Рішення від 04.12.2025 по справі 420/36344/24

Справа № 420/36344/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у розпорядженні позивача є Довідка ГУ ДПС в Одеській області № 188/15-32-33-05/2937011356 від 01.11.2019 року про результати проведення зустрічної звірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Аррант групп» (код 41573336) їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.06.2019 по 30.06.2019 р., за висновками якої: - документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Аррант групп», їх вид, обсяг, якість та розрахунки; - встановленно відображення в податковому обліку позивача господарських операцій та розрахунків із ТОВ «Аррант групп». При цьому, зазначеною перевіркою встановлено і зазначено у Довідці (пункт. 2,5 Довідки), що позивач використовує у підприємницькій діяльності власний спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е DAF 95XF 380, Державний номер НОМЕР_2 та числені орендовані або наймані на договорних умовах транспортні засоби, перелік яких (детальний опис) зазначений у п. 3 Довідки. Перевіркою також встановлено і зазначено у Довідці (пункт 3 Довідки), що для здійснення перевезень позивач використовує дизельне пальне, придбання якого підтверджується податковими накладними. Позивач звертає увагу, що дані зазначеної перевірки, відображені у Довідці, спростовують висновки Акту, покладені в обґрунтування оскарженого податкового повідомлення-рішення, та інших ППР, зазначених у адміністративному позові, у тому числі, але не виключно, ППР 18542, яке прийняте без урахування витрат, понесених Позивачем у зв'язку із господарською діяльністю, у тому числі, але не виключно, підтверджених перевіркою, результати якої відображені відповідачем у Довідці, і свідчать про невідповідність висновків Акту, якими обгрунтовані ППР, зазначені у адміністративному позові, фактичним обставинам (визнаним відповідачем даним податкового обліку діяльності позивача) і, як наслідок невідповідність законодавству, визначених позивачу податкових зобов'язань, та нарахованих штрафних санкцій за ППР, зазначеними у адміністративному позові. При цьому, відповідач фактично визнає факт наявності належним чином оформлених і зареєстрованих податкових накладних, за якими позивачем у період, що перевіряється, фактично отримано право на податковий кредит на суму 10176903,00 грн., який безпідставно та протиправно не врахований відповідачем. Зазначений висновок Відповідача (п.2.3.2 Акта) також суперечить приписам пунктів 198.1, 198.2, 198.3 ПК України, відповідно до яких датою віднесення сум до податкового кредиту є дата оплати/отримання товару, та нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду. Так, Акт не містить даних про не оплату/не отримання позивачем товарів, податковий кредит за якими протиправно не врахований відповідачем у розрахунку податкових зобов'язань позивача з ПДВ, як не містить і даних про використання позивачем відповідного товару в господарських операціях, що не є господарською діяльністю позивача. Відповідачем не враховані дані і інших зустрічних перевірок, які проводилися відповідачем у період з 01.01.2017 року по 26.11.2019 року щодо документального підтвердження господарських відносин Позивача з контрагентами.

За таких обставин, позивач має достатні підстави стверджувати, що не врахування відповідачем данних Довідки (результатів інших зустрічних перевірок за участю позивача у період, що перевірявся) спростовує зазначене у Акті (пункт 1.13 акту) твердження відповідача, що при перевірці використана загальна інформація щодо платника податків та результати його діяльності, дані інформаційно-аналітичних систем ДПС, і свідчить, що фактично відповідна перевірка виконана не в повному обсязі (без урахування усієї наявної у відповідача податкової інформації), а її висновки є не об'єктивними, передчасними і, як наслідок такими, що спотворюють фактичні обставини ведення господарської діяльності позивача та її результати.

Позивач також стверджує, що перевірка проведена відповідачем у порушення вимог законодавства України. Так, проведення перевірки у червні 2023 року за період до 01.05.2020 року суперечить вимогам пункту 102.1. ПК України щодо встановлених ПК строків давності для проведення перевірок та самостійного визначення сум грошових зобов'язань платника податків, а висновки Акту щодо заниження позивачем податкових зобов'язань, обгрунтовані не наданням позивачем документів для цілей проведення відповідної перевірки, що стали підставою для прийняття оскаржуваних ППР, зроблені у порушення вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України (в редакції, що діяла на час проведення перевірки), відповідно до якого у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно подати документи платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням обов'язків (щодо подання документів) протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. З 04.05.2022 р. позивач перебуває за межами України, не має доступу до документів щодо минулої господарскої діяльності, і тому не має фактичної можливості надавати відповідні документи до податкових органів на їх вимогу, або з інших підстав, що підтверджується витягом з закордонного паспорту позивача. Крім того, у зв'язку із зазначеними обставинами, позивач фактично не був будь-яким чином поінформований про вимогу надати документи до перевірки та взагалі про проведення перевірки та її результати, які не отримав до цього часу, зокрема, він не отримав ППР, зазначені у адміністративному позові. За таких обставин, позивач вважає, що перевірка проведена у порушення закону із перевищенням встановлених законом строків давності для проведення перевірок, а висновки перевірки не є обєктивним результатом дослідження документів що стосуються господарської діяльності, а є виключно припущеннями, зробленими без урахування податкової інформації, наявної у відповідача, та безпідставного виключення із розрахунку податкових зобов'язань даних, належним чином оформлених та зареєстрованих документів податкового обліку, наявних у відповідача.

Ухвалою від 28.11.2024 року адміністративний позов залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позову.

На виконання ухвали від позивача надійшла заява про усунення недоліків позову та позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми “Р» від 28.07.2023 р. № 18552/15-32-24-04 ГУ ДПС в Одеській області про збільшення ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання, за платежем податок на додану вартість на суму 10044315,00 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 2511078,75 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми “ПС» від 28.07.2023 р. № 18570/15-32-24-04 ГУ ДПС в Одеській області, яким до ОСОБА_1 застосовані штрафні санкції на суму 340 грн. за платежем податок на додану вартість;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми “Р» від 28.07.2023 р. № 18542/15-32-24-04 ГУ ДПС в Одеській області про збільшення ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 9237750,06 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 2309437,52 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми “ПС» від 28.07.2023 р. № 18566/15-32-24-04 ГУ ДПС в Одеській області, яким до ОСОБА_1 застосовані штрафні санкції на суму 340 грн. за платежем податок на доходи фіз. осіб, що сплачується фіз. особами за результатами річного декларування;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми “Р» від 28.07.2023 р. № 18552/15-32-24-04 ГУ ДПС в Одеській області про збільшення ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання за платежем військовий збір, що сплачується фіз особами за результатами річного декларування на суму 769812,52 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 192453,13 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми “Д» від 28.07.2023 р. № 18504/15-32-24-04 ГУ ДПС в Одеській області про збільшена ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб (військовий збір) на суму 1245,46 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 311,37 грн.

Ухвалою від 09.12.2024 року визнано неповажними зазначені позивачем причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом, адміністративний позов залишено без руху, позивачу наданий строк на усунення недоліків позову.

Ухвалою від 09.01.2025 року визнано неповажними зазначені ОСОБА_1 в заяві причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень повернуто позивачу.

Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09.01.2025 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до Одеського окружного адміністративного суду.

Справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду 09.05.2025 року.

Ухвалою від 14.05.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 06.06.2025 року вирішено розгляд справи здійснити за правилами загального позовного провадження зі стадії проведення підготовчого засідання.

Ухвалою від 10.09.2025 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про залишення позову без розгляду у справі №420/36344/24 - відмовлено.

Ухвалою від 23.09.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, судом визнано неповажною неявку позивача до судового засідання.

Ухвалою від 06.10.2025 року, що занесена до протоколу засідання, закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 30.10.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишено без руху.

Ухвалою від 20.11.2025 року продовжено розгляд справи.

Ухвалою від 20.11.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, вирішено розгляд справи продовжити в письмовому провадженні.

До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що копії всіх документів були направлені рекомендованими листами на податкову адресу позивача, яка в співпадала із зареєстрованим місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , але поштові відправлення були повернуті з відміткою пошти про причини невручення «за закінченням терміну зберігання». В свою чергу, згідно приписів ст. 42.2 ПКУ, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). Отже, відповідно правових висновків Верховного Суду можна зробити висновок, що контролюючим органом не було порушено процедуру повідомлення позивача про проведення перевірки та ГУ ДПС в Одеській області належним чином повідомило платника податків про проведення позапланової невиїзної перевірки. Глава 8, ані інші норми Податкового кодексу України не визначають конкретного строку, протягом якого може бути призначена і проведена документальна позапланова перевірка саме з підстави, визначеної підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. Контролюючий орган протягом дії карантину (з 18.03.2020 по 30.06.2023 рр.) та воєнного, надзвичайного стану в Україні (24.02.2024) має право проводити перевірки встановлені п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ГІК України за період, який перевищує 1095 днів, оскільки строки давності, визначені ст. 102 ГІК України, збільшуються на період починаючи з дати дії карантину до набрання чинності Закону України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податковою адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану.

Також, відповідачем до суду надано додаткові пояснення, в яких вказано, що під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 по 26.11.2019 року, на підставі якої складено акт від 12.06.2023 року та прийняті податкові повідомлення-рішення, позивач не надав жодних первинних документів, що підтверджують понесені витрати. Не були надані ані договори оренди чи використання транспортних засобів, ані документи на підтвердження витрат на придбання пального, ані акти виконаних робіт чи інші документи, які обов'язково повинні підтверджувати господарські операції. Саме відсутність таких документів стала підставою для висновків акту перевірки. Аналогічна ситуація склалася і під час судового розгляду: позивач, посилаючись на довідки зустрічних звірок, прямо визнав у позові, що не має можливості надати належні документи, посилаючись на своє перебування за межами України. Таким чином, ні під час перевірки, ні в суді платником не доведено документально понесення витрат, які він намагається врахувати.

Відповідно до акту перевірки ФОПП ОСОБА_1 до перевірки не надано жодного первинного документа на підтвердження використання товарно-матеріальних цінностей та послуг у здійсненні підприємницької діяльності (договір з постачальником, акти виконаних робіт, калькуляційні картки, товарно-транспортні накладні, чеки РРО на придбання дизельного палива тощо).

Враховуючи вищевикладене, ФОПП ОСОБА_1 не доведено первинними документами використання у межах господарської діяльності придбаних товарно-матеріальних цінностей (автозапчастин, дизпалива тощо), включених до складу податкового кредиту. До перевірки не надано документів, що свідчать про власність автотранспортних засобів або використання їх на умовах оренди. Таким чином, довідки зустрічних звірок від 01.11.2019 року лише підтверджують отриманий дохід, який був врахований контролюючим органом, проте вони жодним чином не підтверджують витрати і не впливають на результати перевірки. Довідки не можуть бути належними доказами у справі, оскільки не підміняють первинні бухгалтерські документи, які є єдиною підставою для формування витрат та податкового кредиту. Посилання позивача на довідки зустрічних звірок не може мати правового значення для спростування акту перевірки та прийнятих податкових повідомлень-рішень. Довідки підтверджують лише факт отримання доходів, які були враховані контролюючим органом, але вони не підтверджують витрати, а відтак не можуть впливати на розмір податкових зобов'язань. Жодним чином довідки не є доказами у розумінні процесуального закону, які могли б підмінити первинні бухгалтерські документи, на підставі яких формується податковий облік. Таким чином, акт документальної позапланової перевірки є належним і достовірним документом, що відображає результати контролюючих заходів. Податкові повідомлення-рішення від 28.07.2023р. № 18552/15-32-24-04, №18570/15 32-24-04, №18542/15-32-24-04, №18566/15-32-24-04, №18546/15-32-24-04, №18504/15-32-24-04. прийняті на його підставі є законними та обґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,

ВСТАНОВИВ:

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 був зареєстрований фізичною особою-підприємцем.

26.11.2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис № 25560060004110167 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 .

11 квітня 2023 року Головним управлінням ДПС в Одеській області сформовано запит про надання документів, який направлявся на адресу ОСОБА_1 .

12 квітня 2023 року Головним управлінням ДПС в Одеській області видано наказ № 2537-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 , з 01 червня 2023 року тривалістю 5 робочих днів за період з 01.01.2017 року по 26.11.2019 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

12 квітня 2023 року Головним управлінням ДПС в Одеській області оформлено повідомлення про проведення з 13.05.2023 року документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за період з 01.01.2017 року по 26.11.2019 року, яке направлялось на адресу ОСОБА_1 , повернуто з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

12 червня 2023 року Головним управлінням ДПС в Одеській області складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2017 року по 26 листопада 2019 року, № 15902/15-32-24-04/ НОМЕР_1 , яким встановлено порушення ОСОБА_1 :

1. п.177.11 ст.177, пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, в наслідок чого встановлено неподання податкових декларацій про майновий стан та доходи за 2017 рік та 2019 рік;

2. п.177.1, п.177.2, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010р. із змінами та доповненями, в наслідок чого донараховано податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними за результатами річного декларування у сумі 9 237 750.06грн.;

3. п.п. 162.1 статті 162, пп.164.1.3 пункту 164.1 статті 164, п.44.1 ст.44, п.177.2 ст.177, п.177.4 ст.177, п. 16 підрозділу 10 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами і доповненнями, в наслідок чого донараховано військового збору, що сплачуються фізичними особами за результатми річного декларування у сумі 769 812,52грн;

4. ст.51, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, в наслідок чого встановлено подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за ІІІ квартал 2019 року з недостовірними відомостями;

5. пп.14.1.180, п.п. 14.1.48 п.14.1 ст.14, п.п.162.1.3 п.162.1 ст.162, п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163, п. 164.1, п.164.2 ст.164, п.167.1 ст. 167, п.п.168.1.1 п.168.1, п.п.168.2 ст.168, п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, в наслідок чого донараховано податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами з доходів платника у вигляді заробітної плати у сумі 7 662,21грн.;

6. .п. 1.3, п.п.1.4, п.п.1.5 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX, ст. 163, п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст.164, п.п.168.1.1, п.п.168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 171.2 ст.171 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ із змінами та доповненнями , в наслідок чого донараховано військового збору, що сплачуються податковими агентами з доходів платника у вигляді заробітної плати у сумі 1 245,46грн.;

7. п.198.1 ст.198, п.198.3 ст.198, п.198.5 ст.198, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в наслідок чого донараховано податку на додану вартість у сумі 10 044 315грн.;

8. пп.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.п.203.1 ст.203 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (зі змінами і доповненнями), в наслідок чого встановлено несвоєчасне подання податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2018 року;

9. п. 201.1, п. 201.10, ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2756-VІ із змінами та доповненнями, в наслідок чого встановлено нереєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних зведеної податкової накладної по операціях, що не є господарською діяльністю на загальну суму 10 176 903 грн.;

10. п.63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами і доповненнями), в наслідок чого встановлено неподання повідомлення (форма 20-ОПП) про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність;

11. п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2756-VІ із змінами та доповненнями, в наслідок чого встановлено не зберігання первинних документів ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства.

28.07.2023 року Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 18504/15-32-24-04, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб (військового збору) на суму 1245,46 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 311,37 грн.;

№ 18542/15-32-24-04, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 9237750,06 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2309437,52 грн.;

№ 18546/15-32-24-04, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 10044315 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2511078,75 грн.;

№ 18552/15-32-24-04, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 769812,52 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 192453,13 грн.;

№ 18562/15-32-24-04, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1020,00 грн.;

№ 18566/15-32-24-04, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 340 грн.;

№ 18570/15-32-24-04, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 340 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовано Податковим кодексом України.

Згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

Згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Абзацом 1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX “Прикінцеві положення» ПК України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Абзацом третім підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX “Прикінцеві положення» ПК України (в редакції на момент призначення та проведення спірної перевірки) передбачено, що податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.14-78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів).

Згідно п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статею 42 статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що копія наказу від 12.04.2023 року № 2537-п та повідомлення від 12.04.2023 року № 222/15-32-24-04 були надіслані ОСОБА_1 за його адресою засобами поштового зв'язку з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, проте були повернуті з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно п. 42.2, 42.5 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Головне управління ДПС в Одеській області не може відповідати за обставини вручення та фактичного отримання поштової кореспонденції, які від нього не залежать. Відносини між оператором поштового зв'язку, який доставляє лист, та адресатом (позивачем), перебувають поза контролем відправника.

При цьому, добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Такий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 29.04.2025 у справі №420/35624/23.

Таким чином, доводи позивача про те, що контролюючий орган не мав права проводити перевірку, оскільки він не отримував наказу про проведення перевірки, запиту про надання документів та не був сповіщений про її проведення, є неспроможними та спростовуються зібраними по справі доказами.

Отже, з урахуванням приписів ст. 78, 78 ПК України у податкового органу виникли підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОПП ОСОБА_1 .

З акту перевірки від 12.06.2023 року № 15902/15-32-24-04/2937011356 вбачається, що під час проведення перевірки встановлено порушення ОСОБА_1 : 1. п.177.11 ст.177, пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, в наслідок чого встановлено неподання податкових декларацій про майновий стан та доходи за 2017 рік та 2019 рік; 2. п.177.1, п.177.2, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010р. із змінами та доповненями, в наслідок чого донараховано податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними за результатами річного декларування у сумі 9 237 750.06грн.; 3. п.п. 162.1 статті 162, пп.164.1.3 пункту 164.1 статті 164, п.44.1 ст.44, п.177.2 ст.177, п.177.4 ст.177, п. 16 підрозділу 10 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами і доповненнями, в наслідок чого донараховано військового збору, що сплачуються фізичними особами за результатми річного декларування у сумі 769 812,52грн; 4. ст.51, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, в наслідок чого встановлено подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за ІІІ квартал 2019 року з недостовірними відомостями; 5. пп.14.1.180, п.п. 14.1.48 п.14.1 ст.14, п.п.162.1.3 п.162.1 ст.162, п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163, п. 164.1, п.164.2 ст.164, п.167.1 ст. 167, п.п.168.1.1 п.168.1, п.п.168.2 ст.168, п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, в наслідок чого донараховано податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами з доходів платника у вигляді заробітної плати у сумі 7 662,21грн.; 6. .п. 1.3, п.п.1.4, п.п.1.5 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX, ст. 163, п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст.164, п.п.168.1.1, п.п.168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 171.2 ст.171 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ із змінами та доповненнями , в наслідок чого донараховано військового збору, що сплачуються податковими агентами з доходів платника у вигляді заробітної плати у сумі 1 245,46грн.; 7. п.198.1 ст.198, п.198.3 ст.198, п.198.5 ст.198, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в наслідок чого донараховано податку на додану вартість у сумі 10 044 315грн.; 8. пп.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.п.203.1 ст.203 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (зі змінами і доповненнями), в наслідок чого встановлено несвоєчасне подання податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2018 року; 9. п. 201.1, п. 201.10, ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2756-VІ із змінами та доповненнями, в наслідок чого встановлено нереєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних зведеної податкової накладної по операціях, що не є господарською діяльністю на загальну суму 10 176 903 грн.; 10. п.63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами і доповненнями), в наслідок чого встановлено неподання повідомлення (форма 20-ОПП) про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність; 11. п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2756-VІ із змінами та доповненнями, в наслідок чого встановлено не зберігання первинних документів ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства.

Під час перевірки встановлено, що за період з 01.01.2017р. по 26.11.2019 ФОПП ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність на загальній системі оподаткування, особливості оподаткування доходів від обрання якої встановлено статтею 177 Податкового кодексу України. Перевіркою дотримання встановленого порядку подання до контролюючих органів податкових декларацій про майновий стан та доходи встановлено неподання податкової декларації про майновий стан та доходи за 2017 та 2019 роки, чим порушено п.177.11 ст.177, пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України.

У зв'язку з ненаданням до перевірки документів при перевірці достовірності відображених у деклараціях про майновий стан і доходи за 2017-2019 роки сум загального оподатковуваного доходу, отриманого від здійснення підприємницької діяльності використано наступні документи: відомості, відображені в податкових деклараціях про майновий стан та доходи; відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованих фізичною особою в податковій декларації про майновий стан та доходи за 2017-2019 роки; податкова інформація з Єдиного реєстру податкових накладних; відомості, відображені в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Перевіркою правильності визначення загального оподатковуваного доходу, отриманого від здійснення підприємницької діяльності у перевіряємий період, відображеного у додатку 2 (Ф2) до податкових декларацій про майновий стан та доходи за 2017-2020 роки, встановлено: ФОПП ОСОБА_1 з 01.10.2017 року був зареєстрований платником на додану вартість, тому згідно п.177.3 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ із змінами та доповненнями для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платника податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Перевіркою повноти визначення задекларованих ФОПП ОСОБА_1 показників «Сума одержаного доходу» стовбці 4 додатку Ф2 «Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» до податкових декларацій про майновий стан та доходи за 2017-2020 роки, встановлено, що на формування цього показника (відповідно до даних податкових декларацій про майновий стан та доходи та даних з Єдиного реєстру податкових накладних) мало вплив надання послуг з автоперевезення вантажiв в межах митної території України. Перевіркою відображеного показника «Сума одержаного доходу» стовбці 4 додатку Ф2 «Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» до податкових декларацій про майновий стан та доходи за 2017-2019 роки згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованих фізичною особою в податковій декларації про майновий стан та доходи за ознакою « 157» та показників податкового зобов'язання в податкових деклараціях з податку на додану вартість за 2018 -2019 роки встановлено завищення сум одержаного доходу за 2018 рік на 1 476 621,00грн. та заниження сум одержаного доходу за 2019 рік на суму 29 992 260,00грн., чим було порушено п.177.2 ст.177 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-V із змінами та доповненнями.

ФОПП ОСОБА_1 до перевірки не наданні первинні документи, щодо походження витрат, які пов'язані з отриманням доходу та підтверджені документами про їх оплату за перевіряємий період на загальну суму 22 981 755,22грн., в тому числі за 2018 рік - 22 981 755,22грн., що є порушенням п.177.4 ст.177 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями.

При правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, відображених у додатку Ф2 до податкової декларації враховано наступні витрати: - витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (пп.177.4.2. п.177.4 ст.177 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями) відповідно до даних наданих у Податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) встановлено, що податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку за 2017-2020 роки; - суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом (пп.177.4.3. п.177.4 ст.177 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями) відповідно до наданих звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та даних картки інтегрованих показників по платежу 71010000 (єдиний внесок нарахований на суми заробітної плати, винагороди за договорами ЦПХ, доходів по тимчасовій непрацездатності).

Перевіркою правильності визначення чистого оподатковуваного доходу відображеного в деклараціях про доходи, з даними про суми оподатковуваного доходу, визначеними в ході перевірки, встановлено його заниження за перевіряємий період всього у сумі 51 320 833,65грн., в тому числі за 2018 рік на 21 440 112,05грн., за 2019 рік на 29 880 721,59грн.

Згідно п.177.2 ст.177 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2756-VI із змінами та доповненнями: «Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.»

Перевіркою правильності проведення остаточного розрахунку податку на доходи фізичних осіб за перевіряємий період, що підлягає сплаті до бюджету, встановлено його заниження у сумі 9 237 750.06грн., у тому числі за 2018 рік у сумі 3 859 220.17грн., за 2019 рік у сумі 5 378 529.89грн., що є порушення вимог п.177.1, п.177.2, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010р. із змінами та доповненями.

Фізичні особи - підприємці, крім тих що обрали спрощену систему, за результатами звітного податкового року відповідно пп.1.2 п.16? підрозділу10, ст.163, пп. 164.1.3 п.164.1 ст. 164, п. 177.2 ст. 177 Кодексу самостійно розраховують військовий збір в розмірі 1,5 відсотки чистого оподатковуваного доходу, відображають в річній податковій декларації та сплачують в терміни передбачені для сплати податку на доходи фізичних осіб за відповідний період.

В результаті порушень податкового законодавства, описаних у п.2.1.2 акту перевірки та в порушення п.п. 162.1 статті 162, пп.164.1.3 пункту 164.1 статті 164, п.44.1 ст.44, п.177.2 ст.177, п.177.4 ст.177, п. 16? підрозділу 10 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами і доповненнями ФОПП ОСОБА_1 не нараховано військового збору у розмірі 769 812,52грн. , у тому числі за 2018 рік у сумі 321 601,69грн., за 2019 рік у сумі 447 210,83грн.

ФОПП ОСОБА_1 за перевіряємий період використовував працю 4-х найманих осіб. При перевірці використані: - податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за перевіряємий період; - особові картки по сплаті податку на доходи фізичних осіб, утриманого при виплаті заробітної плати та сплаті єдиного внеску, нарахованого на суми нарахованих та виплачених доходів. Відображення у податковій звітності сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку Перевіркою дотримання ФОПП ОСОБА_1 обов'язків щодо подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) встановлено, що податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку надавались з порушенням граничних строків подання звітності, а саме Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за ІІ квартал 2018 року надано з порушенням строків відповідно до вимог пп.49.18.2 п.49.18 ст.49, ст.51, п.176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України від 02.122010р. №2755-VІ зі змінами та доповненнями, а саме: 2 квартал 2018 року - 17.08.2018р. вх.№9174432964; 3 квартал 2018 року - 18.10.2018р. вх.№9228328256; 4 квартал 2018 року - 18.01.2019р. вх.№9307588566; 1 квартал 2019 року - 09.04.2019р. вх.№9068515606; 2 квартал 2019 року - 18.07.2019р. вх.№9156807106; 3 квартал 2019 року - 20.10.2019р. вх.№9244746198.

При перевірці подання відомостей підприємством про виплачені доходи фізичним особам та фізичним особам-підприємцям, встановлено порушення ст.51, п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ, Наказу МДЗ України від 21.01.2014 N 49 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» (зареєстрованого в Мінюсті України 05 лютого 2014р. за N 228/25005), Наказу МФ України від 13.01.2015 N4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку" (зареєстрованого в Мінюсті України 30 січня 2015р. за N111/26556), а саме ФОПП ОСОБА_1 у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за ІІІ квартал 2019 року надані відомості з недостовірними відомостями (помилками), а саме у податковому розрахунку не заповнено дату звільнення по найманим працівникам ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ). В порушення п.п.162.1.3 п.162.1 ст.162, п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163, п.167.1 ст.167, п.п.168.1.1, п.п.168.1.2 п.168.1, п.168.38, п.п. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ із змінами та доповненнями ФОПП ОСОБА_1 не перераховано до бюджету утриманий податок на доходи фізичних осіб у сумі 1 592,07грн.

Перевіркою достовірності та повноти включення доходів (як у грошовій, так і не грошовій формах) до складу загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податків встановлено відображення у Податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за ІІ та ІІІ квартал 2018 року доходів, нарахованих та виплачених платнику податків фізичній особі ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_5 ) за ознакою « 127» (інші доходи) без нарахування та перерахування податку на доходи фізичних осіб, а саме: в порушення п.п. 14.1.48 п.14.1 ст.14, п.164.2 ст.164, п.167.1 ст. 167, п.п.168.1.1 п.168.1, п.п.168.2 ст.168, п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями ФОПП ОСОБА_1 не нарахував, не утримав та до бюджету не перерахував податок на доходи фізичних осіб з доходів платника податку, отриманого з інших доходів у сумі 5 400,00 грн.

ФОПП ОСОБА_1 в періоді з 01.01.2018р. по 26.11.2019р. здійснював діяльність вантажного автомобільного транспорту. Перевіркою дотримання роботодавцями законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), визначення бази оподаткування при нарахуванні доходів платникам податків у вигляді заробітної плати, винагород за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) відповідно до наявної податкової інформації систем ДФС України щодо водіїв та транспортні засоби, які протягом 2016-2018 років залучались платниками податків для здійснення міжнародних перевезень, наданої листами ДФС України №12422/7/99-99-13-04-03-17 від 15.04.2019р. та №18069/7/99-99-13-04-02-17 від 06.06.2019р. встановлено, що при здійсненні підприємницької діяльності ФОПП ОСОБА_1 відповідно до вантажно-митних декларацій, СMR, протягом перевіряємого періоду використовував працю найманої особи ОСОБА_5 , який виконував функції з перевезення вантажів без укладання трудового договору та оформлення трудових відносин. В порушення ст.24 Кодексу законів про працю України та Постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. N 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» ФОП було залучено до підприємницької діяльності працю одного робітника-водія протягом грудня 2018 року, не оформленого належним чином, а саме без укладання трудових угод, договорів ЦПХ, звітування до контролюючих органів відповідних форм. В порушення пп.14.1.180 п.14.1 ст.14, пп. 162.1.3 п.162.1 ст. 162, п. 163.1 ст. 163, п.164.1, п. 164.2 ст. 164, п.167.1 ст.167, п.168.1 ст.168, ст.171, п. 176.2 ст.176 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями ФОПП ОСОБА_1 не нарахував та не сплатив до бюджету податок з доходів фізичних осіб у сумі 670,14грн.

ФОПП ОСОБА_1 відповідно п.п. 1.5 п. 16? підрозділу 10 розд. XX Податкового кодексу України, є відповідальним за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету. Згідно з пп. 1.4 п.16? підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Податкового кодексу України. Відповідно до абз. а) пп.168.4.5 п. 168.4 ст. 168 Кодексу - фізична особа, відповідальна за нарахування та утримання податку (збору), у разі коли така фізична особа є податковим агентом, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету - за місцем реєстрації у контролюючих органах. В порушення п.п.162.1.3 п.162.1 ст.162, п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163, п.167.1 ст.167, п.п.168.1.1, п.п.168.1.2 п.168.1, п.168.38, п.п. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ із змінами та доповненнями ФОПП ОСОБА_1 не перераховано до бюджету утриманий податок на доходи фізичних осіб у сумі 739,61грн.

Перевіркою достовірності та повноти включення доходів (як у грошовій, так і не грошовій формах) до складу загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податків встановлено відображення у Податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за ІІ та ІІІ квартал 2018 року доходів, нарахованих та виплачених платнику податків фізичній особі ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_5 ) за ознакою « 127» (інші доходи) без нарахування та перерахування військового збору, а саме: в порушення вимог п.п. 1.3, п.п.1.4, п.п.1.5 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX, ст. 163, п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст.164, п.п.168.1.1, п.п.168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 171.2 ст.171 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ із змінами та доповненнями ФОПП ОСОБА_1 не нарахував та до бюджету не перерахував військовий збір у сумі 450,00грн.

ФОПП ОСОБА_1 в періоді з 01.01.2018р. по 26.11.2019р. здійснював діяльність вантажного автомобільного транспорту. Перевіркою дотримання роботодавцями законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), визначення бази оподаткування при нарахуванні доходів платникам податків у вигляді заробітної плати, винагород за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) відповідно до наявної податкової інформації систем ДФС України щодо водіїв та транспортні засоби, які протягом 2016-2018 років залучались платниками податків для здійснення міжнародних перевезень, наданої листами ДФС України №12422/7/99-99-13-04-03-17 від 15.04.2019р. та №18069/7/99-99-13-04-02-17 від 06.06.2019р. встановлено, що при здійсненні підприємницької діяльності ФОПП ОСОБА_1 відповідно до вантажно-митних декларацій, СMR, протягом перевіряємого періоду використовував працю найманої особи ОСОБА_5 , який виконував функції з перевезення вантажів без укладання трудового договору та оформлення трудових відносин. в порушення ст.24 Кодексу законів про працю України та Постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. N 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» ФОП було залучено до підприємницької діяльності працю одного робітника-водія протягом грудня 2018 року, не оформленого належним чином, а саме без укладання трудових угод, договорів ЦПХ, звітування до контролюючих органів відповідних форм. В порушення пп.14.1.180 п.14.1 ст.14, пп. 162.1.3 п.162.1 ст. 162, п. 163.1 ст. 163, п. 164.1, п. 164.2 ст. 164, п.167.1 ст.167, п.168.1 ст.168, ст.171, п. 176.2 ст.176, п.п. 1.3, п.п.1.4, п.п.1.5 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями ФОПП ОСОБА_1 не нарахував та не сплатив до бюджету податок з доходів фізичних осіб у сумі 55,85грн.

За період з 01.10.2017р. по 26.11.2019 ФОПП ОСОБА_1 задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 10 304 717грн.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.10.2017 по 26.11.2019 встановлено їх заниження на 10 176 903грн.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість (рядки 1 - 9) за період з 01.10.2017р. по 26.11.2019р. встановлено, що на формування даного показника мало вплив здійснення операцій з перевезення вантажів. Перевірка відображеного показника за період з 01.10.2017р. по 26.11.2019р. у сумі 10 304 717грн. проведена на підставі реєстрів виданих податкових накладних, АІС система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів, АІС «Податковий блок», додаток №5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», даних з Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до даних ЄРПН, ФОПП Леніс Ю.Г. віднесено до складу податкового кредиту перевіряємого періоду податок на додану вартість, згідно податкових накладних, отриманих від постачальників товарно-матеріальні цінності.

ФОПП Леніс Ю.Г. до перевірки не надано жодного первинного документа, які свідчать використання вищевказаних товарно-матеріальних цінностей та послуг у здійсненні підприємницької діяльності (договір з постачальником, акти виконаних робіт, калькуляційні картки, товарно-транспортні накладні, чеки РРО на придбання дизельного палива тощо). Враховуюче вищевикладене, ФОПП Леніс Ю.Г. не доведено первинними документами використання у межах господарської діяльності податок на додану вартість з придбаних товарно-матеріальних цінностей (автозапчастин, дизпалива тощо), включених до складу податкового кредиту. До перевірки не надано документів, що свідчать про власність автотранспортних засобів або використання їх на умовах оренди.

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями:

Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/ послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, ФОПП ОСОБА_1 не віднесено до складу податкових зобов'язань сум податку на надану вартість у загальній сумі 10 176 903грн. по господарським операціям не задіяних в фінансово-господарській діяльності та не є господарською діяльністю ФОПП ОСОБА_1 , чим порушено п.198.1 ст.198, п.198.3 ст.198, п.198.5 ст.198, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями).

За період з 01.10.2017 по 26.11.2019 ФОПП ОСОБА_1 задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 10 176 903 грн.

Перевірка відображеного показника за період з 01.10.2017р. по 26.11.2019р. проведена на підставі реєстрів виданих податкових накладних, АІС система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів, АІС «Податковий блок», додаток №5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», даних з Єдиного реєстру податкових накладних.

За період з 01.10.2017 по 26.11.2019 ФОПП Леніс Ю.Г. задекларовано податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 141 588 грн. Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 в порушення вимог п.198.1 ст.198, п.198.3 ст.198, п.198.5 ст.198, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) та в результаті наведених порушень, описаних в пп.2.3.2 п.2.3 Акту перевірки встановлено його заниження за перевіряємий період на загальну суму 10 044 315грн.

Також, в порушення пп.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.п.203.1 ст.203 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (зі змінами і доповненнями) ОСОБА_1 податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2018 року надана до Головного управління ДПС в Одеській області Малиновська ДПІ з порушенням граничних строків подання податкової звітності.

Також, в результаті порушень податкового законодавства, описаних у пп.2.3.1 п.2.3 Акту перевірки встановлено порушення вимог п. 201.1, п. 201.10, ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2756-VІ із змінами та доповненнями в частині не реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведеної податкової накладної по операціях, що не є господарською діяльністю ФОПП ОСОБА_1 на загальну суму 10 176 903 грн.

Відповідно до п.63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами і доповненнями) з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в органах ДПС за місцезнаходженням юросіб, відокремлених підрозділів юросіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їхніх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування чи об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних органах ДПС за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування й об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, органи ДПС за місцезнаходженням таких об'єктів у порядку, встановленому розділом VIII Порядку №1588, затвердженого наказом міністерства фінансів України №1588 від 09.12.2011 Про затвердження порядку обліку платників податків і зборів. В порушення вимог п.63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами і доповненнями) ФОПП ОСОБА_1 не надано повідомлення (форма 20-ОПП) про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

Крім того, перевіркою дотримання вимог законодавства щодо забезпечення зберігання первинних документів, звітності, інших документів, пов'язаних із обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, встановлено не зберігання первинних документів, ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, в результаті порушень податкового законодавства наведених у розділу 2 акту перевірки, чим було порушено п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2756-VІ із змінами та доповненнями.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, п. 2 Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Згідно п.п. 2.4, 2.5, 2.13, 2.14 п. 2 вказаного Положення, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка діє в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера або особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів. Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачі особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

Відповідно до п. 177.10 ст. 177 ПК України фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді. Фізичні особи - підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат протягом періоду, що перевірявся, визначався положеннями Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 року № 481 (далі - Порядок № 481) (чинний на дату виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1 Положення № 481 визначено, що відповідно до пункту 177.10 статті 177 та пункту 178. 6 статті 178 розділу IV Податкового кодексу фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - самозайняті особи), зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга), у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Підпунктом 5) п. 6 Положення № 481 передбачено, що у графі 5 зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов'язані з отриманим доходом. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати товарів, робіт, послуг.

Згідно з пунктом 9 Положення № 481 дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються самозайнятою особою для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.

Тобто, відповідно до встановленого для фізичної особи-підприємця порядку обліку доходів і витрат, для визначення об'єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб фізична особа - підприємець має встановити загальний оподатковуваний дохід звітного періоду та обсяг витрат, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності. При цьому, підставою для обчислення фізичною особою - підприємцем загального оподатковуваного доходу та витрат є дані Книги обліку доходів і витрат за умови наявності документів щодо походження товару та документального підтвердження здійснених витрат. Ці самі дані використовуються фізичною особою - підприємцем при заповненні податкової декларації про майновий стан та доходи.

При цьому, з урахуванням вищевикладених норм податкового законодавства слідує, що фізична особа-підприємець, яка перебуває на загальній системі оподаткування, відображає у складі доходу виручку у грошовій та негрошовій формі, при цьому до складу витрат має право включати витрати господарської діяльності, пов'язані з отриманням зазначеного доходу, за умови, що ці витрати пов'язані із реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг та підтверджені відповідними документами, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, платник податків зобов'язаний складати встановлені законодавством первинні документи на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування та податкових деклараціях. На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами. Водночас обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат первинними документами покладається на платника.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.03.2020 року по справі №820/5934/15.

Згідно ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки. При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов'язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту.

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

З матеріалів справи вбачається, що 11 квітня 2023 року Головним управлінням ДПС в Одеській області сформовано запит про надання документів, який направлявся на адресу ОСОБА_1 .

Однак, будь-яких документів під час проведення перевірки до контролюючого органу надано не було. До суду позивачем також не надано будь-яких первинних документів.

Тобто, оскільки позивачем не надано документи для проведення перевірки, у контролюючого органу були законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податків та визнати ці суми не підтвердженими документально.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01 червня 2022 року по справі № 280/597/19.

При цьому, відповідно до ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов'язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії). У разі ліквідації платника податків документи, визначені пунктом 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву. Передбачені цим пунктом терміни зберігання документів продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених пунктом 102.3 статті 102 цього Кодексу.

Згідно ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України визначено, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

За таких підстав, на час проведення перевірки законодавчо встановлений строк зберігання первинних документів не сплинув.

Таким чином, ст. 44 ПКУ встановлено мінімальні терміни зберігання документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів - 1095 днів з дня подання податкової звітності, 2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням, із збільшенням цього строку при проведенні процедури оскарження у разі визначення сум зобов'язань контролюючими органами. Разом з тим, оскільки перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПК України, зупиняється, то строки зберігання документів на період дії карантину також продовжують.

Відповідно до ч. 2 ст. 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Однак, позивачем не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують викладені у акті перевірки від 12.06.2023 року № № 15902/15-32-24-04/2937011356 порушення податкового законодавства. Будь-яких належних та допустимих доказів, а саме первинних документів на підтвердження здійснення господарських операцій, суду не надано.

Посилання позивача на довідки про результати проведення зустрічної звірки з певними контрагентами, в яких викладені висновки про певні правочини або відображені показники звітності, не звільняє позивача від надання на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, первинних документів, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами. Вказаний обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат первинними документами покладається на платника. Ані акт про результати проведення зустрічної звірки, ані довідка зустрічної звірки не мають преюдиційного характеру та не є документами, що достовірно та беззаперечно підтверджують обставини фактичної дійсності.

При цьому, обов'язковими умовами виникнення у платника права на податковий кредит є: реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях з оформленням таких операцій всіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку; складена згідно з вимогами ПК України та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна.

Тобто, вчасно зареєстрована у ЄРПН податкова накладна сама по собі автоматично не свідчить про право на податковий кредит.

Крім того, доводи позивача про те, що проведення перевірки у червні 2023 року за період до 01.05.2020 року суперечить вимогам пункту 102.1. ПК України суд не приймає до уваги, оскільки з набранням 27.05.2022р. чинності Законом №2260-ІХ від 12.05.2022р. частково скасовано мораторій на проведення перевірок, зокрема, дозволено проводити документальні позапланові перевірки на підставі п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 ПК України. Однак, сам перебіг строків давності продовжував залишатися зупиненим до набрання чинності Законом України №3219-ІХ, яким поновлено відлік строків давності для платників та податкових органів.

За таких підстав, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 28.07.2023 року Головне управління ДПС в Одеській області діяло на підставі приписів Податкового кодексу України та у межах своїх повноважень, а тому відсутні підстави для визнання їх протиправним та скасування.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 9, 12,77, 90, 139, 242-246, 250-251, 255, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - відмовити.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Самойлюк Г.П.

.