Справа № 420/30876/24
05 грудня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Грабової Т.П., позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Івченка В.Б., представника відповідача - Ращенка Є.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому просить:
1. Визнати протиправним та скасувати наказ № 2421 від 18 вересня 2024 року Головного управління Національної поліції в Одеській області в частині застосування дисциплінарного стягнення - звільнення із служби в поліції - ОСОБА_1 начальника сектору превенції відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 2 Головного Управління Національної поліції в Одеській області.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ № 1584 о/с від 25 вересня 2024 року в частині звільнення зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), відносно капітана поліції ОСОБА_1 начальника сектору превенції відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №2 Головного Управління Національної поліції в Одеській області.
3. Поновити поліцейського капітана поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на посаді начальника сектору превенції відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області .
4. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу з виплатою основних та додаткових грошових нарахувань з 25 вересня 2024 року по час постановлення рішення суду.
5. Допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді начальника сектору превенції відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної Поліції в Одеській області та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18 вересня 2024 року на підставі проведеного службового розслідування Управлінням Головної Інспекції ГУНП в Одеський області був виданий наказ № 2421 Головного Управління Національної поліції в Одеській області, яким позивача ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів Національної поліції України.
Підставою проведення службового розслідування з боку Головної інспекції ГУНП в Одеській області стало затримання ОСОБА_1 29.08.2024 року працівниками Територіального управління ДБР у місті Миколаєві (з дислокацією у місті Одесі), спільно з працівниками УСБУ в Одеській області в межах кримінального провадження № 62024150020001028 від 24.06.2024 року, внесеного до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
25 вересня 2024 року ГУНП в Одеській області видало наказ № 1584 о/с по особовому складу та звільнила ОСОБА_1 відповідно Закону України «Про Національну поліцію» за п.6 частини 1 ст.77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби накладеного відповідно до Дисциплінарного Статуту Національної поліції).
Позивач вважає, що обставини, викладенні у матеріалах службового розслідування, є перекрученими та натягнутими, у зв'язку з чим формулювання і посилання на дисциплінарне порушення з його боку не відповідає дійсним фактичним обставинам, та відсутністю будь-яких доказів, про порушення нормативно-правових актів Національної поліції та вимагання ним будь-яких грошових коштів у фізичних осіб.
Позивач вважав, що доки його вина у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.368 КК України не доведена вироком суду, підстави для його звільнення відсутні. Також позивач вважав, що обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення є предметом розгляду іншої справи в порядку кримінального судочинства, та не мають досліджуватися у даній справі.
Щодо решти порушень службової дисципліни, які йому інкриміновані дисциплінарним наказом, позивач наполягає, що таких порушень він не вчиняв та сумлінно виконував свої службові обов'язки.
Ухвалою від 07.10.2024 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 24.10.2024 року постановлено розглядати справу №420/30876/24 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання. Розгляд справи розпочато спочатку зі стадії відкриття провадження у справі.
Ухвалою від 19.11.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі.
Ухвалою від 19.11.20224 року за клопотанням відповідача викликано до суду свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Ухвалою від 19.11.2024 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.
Ухвалою від 28.01.2025 року за клопотанням позивача викликано до суду свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Ухвалою від 27.02.2025 року за клопотанням позивача від ВП № 3 ОРУП № 2 ГУ НП в Одеській області витребувано докази.
Ухвалою від 27.02.2025 року за клопотанням позивача викликано до суду свідка ОСОБА_6 .
Ухвалою від 17.03.2025 року за клопотанням позивача від ВП № 3 ОРУП № 2 ГУ НП в Одеській області витребувано докази.
Ухвалою від 21.04.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.05.2025 року на 10:00 год.
Під час судового розгляду справи позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві.
Так, 25.10.2024 року від представника Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, зазначивши, зокрема, таке.
Відсутність вироку суду про визнання його винним у інкримінованому кримінальному правопорушенні не є підставою для скасування спірних наказів, оскільки позивача звільнено не за вчинення злочину, а за порушення службової дисципліни. Зокрема, в наказі про звільнення вказаний пункт 6 частини 1 статі 77 Закону України «Про Національну поліцію», а не пункт 10 цієї норми.
Законодавець розрізняє окремі види юридичної відповідальності поліцейського за вчинення протиправних діянь, зокрема, у розрізі кримінально-правого та дисциплінарно-правового аспектів.
Кримінальна відповідальність поліцейського настає у випадках вчинення ним кримінального правопорушення, а порядок застосування такого виду юридичної відповідальності визначено Кримінальним процесуальним кодексом України.
Натомість, як визначено частиною 2 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарна та кримінальна відповідальність поліцейського є окремими видами юридичної відповідальності, порядок та підстави притягнення поліцейських до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами.
Поняття «службова дисципліна» містить в собі не лише обов'язок особи належним чином виконувати свої службові обов'язки, а і обов'язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень є вчинення дій, що порушують службову дисципліну. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого прямий начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, зокрема, в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.
Заслухавши вступне слово позивача, представника позивача, представника відповідача, допитавши свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах Національної поліції на посаді начальник сектору превенції відділення поліції № 3 ОРУП №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області.
На розгляд керівництва ГУНП в Одеській області надійшла доповідна записка т.в.о. начальника УГІ ГУНП в Одеській області майора поліції Прібилова І. від 29.08.2024 щодо порушення службової дисципліни окремими посадовими особами відділення поліції № 3 ОРУП № 2 ГУНП в області, у тому числі неналежного виконання службових обов'язків начальником сектору превенції цього ж відділення поліції капітаном поліції ОСОБА_1 (0042658), що призвело до його затримання 29.08.2024 працівниками Територіального управління ДБР, розташованого у місті Миколаєві, спільно зі співробітниками УСБУ в Одеській області, у межах кримінального провадження від 24.06.2024 № 62024150020001028, унесеного до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, неповідомлення про пропозицію неправомірної вигоди на спецлінію « 102», учинення протиправних дій, а також для вивчення службової діяльності, ефективності проведення відповідної профілактичної роботи безпосереднім та прямими керівниками щодо останнього.
Наказом ГУНП в Одеській області від 30.08.2024 №2265 за фактом порушення службової дисципліни окремими посадовими особами відділення поліції № 3 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області, у тому числі неналежного виконання службових обов'язків начальником сектору превенції цього ж відділення поліції капітаном поліції ОСОБА_1 (0042658), призначене службове розслідування.
Наказом ГУНП в Одеській області від 30.08.2024 №1433 відсторонено від виконання службових обов'язків на період проведення службового розслідування капітана поліції ОСОБА_1 (0042658), начальника сектору превенції відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області.
31.05.2022 року за результатами службового розслідування був складений висновок, який затверджено начальником ГУНП в Одеській області 13.09.2024 року .
У висновку службового розслідування зазначено, зокрема, таке.
Службовим розслідуванням встановлено, що 29.08.2024 на адресу керівника ГУНП в області надійшла доповідна записка УГІ ГУНП в області вих. № 55/2659 за фактом порушення службової дисципліни окремими посадовими особами ВНП № 3 ОРУП № 2 ГУНП в області, у тому числі неналежного виконання службових обов'язків начальником сектору превенції цього ж відділення поліції капітаном поліції ОСОБА_1 (0042658), ІНФОРМАЦІЯ_1 , що призвело до його затримання 29.08.2024 працівниками Територіального управління ДБР, розташованого у місті Миколаєві, спільно зі співробітниками УСБУ в Одеській області, у межах кримінального провадження від 24.06.2024 № 62024150020001028, унесеного до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, неповідомлення про пропозицію неправомірної вигоди на спецлінію « 102», учинення протиправних дій, а також для вивчення службової діяльності, ефективності проведення відповідної профілактичної роботи безпосереднім та прямими керівниками щодо останнього.
З метою перевірки, дослідження зазначених відомостей наказом ГУНП в області від 30.08.2024 № 2265 (зі змінами, внесеними наказом ГУНП в області від 09.09.2024 № 2349) призначене дане службове розслідування, у ході якого з'ясоване наступне.
У висновку службового розслідування вказано, що капітан поліції ОСОБА_7 вчинив грубий дисциплінарний проступок, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2, 3, 4, 6, 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 18, пунктів 1, 2, 3, 5, 8, 9 частини першої статті 23, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», частини першої статті 22, частини першої статті 24, частини першої статті 38 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.01.2014 № 1700-VII, абзаців другого, третього, четвертого, шостого пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пунктів 6, 7 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, підпунктів 4, 8 пункту 4 розділу IV Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 № 440, пунктів 1, 2 розділу IV Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад затвердженої наказом МВС України від 28.07.2017 № 650, пункту 5 розділу І Порядку взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника уповноваженим підрозділом органу Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 25.02.2019 № 124, абзаців другого та третього пункту 30 Порядку взаємодії суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 22.08.2018 № 658, підпункту 6 пункту 1 наказу ГУНП в області від 02.01.2023 № 1 «Про вчинення кримінальних правопорушень поліцейськими ГУНП упродовж 2022 року та додаткові заходи щодо зміцнення службової дисципліни», підпункту 9 пункту 1 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», пунктів 1, 2, 4, 7, 9, 10 Плану робочих заходів УПД ГУНП в Одеській області щодо попередження вчинення правопорушень, пов'язаних із домашнім насильством на 2024 рік, погодженого 25.01.2024 керівництвом ГУНП в області № 3/383, пункту 8 розділу І, пунктів 1, 2, 7, 11, 14, 18, 20 розділу ІІ функціональних обов'язків від 16.01.2024№ 61.1/545, що виразилося:
- в особистій недисциплінованості, умисному невиконанні норм діючого законодавства України, вчиненні дій, що підривають авторитет Національної поліції України;
- непрофесійному виконанні своїх службових обов'язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
- порушенні Присяги поліцейського в частині дотримання законів України та особистого зобов'язання з гідністю нести високе звання поліцейського;
- порушенні етики поліцейського, Правил внутрішнього розпорядку та антикорупційного законодавства України;
- нездійснені щокварталу, дотримуючись вимог розділу ІІ Конституції України, вивчення побутових умов поліцейських, їх соціальної захищеності як складових, що впливають на морально-психологічний стан підлеглих та їх ставлення до виконання службових обов'язків. За результатами такого вивчення складати відповідні рапорти на ім'я керівника, які реєструвати в службі діловодства та зберігати в установленому порядку;
- невжитті заходів щодо щомісячного розгляду стану службової дисципліни серед підлеглих поліцейських на оперативних нарадах керівництва ВНП № 3 ОРУП № 2 ГУНП в області; - у не розроблені плану робочих заході ВНП № 3 ОРУП № 2 ГУНП в області щодо попередження вчинення правопорушень, пов'язаних із домашнім насильством на 2024 рік;
- не здійсненні у 2024 році аналізу стану організації роботи з попередження правопорушень, вчинених у домашньому середовищі на території обслуговування ВНП № 3 ОРУП № 2 ГУНП в області;
- невжитті заходів до 01.02.2024 для своєчасного закріплення відповідальної особи щодо попередження вчинення правопорушень, пов'язаних із домашнім насильством;
- незаведені у 2024 році Журналу реєстрації осіб, які перебувають на профілактичному обліку за вчинення домашнього насильства;
- нездійснені у 2024 році інформування працівників служби у справах дітей в строк не пізніше однієї доби з моменту виявлення факту вчинення домашнього насильства неповнолітнім, а також у відношенні та присутності дітей;
- не підготовленні у 2024 році плану заходів із раніше судимими особам на 2024 рік, -неналежній організації у 2024 році превентивної роботи з особами похилого віку;
- не проведенні наради з підведення підсумків службової діяльності підрозділів превентивної діяльності щодо їх участі в заходах з детінізації ринку підакцизної продукції за три місяці 2024 року та не надання відповіді до УПД ГУНП в області про вжиті заходи;
- нездійсненні щомісячного проведення звірок щодо складення адміністративних протоколів за статтею 173-2 КУпАП та внесення їх до відповідної бази;
- несвоєчасній постановці на облік осіб до ІПНП «Цунамі» ІП «Кривдник», як наслідок, нездійсненні з ними профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку;
- непроведені щомісячних звірки із Комінтернівським районним судом Одеської області щодо кількості осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 КУпАП;
- невнесенні інформація про усіх дітей, які постраждали від домашнього насильства, до адміністративних протоколів, інших матеріалів, складених за результатами виїзду на звернення про домашнє насильство, а також до підсистеми ІКС «ІПНПП» «Єдиний облік»;
- укритті (з 21.06.2024 до 29.08.2024) та не реєстрації у єдиному обліку Національної поліції України інформації про вчинення ОСОБА_8 адміністративних правопорушень, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, за що передбачена адміністративна відповідальність;
- невжитті заходів по документуванню, у тому числі по припиненню (з 21.06.2024 до 29.08.2024), протиправних дій ОСОБА_8 , пов'язаних з вчиненням адміністративних правопорушень; схилянні (з 21.06.2024 до 29.08.2024) ОСОБА_9 , шляхом погроз на адресу останньої, до неправомірних дій з корисливих мотивів;
- використанні 21.06.2024 (безпідставному спілкуванні до 13:00 по телефону з ОСОБА_9 , перебуванні о 17:00 у селі Курісово Березівського району Одеської області та безпідставному спілкуванні з останньою), 28.06.2024 (безпідставній зустрічі та спілкуванні з ОСОБА_8 ), 07.07.2024, 08.07.2024, 17.07.2024, 23.07.2024 та 22.08.2024 (безпідставному спілкуванні з ОСОБА_9 по телефону та працівниками поліції з метою уникнення останньою адміністративної відповідальності) робочого часу для вчинення протиправних, корупційних дій;
- безконтрольності 17.07.2024 за діями старшого сержанта поліції ОСОБА_10 , капрала поліції ОСОБА_11 , які входили до складу добового наряду ВнП № 3 ГУНП в області;
- використанні (21.06.2024, 28.06.2024, 07.07.2024, 08.07.2024, 17.07.2024, 23.07.2024 та 22.08.2024) службового становища з метою одержання від ОСОБА_8 неправомірної вигоди для себе чи інших осіб;
- вступі з 21.06.2024 до 29.08.2024 у корупційні діяння, пов'язанні з вимаганням від ОСОБА_9 неправомірної вигоди у сумі 20000 грн за непритягнення останньої до адміністративної відповідальності та невтручання в її підприємницьку діяльність;
- прийнятті 29.08.2024 пропозиції неправомірної вигоди у сумі 20000 грн та неінформуванні про це безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
У висновку зазначено, що протиправні дії вказаного поліцейського призвели до грубого порушення службової дисципліни, відкриття кримінального провадження, оголошення останньому підозри про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, обрання запобіжного заходу, що набуло суспільного резонансу, негативно вплинуло на формування громадської думки щодо стану правопорядку в діяльності поліції та рівня довіри населення до поліції, оскільки були висвітленні у засобах масової інформації.
Також у висновку зазначено, що поліцейський має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством, має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції.
Окрім того, капітана поліції ОСОБА_12 було письмово ознайомлено із вимогами наказу Національної поліції України від 19.07.2022 № 507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», що підтверджується відповідною відомістю.
Так, цей поліцейський знав та усвідомлював, яку відповідальність понесе у разі вчинення корупційних кримінальних правопорушень.
Оскільки, підпунктом 2 пункту 1 наказу Національної поліції України від 19.07.2022 № 507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції» визначено, що за результатами службових розслідувань за фактами причетності до скоєння корупційних кримінальних правопорушень, застосовується до винних найсуворіший вид дисциплінарної відповідальності звільнення зі служби в поліції.
Беручи до уваги викладене, дисциплінарна комісія вважала, що нею належним чином з'ясовано обставини, які мали значення для прийняття спірних рішень, наведено мотиви, з яких зроблено висновки про наявність у діях цього поліцейського складу дисциплінарного проступку з посиланням на відповідні докази. Відтак вважала правомірним обрати вказаному поліцейському такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з поліції, адже вчинений проступок є таким, що негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства, і такий захід дисциплінарного впливу застосовується обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, тобто з урахуванням балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких він спрямований.
Таким чином, дисциплінарна комісія дійшла висновку про те, що за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився в грубому порушенні вимог пунктів 1, 2, 3, 4, 6, 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 18, пунктів 1, 2, 3, 5, 8, 9 частини першої статті 23, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», частини першої статті 22, частини першої статті 24, частини першої статті 38 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.01.2014 № 1700-VII, абзаців другого, третього, четвертого, шостого пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пунктів 6, 7 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, підпунктів 4, 8 пункту 4 розділу IV Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 № 440, пунктів 1, 2 розділу IV Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад затвердженої наказом МВС від 28.07.2017 № 650, пункту 5 розділу П Порядку взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника уповноваженим підрозділом органу Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 25.02.2019 № 124, абзаців другого та третього пункту 30 Порядку взаємодії суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 22.08.2018 № 658, підпункту 6 пункту 1 наказу ГУНП в області від 02.01.2023 № 1 «Про вчинення кримінальних правопорушень поліцейськими ГУНП упродовж 2022 року та додаткові заходи щодо зміцнення службової дисципліни», підпункту 9 пункту 1 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», пунктів 1, 2, 4, 7, 9, 10 Плану робочих заходів УПД ГУНП в Одеській області щодо попередження вчинення правопорушень, пов'язаних із домашнім насильством на 2024 рік, погодженого 25.01.2024 керівництвом ГУНП в області № 3/383, пункту 8 розділу І, пунктів 1, 2, 7, 11, 14, 18, 20 розділу ІІ функціональних обов'язків від 16.01.2024 № 61.1/545, до капітана поліції ОСОБА_1 (0042658), начальника сектору превенції відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області, слід застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
На підставі вказаних висновків службового розслідування наказом ГУНП в Одеській області від 18.09.2024 року №2421 “Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ВнП №3 та ОРУП №2 ГУНП в Одеській області», за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився в грубому порушенні вимог пунктів 1, 2, 3, 4, 6, 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 18, пунктів 1, 2, 3, 5, 8, 9 частини першої статті 23, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», частини першої статті 22, частини першої статті 24, частини першої статті 38 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.01.2014 № 1700-VII, абзаців другого, третього, четвертого, шостого пункту 1 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пунктів 6, 7 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, підпунктів 4, 8 пункту 4 розділу IV Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 № 440, пунктів 1, 2 розділу IV Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад затвердженої наказом МВС України від 28.07.2017 № 650, пункту 5 розділу ІІ Порядку взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника уповноваженим підрозділом органу Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 25.02.2019 № 124, абзаців другого та третього пункту 30 Порядку взаємодії суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 658, підпункту 6 пункту 1 наказу ГУНП в області від 02.01.2023 № 1 «Про вчинення кримінальних правопорушень поліцейськими ГУНП упродовж 2022 року та додаткові заходи щодо зміцнення службової дисципліни», підпункту 9 пункту 1 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», пунктів 1, 2, 4, 7, 9, 10 плану робочих заходів УПД ГУНП в Одеській області щодо попередження вчинення правопорушень, пов'язаних із домашнім насильством на 2024 рік, погодженого 25.01.2024 керівництвом ГУНП в області № 3/383, пункту 8 розділу І, пунктів 1, 2, 7, 11, 14, 18, 20 розділу ІІ функціональних обов'язків від 16.01.2024 № 61.1/545, до капітана поліції ОСОБА_1 (0042658), начальника сектору превенції відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
Наказом ГУНП в Одеській області № 1584 о/с від 26.09.2024 року було реалізовано дисциплінарний наказ від 18.09.2024 року №2421 та ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України “Про Національну поліцію» з 26.09.2024 року.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюється Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року №580-VIII (далі Закон № 580-VIII), в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, яким передбачено, зокрема,
Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку (частина перша статті 1 Закону № 580-VIII).
На працівників поліції (поліцейських та державних службовців) поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції" (частина 2 ст. 3 Закону № 580-VIII).
Під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України Про правовий режим воєнного стану (частина четверта статті 8 Закону № 580-VIII, яка набула чинності 01.05.2022).
Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції (частина перша статті 17 Закону № 580-VIII).
Поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва. ( пункти 1 та 2 частини першої статті 18 Закону №580-VIII).
У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України". ( частина перша статті 19 Закону № 580-VIII).
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом ( частина друга статті 19 Закону № 580-VIII).
Поліція відповідно до покладених на неї завдань: 1) здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; 2) виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; 3) вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення (пункти 1, 2, 3 частини першої статті 23 Закону № 580-VIII).
Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. ( частина перша статті 59 Закону № 580-VIII).
Особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки". ( частина перша статті 64 Закону № 580-VIII).
Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. ( підпункт 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII).
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII Про запобігання корупції (далі - Закон № 1700-VII), яким визначено наступне.
Суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема: поліцейські (п.п. з пункту 1 частини 1 ст. 3 Закону № 1700-VII).
Особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах. ( стаття 22 Закону № 1700-VII).
Особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, під час виконання своїх службових повноважень зобов'язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими ( стаття 38 Закону № 1700-VII).
Особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, сумлінно, компетентно, вчасно, результативно і відповідально виконують службові повноваження та професійні обов'язки, рішення та доручення органів і осіб, яким вони підпорядковані, підзвітні або підконтрольні, не допускають зловживань та неефективного використання державної і комунальної власності ( стаття 42 Закону № 1700-VII).
Наказом МВС України №1179 від 09 листопада 2016 року затверджені Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила №1179), якими визначено, зокрема, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами ( абзаци 1-3 пункту 1 розділу ІІ Правил № 1179).
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 5 березня 2018 року № 2337-VIII Про Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Службова дисципліна передбачає дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (частина перша статті 1 Дисциплінарного статуту).
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського, зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції (пункти 1, 6,13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту).
За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (частина 1 статті 11 Дисциплінарного статуту).
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень, зокрема, звільнення із служби в поліції (пункт 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту).
Частинами 1-4 статті 14 Дисциплінарного статуту, зокрема, визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (частина 10 статті 14 Дисциплінарного статуту).
Під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій (частина 1 статті 18 Дисциплінарного статуту).
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою ( частина 2 статті 18 Дисциплінарного статуту).
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (частини 7-8 статті 19 Дисциплінарного статуту).
Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2123-IX, який набрав чинності 01.05.2022, Дисциплінарний статут доповнено новим розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».
Частиною першою статті 26 Дисциплінарного статуту визначено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша статті 29 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого звільнення зі служби в поліції.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок № 893), яким передбачено, зокрема, наступне.
Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку ( пункт 4 розділу V Порядку №893).
Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування ( пункт 7 розділу V Порядку №893).
У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. ( пункт 1 розділу VІІ Порядку №893).
З аналізу норм законодавства, яке регулює особливості проходження служби в поліції випливає, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського у зв'язку із особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку.
У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог, у т.ч. вчинення дій, що підривають авторитет поліції є дисциплінарним проступком, за який до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Так, однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту.
Надаючи оцінку оскаржуваним наказам відповідача у межах доводів сторін, суд виходить із такого.
Адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
Правова оцінка судами правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна полягати насамперед в тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно у діях особи є ознаки дисциплінарного проступку та установлені законом підстави для застосування до неї дисциплінарного стягнення.
Вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з'ясовувати склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.
Такий підхід до вирішення питання про правомірність притягнення осіб до дисциплінарної відповідальності застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, а також Верховним Судом у постановах від 07 лютого 2020 року у справі № 260/1118/18, від 28 лютого 2020 року у справі № 825/1398/17, від 06 березня 2020 року у справі № 804/1758/18 та від 20 жовтня 2020 року у справі № 340/1502/19 , від 15 серпня 2024 року у справі №420/5700/23.
Як зазначалось вище, відповідач вбачав склад дисциплінарного проступку позивача у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій несумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейських. Нехтування позивачем вимогами Закону № 580-VІІІ, Присяги працівника поліції, Дисциплінарного статуту та Правилами поведінки, на переконання відповідача, призвело до скоєння ним проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції і її працівників в очах громадськості, враховуючи висвітлення даної події в мережі «Інтернет», порушує етику поведінки поліцейського та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків і проходження служби у Національній поліції України.
При цьому, суд зауважує, що вчинки, які дискредитують працівників поліції та, власне, органи Національної поліції, пов'язані, насамперед, із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті. Отже, дискредитація звання поліцейського за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів Національної поліції і її працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Як встановлено судом з матеріалів службового розслідування, капітан поліції ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, що виразився: у не реєстрації (з 21.06.2024 до 29.08.2024) у єдиному обліку Національної поліції України інформації про вчинення ОСОБА_8 адміністративних правопорушень, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, за що передбачена адміністративна відповідальність; невжитті заходів по документуванню, у тому числі по припиненню (з 21.06.2024 до 29.08.2024), протиправних дій ОСОБА_8 , пов'язаних з вчиненням адміністративних правопорушень; використанні робочого часу 21.06.2024 (безпідставне спілкування по телефону з ОСОБА_9 , перебування у селі Курісово Березівського району Одеської області), 28.06.2024 (безпідставній зустрічі та спілкуванні з ОСОБА_8 ), 07.07.2024, 08.07.2024, 17.07.2024, 23.07.2024 та 22.08.2024 (безпідставному спілкуванні з ОСОБА_9 по телефону та працівниками поліції з метою уникнення останньою адміністративної відповідальності) для вступу з ОСОБА_8 у неділові відносини;
- безконтрольності 17.07.2024 за діями старшого сержанта поліції ОСОБА_10 , капрала поліції ОСОБА_11 , які входили до складу добового наряду ВнП № 3 ГУНП в області.
Наслідком зазначених дій та бездіяльності стало затримання ОСОБА_1 29.08.2024 року працівниками Територіального управління ДБР у місті Миколаєві (з дислокацією у місті Одесі), спільно з працівниками УСБУ в Одеській області в межах кримінального провадження № 62024150020001028 від 24.06.2024 року, внесеного до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Від надання пояснень під час службового розслідування позивач відмовився, пославшись на ст.63 Конституції України.
Вчинення позивачем вказаних порушень службової дисципліни також підтверджується показаннями допитаних судом свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Так, свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні 22.07.2025 року повністю підтвердила обставини, викладені нею в поясненнях від 09.09.2024 року під час службового розслідування щодо здійснення нею господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, телефонування їх ОСОБА_1 21.06.2024 року, зустрічі з ним у той же день та 28.06.2024, обіцянки з боку ОСОБА_1 не складати відносно неї адміністративні матеріали за винагороду. Пояснення свідка від 09.09.2024 року щодо усіх обставин неділових стосунків ОСОБА_1 з нею містяться в матеріалах службового розслідування (а.с.7-10, т.2).
Свідок ОСОБА_2 , який є поліцейським офіцером громади ОРУП № 2 ГУ НП в Одеській області у судовому засіданні 22.07.2025 року підтвердив суду, що 08.07.2024 року рухався у с.Трояндове та на повороті до с.Калинівка зупинився, оскільки там здійснювався продав кавунів. Він запитав дозвільні документи, після чого ОСОБА_3 комусь зателефонувала. Надалі йому зателефонував ОСОБА_1 та сказав, що дозвільні документи у ОСОБА_3 сам перевірить. Після цього свідок поїхав далі.
Суд зауважує, що вказаний свідок ухилявся від прямих відповідей на питання, посилаючись на те, що погано пам'ятає обставини. У наданих під час службового розслідування поясненнях 09.09.2024 року (а.с.169-170, т.2) свідок зазначив, що того дня (08.07.2024) ОСОБА_1 телефоном повідомив йому, що у цієї особи (фактично йшлося про ОСОБА_3 ) з документами все в порядку.
Отже, вчиняючи зазначені дії, що підтверджуються матеріалами службового розслідування та показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , позивач допустив грубе порушення вимог пунктів 1, 2, 3, 4, 6, 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 18, пунктів 1, 2, 3, 5, 8, 9 частини першої статті 23, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», частини першої статті 22, частини першої статті 24, частини першої статті 38 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.01.2014 № 1700-VII, абзаців другого, третього, четвертого, шостого пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пунктів 6, 7 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, підпунктів 4, 8 пункту 4 розділу IV Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 № 440, пунктів 1, 2 розділу IV Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад затвердженої наказом МВС від 28.07.2017 № 650.
Суд зазначає, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, слідує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Вказана правова позиція висвітлена в постановах Верховного Суду від 15.08.2024 р. у справі № 420/5700/23, від 03.04.2024 р. у справі №420/9503/22, від 14.03.2024 р. у справі № 420/11778/22.
Суд зазначає, що посилання позивача у позові на те, що обставини щодо інкримінованого йому кримінального правопорушення мають вирішуватися виключно за нормами КПК України, суд зазначає, що спірні правовідносини у цій справі (притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби в поліції) стосуються дисциплінарної відповідальності поліцейського, а не розслідування кримінального правопорушення. На ці відносини поширюються спеціальні норми - Закон України «Про Національну поліцію», Дисциплінарний статут НПУ, Порядок проведення службового розслідування, затверджений наказом МВС № 893, внутрішні організаційно-розпорядчі акти НПУ та ГУНП в Одеській області.
Так, позивач, перебуваючи на службі у Національній поліції, повинен бути взірцем та прикладом для громадян як в робочий так і позаробочий час, та в силу своїх службових обов'язків, зобов'язаний не допускати зв'язків, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших відносин, які носять корисливий або протиправний характер.
Таким чином, суд доходить висновку, що сам факт пред'явлення підозри поліцейському, його можливе притягнення до кримінальної відповідальності за отримання неправомірної вигоди та висвітлення цієї події у ЗМІ, призводить до підриву авторитету та довіри громадян до поліції. Те, що підозрюваним у цьому кримінальному провадженні є саме позивач, свідчить про порушення ним Правил етичної поведінки поліцейських, Дисциплінарного статуту та вимог Закону № 580-VIII.
Враховуючи тяжкість проступку, його наслідки, які фактично підривають довіру та авторитет до органів Національної поліції України, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про відсутність підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Зокрема, відповідно до положень частини першої статті 22 Закону № 1700-VII поліцейським забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.
Статтями 38 та 42 Закону № 1700-VII визначені обов'язки, у т.ч. поліцейського, під час виконання своїх службових повноважень, серед іншого, неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, не допускати зловживань.
Поняття «службова дисципліна» містить в собі не лише обов'язок особи належним чином виконувати свої службові обов'язки, а і обов'язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Оскільки предметом цього спору є порушення позивачем службової дисципліни, суд вважає, що дисциплінарна комісія діяла в межах установленої законом компетенції, оскільки правомірно використала відомості, необхідні для здійснення своїх повноважень, надала оцінку тільки фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність у діях поліцейського складу дисциплінарного проступку та про ступінь його вини, та використала установлені факти для прийняття оскаржуваних наказів.
Обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен врахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов'язків тощо.
Одночасно з цим, застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в Національній поліції України є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Як встановлено судом, позивачем вчинений дисциплінарний проступок, який проявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій, не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейських, тобто проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків, а тому застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним.
З огляду на вказане, суд вважає, що вищевказані обставини беззаперечно свідчать про поведінку, що дискредитує працівника поліції, що за відсутності вироку суду, є достатньою підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Звільнення зі служби в поліції у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, є окремою підставою для звільнення, передбаченою п.10 ч.1 ст.77 Закону № 580-VIII.
Позивача ж звільнено на підставі пункту 6 ч.1 вказаної статті Закону (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
При цьому, висновки відповідача щодо порушення позивачем пунктів 1, 2 розділу IV Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад затвердженої наказом МВС від 28.07.2017 № 650, пункту 5 розділу П Порядку взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника уповноваженим підрозділом органу Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 25.02.2019 № 124, абзаців другого та третього пункту 30 Порядку взаємодії суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 22.08.2018 № 658, пунктів 1, 2, 4, 7, 9, 10 Плану робочих заходів УПД ГУНП в Одеській області щодо попередження вчинення правопорушень, пов'язаних із домашнім насильством на 2024 рік, погодженого 25.01.2024 керівництвом ГУНП в області № 3/383, пункту 8 розділу І, пунктів 1, 2, 7, 11, 14, 18, 20 розділу ІІ функціональних обов'язків від 16.01.2024 № 61.1/545 - суд не приймає до уваги, оскільки підставою для проведення службового розслідування щодо позивача стало виявлення неналежного виконання ОСОБА_1 службових обов'язків, що призвело до його затримання у межах кримінального провадження від 24.06.2024 № 62024150020001028, унесеного до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України та неповідомлення про пропозицію неправомірної вигоди на спецлінію « 102».
При цьому суд бере до уваги такі обставини.
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІІ Порядку № 893 підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку (п.1).
Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про:
внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення;
повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку;
надходження подання спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції»;
ознаки дисциплінарного проступку, що призвів до загибелі або поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського під час виконання ним службових повноважень;
недотримання підстав та порядку застосування або використання вогнепальної зброї, спеціальних засобів або заходів фізичного впливу;
недотримання норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування;
втрату поліцейським службового посвідчення та спеціального нагрудного знака (жетона), табельної, добровільно зданої чи вилученої зброї або боєприпасів, нагородної зброї, якщо вона зберігалася в територіальному органі поліції чи його територіальному (відокремленому) підрозділі, а також закладі, установі Національної поліції України, що належать до її управління (далі - органі (підрозділ, заклад, установа) поліції), а також втрату спеціальних засобів поліцейським чи відсутність їх в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, матеріалів досудового розслідування, справ оперативного обліку та справ про адміністративні правопорушення, речових доказів, а також тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження;
розголошення конфіденційної, таємної, службової або іншої інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом;
порушення законодавства України у сфері фінансово-господарської діяльності органів поліції, а також установ, які належать до сфери управління Національної поліції України, виявлені під час ревізій або перевірок, внутрішніх аудитів;
перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп'яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
приховування від обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні та адміністративні правопорушення, які були відомі поліцейському, але не отримали реєстраційного номера або не були зафіксовані ним у встановленому законодавством України порядку;
здійснення поліцейським дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками в будь-якій формі, а також сексуальних домагань.
Отже, така підстава для проведення службового розслідування як «вивчення службової діяльності» позивача по суті не є підставою для призначення службового розслідування, оскільки не містить відомостей про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку.
У разі ж виявлення під час службового розслідування, призначеного за наявності даних про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення, ознак вчинення позивачем інших порушень службової дисципліни під час службової діяльності, щодо таких порушень за відповідним рапортом (доповідною) може бути призначене інше службове розслідування.
Тому доводи відповідача та обставини щодо інших інкримінованих позивачу порушень службової дисципліни, які були виявлені під час «вивчення службової діяльності» в межах призначеного службового розслідування, суд до уваги не бере, оцінку наданим сторонами доказам щодо таких порушень та показанням свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - суд не надає.
При цьому, зазначені обставини не впливають на тяжкість вчиненого позивачем дисциплінарного проступку, описаного судом вище, та обґрунтованість притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Щодо процедури формування дисциплінарної комісії суд зазначає, що пунктами 4, 5 розділу І Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого Наказом МВС № 893 від 07.11.2018 року, дисциплінарна комісія створюється із числа поліцейських та інших працівників органу (підрозділу) поліції, у якому призначено службове розслідування, або працівників інших органів (підрозділів) поліції за наявності згоди їхніх керівників, які мають відповідні знання та досвід служби (роботи) в поліції або відповідну фахову підготовку щодо предмета проведення службового розслідування.
Залучення поліцейських та працівників інших органів (підрозділів) поліції до складу дисциплінарної комісії здійснюється на підставі письмового запиту уповноваженого керівника, який прийняв рішення про проведення службового розслідування, та за наявності письмової згоди керівника органу (підрозділу) поліції, в якому вони проходять службу (працюють).
Оскільки службове розслідування було призначене в ГУ НП в Одеській області наказом його керівника, то відповідно дисциплінарна комісія створена із числа поліцейських цього органу поліції. Залучення до складу комісії поліцейських ВП № 3 ОРУП № 2 вказаним Положенням не передбачено.
Тому зазначений довод позивача щодо порушень під час утворення дисциплінарної комісії суд не бере до уваги.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваних наказів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, добросовісно та розсудливо, з урахуванням всіх обставин справи, а тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування спірних наказів.
У позові дата наказу по особовому складу № 1584 о/с помилково зазначена позивачем « 25 вересня 2024 року» замість правильної дати - 26 вересня 2024 року.
Тому, ухвалюючи рішення у справі, суд зазначає правильну дату цього наказу.
У контексті оцінки інших доводів сторін звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, 293 КАС України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (адреса: вул. Академіка Філатова, буд.15-А, м. Одеса, 65080, код ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправними та скасування наказів № 2421 від 18 вересня 2024 року та № 1584 о/с від 26 вересня 2024 року, поновлення на посаді, стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено 05 грудня 2025 року.
Суддя В.В. Андрухів
.