Справа № 420/27111/25
05 грудня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Аракелян М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
11 серпня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надіслана засобами поштового зв'язку 07.08.2025 року) до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій представник позивача просить суд:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інн. НОМЕР_1 з військового обліку;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інн. НОМЕР_1 , відповідно до інформації, яка містяться у тимчасовому посвідченні №10 від 12.10.2015 року виданого на підставі Свідоцтва про хворобу №231 р/нс від 23.07.2015 року про непридатність до військової служби з виключенням зі зняттям з військового обліку на підставі ст. ст. 39а, 41а, 75в, 64г, 54в гр. І Розкладу хвороб і фізичних вад, Наказу МО України №402-2008р. проведеного ВЛК УМВС в Херсонській області 23.07.2015 року.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.
Ухвалою суду від 14.08.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрите провадження у справі; постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (ст. 262 КАС України).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 18.07.2025 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 представником позивача була направлена заява про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо визнання позивача, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , непридатним до військової служби на підставі статтей 39а, 41а, 75в, 64г, 54в Графи І Розкладу хвороб і фізичних вад Наказу МОУ №402 від 16.08.2008 року з виключенням з військового обліку. 25.07.2025 року надійшла відповідь №4/10024 від відповідача, згідно якої зазначено, що позивач перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 , картотека вільних залишків, підкартотека: взяті на військовий облік відповідно до Постанови КМУ №932 від 16.08.2024 року, яким визначено порядок формування переліку всіх громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років, персональні дані яких підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Інформація викладена у заяві позивача прийнята до уваги відповідачем та відмовлено позивачу у внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку, запропоновано особисто звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_4 для отримання направлення на ВЛК. Позивач неодноразово звертався до відповідача з метою вирішення питання про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо визнання позивача непридатним до військової служби на підставі статтей 39а, 41а, 75в, 64г, 54в Графи І Розкладу хвороб і фізичних вад Наказу МОУ №402 від 16.08.2008 року з виключенням з військового обліку, проте відповідач так і не вніс відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що підтверджується відповіддю №1/6835 від 22.12.2023 року та відповіддю № 31579 від 19.01.2024 року.
Копія ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження від 14.08.2025 року була доставлена до «Електронного кабінету» відповідача 15.08.2025 року (а.с.30), у встановлений строк відповідач відзив не подав, про поважність причини неподання не повідомив.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.19), перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.12).
Згідно:
тимчасового посвідчення №10 від 12.10.2025 року офіцера запасу ОСОБА_1 взятий на тимчасовий облік офіцерів в ІНФОРМАЦІЯ_6 та звільнений в запас. Знятий з обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 від 15.10.2015 року згідно наказу МОУ №402 з виключенням з військового обліку. Тимчасове посвідчення дійсне до 12.04.2017 року(а.с.9);
свідоцтва про хворобу виданого ВЛК УМВС в Херсонській області №231 р/нс від 23.07.2015 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , непридатний до військової служби зі зняттям з військового обліку на підставі статтей 39а,418.758.64г.54в графи І легкого ступеню (а.с.8);
довідки Серії 10 ААА №004628 про результати визначення ступеня професійної придатності у відсотках застрахованого, відповідно до якої ОСОБА_1 має 25% ступінь втрати професійної працездатності (а.с.14).
18.07.2025 року представник позивача звернулася до відповідача із заявою, в якій просила внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інн. НОМЕР_1 , непридатним до військової служби на підставі статтей 39а, 41а, 75в, 64г, 54в Графи І Розкладу хвороб і фізичних вад Наказу МОУ №402 від 16.08.2008 року з виключенням з військового обліку (а.с.17-18).
У відповідь отримано лист від 28.07.2025 року №4/10024, в якому відповідач повідомив, що ІНФОРМАЦІЯ_9 розглянув заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів і прийнято рішення про відмову у виключені позивача з військового обліку у зв'язку із відсутністю висновку військово-лікарської комісії. Позивачу необхідно надати до ІНФОРМАЦІЯ_4 висновок військово-лікарської експертизи про непридатність до військової служби погоджений штатною військово-лікарською комісією, після чого відомості будуть внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку. Пропонував особисто звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_4 (за адресою АДРЕСА_1 ), для отримання направлення на ВЛК, при собі мати паспорт, ІПН та військово-обліковий документ (а.с.12-13).
При цьому зазначив, що позивача взято на облік ІНФОРМАЦІЯ_5 згідно постанови КМ України №932 від 16.08.2024 року.
Не погоджуючись із такою бездіяльністю відповідача, позивач оскаржив її до суду.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 65 Конституції України передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ).
У відповідності до частин першої та третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України “Про оборону України», “Про Збройні Сили України», “Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них Укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 3 Закону №2232-ХІІ).
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово було продовжено і який триває дотепер.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 “Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон №3543-XII).
Частиною другою статті 33 Закону №2232-XII визначено, що загальне керівництво роботою, пов'язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.
За приписами частини третьої статті 33 Закону №2232-XII, військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Відповідно до частини четвертої статті 33 Закону №2232-XII, військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.
За приписами частини п'ятої статті 33 Закону №2232-XII, військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону №2232-XII, персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до частини шостої статті 37 Закону №2232-XII, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначає Закон України 16.03.2017 №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII).
Відповідно до положень статті 1 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
З положень статті 2 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» випливає, що одним з основних завдань Реєстру є ведення військового обліку громадян України.
Статтею 16 вказаного Закону внесено зміни до Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу», а саме частину першу статті 34 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» викладено в такій редакції: “ 1.Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки».
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», основними засадами ведення Реєстру є обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Частина друга статті 3 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» встановлює, що оформлення документів військового обліку громадян України здійснюється з використанням засобів Реєстру.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України, розпорядниками Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України та розвідувальний орган Міністерства оборони України. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Відповідно до частини п'ятої статті 5 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є:
уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру;
оперативні командування;
територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;
Центральне управління Служби безпеки України;
відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України;
відповідний підрозділ розвідувального органу Міністерства оборони України.
Частина шоста статті 5 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» передбачає, що органи адміністрування Реєстру:
1) здійснюють аналітичну обробку даних;
2) забезпечують взаємодію щодо ведення Реєстру, контролюють повноту, відповідність та своєчасність внесення інформації, наданої державними органами, контролюють виконання рішень Держателя та розпорядника Реєстру. Орган адміністрування Реєстру має доступ до статистичних відомостей Реєстру;
3) забезпечують зберігання та резервування бази даних Реєстру, контроль за її цілісністю, дотриманням вимог законодавства та Порядку ведення Реєстру, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
4) організовують підготовку та підвищення кваліфікації персоналу підпорядкованого органу адміністрування.
Відповідно до частини восьмої статті 5 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України та розвідувального органу Міністерства оборони України.
Тобто, сам Закон України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» визначає та покладає певні права та обов'язки на районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі- Порядок №1487).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1487, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо:
фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками;
здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами;
подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 3 Порядку №1487, військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період. Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 6 Порядку №1487 військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів.
Персонально-первинний військовий облік передбачає облік відомостей стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці. У селах та селищах, а також у містах ведення такого обліку покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.
Персональний військовий облік передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи (служби) або навчання та покладається на керівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.
Відповідно до пункту 20 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 №932 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі- Порядок №932).
Відповідно до пункту 1 Порядку №932, цей Порядок визначає:
механізм реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - експериментальний проект) шляхом електронної інформаційної взаємодії між національними електронними інформаційними ресурсами у цілях національної безпеки та оборони України;
порядок формування переліку громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років, персональні дані яких підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
механізм взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі віком від 16 років, яким у рік взяття на військовий облік виповнюється 17 років, до 25 років, зокрема тих, які перебувають за межами України, без проходження медичного огляду;
механізм внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про громадян України чоловічої статі віком від 17 до 25 років, які не перебувають на військовому обліку (для їх взяття на військовий облік без проходження медичного огляду) та які перебувають в Україні і звернулися за оформленням (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміном паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а також громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які перебувають за межами України і звернулися до відокремленого підрозділу державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, який розміщений за межами України (далі - відокремлений підрозділ), за оформленням (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміном, отриманням паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон;
механізм перевірки дійсності військово-облікових документів громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які перебувають за межами України і звернулися за оформленням (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміном, отриманням паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон до відокремленого підрозділу.
Відповідно до пункту 3 Порядку №932, метою експериментального проекту є оптимізація та верифікація відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом обміну інформацією в цілях національної безпеки та оборони України.
За правилами пункту 4 Порядку №932, внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів і взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі віком від 16 років, яким у рік взяття на військовий облік виповнюється 17 років, до 25 років, зокрема тих, які перебувають за межами України, здійснюється шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного демографічного реєстру, відомчої інформаційної системи ДМС, інших інформаційних систем, реєстрів та баз (банків) даних відповідно до статті 14 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів “Трембіта».
Відповідно до пункту 7 Порядку №932, взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі віком від 16 років, яким у рік взяття на військовий облік виповнюється 17 років, до 25 років здійснюється відповідальними посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за зареєстрованим/задекларованим їх місцем проживання. Взяття на військовий облік громадян України, у яких відсутнє зареєстроване/задеклароване місце проживання, здійснюється визначеними Генеральним штабом Збройних Сил територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Крім того, з аналізу Порядку №932 випливає, що в усіх випадках взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі також здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки за зареєстрованим/задекларованим їх місцем проживання, а у разі, коли місце проживання не зареєстровано/не задекларовано, - територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил.
Отже, як встановлено судом, відповідно до цього Порядку відомості щодо позивача внесені до Реєстру військовозобов'язаних в автоматизованому режимі, та позивача взято на військовий облік в статусі військовозобов'язаного.
Суд зауважує, що тягар настання несприятливих наслідків через невиконання (не належне виконання) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки своїх обов'язків, у тому числі й щодо своєчасного внесення даних про військовозобов'язаного до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, не може покладатися на позивача та створювати для нього додаткових обов'язків щодо повторного постановлення на військовий облік військовозобов'язаного за відсутності законодавчо визначених для цього підстав та проходження військово-лікарської комісії з метою підтвердження раніше встановленої непридатності до військової служби за станом здоров'я.
Суд зауважує, що Верховний Суд в постанові від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18 зазначив, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей “Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби», виходить за межі судового розгляду.
У даній справі суд не перебирає повноваження ВЛК та не надає власну оцінку поставленим діагнозам щодо наявності підстав для визнання позивача таким, що не придатний до військової служби, а лише перевіряє дотримання процедури внесення відомостей щодо позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Так, оскільки в п. 3.1 Рішення Конституційного Суду України (справа №1-25/2010) від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями.
Тобто, обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Право позивача на виконання відносно нього встановлених законом гарантій, а саме на внесення відомостей до Реєстру про виключення позивача з військового обліку, тобто не належне (електронне, документальне) оформлення такого виключення не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за здійснення процедури виключення осіб з військового обліку.
Згідно із статтею 159 КАС України відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву.
Суд оцінює поведінку відповідача щодо ненадання відзиву та доказів, які можуть бути використані у справі, як підставу для кваліфікації судом такої поведінки як визнання позову згідно ч.4 ст.159 КАС України.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, згідно Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» про визнання непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Разом з цим, відповідач, відмовляючи позивачу листом у задоволенні його заяви, не навів достатніх аргументів щодо того, чому його документи стосовно зняття його з військового обліку не можуть бути підставою для виключення наразі з військового обліку.
Отже бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті обґрунтованого рішення за заявою позивача.
При цьому, суд зазначає, що твердження відповідача про необхідність особистого звернення до ІНФОРМАЦІЯ_4 (за адресою АДРЕСА_1 ) для отримання направлення на ВЛК є безпідставними.
Тому суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача в даному випадку є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення його з військового обліку та прийняти відповідне рішення за результатом її розгляду.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем законність оскаржуваної бездіяльності не доведена та не обґрунтована.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково із відмовою у зобов'язанні відповідача внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв'язку з їх передчасністю.
Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Позивачем сплачено судовий збір за подання даного позову у сумі 1211,20 грн., ці витрати суд покладає на відповідача згідно ч.1 ст.139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 9, 139, 241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 18.07.2025 року щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.07.2025 року про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про непридатність до військової служби, відповідно до інформації, яка міститься у тимчасовому посвідченні №10 від 12.10.2015 року.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 1211(одна тисяча двісті одинадцять)грн. 20 коп.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 293,295 КАС України, до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ).
Суддя М.М. Аракелян