28 листопада 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/7984/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Наказ командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) №864 від 30.04.2024 «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини старшим солдатом ОСОБА_2 », відповідно до якого ОСОБА_2 вважається таким, що самовільно залишив місце служби в умовах воєнного стану;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДПРОУ - НОМЕР_3 ) провести додаткове службове розслідування за фактом зникнення старшого солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що наказ про оголошення ОСОБА_2 , таким, що самовільно залишив місце несення служби, є протиправним, з огляду на відсутність в його діях ухилення від військової служби з прямим умислом, яке повинно було встановитися під час службового розслідування. Під час службового розслідування не було враховано факт зникнення ОСОБА_2 безвісти у населеному пункті Бахмут, під час прямування до міста Дружківка, виконання бойових завдань та здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації, що у свою чергу порушує право на об'єктивний розгляд обставин та належність проведення службового розслідування, про що свідчить обґрунтування доказів на припущеннях.
Відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що в ході службового розслідування було належним чином встановлено та підтверджено факт самовільного залишення військовослужбовцем ОСОБА_2 військової частини. Крім того, зазначив, що результати службового розслідування мають наслідки виключно для військовослужбовця, стосовно якого було проведене службове розслідування, а результати службового розслідування не створюють юридичних наслідків для батьків військовослужбовця. Таким чином, у позивача відсутні підстави вважати, що його інтереси було порушено результатами службового розслідування з приводу СЗЧ ОСОБА_2 .
Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.
Судом вчинені такі процесуальні дії та розглянуті заяви і клопотання сторін у справі:
- ухвалою від 27 січня 2025 року відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Старший солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 на посаді вогнеметника 1 відділення взводу РХБ захисту військової частини НОМЕР_2 .
З матеріалів справи встановлено, що 17.01.2023 ОСОБА_2 , виконуючи бойові завдання, здійснюючи заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації в районі населеного пункту Дружківка, вирушив у дорогу у напряму н.п. Нікіфорівка.
17.01.2023 командир 2-го вогнеметного відділення взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини головний сержант ОСОБА_3 доповів, що старший солдат ОСОБА_2 не прибув на КСП взводу. На телефонні дзвінки не відповідав.
До теперішнього часу місцезнаходження ОСОБА_2 невідоме.
За таких умов, Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 19.01.2023 №46 було призначено службове розслідування за фактом самовільного залишення військової частини військовослужбовцем РХБЗ старшим солдатом ОСОБА_2
03.02.2023 року наказом командира військової частини НОМЕР_2 №81 «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини військовослужбовцем РХБЗ старшим солдатом ОСОБА_2 » військовослужбовець ОСОБА_2 вважається таким, що самовільно залишив місце служби в умовах воєнного стану.
Згодом наказ командира військової частини НОМЕР_2 №81 «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини військовослужбовцем РХБЗ старшим солдатом ОСОБА_2 » було скасовано.
Згідно наказу №932 від 17.04.2024 «Про призначення службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини старшим солдатом ОСОБА_4 » військовою частиною НОМЕР_2 призначено та проведено службове розслідування.
За результатами службового розслідування складено акт від 30.04.2024 службового розслідування. У висновку акта службового розслідування зазначено: «Вогнеметник 1-го вогнеметного відділення взводу радіаційного, хімічного, біологічного ного захисту військової частини НОМЕР_2 старший солдат ОСОБА_5 , ймовірно самовільно залишив військову частину НОМЕР_2 17.01.2023, так як його перебування в зоні бойових дій в районі населеного пункту Бахмут Донецької області не мало жодних підстав і не було санкціоновано безпосереднім командиром. Отримавши через додаток «Сигнал» вказівку командира взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_2 лейтенанта ОСОБА_6 щодо руху згідно безпечного маршруту, з невстановлених причин старший солдат ОСОБА_7 ймовірно відхилився від заздалегідь визначеного маршруту під час переміщення від розташування взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_2 у населеному пункті АДРЕСА_3 до розташування КСП взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_2 у населеному пункти АДРЕСА_3 . Востаннє виходив на зв'язок матір'ю 17.01.2023 близько 15:00 неподалік від населеного пункту Бахмут Донецької області, розповів їй про те, що авто пошкоджено внаслідок обстрілу, а сам він ушкоджень чи поранень не отримав. Після чого зв'язок зі старшим солдатом ОСОБА_4 відсутній, по теперішній час його місце знаходження не відоме».
До акту додано матеріали службового розслідування, а саме: копія рапорту від 13.04.2024 №9876, копія рапорту від 19.01.2023 №835; доповідь від 19.01.2023 №715; пояснення ОСОБА_8 ; пояснення ОСОБА_9 ; копія знімку з екрану додатку «Сігнал» ОСОБА_8 ; витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 01.03.2022 №46; витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 01.12.2022 №321; витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 09.01.2023 №19; службова характеристика ОСОБА_10 ; медична характеристика ОСОБА_10 ; витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 19.01.2023 №46; витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 03.02.2023 №81; копія матеріалів адвокатського запиту адвоката ОСОБА_11
30.04.2024 за результатами службового розслідування військовою частиною НОМЕР_2 прийнято наказ №864 «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини старшим солдатом ОСОБА_4 ».
Не погоджуючись з наказом №864 «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини старшим солдатом ОСОБА_4 », позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується та виходить з наступного.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, здійснюється Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» (надалі також - Закон №2232-XII).
Пунктом 144-1 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України №1153/2008 від 10.12.2008 (надалі також Положення №1153/2008) передбачено, що для військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину або місце служби, дезертирував із Збройних Сил України або добровільно здався в полон, військова служба призупиняється відповідно до частини другої статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов'язаних та резервістів, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), визначає Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджений наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 13.12.2017 за № 1503/31371 (надалі також Порядок № 608).
За змістом пункту 2 розділу І Порядку №608 службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення. Службова перевірка - комплекс заходів, які здійснюються відповідно до цього Порядку, з метою перевірки інформації про вчинення правопорушення, з'ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, обставин порушення виконавської дисципліни, встановлення осіб, які вчинили правопорушення
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку №608 службове розслідування може призначатися у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду; невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань; неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті; дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця; втрати або викрадення зброї чи боєприпасів; порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки; недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів; внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення; повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення; вчинення корупційного злочину або правопорушення, пов'язаного з корупцією; скоєння військовослужбовцем під час виконання обов'язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи; надходження повідомлення (у тому числі анонімного) щодо порушення вимог Закону України Про запобігання корупції, а наведена в ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.
Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
Згідно із пунктами 7, 8 розділу ІІІ Порядку №608 особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об'єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування.
Посадові (службові) особи Збройних Сил зобов'язані надавати письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань, а за попередньою згодою керівника - документи чи матеріали відповідно до своїх службових обов'язків.
Відповідно до пункту 2 розділу IV Порядку №608 особи, які проводять службове розслідування, зобов'язані: дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення; виявляти (з'ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника; розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.
За змістом пункту 1 розділу V Порядку №608 за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
За результатами розгляду акту та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу (пункт 2 розділу VI Порядку №608).
Пунктами 1, 3, 6 розділу ІІ Інструкції з надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 29 листопада 2018 року №604 (надалі також Інструкція №604), за своєчасність та об'єктивність надання доповідей та донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, скоєні (вчинені) військовослужбовцями або працівниками (під час виконання службових обов'язків, у робочий час), що сталися у військових частинах, відповідають командири (начальники) військових частин.
Командири (начальники) військових частин про кожний виявлений факт ненадання інформації про подію, кримінальне правопорушення, військове адміністративне правопорушення та адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, призначають службове розслідування, після завершення якого надають письмові доповіді за підпорядкованістю та до відповідного органу управління Військової служби правопорядку, зазначаючи вжиті заходи до службових осіб, які не надали доповідь.
Відповідно до пунктів 21 - 22 розділу ІІ Інструкції №604 про самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцями (крім військовослужбовців строкової військової служби), невихід без поважних причин на службу, нез'явлення з відрядження, відпустки, закладу охорони здоров'я, нез'явлення у разі призначення або переведення до нового місця служби командири (начальники) військових частин доповідають своїм безпосереднім командирам (начальникам) та повідомляють начальника органу управління Військової служби правопорядку, у зоні діяльності якого військова частина виконує завдання за призначенням, усно - протягом доби з моменту, коли стало відомо про факт порушення, а протягом доби з моменту надання усної доповіді - письмово.
Про самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової військової служби, його нез'явлення вчасно зі звільнення в розташування військової частини, у разі призначення або переведення до іншого місця служби, нез'явлення з відрядження, відпустки або закладу охорони здоров'я командири (начальники) військових частин доповідають своїм безпосереднім командирам (начальникам) та повідомляють начальника органу управління Військової служби правопорядку, у зоні діяльності якого військова частина виконує завдання за призначенням, усно (негайно протягом 15 хвилин) - з моменту встановлення факту самовільного залишення частини, а протягом 12 годин з моменту надання усної доповіді - письмово.
Про самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (працівником - місця несення служби) зі зброєю оперативний черговий (черговий) військової частини негайно з моменту встановлення факту самовільного залишення військової частини або місця служби доповідає командиру (начальнику) військової частини та повідомляє оперативного чергового органу управління Військової служби правопорядку, у зоні діяльності якого військова частина виконує завдання за призначенням.
Отже, за змістом вказаних норм у випадку зникнення безвісти або ж самовільного залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, з метою встановлення вини такого військовослужбовця, а також уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню таких дій, проводиться службове розслідування. Про самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцями, нез'явлення з закладу охорони здоров'я, командири (начальники) військових частин протягом доби доповідають своїм безпосереднім командирам (начальникам) та повідомляють начальника органу управління Військової служби правопорядку, у зоні діяльності якого військова частина виконує завдання за призначенням.
Суд наголошує, що визначальною ознакою для встановлення факту самовільного залишення військової частини і місця служби є доведеність вини військовослужбовця, якому такий проступок ставиться у провину. У разі не встановлення обставин при яких військовослужбовець залишив місце служби, для визнання військовослужбовця таким, що зробив це самовільно, необхідно перевірити наявність чи відсутність фактів, умов, чинників тощо, які б давали обґрунтовані підстави стверджувати про відсутність інших причин відсутності військовослужбовця на місці служби.
Як встановлено судом, підставою для прийняття командиром Військової частини НОМЕР_2 наказу №932 від 17.04.2024 про призначення службового розслідування стосовно військовослужбовця призваного по мобілізації старшого солдата ОСОБА_4 щодо факту самовільного залишення Військової частини НОМЕР_2 , слугували пояснення начальника служби радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_8 , який станом на 17.01:2023 перебував на посаді командира взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_2 , у якому він пояснює, що станом на 17.01.2023 згідно бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 від 10.01.2023 № 644 дск знаходився в населеному пункті АДРЕСА_3 на ППУ військової частини НОМЕР_4 . З метою заміни особового складу вогнеметників взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_2 та посилення вогнеметними засобами військової частини НОМЕР_5 дав усну вказівку старшому солдату ОСОБА_2 , вогнеметнику 1-го вогнеметного відділення взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_2 за визначеним маршрутом Дружківка-Краматорськ-Слов'янськ-Нікіфорівка-Васюківка доставити до населеного пункту Васюківка солдата ОСОБА_12 , вогнеметника 1-го вогнеметного відділення взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_2 . По прибуттю до населеного пункту Васюківка Донецької області старший солдат ОСОБА_2 доповів, що вони їхали не за визначеним маршрутом, а через місто Бахмут Донецької області. Після розмови з старшим солдатом ОСОБА_2 , в присутності солдата ОСОБА_13 , наказав повертатись на КСП взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_2 у місто Дружківка згідно визначеного маршруту ІНФОРМАЦІЯ_2 . Старший солдат ОСОБА_2 не заперечував, та на автомобілі в напрямку населеного пункту Нікіфорівка. Близько 15:00 17.01.2023 кома
Також пояснення командира відділення радіаційної, хімічної, біологічної розвідки взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_2 молодшого сержанта ОСОБА_9 , який станом на 17.01.2023 проходив, військову службу на посаді водія 1-го вогнеметного відділення взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_2 стало відомо, що 17.01.2023 був на виконанні бойового завдання у населеному пункті Васюківка Донецької області. 17.01.2023 станом на той час командир взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_2 лейтенант ОСОБА_14 засобами мобільного зв'язку дав усну вказівку старшому солдату ОСОБА_2 про те, щоб він доставив до населеного пункту Васюківка Донецької області солдата ОСОБА_12 з метою заміни на молодшого сержанта ОСОБА_15 . По прибуттю до населеного пункту Васюківка старший солдат ОСОБА_2 доставив солдата ОСОБА_12 , та якийсь час поспілкувався з побратимами. Перед від'їздом до КСП взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_2 , яке знаходилось у населеному пункті Дружківка, я, та командир взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_2 лейтенант ОСОБА_14 теж спілкувалися зі старшим солдатом ОСОБА_2 . Старший солдат ОСОБА_2 перебував у гарному настрої. Під час розмови доповів, що приїхав через населений пункт Бахмут Донецької області. Командир взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_2 лейтенант ОСОБА_14 суворо наказав старшому солдату ОСОБА_2 повертатись до КСП взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_2 в населеному пункті АДРЕСА_3 згідно визначеного, безпечного маршруту. Старший солдат ОСОБА_2 не заперечував, близько 12:00 вирушив на власному авто ВАЗ 2115 срібного кольору в напрямку населеного пункту Нікіфорівка. Приблизно о 15:00 командир 2-го вогнеметного відділення взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_2 головни
Проведеним службовим розслідуванням встановлено вчинення ОСОБА_2 проступку у вигляді самовільного залишення Військової частини НОМЕР_2 .
Отже, факт самовільного залишення ОСОБА_2 . Військової частини НОМЕР_2 встановлено виключно на підставі пояснень двох військовослужбовців.
Проте, вказані військовослужбовці лише зазначили, що ОСОБА_2 направився до КСП взводу РХБ захисту та не повернувся.
Воднораз, припущення, зазначені в акті службового розслідування про те, що ОСОБА_2 ймовірно відхилився від заздалегідь визначеного маршруту під час переміщення від розташування взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_2 у населеному пункті АДРЕСА_3 до розташування КСП взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_2 у населеному пункти АДРЕСА_3 , не підтверджені жодними доказами підтверджені. Жодних пояснень щодо цієї обставини матеріали службового розслідування не містять.
Таким чином, Військовою частиною НОМЕР_2 не вжито всіх заходів для всебічного, повного і об'єктивного розслідування обставин відсутності солдата ОСОБА_2 . Відтак, мета і завдання службового розслідування відносно позивача належним чином не досягнуті.
А висновки службового розслідування побудовані на припущеннях, та не дозволяють стверджувати, що обставини вчиненого ОСОБА_2 проступку мали місце, встановлені повно і всебічно. Тобто, матеріали службового розслідування не містять повних і об'єктивних підтверджень факту самовільного залишення ОСОБА_2 військової частини.
Суд зазначає, що застосування відповідачем методу виключення фактів не є правомірним у спірних правовідносинах, оскільки висновок про самовільне залишення військовослужбовцем військової служби має бути підтверджений відповідними доказами.
За таких підстав, в межах спірних правовідносин, враховуючи приписи частини 2 статті 9 КАС України, з метою ефективного поновлення порушених прав позивача, слід визнати протиправним і скасувати наказ Військової частини НОМЕР_2 №3425 від 30.04.2024 в частині результатів службового розслідування щодо факту самовільного залишення Військової частини НОМЕР_2 військовослужбовцем, призваним по мобілізації, солдатом ОСОБА_1 та зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 провести повторне службове розслідування.
Принагідно суд зауважує, що оскаржувати результати службового розслідування в цьому випадку може не тільки військовослужбовець, відносно якого воно проведено, а також члени його сім'ї, оскільки оскаржуваний наказ безпосередньо впливає на права та інтереси позивача.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.02.2021 у справі №804/4633/17.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Судові витрати щодо сплати судового збору, які підлягали б розподілу на підставі статті 139 КАС України, у справі відсутні. Докази понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу наразі суду не подані.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Наказ командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) №864 від 30.04.2024 «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини старшим солдатом ОСОБА_2 », відповідно до якого ОСОБА_2 вважається таким, що самовільно залишив місце служби в умовах воєнного стану.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДПРОУ - НОМЕР_3 ) провести додаткове службове розслідування за фактом зникнення старшого солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК