, всупереч вимогам верховенства права, відповідачем протиправно зменшено розмір пенсійної виплати позивача.
2. Стислий зміст заперечень відповідача.
Відповідач надав відзив на позовну заяву суду, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
3. Заяви, клопотання учасників справи.
04.11.2025 до суду надійшла заява від позивача про усунення недоліків.
12.11.2025 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення.
4. Процесуальні дії по справі
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 позовна заява залишена без руху.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 прийнято позовну заява до розгляду та відкрито провадження, витребувані документи від відповідача та позивача; розгляд справи призначений судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду в Полтавській області та отримує пенсію по інвалідності з 29.11.2011 відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивачу була обчислена пенсія, виходячи із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках відповідно до довідки виданої Комунальним підприємством «Гадяцький комбікормовий завод» від 06.04.2012 №5.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 у справі №440/5300/24 позов задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з 21 березня 2024 року здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених виплат.
У постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2025 у справі №440/5300/24 встановлено судом, що "з 01.12.2022 (розмір пенсії) складає 20930 грн, згідно розрахунку: - 40394,25 грн. основний розмір пенсії від середнього заробітку; - 379,60 грн додаткова пенсія інвалідам ІІ групи з числа ліквідаторів ЧАЕС; - 837,20 грн підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни ІІ групи (40% від 2093 грн); - 50,00 грн цільова допомога інвалідам війни ІІ-ї групи. 41661,05 грн розмір пенсії з надбавками. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України» на 2024 рік, з 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність збільшився з 2093 грн до 2361 грн. в результаті проведеної індексації на виконання постанови КМУ від 23.02.2024 № 185 та з урахуванням перерахунку щодо зміни прожиткового мінімуму, розмір пенсійної виплати позивача з 01.03.2024 склав 44768,25 грн, з обмеженням її граничного розміру на рівні десяти прожиткових мінімумів складає 23610,00 грн".
На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 у справі №440/5300/2, проведено аналіз документів, що місяться в матеріалах його пенсійної справи.
Як вказав відповідач у відзиві, у ході контрольно-перевірочних заходів встановлено, що в довідці про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках від 06.04.2012 № 5, яка видана Комунальним Підприємством “Гадяцький комбікормовий завод» ОСОБА_1 за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за період з 08.06.1986 по 23.07.1986, зазначена годинна тарифна ставка, яка не підтверджується первинними документами наявними в пенсійній справі.
В копії особового рахунку за вересень 1986 наявна інформація про виплати “Чорнобиль» липень - 454,47 крб, червень - 175,76 крб., інформація про годинну тарифну ставку відсутня.
Згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, відповідно до підсистеми ІКІС ПФУ “Відомості з реєстру страхувальників» внесені дані щодо припинення Колективного підприємства “Гадяцький комбікормовий завод» (ЄДРПОУ 00687250) 25.01.2013 року за рішенням суду. Документи зазначеної установи на зберігання до архіву не здавались. Тому підтвердити годинну тарифну ставку ОСОБА_1 за періоди роботи в зоні відчуження відсутня можливість.
Крім цього, згідно архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 27.09.2007 №39518 ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації аварії на ЧАЕС з 01.06.1986 по 23.07.1986. Виїзди в зону відчуження ОСОБА_1 в зазначеній довідці не відображені, так як в наказах командира в/ч НОМЕР_1 виїзди рядового та сержантського складу відображені кількісно, поіменні списки не додавались (так в довідці).
Відповідачем прийнято рішення від 08.05.2025 №916060156760, яким постановлено скасувати перерахунок ОСОБА_1 з 01.12.2022 з урахуванням довідки за період роботи в зоні відчуження від 06.04.2012 №5 та провести розрахунок пенсії з урахуванням п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Також, відповідачем прийнято рішення від 09.05.2025 №916060156760, яким констановано, що перерахунок ОСОБА_1 з 01.12.2022 проведено з урахуванням п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Розмір пенсії становить 18600,59 грн. Пенсійна виплата з 21.03.2024 виплачується без обмеження її максимальним розміром.
Відповідачем листом від 16.05.2025 №1600-0308-8/38119 направлено позивачу рішення №916060156760 від 08.05.2025 про приведення пенсійної справи у відповідність з 01.12.2022 та №916060156760 від 09.05.2025 про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 у справі №440/5300/24.
Відповідно до протоколу перерахунку пенсії від 008.05.2025 з 01.03.2025 по 26.09.2027 розмір пенсії - 20100,59 грн.
Позивач, вважаючи протиправним рішення № 916060156760 від 09.05.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо перерахунку пенсії, звернувся до суду з вказаним позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Як передбачено статтею 15 Закону № 796-ХІІ підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Згідно із частиною першою статті 54 Закону № 796-ХІІ пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України (частина четверта статті 54 Закону № 796-ХІІ).
Приписами статті 57 Закону № 796-ХІІ обумовлено, що визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.
Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення:
менше 12 місяців, - заробітна плата (дохід) визначається шляхом поділу загальної суми заробітної плати (доходу) за календарні місяці роботи на кількість зазначених місяців;
не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - заробітна плата (дохід) визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи;
менше місяця, - заробітна плата (дохід) визначається за відповідний календарний місяць з додаванням до заробітної плати (доходу) на основній роботі.
Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначений Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 (далі - Порядок №1210).
Згідно із пунктом 1 Порядку №1210, пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Пунктом 2 Порядку №1210 встановлено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи.
Відповідно до пункту 3 Порядку №1210, у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження:
1) з дня аварії не менш як 12 місяців підряд, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зазначеній зоні;
2) на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС не менш як 12 місяців у період з 26 квітня 1986 р. до 1 серпня 1987 р., за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зоні відчуження. Якщо така особа виводилася із зони Чорнобильської АЕС за медичними показниками у зв'язку з переопроміненням, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС;
3) менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати (доходу) за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження;
4) менше календарного місяця у 1986-1990 роках (в тому числі особа, яка захворіла на променеву хворобу), за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати (доходу) за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата (дохід) за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати (доходу) проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати (доходу).
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Відповідно до матеріалів справи пенсія по інвалідності позивачу призначена з 29.11.2011 відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та розрахована, виходячи із заробітної плати відповідно до довідки, виданої Комунальним підприємством «Гадяцький комбікормовий завод» від 06.04.2012 №5.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2025 у справі №440/5300/24 позов задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з 21 березня 2024 року здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених виплат.
У постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2025 у справі №440/5300/24 встановлено судом, що "з 01.12.2022 (розмір пенсії) складає 20930 грн, згідно розрахунку: - 40394,25 грн. основний розмір пенсії від середнього заробітку; - 379,60 грн додаткова пенсія інвалідам ІІ групи з числа ліквідаторів ЧАЕС; - 837,20 грн підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни ІІ групи (40% від 2093 грн); - 50,00 грн цільова допомога інвалідам війни ІІ-ї групи. 41661,05 грн розмір пенсії з надбавками. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України» на 2024 рік, з 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність збільшився з 2093 грн до 2361 грн. в результаті проведеної індексації на виконання постанови КМУ від 23.02.2024 № 185 та з урахуванням перерахунку щодо зміни прожиткового мінімуму, розмір пенсійної виплати позивача з 01.03.2024 склав 44768,25 грн, з обмеженням її граничного розміру на рівні десяти прожиткових мінімумів складає 23610,00 грн".
При цьому, заперечень щодо обчислення розміру пенсії з 01.03.2024 у сумі 44768,25 грн до набрання рішенням у справі №440/5300/24 законної сили, виходячи із даних про заробітну плату позивача, що містяться у довідці, виданої Комунальним підприємством «Гадяцький комбікормовий завод» від 06.04.2012 №5, пенсійним органом не викладено.
Відповідач виплачував позивачу пенсію, розмір якої обчислено, виходячи із заробітної плати відповідно до довідки, виданої Комунальним підприємством «Гадяцький комбікормовий завод» від 06.04.2012 №5, більше десяти років.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Ейрі проти Ірландії констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового (Airey v. Ireland №6289/73). Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі Кйартан Асмундсон проти Ісландії (Kjartan Аsundsson v. Iceland № 60669/00). Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
У пункті 21 рішення від 03.06.2014 у справі Великода проти України (заява №43331/12) щодо частин скарг заявниці стосовно невиконання рішення суду від 19.01.2010 після внесення у 2011 році змін до законодавства, Європейський суд з прав людини констатував, що подальша дія вищезазначеного судового рішення закінчилася, коли у законодавство, яке регулювало пенсійні виплати заявниці, було внесено зміни. Відповідно, обов'язок Уряду забезпечити виконання рішення закінчився щонайпізніше 1 листопада 2011 року, коли змінене законодавство було застосовано до пенсії заявниці. Протягом зазначеного періоду заявниця отримувала пенсію згідно з рішенням суду від 19.01.2010, і таким чином для скарги немає підстав.
Цим же рішенням Європейський суд з прав людини підтвердив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Отже, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Аналогічний висновок зроблений в рішенні Конституційного Суду України від 26.12.2011 №20-рп/2011.
Таким чином Європейський суд з прав людини у рішення від 03.06.2014 у справі "Великода проти України" (заява №43331/12) дійшов висновків, що у випадку зміни законодавства рішення суду не може бути обов'язковим, якщо таке рішення мотивоване нормами законодавства, які зазнали.
На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 у справі №440/5300/24, проведений аналіз документів, що місяться в матеріалах його пенсійної справи.
Щодо нового обмеження пенсії позивача максимальним розміром шляхом обрахування із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати за рішенням Пенсійного фонду України.
У той же час, відповідач з метою фактичного невиконання рішення суду у справі №440/5300/24 та подальшого обмеження пенсії позивачу максимальним розміром прийняв самостійно рішення про новий обрахунок пенсії позивачу з урахуванням п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Позивач не подавав відповідну заяву про новий обрахунок його пенсії.
Як вказав відповідач у відзиві та зазначено у рішенні, у ході контрольно-перевірочних заходів встановлено, що в довідці про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках від 06.04.2012 № 5, яка видана Комунальним Підприємством “Гадяцький комбікормовий завод» ОСОБА_1 за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за період з 08.06.1986 по 23.07.1986, зазначена годинна тарифна ставка, яка не підтверджується первинними документами наявними в пенсійній справі.
В копії особового рахунку за вересень 1986 наявна інформація про виплати “Чорнобиль» липень - 454,47 крб, червень - 175,76 крб., інформація про годинну тарифну ставку відсутня.
Згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до підсистеми ІКІС ПФУ “Відомості з реєстру страхувальників» внесені дані щодо припинення Колективного підприємства “Гадяцький комбікормовий завод» (ЄДРПОУ 00687250) 25.01.2013 року за рішенням суду. Документи зазначеної установи на зберігання до архіву не здавались. Тому підтвердити годинну тарифну ставку ОСОБА_1 за періоди роботи в зоні відчуження відсутня можливість
Крім цього, згідно архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 27.09.2007 №39518 ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації аварії на ЧАЕС з 01.06.1986 по 23.07.1986. Виїзди в зону відчуження ОСОБА_1 в зазначеній довідці не відображені, так як в наказах командира в/ч НОМЕР_1 виїзди рядового та сержантського складу відображені кількісно, поіменні списки не додавались (так в довідці).
Відповідачем прийнято рішення від 08.05.2025 №916060156760, яким постановлено скасувати перерахунок ОСОБА_1 з 01.12.2022 з урахуванням довідки за період роботи в зоні відчуження від 06.04.2012 №5 та провести розрахунок пенсії з урахуванням п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Також, відповідачем прийняте рішення від 09.05.2025 №916060156760, яким констановано, що перерахунок ОСОБА_1 з 01.12.2022 проведено з урахуванням п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Розмір пенсії становить 18600,59 грн. Пенсійна виплата з 21.03.2024 виплачується без обмеження її максимальним розміром.
Отже, відповідно до наведених мотивів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області проведено перерахунок пенсії позивача без урахування довідки за період роботи в зоні відчуження від 06.04.2012 №5 та проведено розрахунок пенсії з урахуванням п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Таким чином, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо обмеження позивачу виплати пенсії максимальним розміром за новим рішенням, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, є протиправними, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню з урахуванням наступного.
Суд зазначає, наступне.
Судом установлено, що розмір пенсії позивача до 08.05.2025 обчислювався відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону № 796-XII, а саме із заробітку позивача.
Рішеннями відповідача від 08.05.2025 №916060156760 від 09.05.2025 №916060156760 ГУ ПФУ у Полтавській області самостійно перерахувало пенсію позивача з 01.12.2022, тобто порушення права позивача відбулось із 08.05.2025.
Як зазначено в рішеннях відповідача від 08.05.2025 №916060156760, від 09.05.2025 №916060156760 розмір пенсії з 01.12.202 обчислений виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, проте у змісті рішень взагалі не зазначене, на якій правовій підставі відповідач самостійно здійснив такий обрахунок.
Водночас суд звертає увагу на те, що застосування припису частини 4 статті 57 Закону № 796-XII передбачає висловлення бажанням особи, яка звернулася за пенсією:
"Для обчислення пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 цього Закону особам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 цього Закону, стосовно яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, особам, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата (дохід) визначається виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року."
Відповідно до пункту 9 Порядку №1210, у разі коли особа з інвалідністю із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», стосовно яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа, виявили бажання обчислювати пенсію із заробітної плати (доходу), визначеної (визначеного) з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, такі пенсії обчислюються у порядку, передбаченому цим пунктом, з урахуванням середньомісячного коефіцієнта заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії, (Кзс), що визначається за формулою.
Як встановлено із обставин справи, позивач не звертався із заявою про розрахунок його пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, а відповідач самостійно двома рішеннями здійснив такий перерахунок, що на переконання суду, є черговим видом обмеження максимального розміру пенсії позивача.
У оспорюваних рішеннях відповідача, взагалі не зазначено, яким вимогам законодавства довідка про заробітну плату за роботу в зоні відчуження не відповідає.
Суд не погоджується із такими висновками відповідача, оскільки вказані обставини не були перешкодою для розрахунку пенсії позивача на підставі вищевказаної довідки про заробітну плату під час призначення пенсії, що є складовою принципу "юридичної визначеності".
Відповідачем не наведено жодних обґрунтованих доводів щодо змін в законодавстві, внаслідок яких указана довідка не може використовуватися для розрахунку пенсії позивача, більше того, у оспорюваних рішеннях взагалі не зазначені правові підстави перерахунку пенсії позивачу, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Таким чином, обрахунок пенсії позивачу, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, є де-факто обмеження пенсії максимальним розміром у такому обрахунку, шляхом зменшення її розміру.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність рішень про перерахунок пенсії позивача з 01.12.2022 виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Суд, аналізуючи судову практику у Єдиному державному раєстрі судових рішень (рішення судів першої інстанції) за отсанні шість місяців 2025 року, доходить до висновку, що такі дії територіальних органів Пенсійного фонду України є новим видом "обмеження розміру" пенсій ліквідаторам аварії ЧАЕС за ініціативою суб'єкта владних повноважень, з метою економії бюджетних коштів шляхом протиправного обмеження суми пенсій даній категорії осіб - ліквідаторам аварії ЧАЕС, відповідно до яких відбувається скасування обрахунку пенсії на підставі довідок про заробітну плату у зоні відчуження і нового обрахунку із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати без подання відповідної заяви пенсіонером.
Судом встановлене, що бажання особа не виявляла, а відповідач здійснив самостійну зміну обрахунку пенсії позивачу.
Відповідно до п. 38 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів; 3) перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження. Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 6), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Отже, саме на відповідача було покладено обов'язок, при призначенні пенсії позивачу, щодо здійснення перевірки допустимості документів, поданих разом із заявою для призначення пенсії, та обґрунтованість видачі таких з метою забезпечення не лише реалізації права особи на призначення та отримання пенсії, а й контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду.
Наведені висновки були сформовані Верховним Судом, зокрема у постановах від 13.02.2020 у справі № 607/14668/16-а, від 27.03.2020 у справі № 607/4451/16-а, від 22.08.2022 у справі №540/1748/19.
Разом з тим, відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Отже, саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок щодо здійснення перевірки допустимості документів, поданих разом із заявою для перерахунку пенсії, та обґрунтованість видачі таких з метою забезпечення не лише реалізації права особи на перерахунок та отримання пенсії, а й контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду.
Так, згідно зі ст. 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: 1) отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України; 2) проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати; 3) вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених порушень законодавства про порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, здійснення фінансових операцій з коштами Пенсійного фонду та порядок їх використання; 6) застосовувати фінансові санкції та нараховувати пеню, передбачені законом, та умовами договорів з установами та організаціями, що здійснюють виплату пенсій; 7) стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків; 8) отримувати безоплатно від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку інформацію про показники, що застосовуються для розрахунку довічних пенсій; 9) порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; 10) у разі виявлення порушень порядку, використання коштів Пенсійного фонду звертатися в установленому законом порядку до контролюючих та правоохоронних органів; 11) укладати договори про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; 12) здійснювати інші функції, передбачені законодавством.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі виявлення недостовірних даних у документах та відомостях, на підставі яких було встановлено та/або здійснюється виплата пенсії, рішенням територіального органу Пенсійного фонду України розмір та підстави для виплати пенсії переглядаються відповідно до цього Закону без урахування таких даних.
Отже, підставою для перегляду рішення про перерахунок пенсії є виявлення в пенсійній справі документів, які містять неточності, виправлення та/або у яких відсутні відповідні записи, а також виявлення порушень законодавства, обумовлених повідомленням особою недостовірних відомостей чи надання документів, що містять недостовірні відомості, на підставі яких здійснювалось призначення пенсії.
Так, розмір пенсії позивача був обчислений, виходячи із відомостей про заробітну плату позивача, наведених у довідці, виданої Комунальним підприємством «Гадяцький комбікормовий завод» від 06.04.2012 №5.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII, видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військкоматами).
Форма Довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 12.10.2012 №644.
Встановлено, що довідка, видана ПАТ «Укрнафта» НГВУ «Полтаванафтогаз» № 509 від 18 червня 2014 року, містить необхідні відомості, що передбачені наказом Міністерства соціальної політики України від 12.10.2012 №644.
Так, у ході судового розгляду встановлено, що позивачу здійснювалась виплата пенсії відповідно до ст. 54, 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка була обчислена пенсійним органом, виходячи із заробітної плати відповідно до довідки, виданої Комунальним підприємством «Гадяцький комбікормовий завод» від 06.04.2012 №5.
Разом з тим, пенсійним органом не наведено вагомих підстав для проведення перерахунку пенсії позивачу, поведінка відповідача щодо виявлення певних недоліків у довідці про забобітну плату, з якої був обчислений розмір пенсії, ініціювання підтвердження годинної тарифної ставки позивача за періоди роботи в зоні відчуження, через більше ніж 10 років з моменту призначення пенсії позивачу є суперечливою та свідчить про непослідовність діц відповідача та про порушення ним процедури прийняття рішення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність рішень про перерахунок пенсії позивача з 01.12.2022, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Враховуючи викладене, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, здійснюючи перерахунок пенсії позивача на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 у справі № 440/5300/24 з 21.03.2024 без обмеження максимальним розміром, безпідставно здійснило її розрахунок без урахування довідки за період роботи в зоні відчуження від 06.04.2012 №5 та з урахуванням п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, прийнявши рішення №916060156760 від 08.05.2025 про приведення пенсійної справи у відповідність з 01.12.2022 та №916060156760 від 09.05.2025 про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 у справі №440/5300/24.
До подібних висновків у подібних правовідносинах дійшов також Другий апеляційний адміністративний суд у справі №440/7830/25 від 21.11.2025.
Відповідно до норм статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Таким чином суд застосовує принцип "правової визначеності", на підставі висновків рішення Європейського суду з прав людини у справі “Рисовський проти України», заява № 29979/04, рішення від 20.01.2012, пункти 70, 71. Аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах “Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, “Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, “Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і “Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах “Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і “Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах “Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та “Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119). Принцип “належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі “Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу “помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі “Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі “Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі “Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі “Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі “Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип “належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., наприклад, рішення у справі “Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), п. 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. зазначені вище рішення у справах “Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 53, та “Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), п. 38).
Таким чином, суд, в порядку статті 9, статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає протиправними та скасовує рішення відповідача №916060156760 від 08.05.2025 та №916060156760 від 09.05.2025 про перерахунок пенсії позивачу з 01.12.2022 шляхом її зменшення та обмеження максимальним розміром шляхом її обрахунку, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, та зобов'язує відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.12.2022 з урахуванням довідки за період роботи в зоні відчуження від 06.04.2012 №5 та без обмеження максимальним розміром шляхом її обрахунку, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, з урахуванням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 у справі №440/5300/24.
Інші доводи сторін не змінюють висновків суду.
Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (37340, Полтавська обл., с. Сари, РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36000, м. Полтава, вул. Гоголя, 34, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №916060156760 від 08.05.2025 та №916060156760 від 09.05.2025 з 01.12.2022, шляхом її зменшення та обмеження максимальним розміром шляхом її обрахунку, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2022 з урахуванням довідки за період роботи в зоні відчуження від 06.04.2012 №5 та без обмеження максимальним розміром шляхом її обрахунку, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, з урахуванням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 у справі №440/5300/24, з урахуванням фактично виплачених сум.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В.І. Бевза