справа №380/22734/25
з питань забезпечення позову
04 грудня 2025 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Крутько О.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу
В провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, у якій заявлено позовну вимогу:
визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 09 жовтня 2025р. №345 “Про підсумки службового розслідування», згідно з яким ОСОБА_1 - начальника квартирно-експлуатаційної служби тилу військової частини НОМЕР_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення зауваження та притягнуто до матеріальної відповідальності шляхом стягнення сум завданої шкоди в розмірі 26 249.45грн.
Ухвалою від 24.11.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику (повідомлення) сторін.
Позивач подав заяву про забезпечення позову (вх. № 96573 від 04.12.2025), у якій просить:
зупинити дію наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09 жовтня 2025р. №345 “Про підсумки службового розслідування», згідно з яким ОСОБА_1 - начальника квартирно-експлуатаційної служби тилу військової частини НОМЕР_1 притягнуто матеріальної відповідальності шляхом стягнен ня сум завданої шкоди в розмірі 26 249.45грн;
заборонити військовій частині НОМЕР_1 , фінансовій службі військової частини НОМЕР_1 проводити утримання грошових сум із мого грошового забезпечення на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09 жовтня 2025р. №345 “Про підсумки службового розслідування» до вступу рішення суду в законну силу.
Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частин першої, другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Тобто, вжиття заходів забезпечення позову, які передбачені частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України можливі лише за наявності обставин, що визначені частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених КАС України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, що враховується судом, відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України.
Відтак, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
Як вказано вище, заявник просить забезпечити позов шляхом заборони вчинення дій, пов'язаних з отриманням грошових сум із грошового забезпечення позивача на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09 жовтня 2025р. №345 “Про підсумки службового розслідування». Невжиття заходів забезпечення позову, на думку позивача, істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду.
У той же час, у підтвердження наявності обставин, що свідчать про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про необхідність докладання значних зусиль для відновлення прав позивача без вжиття заходів забезпечення позову, про які він просить, так само як і не надано доказів, які б свідчили, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
При цьому, суд зауважує, що ознаки протиправності оскаржуваних дій відповідача підлягають встановленню при вирішенні справи по суті.
Виходячи зі змісту позовної заяви та викладеного у заяві про забезпечення позову обґрунтування щодо вжиття заходів забезпечення позову, дослідивши наявні матеріали, станом на час винесення даної ухвали та підстав, з якими наведені вище норми Кодексу адміністративного судочинства України пов'язують можливість забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову.
За таких обставин за наслідками оцінки наведених позивачем доводів та доказів, наданих на їх підтвердження, суд дійшов висновку про відсутність підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 150 КАС України, для вжиття заходів забезпечення позову, тому у задоволенні заяви про забезпечення позову належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 150, 153, 154, 156, 243, 248, 256, 293-295 КАС України, суд -
У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду у п'ятнадцятиденний строк з дати її складання.
Суддя Крутько О.В.