28 листопада 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/6568/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Військової частини НОМЕР_2 (адреса: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно періоду перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення, з 27.12.2024 по 10.01.2025, рекомендованою довідкою ВЛК №1888 від 11.12.2024;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно періоду перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення, з 27.12.2024 по 10.01.2025, рекомендованою довідкою ВЛК №1888 від 11.12.2024;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, передбаченого п. 15 розділу І «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого Наказом Міністерства оборони України за №260 від 07.06.2018, за період з 27.12.2024 по 13.02.2025;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, передбаченого до п. 15 розділу І «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого Наказом Міністерства оборони України за №260 від 07.06.2018, за період з 27.12.2024 по 13.02.2025.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, ОСОБА_1 перебував у відпустці за станом здоров'я для лікування після вищевказаного тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини з 27.12.2024 по 10.01.2025. Однак, військовою частиною йому не нараховано та не виплачено додаткову винагороду передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно періоду перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав, мотивуючи тим, що 26.12.2024 сплив чотиримісячний термін перебування військовослужбовця безперервно на лікуванні. Таким чином, позивачу правомірно припинено виплату додаткової грошової винагороди за період з 27.12.2024 по 10.01.2025.
Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 в званні старшого лейтенанта на посаді на посаді офіцера групи цивільно - військового співробітництва штабу НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 .
Під час проходження служби у військовій частині НОМЕР_2 ОСОБА_1 03.03.2024 отримав поранення (травму) під час захисту Батьківщини, що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення контузії, каліцтва) № 1259/24/1789 від 22.02.2024, виданою військовою частиною НОМЕР_2 .
В період з 25.06.2024 по 10.02.2025 ОСОБА_1 безперервно перебував на лікуванні та у відпустках у зв'язку з лікуванням.
Відповідно до відпускного квитка №1/74/1/5303 від 13.12.2024 ОСОБА_1 перебував у відпустці за станом здоров'я з 12.12.2024 по 10.01.2025.
Після закінчення відпустки ОСОБА_1 був направлений ІНФОРМАЦІЯ_1 на проходження ВЛК з метою визначення придатності до військової служби.
З 14 лютого 2025 року ОСОБА_2 відновлено виплати грошового забезпечення як такому, який повернувся з лікарняного закладу після довготривалого безперервного лікування і приступив до виконання обов'язків військової служби (наказ командира в/ч НОМЕР_2 (по стройовій частині) №60 від 25.02.25).
Вважаючи, що відповідач за період перебування у відпустці за станом здоров'я у період з 12.12.2024 по 10.01.2025 протиправно не здійснював виплату додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 25.02.022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та за період перебування на лікуванні та у відпустці пов'язаній з таким лікуванням не виплачував грошове забезпечення за період 27.12.2024 по 13.02.2025.
13 січня 2025 року позивач звернувся до відповідача із рапортом в якому він просив виплати ти йому додаткову винагороду за період з 27.12.2024 по 10.01.2025, до якого долучив копії: довідки ВЛК №1888 від 11.12.2024, довідки про обставини травми, відпускного квитка, направлення на обстеження, направлення на ВЛК.
Не отримавши відповіді, позивач через свого представника 16.05.2025 повторно звернувся до відповідача із заявою про нарахування і виплату додаткової винагороди.
Листом від 21.08.2025 відповідач відмовив ОСОБА_1 у виплаті додаткової грошової допомоги.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду.
Частиною другою ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 2 статті 1-2 Закону №2011-ХІІ, у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з частиною 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України встановлено Наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 (далі - Наказ № 260).
Пунктом 2 Наказу № 260 вказано, що включає в себе грошове забезпечення, зокрема винагороди.
Відповідно до п. 3 Наказу № 260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є:
штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина);
накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження;
накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення;
накази про присвоєння військових звань;
грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Пунктом 3 Наказу № 260 визнчено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.
Згідно п. 8 Наказу № 260 грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України). Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).
Пунктами 8 та 9 розділу XXXIV Наказу № 260 встановлено, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Пунктом 10 розділу XXXIV. Наказу № 260 визначено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних),- з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р. передбачено, що виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Абзацем 4 пункту 1 Постанови №168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається, що включенню до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень підлягають ті особи, які перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Судом встановлено, що в спірний період ОСОБА_1 перебував у відпустці за станом здоров'я, що підтверджується відпускним квитком від 13.12.2024.
Відпустка була надана на підставі статті 81 графи ІІІ Розкладу хвороб (відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) на 30 календарних днів),що підтверджується довідкою № 1888 від 11 грудня 2024 року.
Позивач у відзиві зазначає, що не виплачував додаткову винагороду за спірний період, оскільки сплив період перебування позивача на лікуванні та у відпустках , у зв'язку з таким лікуванням (з 27.08.2024 по 26.12.2024) чотири місяці, а після цього ОСОБА_1 не надав висновок ВЛК про продовження терміну лікування.
Однак суд не приймає такі заперечення, оскільки що неналежна організація суб'єктом владних повноважень внутрішньої діяльності чи недотримання відповідачем порядку фіксації отриманого поранення військовослужбовцем, не може бути підставою для позбавлення останнього права на виплату додаткової винагороди у розмірі передбаченому Постановою КМУ №168.
Крім того, позивач неодноразово звертався до відповідача із рапортом (заявою) до яких долучав довідку ВЛК № 1888 від 11 грудня 2024 року.
Таким чином, суд доходить висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_3 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 в розрахунку до 100 000 грн на місяць пропорційно часу перебування у відпустці для лікуванні після тяжкого поранення за висновками (постановами) військово-лікарських комісії та грошового забезпечення і належним способом захисту для відновлення порушених прав позивач є зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 в розрахунку до 100 000 грн на місяць пропорційно часу перебування у відпустці для лікуванні після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, за періоди: 27.12.2024 по 10.01.2025 та грошове забезпечення за період .
Суд не приймає посилання відповідача щодо неповідомлення позивачем його про наявність обставин для виплати додаткової винагороди у спірний період і ненаданням документів, оскільки зазначене не доведено відповідачем, тоді як позивач подавав рапорт та вказані документи були направлені разом з позовною заявою .
Згідно частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб'єктами владних повноважень, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи.
З викладеного суд приходить до висновку про наявність пістав для задоволення позовних вимог.
Судові витрати щодо сплати судового збору, які підлягали б розподілу на підставі статті 139 КАС України, у справі відсутні. Докази понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу наразі суду не подані.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (адреса: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно періоду перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення, з 27.12.2024 по 10.01.2025, рекомендованою довідкою ВЛК №1888 від 11.12.2024.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно періоду перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення, з 27.12.2024 по 10.01.2025, рекомендованою довідкою ВЛК №1888 від 11.12.2024.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, передбаченого п. 15 розділу І «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого Наказом Міністерства оборони України за №260 від 07.06.2018, за період з 27.12.2024 по 13.02.2025.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, передбаченого до п. 15 розділу І «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого Наказом Міністерства оборони України за №260 від 07.06.2018, за період з 27.12.2024 по 13.02.2025.
Рішення скерувати сторонам по справі.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК