Справа № 420/31550/25
18 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вікторії ХОМ'ЯКОВОЇ, секретаря Олександри СОЛОВЙОВОЇ, за участю представника відповідача Марії ДУБЧЕНКО,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 )
до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) звернувся з позовом до суду , в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 05.09.2025 № 3-522-563-25 про відмову у скасуванні державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5110137600:26:004:0009 та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру в Одеській області скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5110137600:26:004:0009 у Державному земельному кадастрі на підставі частини 10 статті 24 Закону України "Про державний земельний кадастр".
Позивач, ОСОБА_1 (громадянин США, не проживає в Україні, мешкає в Португалії), є заявником отримання кадастрового номеру та реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5110137600:26:004:0009, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,75 га, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення - 03.10 для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов'язаною з отриманням прибутку (далі - Ділянка). За цією адресою АДРЕСА_1 зареєстровано майно на праві приватної власності позивача - нежитлові приміщення площею 957,6 м.кв. Позивач не має інших прав власності або користування за зазначеною адресою, але також за зазначеною адресою за заявою позивача здійснено реєстрацію без зазначення власника або землекористувача земельної ділянки площею 0,75 га з кадастровим номером 5110137600:26:004:0009, що порушує право власності позивача, створюючи невизначеність, щодо приналежності земельної ділянки до кого-набудь, оскільки власник або законний користувач земельної ділянки - не зареєстрований. Це створює правову невизначеність, яка перешкоджає ефективному володінню майном на праві приватної власності позивача, оскільки відсутність чіткої реєстрації речових прав на земельну ділянку площею 0,75 га ускладнює будь-які подальші дії з нерухомістю, включаючи можливе виділення прибудинкової території чи оренду, і суперечить принципам прозорості земельних відносин, закріпленим у Земельному кодексі України (статті 125, 126). Ділянка площею 0,75 га була сформована та зареєстрована 07.10.2019 в Державному земельному кадастрі (ДЗК) на вимогу, кошти та за заявою позивача, діючі на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 17.10.2012 № 1051 задля отримання в оренду зазначеної земельної ділянки у 2019 році. Але договір оренди або землекористування не було укладено з позивачем або будь-якою іншою особою. Землевпорядні роботи виконувало Приватне підприємство "Земельно-житловий центр "РЕСУРС"" (відповідальна особа - ОСОБА_3 , безпосередній виконавець - Зорянська Т.О.). З моменту державної реєстрації в ДЗК (07.10.2019) земельної ділянки площею 0,75 га з кадастровим номером 5110137600:26:004:0009 до поточної дати, минуло значно більше одного року, і речове право на ділянку (право власності чи інше речове право) не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Це підтверджується витягом з ДЗК від 25.08.2025 , де у відомостях про суб'єкта речового права зазначено: "Вид речового права - Інформація відсутня", "Дата державної реєстрації права - Інформація відсутня", "Номер запису про право - Інформація відсутня", "Орган, що здійснив державну реєстрацію права - Інформація відсутня".
Аналогічно, витяг з Реєстру речових прав від 25.08.2025 (сформований через додаток "Реєстр нерухомості") містить відомості: "За вказаними параметрами запиту у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості відсутні". З листа Головного управління ДПС у м. Одесі від 04.06.2025 № 25298/6/15-32- 24-07-06 вбачається, що у системі обліку податкових органів "відсутні будь-які підтверджені дані, щодо перебування ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на обліку як платника земельного податку", що є додатковим підтвердженням відсутності фактичного реєстрації чи сплати податків позивачем за ділянку, а отже, відсутності будь-яких речових прав на неї. Це свідчить про те, що земельна ділянка не використовується та не обтяжується податковими зобов'язаннями, що посилює аргументацію щодо "загубленої" реєстрації, яка не відповідає реальним правовідносинам, і підкреслює необхідність скасування для очищення кадастрових даних від неактуальної інформації.
Нереєстрація речового права на ділянку відбулася з вини позивача як заявника, оскільки позивач не подав відповідачу необхідні документи для державної реєстрації права власності чи іншого речового права в установлений законодавством строк, за відсутності підстав отримання таких документів. Це відповідає умовам частини 10 статті 24 Закону України "Про державний земельний кадастр", відповідно до якої: "Державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника". Таке скасування реєстрації ділянки не порушує права третіх осіб, оскільки відсутні будь-які зареєстровані права чи обтяження (згідно з витягами), ділянка не передана в користування або оренду позивачу або іншій особі. Реєстрація існує лише формально, без фактичного використання.
25.08.2025 через представника (адвоката Кешкентія Д.В.) позивач подав до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області заяву про скасування кадастрового номера ділянки площею 0,75 га з кадастровим номером 5110137600:26:004:0009 за адресою Одеська область, м. Одеса, вул. Локомотивна, 30-А, на підставі частини 10 статті 24 Закону України "Про державний земельний кадастр". 05.09.2025 відповідач відповів на заяву (№ 3-522/0563/6-25 від 05.09.2025), відмовив у її задоволенні з мотиву відсутності "додаткових підстав" для скасування, оскільки реєстрація відбулася за наказом Міністерства аграрної політики, і скасування можливе лише за рішенням суду або в інших випадках.
Оспорюване рішення позивач вважає протиправним з підстави порушення імперативної норми закону - частини 10 статті 24 Закону про ДЗК. Відповідач не використав (проігнорував) факт вини заявника (неподання документів), не врахував витяги як докази відсутності прав землекористування не тільки у позивача та і у будь-кого іншого, і не обґрунтував, чому норма ч. 10 ст. 24 не застосовується. Це порушує ст. 69 КАС України (мотивування адміністративного акта) та ст. 24 Закону про ДЗК . Заява про скасування реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5110137600:26:004:0009 - подана вчасно (після одного року), документи повні (витяги, паспорт, повноваження). Відмова видана без належної перевірки, що є зловживанням владою, це створює штучні бар'єри для реалізації права на скасування, порушуючи принцип доступності адміністративних послуг.
Збереження реєстрації "порожньої" ділянки призводить до необґрунтованого зайняття земельного ресурсу, порушуючи ст. 13 Земельного кодексу України (раціональне використання земель. Наявність такої реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5110137600:26:004:0009 - блокує потенційне використання ділянки іншими суб'єктами, що суперечить державній політиці ефективного земельного фонду.
Оспорюване рішення також порушує пункт 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, який аналогічно до частини 10 статті 24 Закону про ДЗК передбачає скасування державної реєстрації земельної ділянки у разі, якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника. Згідно з пунктом 114 Порядку, державний кадастровий реєстратор зобов'язаний скасувати реєстрацію та закрити Поземельну книгу (пункт 57 Порядку), а також присвоїти статус "скасовано" кадастровому номеру (пункт 60 Порядку). Оспорюване рішення порушує права позивача як заявника на реалізацію норм земельного законодавства, створює перешкоди для подальшого використання майна та земель (неможливість повторної реєстрації без скасування, неможливість виділення земельної ділянки під прибудинковою територією власності нерухомого майна).
Ухвалою від 22.09.2025 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в судове засідання на 21.10.2025.
09.10.2025 до суду надійшов відзив, в якому ГУ Держгеокадастру в Одеській області (відповідач) заперечує проти позову та просить відмовити в його задоволенні. За інформацією відділу № 5 управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління від 02.10.2025 за № 2633/486-25 у Державному земельному кадастрі наявні відомості щодо реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5110137600:26:004:0009, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення - 03.10 для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов'язаною з отриманням прибутку, за адресою: АДРЕСА_1 , площа земельної ділянки 0,7500 га. Зазначену земельну ділянку зареєстровано 07.10.2019 на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розробленого приватним підприємством "Земельно-житловий центр "РЕСУРС" (в Державному фонді документації із землеустрою та оцінки земель відділу відсутня відповідна землевпорядна документація). Відомості про речові права на дану земельну ділянку відсутні. У відділі немає інформації щодо відсутності рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, на підставі якого здійснена державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 5110137600:26:004:0009. Враховуючи вищевикладене, у відділі відсутні підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5110137600:26:004:0009. Додатково повідомляє, що згідно із наявними у відділі Книгами реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, другими примірниками державних актів та примірниками договорів оренди землі станом на 31.12.2012 не зареєстровано право власності (користування) на земельну ділянку з кадастровим номером 5110137600:26:004:0009, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Локомотивна, 30-А.
Доводи позивача, що викладені у заяві від 25.08.2025 б/н відповідач вважає необґрунтованими, не відповідають вимогам матеріального права та спрямовані на вихід Головного управління за межі визначених законом повноважень. Дії Головного управління при розгляді заяви позивача були правомірними, а підстави для задоволення позову ОСОБА_4 відсутні, оскільки доводи, на які посилається позивач, не знайшли свого підтвердження. Головним управлінням не було допущено протиправної бездіяльності, оскільки передумов, визначених законодавством України для виникнення у Головного управління обов'язку щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5110137600:26:004:0009 у даному випадку не виникло. Ні Головне управління, ні його структурні підрозділи не являються суб'єктами державної реєстрації прав. Згідно з частиною першою статті 377 Цивільного кодексу України в разі задоволення позовної заяви та скасуванні державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5110137600:26:004:0009 з цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови в Державному земельному кадастрі, позивач буде позбавлений права на реалізацію нерухомого майна (житлового будинку) розташованого на земельній ділянці згідно вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно".
09.10.2025 надійшла відповідь на відзив, в якій позивач звертає увагу суду на неправильне тлумачення ч. 10 ст. 24 Закону про ДЗК та п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру. Відповідач визнає відсутність реєстрації речового права на ділянку з 07.10.2019, але стверджує, що немає підстав для скасування, бо реєстрація відбулася на підставі проекту землеустрою, і посилається на відсутність інформації про рішення щодо затвердження проекту. Це є класичним прикладом підміни понять: ч. 10 ст. 24 Закону про ДЗК імперативно вимагає скасування реєстрації, якщо речове право не зареєстровано протягом року з вини заявника, незалежно від підстави початкової реєстрації. Вина позивача (неподання документів для реєстрації права за відсутності підстав) встановлена та не спростована відповідачем.
Розгляд справи був відкладний на 18.11.2025.
В судове засідання прибув представник відповідача, проти позову заперечує. Представник позивача надав клопотання про розгляд справи без його участі, на задоволенні позову наполягає.
Розглянувши матеріали адміністративної справи за наявними у справі матеріалами, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, заслухавши представника відповідача, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Головне управління діє на підставі Положення про Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 23.12.2021 № 603, у редакції наказу Держгеокадастру від 10.09.2025 № 438 (далі - Положення), є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.
Відповідно до підпункту 14 пункту 4 Положення Головне управління здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень у їх використанні та скасування такої реєстрації.
З 01 січня 2013 року набули чинності зміни до Закону України "Про державний земельний кадастр", Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Повноваження територіальних органів Держгеокадастру у частині державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) земель, права сервітуту, права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), права забудови земельної ділянки (суперфіцій), які передбачалися постановою Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року № 1021 "Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі" з 01 січня 2013 року припинилися.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України та його територіальні органи; суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; державні реєстратори прав на нерухоме майно.
За приписами статті 1 Закону України "Про державний земельний кадастр" Держгеокадастр та його територіальні органи здійснюють державну реєстрацію земельних ділянок, а не прав на них. Державна реєстрація земельної ділянки - це внесення до ДЗК, передбачених законом відомостей, про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
Витяг з Реєстру речових прав від 25.08.2025 (сформований через додаток "Реєстр нерухомості") щодо ділянки з кадастровим номером 5110137600:26:004:0009 містить відомості: "За вказаними параметрами запиту у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості відсутні".
Статтею 9 Закону України "Про державний земельний кадастр" визначено, що внесення відомостей до ДЗК і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора, пов'язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок, забороняється.
Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі.
Відповідно до частин 1-5, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території.
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про Державний земельний кадастр", державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.
Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
Отже, земельна ділянка як об'єкт цивільних прав є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації права власності на неї.
Частиною 1 ст.15 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що до Державного земельного кадастру включаються відомості про земельні ділянки, зокрема кадастровий номер; місце розташування, у тому числі дані Державного адресного реєстру (за наявності);опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); нормативна грошова оцінка та ін.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про Державний земельний кадастр", відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру є обов'язковим.
Згідно ч.1 ст.22 Закону України "Про Державний земельний кадастр", документи, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру мають відповідати законодавству.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр", державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.
Пунктом 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 (далі Порядок), передбачено, що ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи.
Абзацом 1 та 2 пункту 5 Порядку встановлено, що до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр" та цим Порядком.
Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей.
Згідно ч.10 ст.24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Відповідно до законодавства державну реєстрацію земельної ділянки здійснюють державні кадастрові реєстратори територіальних органів земельних ресурсів. Саме вони приймають рішення, зокрема, про державну реєстрацію земельної ділянки або скасування державної реєстрації.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" 05.12.2019 внесено зміни до ст. 79-1 Земельного кодексу України, яку доповнено п.13 наступного змісту:
"Земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі:
поділу або об'єднання земельних ділянок; скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації;
якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", не було зареєстровано протягом року з вини заявника.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень)".
Аналогічні підстави для скасування державної реєстрації земельних ділянок містить п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051. Згідно пункту 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:
поділу чи об'єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об'єднання;
коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника, - на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до зазначеного Реєстру.
У разі скасування державної реєстрації з підстав, зазначених у підпункті 2 цього пункту, державний кадастровий реєстратор у десятиденний строк повідомляє про це особу згідно з додатком, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельних ділянок. Відомості про земельну ділянку у разі скасування її державної реєстрації: зберігаються в ДЗК постійно разом з відомостями відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.
Статтею 3 Закону України "Про державний земельний кадастр" передбачено, що державний земельний кадастр базується на таких основних принципах як об'єктивність, достовірність та повнота відомостей у Державному земельному кадастрі; внесення відомостей до Державного земельного кадастру виключно на підставі та відповідно вимог Закону.
Нереєстрація речового права на ділянку відбулася з вини позивача як заявника, оскільки позивач не подав відповідачу необхідні документи для державної реєстрації права власності чи іншого речового права в установлений законодавством строк.
За наведених обставин, подальша наявність відомостей про земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,75 га, з кадастровим номером 5110137600:26:004:0009 в Державному земельному кадастрі порушуватиме принципи об'єктивності, достовірності, повноти відомостей.
Верховний Суд у постанові від 27.10.2021 по справі №809/1493/17 дійшов висновку, що обов'язок скасування державної реєстрації земельної ділянки виникає у Державного кадастрового реєстратора, який здійснює таку реєстрацію, за наявності сукупності таких умов : з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки минуло не менше одного року; у цей період часу речове право на таку земельну ділянку не зареєстровано; відсутність реєстрації речових прав на земельну ділянку обумовлена наявністю вини з боку саме заявника, тобто особи, яка звернулась за здійсненням державної реєстрації земельної ділянки і якій за рішенням, зокрема, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи.
Таким чином, відмова Головного управління Держгеокадастру в Одеській області у задоволенні заяви позивача від 25.08.2025 про скасування кадастрового номера ділянки площею 0,75 га з кадастровим номером 5110137600:26:004:0009 за адресою Одеська область, м. Одеса, вул. Локомотивна, 30- А, вчинена неправомірно та не на підставі діючого законодавства. Відповідач не обґрунтував причини не застосування норми ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» , при цьому відповідач не заперечує проти того, що на спірну ділянку оформлено речове право або обтяження.
Доказів того, що скасування реєстрації ділянки буде порушувати права третіх осіб, суду не надано. Відтак, державна реєстрація спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі підлягає скасуванню.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру в Одеській області у задоволенні заяви позивача про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5110137600:26:004:0009 та зобов'язання скасувати таку державну реєстрацію.
Щодо вимоги про скасування рішення відповідача від 05.09.2025 № 3-522-563-25 , то суд не вважає лист відповідача за вказаними реквізитами з назвою "Про надання інформації" рішенням суб'єкта владних повноважень, тобто індивідуальним-правовим актом, обов'язковим до виконання позивачем.
Позивачу відшкодовуються судові витрати у вигляді судового збору.
Щодо заявленої позовної вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу, то на день ухвалення рішення позивач не надав доказів, які підтверджують понесені витрати.
Рішення оформлено 04.12.2025 з урахуванням фактичного часу забезпечення суду електроенергією; часу повітряних тривог; статей 10, 12-2, 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"; Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", рішення Ради суддів України від 24.02.2022 № 9.
Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовольнити позов ОСОБА_1 (Богдана ЗЕЛЕНСЬКОГО) частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру в Одеській області у задоволенні заяви ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 ) про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5110137600:26:004:0009.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру в Одеській області (код 39765871) скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5110137600:26:004:0009 у Державному земельному кадастрі на підставі частини 10 статті 24 Закону України "Про державний земельний кадастр".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (код 39765871) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 грн. 20 коп. (тисяча двісті одинадцять гривен 20 копійок) .
В решті вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складений 04.12.2025.
Суддя Вікторія ХОМ'ЯКОВА