з питань залишення позову без розгляду
04 грудня 2025 рокусправа № 380/20399/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Брильовський Р.М., розглянув у порядку письмового провадження клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про стягнення коштів,-
Встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України щодо неврахування вимог абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_3 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 без зменшення на розмір підвищення грошового доходу випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції та з урахуванням положень абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 №1078 з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
Ухвалою судді від 13 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Військова частина НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 подала до суду клопотання у якому просила залишити позовну заяву без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду. Вказує про те, що відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов подається в межах строків звернення до адміністративного суду, визначених цим Кодексом або іншими законами. До 19.07.2022, згідно з ч.2 ст.233 КЗпП України в редакції, чинній на той час, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник мав право звернутися до суду без обмеження будь-яким строком. Тому до зазначеної дати строки звернення з вимогами про стягнення належної заробітної плати були необмеженими. Однак 19.07.2022 набрав чинності Закон №2352-ІХ, яким внесено зміни до ст.233 КЗпП України та встановлено тримісячний строк звернення працівника до суду з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. З огляду на це норми ст.233 КЗпП України є спеціальними щодо строків звернення з позовами про стягнення заробітної плати, у тому числі й для осіб, які проходили публічну службу. Оскільки позивач звільнений наказом №98 від 29.04.2021, а заявлені ним вимоги стосуються виплати грошового забезпечення (заробітної плати), на спірні правовідносини підлягає застосуванню саме ст.233 КЗпП України. З 19.07.2022 почався перебіг тримісячного строку звернення до суду, який завершився 19.10.2022. Враховуючи, що позов подано лише 10.10.2025, позивач пропустив установлений законом строк звернення до суду. Обставини, пов'язані з продовженням строків на період дії карантину, не підлягають застосуванню, оскільки карантин припинено постановою Кабінету Міністрів України №651 з 30.06.2023. Таким чином, позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду, що є підставою для відмови у задоволенні відповідних позовних вимог.
Позивач у позовній заяві зазначав щодо пропуску строку звернення до суду наступне. Верховний Суд у постанові від 28.09.2023 у справі №140/2168/23 роз'яснив, що відповідно до ст.122 КАС України строки звернення до адміністративного суду визначаються цим Кодексом або іншими законами та, якщо інше не встановлено, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Для спорів, пов'язаних із прийняттям, проходженням та звільненням з публічної служби, встановлено місячний строк звернення. Водночас ч.1, 2 ст.233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19.07.2022) передбачали, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду без обмеження будь-яким строком. Конституційний Суд України у рішенні №8-рп/2013 підтвердив, що всі виплати, які належать працівникові, включаючи грошове забезпечення військовослужбовців, є рівнозначними поняттям «заробітна плата» та «оплата праці», а тому строк звернення за їх стягненням не обмежується. З 19.07.2022 Законом №2352-ІХ змінено ст.233 КЗпП України, запровадивши тримісячний строк звернення до суду у спорах щодо виплати належних працівникові сум. Верховний Суд наголосив, що ці зміни застосовуються лише до правовідносин, які виникли після набрання ними чинності, що узгоджується з принципом незворотності дії законів у часі. Оскільки на момент звільнення (29.04.2021) діяла редакція ст.233 КЗпП України, яка не встановлювала строкового обмеження для звернення з вимогами про стягнення належних виплат, право позивача на звернення до суду не було обмежене будь-яким строком. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.04.2023 у справі №260/3564/22, від 19.01.2023 у справі №460/17052/21 та від 11.04.2023 у справі №420/14777/22.
Розглядаючи вказане клопотання, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.
Однак, 19.07.2022 набув чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин №2352 (далі - Закон №2352), яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю.
Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.
Частини перша та друга ст.233 Кодексу законів про працю України викладені у наступній редакції:
- працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч.1);
- із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (ч.2).
Відтак, внесенням до Кодексу законів про працю України вказаних змін законодавець, виклавши у новій редакції ч.1 та ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України, запровадив строки звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати.
Суд зазначає про те, що ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України стосується виплати всіх сум, що належать працівникові у разі його звільнення.
При цьому, стаття перша цієї ж норми передбачає загальний строк звернення до суду у трудових спорах.
Суд вказує про те, що зазначені позивачем позовні вимоги охоплюються поняттями заробітна плата і оплата праці.
Отже, цей спір має характер трудового. З огляду на те, що КАС України не містить норм, які б визначали строки звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення недоотриманої чи заборгованої заробітної плати (винагороди), у даній ситуації слід застосовувати статтю 233 КЗпП України. Саме вона містить спеціальні норми щодо строків звернення до суду для захисту порушеного матеріального права на оплату праці.
Враховуючи зазначені обставини, суд вважає, що на дату звернення позивача до суду ст.233 КЗпП України вже діє у редакції, викладеній згідно із Законом №2352-ІХ.
Із набранням 19.07.2022 чинності Законом №2352-ІХ частини перша та друга ст.233 КЗпП України діють у новій редакції, аналізуючи положення цієї статті у часових межах існування її юридичних норм у зіставленні з нормами п.1 глави XIX Прикінцеві положення КЗпП України, згідно із якими під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину, необхідно зазначити таке:
- норми ч.5 ст.122 КАС України є загальними нормами для правовідносин з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, відносно норм іншого закону, які встановлюють інший строк звернення до суду у спорах, що виникають з цих правовідносин (публічної служби);
- стаття 122 КАС України, зокрема ч.5 цієї статті, не містить норм, які б регулювали порядок звернення осіб, які перебували (перебувають) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці;
- строк звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення заробітної плати визначений у ст.233 КЗпП України, норми якої є для цих (спірних) правовідносин спеціальними відносно приписів ч.5 ст.122 КАС України, які є загальними і з них не можна прямо зробити висновок стосовно строків звернення до суду для захисту права на заробітну плату;
- з 19.07.2022 для звернення до адміністративного суду з таким позовом, як цей, передбачений тримісячний строк (ч.1 ст.233 КЗпП України), відлік якого треба починати з 19.07.2022, тобто з дати набрання чинності Законом №2352-ІХ;
- відтак тримісячний строк для звернення із цим позовом до адміністративного суду завершився 19.10.2022.
До аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд в ухвалах від 07.12.2023 року у справі №990/242/23, від 29.11.2023 у справі №990/233/23.
Окрім того, суд звертає увагу, що відповідно до п.1 Прикінцевих положень Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII, з наступними змінами та доповненнями, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
У постанові від 25.04.2023 у справі №380/15245/22 Верховний Суд зазначив наступне: З огляду на вказане, висновки судів попередніх інстанцій щодо застосування до спірних правовідносин частини п'ятої статті 122 КАС України та пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду є помилковими, оскільки його право на звернення до суду із цим позовом відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19 липня 2022 року) не обмежене будь-яким строком, а враховуючи, що станом на час звернення позивача до суду діяв карантин, установлений Кабінетом Міністрів України, тому строк визначений частиною другою статті 233 КЗпП України в редакції, чинній з 19 липня 2022 року, не підлягає застосуванню, так як такий продовжено на строк дії карантину, який діє на теперішній час.
Водночас, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби» (COVID-19) від 30.03.2020 №540-IX, який набрав чинності 02.04.2020, главу XIX Прикінцеві положення КЗпП України доповнено пунктом такого змісту:
1. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2022 №1423) на території України карантин установлений з 19.12.2020 до 30.06.2023.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Відтак, обмеження щодо застосування строків, визначених ч.2 ст.233 КЗпП України, скасовано.
При цьому, у постанові від 08.05.2024 у справі №600/4133/22-а Верховний Суд зазначив наступне: «Отже, до 19.07.2022 Кодекс законів про працю України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Відтак суд зазначає про те, що на момент звільнення позивача зі служби (29.14.2021), частина друга статті 233 Кодексу законів про працю України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21, від 27 квітня 2023 року у справі №420/14777/22 та від 30 листопада 2023 року у справі № 160/759/23».
Відтак аналізуючи правову позицію Верховного Суду, можна дійти до висновку, що тримісячний строк звернення до суду, передбачений статтею 233 КЗпП України, підлягає застосуванню з 19.07.2022 після внесення відповідних змін до цієї норми.
Проте, якщо особу звільнили до 19.07.2022, до спірних правовідносин не підлягає застосуванню будь-який строк.
Відповідно до витягу з наказу військової частини НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 № 98 від 29.04.2021 позивача звільнено від займаної посад та виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Відтак, у цьому випадку до спірних правовідносин не підлягає застосуванню тримісячний строк звернення до суду, на який відповідач посилається у своєму клопотанні.
Керуючись ст.ст.122, 123, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала з питань залишення позовної заяви без розгляду окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяБрильовський Роман Михайлович