Справа № 947/9855/25
Провадження № 1-кс/947/17764/25
25.11.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42024160000000179 від 02.10.2024 року за ознаками кримінальний правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 204 КК України,-
Прокурор в рамках кримінального провадження № 42024160000000179 від 02.10.2024 року за ознаками кримінальний правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 204 КК України звернувся до слідчого судді із клопотанням, в якому просить накласти арешт на товарно-матеріальні цінності шляхом заборони права користування, розпорядження та володіння, вилучені під час обшуку, проведеного 18 листопада 2025 року, у нежитловому приміщенні за адресою: м. Одеса, вул. Дігтярна, 21.
Прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 подав до суду заяву, в якій просив клопотання задовольнити та розглянути без його участі. До заяви долучив копію повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.
Також до канцелярії суду надійшла спільна заява ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 в якій просить розглянути клопотання без їх участі, проти задоволення клопотання не заперечують.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.
Приймаючи до уваги заяву прокурора та власників майна, дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК країни речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Слідчим суддею встановлено, що Одеською обласною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво по кримінальному провадженню № 42024160000000179 від 02.10.2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст.199 КК України
Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється детективами Територіального управління БЕБ в Одеській області.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про те, що невстановлені особи з початку 2024 року на території м. Одеса здійснюють незаконне придбання з метою збуту, а також збут та транспортування з метою збуту, незаконно виготовлених тютюнових виробів.
В ході проведення слідчих-розшукових дій в рамках кримінального провадження №42024160000000179 від 02.10.2024 року за ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст.199 КК України, встановлено, що невстановленою групою осіб на території міста Одеси, а також Одеської області здійснюється протиправна діяльність з незаконного придбання з метою збуту, а також збуту та транспортування з метою збуту незаконно виготовлених тютюнових виробів, в тому числі з підробленими марками акцизного податку України.
Разом з цим, в ході досудового розслідування, проведено контроль за вчиненням злочину, за результатами яких, особою, залученою до конфіденційного співробітництва видано органу досудового розслідування незаконно виготовлені підакцизні товари - тютюнові вироби.
15.07.2025 року детективами ТУ БЕБ в Одеській області проведено 25 обшуків, за місцями зберігання, збуту підакцизних товарів - сигарет без марок акцизного податку, де були вилучені сигарети без марок акцизного податку, та с підробленими марками акцизного податку України.
Незважаючи на викриття вказаних осіб в протиправної діяльності, останні продовжують свою злочинну діяльність.
Встановлено, що у протиправній діяльності використовується в тому числі нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснюється зберігання контрафактних тютюнових виробів невідомого походження, з марками акцизного податку, що мають ознаки підробки, з метою подальшого збуту.
У ході обшуку, проведеного 18.11.2025, у нежитловому приміщенні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено тютюнові вироби без марок акцизного податку України у загальній кількості 1 760 пачок, а саме: Camel у кількості 400 пачок; Winston у кількості 70 пачок; Manchester у кількості 170 пачок; Marlboro у кількості 40 пачок; L&M у кількості 120 пачок; Kansas у кількості 210 пачок; Rothmans у кількості 30 пачок; Deset у кількості 30 пачок; Urta у кількості 190 пачок; Focus у кількості 150 пачок; Kent у кількості 350 пачок.
В ході досудового розслідування, детективом за погодженням з прокурором 18 листопада 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України за кваліфікуючими ознаками: незаконне придбання з метою збуту, зберігання з цією метою та транспортування з метою збуту незаконно виготовлених тютюнових виробів.
Слідчий суддя на підставі долучених до клопотання матеріалів прийшов до висновку, що вилучені під час обшуку тютюнові вироби імовірно є предметами вчинення кримінального правопорушення, відповідно до чого відповідають критеріям речових доказів в рамках кримінального провадження та потребують збереження на даній стадії досудового розслідування.
Вжитим у диспозиції ст.204 КК України незаконним виготовленням підакцизних товарів, зокрема, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, вважаються товари, виготовлені: особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, чи суб'єктом господарської діяльності без одержання ліцензії, якщо їх виготовлення підлягає ліцензуванню, або суб'єктом господарської діяльності, який має ліцензію на їх виготовлення, але частину (чи повністю) виготовлених товарів не відображає у звітності, тобто не сплачує акцизний збір, сплата якого є обов'язковою.
Предметом кримінальних правопорушень, передбачених ст.204 КК України, можуть бути і фальсифіковані тютюнові вироби.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягають, в тому числі такі види господарської діяльності як виробництво і торгівля спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, і пальним, зберігання пального, яка ліцензується відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального".
Зв'язок вилученого в ході обшуку майна із вчиненням злочинів, передбачених ч. ч. 1, ст. 204, ч. 1 ст. 199 КК України, підлягає встановленню в процесі здійснення досудового розслідування, а отже арешт даного майна є виправданим.
В клопотанні про арешт майна прямо зазначено підставу та мету арешту майна, наведено відповідне обґрунтування, вказано обсяг та вид майна, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а також зазначено про відповідність цього майна критеріям ст.98 КПК України.
Як на цьому обґрунтовано зауважує прокурор у клопотанні про арешт майна, вилучені речі необхідні для подальшого проведення судових експертиз, оскільки можуть містити сліди вчинення кримінального правопорушення.
Також, слідчий суддя звертає увагу на те, що вилучене під час обшуку майно було визнано детективом речовими доказами у кримінальному провадженні відповідно до постанови детектива від 18.11.2025 року.
Так, слідчим суддею на підставі долучених до клопотання матеріалів встановлено, що вилучене під час обшуку майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки може містити в собі відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення в рамках кримінального провадження та імовірно є предметом вчинення кримінального правопорушення.
У зв'язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з метою збереження речових доказів, які можуть мати суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучене майно може бути речовими доказами в рамках кримінального провадження та містити у собі відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.
Отже, оскільки вилучене майно визнано речовими доказами в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливої зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. TheUnitedKingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавленої особи пов'язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності особи, адже досягнення мети збереження речового доказу, неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.
Слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження після огляду вилученого майна буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, власниця майна, в порядку ст. 174 КПК України, має процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власників майна, про які йдеться в клопотанні, та якого така особа зазнає внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, а тому клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на товарно-матеріальні цінності шляхом заборони права користування, розпорядження та володіння, вилучені під час обшуку, проведеного 18 листопада 2025 року, у нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , тютюнові вироби без марок акцизного податку України у загальній кількості 1 760 пачок, а саме: Camel у кількості 400 пачок; Winston у кількості 70 пачок; Manchester у кількості 170 пачок; Marlboro у кількості 40 пачок; L&M у кількості 120 пачок; Kansas у кількості 210 пачок; Rothmans у кількості 30 пачок; Deset у кількості 30 пачок; Urta у кількості 190 пачок; Focus у кількості 150 пачок; Kent у кількості 350 пачок.
Виконання ухвали покласти на прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1