05 грудня 2025 р. № 400/3809/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаДепартаменту поліції особливого призначення Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », АДРЕСА_2 ,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту поліції особливого призначення Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (далі - відповідач, Департамент), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Департаменту поліції особливого призначенця Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди із розрахунку 100000 грн на місяць, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за час перебування на стаціонарному лікуванні після отримання тяжкого поранення (травми, контузії, каліцтва) у періоди: з 15.04.2024 року по 25.04.2024 року, з 25.04.2024 року по 07.05.2024 року, з 22.05.2024 року по 27.06.2024 року, з 19.07.2024 року по 02.08.2024 року, з 02.09.2024 року по 04.11.2024 року, з 21.11.2024 року по 02.12.2024 року;
- зобов'язати Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороди із розрахунку 100000 грн на місяць, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницькою складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за час перебування на стаціонарному лікуванні після отримання тяжкого поранення (травми, контузії, каліцтва) у періоди: з 15.04.2024 року по 25.04.2024 року, з 25.04.2024 року по 07.05.2024 року, з 22.05.2024 року по 27.06.2024 року, з 19.07.2024 року по 02.08.2024 року, з 02.09.2024 року по 04.11.2024 року, з 21.11.2024 року по 02.12.2024 року.
Ухвалою від 18.04.2025 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання.
В обґрунтування свої вимог позивач зазначив, що під час виконання бойового завдання отримав поранення внаслідок безпосередньої участі у бойових діях. Але, під час стаціонарного лікування у періоди з 15.04.2024 року по 25.04.2024 року, з 25.04.2024 року по 07.05.2024 року, з 22.05.2024 року по 27.06.2024 року, з 19.07.2024 року по 02.08.2024 року, з 02.09.2024 року по 04.11.2024 року, з 21.11.2024 по 02.12.2024 року, позивач не отримував додаткову винагороду у розмірі 100000,00 грн на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні, як це передбачено Постановою № 168.
Відповідач надав відзив на позов, в якому в задоволенні вимог просив відмовити. Заперечуючи проти позову, відповідач вказав на те, що враховуючи той факт, що 29.03.2024 року закінчився період безперервного лікування позивача, та те, що між поранення та повторним стаціонарним лікуванням позивача наслідків поранення, яке відбулось в жовтні 2023 року, минув значний проміжок часу, а також враховуючи вимогу пп. 1 п. 4 Порядку № 775, що стаціонарного лікування поранення, має відбуватись саме з дня отримання такого поранення, а також роз'яснення надані в листі Міністерства Внутрішніх Справ, щодо застосування Порядку № 775, то зазначений випадок не може бути віднесений до випадків передбачених підпунктом 1 пункту 4 Порядку № 775.
Позивачу до відповідного періоду (вказаний у позовних вимогах) законно і правильно нараховувалась додаткова винагорода, однак з повторним лікуванням такі підстави відпали.
Позивач не довів наявність порушення з боку Департаменту. У випадку надання доказів безперервності лікування позивача, або у випадку надходження до Департаменту нових роз'яснень від Міністра внутрішніх справ України, стосовно необхідності нарахування та виплати додаткової винагороди за час повторного і кожного наступного перебування поліцейських на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), відповідно до Порядку № 775, відповідачем буде переглянуто питання нарахування та виплати додаткової винагороди позивача за оспорюваний період.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивач, старший сержант поліції, проходив службу в Національній поліції на посаді поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону № 4 («Тавр») полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк «Цунамі)» Неазональної поліції України Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада «Лють».
04.10.2023 року близько 01:00 під час виконання бойового завдання на ділянці місцевості поблизу населеного пункту Курдюмівка Бахмутського району Донецької області внаслідок обстрілу з боку військовослужбовців та інших збройних формувань російської федерації поліцейський взводу № 2 роти № 1 батальйону № 4 («Тавр») полку УПОП № 2 ДПОП «ОПІБ «Лють» позивач отримав поранення.
Актом спеціального розслідування нещасного випадку від 09.08.2024 року № 732 підтверджено, що позивач отримав поранення (контузія, травма, каліцтво) в період дії воєнного стану під час участі у бойових діях при забезпеченні здійснення заходів із національної безпеки і оборони, відсічі та стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, у період проходження військової служби під час виконання службових обов'язків. Обставини: 04.10.2023 року близько 01:00 біля населеного пункту Курдюмівка Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання внаслідок обстрілу з боку військовослужбовців та інших збройних формувань російської федерації отримав забий головного мозку, субарахнодальиий крововилив.
Позивач перебував на стаціонарному лікуванні в травматичному відділенні Міської клінічної лікарні м. Слов'янськ Донецької області з 04.10.2023 року по 06.10.2023 року, де йому надано виписку із медичної карти стаціонарного хворого № 4339, у якій зазначено діагноз: забій головного мозку легкого ступеня, субарахноїдальний крововилив.
У період з 06.10.2023 року по 14.10.2023 року, відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого, позивач перебував на стаціонарному лікуванні у центрі ендокринної хірургії № 16297/20059 КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня 1.1. Мечникова «ДОР» з клінічним діагнозом: (S00.9; S06.0: Y36.2): Мінно-вибухова травма (04.10.2023 року). Закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку.
У період з 14.10.2023 року по 18.10.2023 року, відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №31707 КНП «Міської клінічної лікарні №4» Дніпровської міської ради, позивач перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом: Посттравматичний синдром F 07.2. МВТ, ЗЧМТ, струс головного мозку (04.10.2023 року) у вигляді цефалгічного. вестибуло-атактичного, астено- невротичного синдромів. Акубаротравма. Гостра нейросенсорна приглухуватість з двух сторін. Міолічний астигматизм, ангіопатія по ішемічному типу, помутніння в скловидному тілі OS.
У подальшому направлений для відновлювального лікування в умовах лікарні МВД м. Миколаїв, за узгодженням з керівництвом частини.
З 19.10.2023 по 06.11.2023 року позивач проходив стаціонарне лікування в ДУ «ТМО МВС України по Миколаївській області», що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого № 1167 з діагнозом: МВТ (04.10.2023 року) зі струсом головного мозку, вторинним (післятравматичним. психостенічним синдромом), помірна цефалгія. Легкий логоневроз. Правобічна змішана приглухуватість II ст. Лівобічна приглухуватість І ст. Ангіопатія сітківки ОИ. Міокардіопатія з порушенням провідності. Синусова брадісистолія легкого ступіню. СН о ст. Хронічний фурункульоз волосяної частини голови, ст. ремісії. Міопія слабкого ступіню. Деструкція скловидного тіла.
З 22.11.2023 по 12.12.2023 року перебував на стаціонарному лікуванні в Медичному реабілітаційному центрі «Пуща Водиця» м. Київ, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 868/888 за повним діагнозом: Наслідки мінно-вибухової травми (04.10.2023 року) з ЗЧМТ, струсом головного мозку, вторинним (посттравматичним) психастенічним синдромом, помірною цефалгією. легким логоневрозом, правобічною змішаною приглухуватістю II ст., лівобічною І ст.
З 15.12.2023 року по 01.01.2024 року, відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 1442, позивач проходив подальше стаціонарне лікування в ДУ «ТМО МВС України по Миколаївській області» з діагнозом: Артеріальна гіпертензія 1 ст., ст. 2. криз нсускладнений (15.12.2023 року), наслідки МВТ (04.10.2023 року) з ЗЧМТ, струсом головного мозку, вторинним посттравматичним психоемоційним синдромом, помірною цефалгією, легким логоневрозом. правобічною змішаною приглухуватістю 11 ст., лівобічною 1 ст.
З 01.02.2024 по 16.02.2024 року проходив стаціонарне лікування в цьому самому закладі охорони здоров'я з діагнозом: Остеохондроз хребта на рівні Th6-LI. Сколіоз 1 ст. Гостра лівобічна люмбоішалгія. Помірне порушення ф-ції хребта. Стан після МВТ (04.10.2023 року) зі струсом головного мозку, гіпертонічна хвороба 1 ст., ст. 2, низький ризик. Соматоформна вегетативна дисфункція. Вторинна кардіалгія. Легкий логоневроз, про що свідчить виписка із медичної карти стаціонарного хворого № 237.
У період з 07.03.2024 року по 29.03.2024 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні на денному стаціонарі у ДУ «ТМО МВС України по Миколаївській області» з діагнозом: Хронічна вертеброгенна тораколюмбоішіалгія справа на фоні ДДУХ з множинними килами та протрузіями в ГВХ та ПВХ. Стійке загострення з ПФХ 11 ст. Стан після МВТ (04.10.2023 року) зі струсом головного мозку, акубаротравмою. Стійкий цефалгічний с-м. Легкий логоневроз. Розсіяна органічна симптоматика. Правобічна змішана приглухуватість II ст. Лівобічна нейросенсорна приглухуватість І ст. О/х ШВХ, ункоаргроз, протрузії СЗ-С4, С5-С7. ПФХ 0-1 ст, про що свідчить виписка історії хвороби № 14.
З 15.04.2024 по 25.04.2024 року, відповідно до виписного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого № 1747, проходив стаціонарне лікування в терапевтичному відділенні КНП «Миколаївський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни» з діагнозом: Післятравматична артеріальна гіпертензія. ХСНо. Енцефалопатія посттравматична II ст. Наслідки повторних МВТ(04.10.2023 року), АБТ, СГМ у вигляді цефалгічного та вестибуло- тактичного синдромів. Логоневроз, та в подальшому був направлений на лікування в неврологічне відділення цього ж госпіталю.
У період з 25.04.2024 року по 07.05.2024 року, відповідно до виписного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого № 1929, позивач отримував стаціонарне лікування в неврологічному відділенні КНП «Миколаївський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни» з діагнозом: Наслідки повторних ЗЧМТ, струсу головного мозку, акубаротравми ( остання 04.10.2023 року) у вигляді стійкого цефалгічного, вестибуло - агактичного. помірного венозно-лікворного. вираженого церебрастенічного синдромів, значного зниження когнітивних функцій. Логоневроз Легка форма амнестичної афазії: ЧЛЗН ОИ. Змішана втрата слуху праворуч II ст. ліворуч сенсоневральна втрата слуху І ст. Артеріальна гіпертензія посттравматична. Дегенеративно- дистрофічних зміни хребта: ол хондроз. деф. спондильоз. Протрузії дисків СЗ-С4, CS-C7. ТЬ7- Th8. Th9- ThlO. LA-S1. Грижи дисків Tho- Th7, ThS- Th9. Ункоартроз, хронічні цервікалгія. люмбалтія, загострення. Помірний рефлекторно-м'язовий синдром. Люмбалгія.
З 07.05.2024 року по 21.05.2024 року, відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 2103, проходив стаціонарне лікування в реабілітаційному відділенні КНП «Миколаївський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни» за основним діагнозом: G55.1 Стискання нервових корінців та сплетень при ураженні МХД та супутніми діагнозами: М51.1 - Ураження поперекових та інших МХД з радікулопатією. G44.3 - Хронічний посттравматичний головний біль, Т90.5 - Наслідки внутрішньочерепної травми, R.26.8 - Порушення ходи та рухливості, Z54.8 - Період видужування після іншого лікування, Z50.9 - Реабілітаційна процедура, неточнена, Y36.9 - Ушкодження внаслідок військових дій, Y96 - Фактори, пов'язані з умовами праці.
З 22.05.2024 року по 27.06.2024 року, відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 1839/143, перебував на стаціонарному лікуванні до КНП «МОЦПЗ» МОР в Чоловічому відділенні № 3 з діагнозом: помірно виражений розлад особистості внаслідок тяжкого ураження головного мозку (МВТ. акубаротравма. ЗЧМТ із значним зниженням когнітивних функцій та ЕВЛ. F - 07.8. Суп. діагноз: Наслідки повторних ЗЧМТ у вигляді стійкого цефалгічного, астено - невротичного синдромів, зниження когнітивних функцій.
З 28.06.2024 року по 18.07.2024 року перебував на стаціонарному лікуванні у Медичному центрі «Пуща Водиця», про що свідчить виписка із медичної карги стаціонарного хворого № 941/240990.
З 19.07.2024 року по 02.08.2024 року позивач був направлений для подальшого стаціонарного лікування у КПП «МОЦПЗ» МОР в Доросле психоневрологічне відділення за основним діагнозом: F-07.8 - Інші органічні розлади особистості та поведінки внаслідок захворювання, травми та дисфункції головного мозку та супутніми: G-55.1 - Порушення поперекових та інших міжхребцевих дисків з радикулопатією. М-51.1 - Компресія нервових корінців та сплетінь при ураженнях міжхребцевого диска, G-44.3 - Хронічний посттравматичний головний біль, R.-26.8 - Інші та неточнені порушення ходи та рухливості, F-98.5 - Заїкання, про що свідчить виписка із медичної карти стаціонарного хворого № 2618.
У період з 02.09.2024 по 04.11.2024 року, згідно з виписним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого № 3179, позивач повторно проходив стаціонарне лікування у КНП «МОЦПЗ» МОР до Чоловічого відділення № 3 та отримував лікування за повним діагнозом: Стійкий виражений розлад особистості та поведінки внаслідок тяжкого ураження головного мозку (МВТ, акубарогравма, ЗЧМТ із значним зниженням когніїивних функцій та ЕВЛ. частими нападами агресії Соціальна дезадаптація F - 07.8 та супутнім діагнозом: Наслідки повторних ЗЧМТ у вигляді стійкого цефалгічного, астено - невротичного синдромів, зниження когнітивних функцій.
З 21.11.2024 року по 02.12.2024 року проходив повторне стаціонарне лікування в ДУ «ТМО МВС України по Миколаївській області», що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 24/1736 за повним діагнозом:
Основне захворювання: Т90.5 - Стійкі наслідки МВТ (04.10.2023) зі струсом головного мозку у вигляді стійкої пароксизмальної правобічної гемікраніалгії, вираженого логоневрозу з елементами захлинання, стійкого астено-невротичного синдрому, легкого нейрокогнітивного дефіциту;
із супутньою патологією: F07.8 - Стійкий виражений розлад особистості та поведінки внаслідок тяжкого ураження головного мозку (МВТ, ЗЧМТ 04.10.2023р.) із значним зниженням когнітивних функцій, частими нападами агресії. Соціальна дезадаптація, F98.5 - Заїкання, Н35.8 - Простий міопічний астигматизм в 0.75Д обох очей. Лнгіопатія сітківки обох очей. Часткова атрофія зорових нервів обох очей. Аномалія трихромазії тип «В», Н90.6 - Змішана кондуктивна та нейросенсорна туговухість, двостороння. 1-10-1 іпертонічна хвороба І ст. ст 1 ризик низький СН 0 ст, К.64.1 - хронічний геморой 2 ст. несійкої ремісії. Двобічний гонартроз 2 ст ПФС 0-1. М42.10 - Поширений остеохондроз хребта в стадії множинних протрузій, гриж лисків Т6-Т7, Т8-Т9. спондилоартрозу, ункоартрозу. Хронічний вертерогенний больовий синдром , стабільно рецидивуюча течія. Помірне порушення функції хребта, Т70.0 - Баротравма вуха. Z01.1 - Обстеження вух та слуху. Z01.2 - Здоровий.
18.12.2024 року Медичною військово-лікарською комісією ДУ «ТМО МВС України по Миколаївський області» позивач визнаний непридатним до служби в поліції за наслідками МВТ (04.10.2024 року): ЗЧМТ. струсу головного мозку у вигляді стійкого вираженого розладу особистості та поведінки; стійкої параксизмальної правобічної гемікраніалгії, вираженого логоневрозу з елементами захлинання, стійкого астено-невротичного синдрому нейрокогнітивного дефіциту; акубаротравми у вигляді двобічної змішаної приглухуватості II- III ст, які отримані під час виконання службових обов'зків у період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів безпеки і охорони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Згідно витягу з наказу Департаменту від 06.01.2025 року № 11-ос позивач звільнений з лав національної поліції за станом здоров'я.
Під час стаціонарного лікування, у періоди з 15.04.2024 року по 25.04.2024 року, з 25.04.2024 року по 07.05.2024 року, з 22.05.2024 року по 27.06.2024 року, з 19.07.2024 року по 02.08.2024 року, з 02.09.2024 року по 04.11.2024 року, з 21.11.2024 року по 02.12.2024 року позивач не отримував додаткову винагороду у розмірі 100000,00 грн на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні.
23.12.2024 року позивач звернувся до Департаменту із заявою по виплату додаткової винагороди за вказані періоди.
Листом від 22.01.2025 року № 1005-2025 позивачу надано відповідь на його звернення, відповідно до якої Міністерство внутрішніх справ України листом від 06.12.2023 року № 96954/38-25714-2023 надало офіційне роз'яснення положень нормативно-правових актів стосовно виплати додаткової винагороди за час повторного і кожного наступного перебування поліцейських на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), а також з інших пов'язаних питань. Відповідно до зазначених роз'яснень нормами постанови № 168 і Порядку та умов виплату поліцейським додаткової винагороди в разі повторного лікування (реабілітації) у закладах охорони здоров'я (у тому числі за кордоном) за медичними показаннями отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, не передбачено.
Ураховуючи те, що період лікування позивача після отриманого поранення закінчився в березні 2024 року, а повторне лікування він проходив у період із 15.04.2024 року по 27.10.2024 року, відповідач зазначив, що правових підстав для виплати додаткової винагороди за період подальшого лікування немає.
Не погоджуючись з відмовою у виплаті додаткової винагороди, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-XII передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2011), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону № 2011 держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частинами 2 - 4 ст. 9 Закону № 2011 встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Отже до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року № 260 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).
Відповідно до п. 17 Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до сьогодні.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнята Постанова «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану №168» (далі та раніше за текстом - Постанова № 168).
Пунктом 1 постанови № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 Постанови № 168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022 року.
01.04.2022 року до Постанови № 168 постановою Кабінету Міністрів України № 400 внесено зміни, згідно з якими до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Таким чином, додаткова винагорода в розмірі 100000 грн. виплачується військовослужбовцям, зокрема, тим, які у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
При цьому, суд зауважує, що для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану, немає обов'язкової умови щодо безперервного перебування особи на стаціонарному лікуванні.
Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100000 гривень.
Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач 04.10.2023 року при безпосередній участі у бойових діях та здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, під час виконання бойового завдання одержав поранення: забій головного мозку легкого ступеня, субарахноідальний крововилив.
У період з 06.10.2023 року по 14.10.2023 року, з 14.10.2023 року по 18.10.2023 року, з 19.10.2023 року по 06.11.2023 року, з 22.11.2023 року по 12.12.2023 року, з 15.12.2023 року по 01.01.2024 року, з 01.02.2024 року по 16.02.2024 року, з 07.03.2024 року по 29.03.2024 року, з 15.04.2024 року по 25.04.2024 року, з 25.04.2024 року по 07.05.2024 року, з 07.05.2024 року по 21.05.2024 року, з 22.05.2024 року по 27.06.2024 року, з 28.06.2024 року по 18.07.2024 року, з 19.07.2024 року по 02.08.2024 року, з 02.09.2024 року по 04.11.2024 року та з 21.11.2024 року по 02.12.2024 року позивач перебував на лікуванні в закладах охорони здоров'я.
Зазначене підтверджується виписками із медичної картки стаціонарного хворого № 16297/20059, № 31707, № 1167, № 868/888, № 1442, № 237, № 14, № 1747, № 1929, № 2103, № 1839/143, № 941/240990, № 2618, № 24/1736.
За час перебування на стаціонарному лікуванні з 06.10.2023 року по 29.03.2024 року відповідач виплачував позивачу додаткову винагороду в розмірі 100000 грн, що передбачена Постановою № 168. Даний факт сторонами не оспорюється.
Проте у період 15.04.2024 року по 02.12.2024 року відповідач не виплачував позивачу додаткову винагороду у збільшеному розмірі в сумі 100000 пропорційно за місяць, що підтверджується довідкою про доходи від 25.11.2024 року № 814.
Зауваження відповідача щодо того, що необхідною умовою для додаткової винагороди є безперервне стаціонарне лікування в закладах охорони здоров'я, суд вважає необґрунтованими, адже як було зазначено вище, Постанова № 168 не містить жодних посилань на обов'язковість безперервного перебування особи на стаціонарному лікуванні/відпустці для лікування після тяжкого поранення.
Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування поліцейського на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100000 гривень.
Суд зазначає що, в контексті спірних правовідносин, Постанова № 168 передбачає дві підстави для проведення нарахування і виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 такої Постанови, у розмірі 100000,00 грн, а саме:
1) які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого;
2) які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Факт того, що позивач отримав поранення, пов'язане із забезпеченням здійснення заходів національної безпеки не заперечується відповідачем та підтверджується матеріалами справи, періоди перебування позивача на стаціонарному лікуванні з 15.04.2024 року по 02.12.2024 року мають бути враховані як періоди, за які позивач має право на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі - 100000 грн на місяць.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 19, 77, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Департаменту поліції особливого призначення Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Департаменту поліції особливого призначенця Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди із розрахунку 100000 грн на місяць, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за час перебування на стаціонарному лікуванні після отримання тяжкого поранення (травми, контузії, каліцтва) у періоди: з 15.04.2024 року по 25.04.2024 року, з 25.04.2024 року по 07.05.2024 року, з 22.05.2024 року по 27.06.2024 року, з 19.07.2024 року по 02.08.2024 року, з 02.09.2024 року по 04.11.2024 року, з 21.11.2024 року по 02.12.2024 року.
3. Зобов'язати Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороди із розрахунку 100000 грн на місяць, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницькою складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за час перебування на стаціонарному лікуванні після отримання тяжкого поранення (травми, контузії, каліцтва) у періоди: з 15.04.2024 року по 25.04.2024 року, з 25.04.2024 року по 07.05.2024 року, з 22.05.2024 року по 27.06.2024 року, з 19.07.2024 року по 02.08.2024 року, з 02.09.2024 року по 04.11.2024 року, з 21.11.2024 року по 02.12.2024 року.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 05.12.2025 року.
Суддя О.В. Малих