Справа № 420/33648/25
04 грудня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хурси О. О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 951050847373 від 11 червня 2025 року про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перевести ОСОБА_1 на пенсію згідно Закону України “Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби період роботи з 26.06.1990 по 01.05.2016 в органах державної податкової служби, з урахуванням довідок Головного управління ДПС в Одеській області № 301/15-32-10-02-12 від 17.12.2024, № 302/15-32-10-02-12 від 17.12.2024 та № 303/15-32-10-02-12 від 17.12.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 № 622 (зі змінами).
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що він звернувся із заявою до пенсійного органу про перехід з пенсії за віком на пенсію відповідно до Закону № 889-VIII. За результатами розгляду заяви відповідач рішенням № 951050847373 від 11.06.2025 відмовив у переведенні пенсії, посилаючись на те, що позивач не має необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби. Позивач таке рішення вважає протиправним та таким, що порушує його права і законні інтереси.
Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області надало відзив, в якому, зазначило, що відповідно до розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» № 889-VIII, позивач не відповідає критеріям, щодо необхідного стажу державної служби на посадах, віднесених до відповідних категорій, визначених Законом № 3723-ХІІ, станом на 01.01.2016.
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надало відзив, в якому, вказало, що пенсійний орган відмовляючи у переведенні з пенсії за віком на пенсію відповідно до Закону №889-VIII діяв правомірно, оскільки для цього відсутні правові підстави.
У відповідях на відзиви позивач стверджує, що його безперервна робота в органах державної податкової служби України з 1990 по 2025, підтверджена присвоєнням спеціальних звань та рангів, має бути повністю зарахована до стажу державної служби, оскільки посадові особи податкової служби мають статус державних службовців зі спеціальним статусом, а відповідні посади прямо включені до «Порядку обчислення стажу державної служби» (Постанова КМУ № 283 від 1994 р.).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач звернувся до пенсійного органу із заявою від 04.06.2025 про перехід з пенсії за віком на пенсію відповідно до Закону № 889-VIII.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 951050847373 від 11.06.2025 позивачу відмовлено у переведенні на пенсію відповідно до Закону № 889-VIII у зв'язку з відсутністю необхідного стажу на посадах віднесених до відповідних категорій посад державної служби.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Частиною першою ст. 4 Закону № 1058-IV визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Згідно частини першої ст. 9 Закону № 1058-IV, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону № 1058-IV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Відповідно ст. 90 Закону № 889-VIII, який набрав чинності з 01.05.2016, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно із пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш, як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII (далі Закон № 3723-ХІІ) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш, як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш, як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до частини першої ст. 37 Закону № 3723-XII (закон втратив чинність на підставі Закону № 889-VIII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 та 12 роз. XI Закону № 889-VIII), на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV, у тому числі стажу державної служби не менш, як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш, як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення про відмову позивачу у переведенні з пенсії, яка обчислюється відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію за віком (державного службовця), яка обчислюється відповідно до п. 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII та ст. 37 Закону № 3723-XII, слугував висновок відповідача про відсутність необхідного стажу державної служби.
З трудової книжки серії НОМЕР_1 вбачається, що позивач безперервно працював з 25.06.1990 по 08.01.2025 в органах державної податкової служби.
Також відповідачем не висловлено будь-яких заперечень до трудової книжки позивача.
У постанові від 10.04.2018 по справі № 295/16375/16-а Верховного Суду дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Згідно з пунктом 8 роз. XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
До набрання чинності Законом № 889-VIII діяв Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі Порядок № 283).
Як зазначав суд, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, у тому числі, стажу державної служби не менш, як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш, як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Таким чином трудовою книжкою серії НОМЕР_1 підтверджується стаж державної служби позивача, що складає 34 роки 6 місяців 15 днів.
Вказане дає позивачу право на пенсію за віком відповідно до Закону № 3723-XII.
Таким чином, враховуючи все вище наведене, можна дійти висновку, що станом на дату подання позивачем заяви про переведення на пенсію державного службовця позивач: досяг 60 років; спеціальний стаж державної служби станом на дату подання заяви складав понад 20 років.
Відтак, позивач, набув право на призначення пенсії відповідно до п. 10 роз. XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII та ст. 37 Закону № 3723-XII.
З урахуванням зазначеного, суд вказує, що у відповідача були відсутні правові підстави для відмови в переведенні його на пенсію державного службовця, а тому, оскаржуване рішення відповідача прийнято не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Таким чином, з метою повного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом: визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 951050847373 від 11.06.2025 про відмову у перерахунку пенсії; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перевести ОСОБА_1 на пенсію згідно Закону України «Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби період роботи з 26.06.1990 по 01.05.2016 в органах державної податкової служби, з урахуванням довідок Головного управління ДПС в Одеській області № 301/15-32-10-02-12 від 17.12.2024, № 302/15-32-10-02-12 від 17.12.2024 та № 303/15-32-10-02-12 від 17.12.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії.
У відповідності до вимог частини першої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд вважає необхідним стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений ним судовий збір.
Керуючись статтями 72 - 74, 77, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 23; ЄДРПОУ: 21366538), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83; ЄДРПОУ: 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 951050847373 від 11.06.2025 про відмову у перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перевести ОСОБА_1 на пенсію згідно Закону України «Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби період роботи з 26.06.1990 по 01.05.2016 в органах державної податкової служби, з урахуванням довідок про складові заробітної плати № 301/15-32-10-02-12 від 17.12.2024, № 302/15-32-10-02-12 від 17.12.2024 та № 303/15-32-10-02-12 від 17.12.2024, виданих Головним управлінням ДПС в Одеській області.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 04.12.2025.
Суддя Олександр ХУРСА