Справа № 420/36881/24
05 грудня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом фермерського господарства «Ольга-Т» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява голови фермерського господарства «Ольга-Т» ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) № Ю-27907-17 від 18.09.2024 року, якою фермерському господарству «Ольга-Т» нарахована недоїмка зі сплати єдиного внеску у сумі 87142,00 грн.
Ухвалою суду від 25.03.2024 року позовну заяву голови фермерського господарства «Ольга-Т» Ткач Ольги Іванівни залишено без руху, позивачу надано час для усунення недоліків шляхом надання до суду: належним чином оформленої позовної заяви з урахуванням висновків викладених в ухвалі суду; докази реєстрації фермерським господарством «Ольга-Т» електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
17.12.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла уточнена позовна заява, в якій позивачем вказано фермерське господарство «Ольга-Т» та зазначено про реєстрацію останнім електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 18.09.2024 року Головним управлінням ДПС в Одеській області постановлено вимогу №Ю-27907-17, якою нарахована фермерському господарству «Ольга-Т» недоїмка зі сплати єдиного внеску у сумі 87 142, 00 грн. Постановляючи вимогу №10-27907-17 від 18.09.2024 року, якою нарахована фермерському господарству «Ольга-Т» недоїмка зі сплати єдиного внеску у сумі 87 142,00 грн., Головне управління ДПС в Одеській області виходило із того, що станом на 31.08.2024 року заборгованість фермерського господарства «Ольга-Т» зі сплати єдиного внеску становить 87 142,00 грн. Позивач вказує, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/5862/24 від 13.05.2024 року було встановлено, що з виписки Ширяївського ВДВС у Березівському районі Одеської області від 08.11.2022р. у період з 2020-2021 роки страхові внески фермерським господарством «Ольга-Т» сплачувались, а саме: 06.11.2020 року у розмірі 28 133.22 грн.; 08.06.2021 року у розмірі 8811,00 грн. В даному рішенні суду також вказано, що ГУ ДПС в Одеській області не надано доказів, що при формуванні податковим органом на той час вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-27907-17 від 08.12.2023 року, вказані внески були зараховані. Позивач зазначає, що номер вимоги про сплату боргу (недоїмки) є однаковим, як за період станом на 31.08.2024 року, так і на 30.11.2023 року, а саме за номером Ю-27907-17, по якому рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/5862/24 від 13.05.2024 року визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) №Ю-27907-17 від 08.12.2023 року, якою фермерському господарству «Ольга-Т» нарахована недоїмка зі сплати єдиного внеску у частині суми 36 944, 22 грн. З огляду на викладене позивач уважаю, що податкова вимога Головного управління ДПС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) №Ю-27907-17 від 18.09.2024 року є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки при формуванні податковим органом вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-27907-17 від 18.09.2024 року вказані внески також не були зараховані.
Ухвалою від 19.12.2024 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/36881/24, та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.
Також вказаною ухвалою суд витребував з Головного управління ДПС в Одеській області докази по справі, а саме: зворотній бік інтегрованої картки платника з єдиного соціального внеску фермерського господарства «Ольга-Т» (код ЄДРПОУ 35491193) за весь період ведення такої картки; доказами направлення та вручення вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-27907-17 від 18.09.2024 року щодо фермерського господарства «Ольга-Т» (код ЄДРПОУ 35491193); розрахунок суми заборгованості за оскаржуваною вимогою № Ю-27907-17 від 18.09.2024 року із зазначенням підстав та періоду нарахування; інформацію про зарахування сплачених страхових внесків фермерським господарством «Ольга-Т» (код ЄДРПОУ 35491193) за період з 2020 по 2024 роки.
13.10.2023 року до суду від Головного управління ДПС в Одеській області надійшли письмові пояснення на позовну заяву, в яких відповідач зазначено, що фермерське господарство «Ольга-Т» зареєстрована платником єдиного внеску з 23.03.2008 року № 1539101165. Станом на дату подання письмового пояснення в інтегрованій картці фермерського господарства «Ольга-Т» (код ЄДРПОУ: 435491193), рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі - 87 142,00 гривень. На підставі цих даних Головне управління ДПС в Одеській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-27907-17 від 18.09.2024 року, відповідно до вимог чинного законодавства. Податковий борг позивачем з моменту винесення податкової вимоги від 18.09.2024 року не переривався і не був повністю погашений. З урахування зазначеного Головне управління ДПС в Одеській області вважає позовні вимоги голови фермерського господарства «Ольга-Т» (Код ЄДРПОУ: 35491193) ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області повністю необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
Фермерське господарство «Ольга-Т», код ЄДРПОУ 35491193, перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Одеській області, Березівській державній податковій інспекції, як платник єдиного внеску з 25.03.2008року.
Головним управлінням ДПС в Одеській області сформовано Вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-27907-17 від 18.09.2024 року, якою фермерському господарству «Ольга-Т» нарахована недоїмка зі сплати єдиного внеску у сумі 87142,00 грн.
Позивач, не погоджуючись з вказаною Вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ю-27907-17 від 18.09.2024 року, звернувся до суду з вказаним позовом.
Вирішуючи публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).
Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону № 2464-VI, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно із приписами п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI, недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Пунктом 10 зазначеної норми Закону визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
В силу абз.1 п.1 ч.1 ст.4 Закону № 2464-VI, платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Отже, позивач в розумінні зазначених норм Закону є страхувальником та на нього покладений обов'язок нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктами 1, 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Статтею 9 Закону № 2464-VI визначені порядок обчислення і сплати єдиного внеску, зокрема, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.
Частиною 8 ст. 9 Закону № 2464-VI передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Згідно із п.12 ст.9 Закону № 2464-VI, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Відповідно до ч.4 ст.25 Закону № 2464-VI, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі.
Порядок обміну інформацією між податковими органами та органами державної виконавчої служби визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику.
У випадках, зазначених в абзаці одинадцятому цієї частини, податковий орган також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Відповідно до ч.5 ст.25 Закону № 2464-VI, вимога податкового органу про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
Згідно із ч.6 ст.25 Закону № 2464-VI, за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Приписами п.п.2, 3, 5 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 року за № 508/26953 (далі - Інструкція № 449), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що в разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.
Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.
Орган доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності): вносить вимогу про сплату недоїмки до Єдиного державного реєстру виконавчих документів та пред'являє її до виконання в порядку, встановленому законом (після початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів); надсилає її в порядку, встановленому законом, до органу державної виконавчої служби (до початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів).
Якщо платник частково сплатив суми недоїмки, та/або фінансових санкцій, та/або пені, зазначені у вимозі, до завершення строку остаточного узгодження, до органів державної виконавчої служби/органів Казначейства вимоги, які набрали чинності, пред'являються з урахуванням погашених сум боргу на дату пред'явлення.
Пунктом 7 розділу VI Інструкції № 449 установлено, що якщо протягом наступного базового звітного періоду сума боргу (недоїмки) платника зросла, після проходження відповідних процедур узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки).
Під сумою зростання боргу (недоїмки) для цілей цього пункту необхідно розуміти: позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними інформаційної системи органів доходів і зборів станом на кінець календарного місяця та сумою боргу, зазначеною у пред'явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі, зменшене на суму сплат(и) після такого пред'явлення, якщо сума сплат(и) не більша за суму боргу, зазначену у пред'явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі; позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними інформаційної системи органів доходів і зборів станом на кінець календарного місяця та сумою сплат(и) після пред'явлення до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимоги, зменшене на суму боргу, зазначену в такій вимозі, якщо сума сплат(и) менша за суму боргу, зазначену у пред'явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі.
Якщо протягом наступних базових звітних періодів платник повністю погасив суму боргу (недоїмки), зазначену у вимозі про сплату боргу (недоїмки), що подана до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства, орган доходів і зборів подає до відповідного органу повідомлення про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 9 до цієї Інструкції.
Відповідно до п.6.8 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом МФУ від 20.04.2015 р. №449, за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
З аналізу викладеного вбачається, що контролюючий орган має сформувати і надіслати (вручити) вимогу про сплату боргу (недоїмки) на всю суму недоїмки, яку платник єдиного внеску має на кінець календарного місяця. У випадку збільшення суми боргу (недоїмки) загальний порядок формування вимоги не змінюється, але наступна вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки).
Отже, законодавець не визначає обов'язку контролюючого органу скасовувати попередню вимогу про сплату боргу при формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) на всю суму недоїмки, яку платник єдиного внеску має на кінець календарного місяця.
Крім того, у вимогах зазначається лише факт загальної суми недоїмки, а не часткової зміни загальної суми, що має своє відображення в оскаржуваній вимозі.
Під час розгляду справи судом встановлено, що фермерське господарство «Ольга-Т», код ЄДРПОУ 35491193, перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Одеській області, Березівській державній податковій інспекції, як платник єдиного внеску з 25.03.2008 року.
Станом на 31.08.2024 року за фермерським господарством «Ольга-Т» обліковувалась заборгованість по єдиному соціальному внеску у сумі 87142,00 грн, у зв'язку з чим Головним управлінням ДПС в Одеській області сформовано вимогу про боргу (недоїмки) № Ю-27907-17 від 18.09.2024 року.
Відповідно даних ІКС «Податковий блок» та розрахунку податкового боргу, наданих відповідачем, борг фермерського господарства «Ольга-Т» станом на 31.08.2024 року з єдиного внеску у сумі 87142,00 грн виник у зв'язку з несплатою позивачем самостійно визначених грошових зобов'язань згідно зі звітами та податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.
Позивач у позові не спростовує наявність у підприємства заборгованості, а лише вказує на невідповідність суми боргу, оскільки, на його думку, відповідач при формуванні оскаржуваної вимоги не врахував сплачені фермерським господарством «Ольга-Т» страхові внески.
Так, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/5862/24 від 13.05.2024 року було встановлено, що з виписки Ширяївського ВДВС у Березівському районі Одеської області від 08.11.2022р. у період з 2020-2021 роки страхові внески фермерським господарством «Ольга-Т» сплачувались, а саме: 06.11.2020 року у розмірі 28 133.22 грн.; 08.06.2021 року у розмірі 8811,00 грн.
Також позивач вказує, що в даному рішенні суду вказано, що ГУ ДПС в Одеській області не надано доказів, що при формуванні податковим органом на той час вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-27907-17 від 08.12.2023 року, вказані внески були зараховані.
Так, судом встановлено, що 08.12.2023 року Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено вимогу №Ю-27907-17, якою нарахована фермерському господарству «Ольга-Т», недоїмка зі сплати єдиного внеску у сумі 72754,00 грн.
Голова фермерське господарство «Ольга-Т» звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС в Одеській області №Ю-27907-17 від 08.12.2023 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 року у справі № 420/5862/24 адміністративний позов голови фермерського господарства “Ольга-Т» ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС в Одеській області №Ю-27907-17 від 08.12.2023 року задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) №Ю-27907-17 від 08.12.2023 року, якою фермерському господарству «Ольга-Т» нарахована недоїмка зі сплати єдиного внеску у частині суми 36944,22 грн.
В решті позову - відмовлено.
В рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 року у справі № 420/5862/24, зокрема, зазначено, що «судом з виписки Ширяївського ВДВС у Березівському районі Одеської області від 08.11.2022р. встановлено, що у період з 2020-2021 роки страхові внески фермерським господарством «Ольга-Т» сплачувались, а саме: 06.11.2020р. у розмірі 28133,22 грн.; 08.06.2021р. у розмірі 8811,00 грн.
Відповідачем не надано доказів, що при формуванні податковим органом вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-27907-17 від 06.12.2023 року вказані внески були зараховані.
З огляду на викладене податкова вимога Головного управління ДПС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) №Ю-27907-17 від 08.12.2023 року підлягає скасуванню в частині суми 36944,22грн. (28133,22 грн. + 8811,00 грн.).».
Повертаючись до обставин даної справи, суд зазначає, що відповідачем у якості доказів правомірності визначення суми недоїмки, зазначеної у спірній вимозі, долучено до матеріалів справи інтегровану картку позивача, відповідно до якої:
- 07.11.2022 року було зараховано сплату до бюджету в розмірі 28133,22 грн, яка стягнута в межах виконавчого провадження на підставі платіжного доручення № 5275 від 03.11.2022 року та на вказану суму зменшено суму недоїмки;
- 07.11.2022 року було зараховано сплату до бюджету в розмірі 8811,00 грн, яка стягнута в межах виконавчого провадження на підставі платіжного доручення № 5289 від 03.11.2022 року та на вказану суму зменшено суму недоїмки.
З наведеного убачається, що при формуванні оскаржуваної вимоги Головним управлінням ДПС в Одеській області врахував сплачені фермерським господарством «Ольга-Т» страхові внески в розмірі 28133,22 грн та 8811,00 грн, а тому доводи позивача стосовного того, що відповідач при формуванні оскаржуваної вимоги не врахував сплачені фермерським господарством «Ольга-Т» страхові внески, є неспроможними.
Позивачем до суду не надано жодних доказів на спростовання наявності у підприємства заборгованості.
Відповідачем, в свою чергу, у якості доказів правомірності визначення суми недоїмки, зазначеної у спірній вимозі, долучено до матеріалів справи інтегровану картку позивача, відповідно до якої за позивачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску, що й стало підставою для формування спірної вимоги.
Крім того, з інтегрованої картки платника податків вбачається, що суми єдиного внеску, які обліковуються, визначені на підставі документів, поданих позивачем. Тобто, контролюючий орган не визначає суму єдиного внеску до сплати при формуванні вимоги, оскільки такі суми попередньо визначаються на підставі відповідної звітності.
При цьому, суд звертає увагу на положення абз.6 ч.4 ст.25 Закону № 2464-VI, відповідно яких не підлягають оскарженню зобов'язання зі сплати єдиного соціального внеску, самостійно визначені платником.
Таким чином, враховуючи, що за позивачем станом на день винесення вимоги обліковувалась недоїмка зі сплати єдиного внеску в розмірі 87142,00 грн, суд доходить висновку, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ № Ю-27907-17 від 18.09.2024 року є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії»). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії»). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги не належать до задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, відсутні.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову фермерського господарства «Ольга-Т» (вул. Партизанська, 5, с. Маркевичеве, Березівський р-н, Одеська обл., 66862, код ЄДРПОУ: 35491193) до Головного управління ДПС в Одеській області (буд. 5, вул. Семінарська, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП: 44069166) про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) № Ю-27907-17 від 18.09.2024 року, якою фермерському господарству «Ольга-Т» нарахована недоїмка зі сплати єдиного внеску у сумі 87142,00 грн - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 05.12.2025 року.
Суддя Г.В. Лебедєва