про залишення позову без розгляду
05 грудня 2025 року справа № 340/3979/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (далі - Загін) про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду зі заявою до відповідача про визнання протиправною бездіяльності стосовно обчислення грошового забезпечення з 01 січня 2020 року по 20 травня 2023 року з урахуванням обчислення посадового окладу і окладу за військове звання на підставі розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року.
Водночас просив суд зобов'язати Загін перерахувати грошове забезпечення і виплатити додаткові кошти з одночасною компенсацією суми податку з доходів фізичних осіб.
Зазначив, що не пропустив строку звернення до суду.
16 червня 2025 року суд залишив позов без руху (Том 1 а.с.41-44).
Надав позивачу час для подачі заяви про поновлення строку звернення до суду щодо вимог про виплату грошового забезпечення, право на яке виникло з 19 липня 2022 року по 20 травня 2023 року.
16 червня 2025 року представник ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Повідомив, що позивач отримав повідомлення про суми, нараховані і виплачені йому при звільненні, 12 травня 2025 року.
Тому 3 місячний строк звернення до суду почав відлік з цієї дати.
18 червня 2025 року суд відкрив спрощене провадження без виклику сторін щодо позовних вимог про виплати, право на які виникло до 19 липня 2022 року.
Водночас повернув заяву стосовно позовних вимог про виплати, право на які виникло після 19 липня 2022 року (Том 1 а.с.48-52).
30 липня 2025 року Третій апеляційний адміністративний суд скасував ухвалу суду в частині повернення позовної заяви і направив справу для продовження розгляду (Том 2 а.с.112-113).
Апеляційний адміністративний суд зробив висновок про передчасність ухвали, оскільки повернуто позов до закінчення наданого судом строку для усунення його недоліків.
23 жовтня 2025 року суд відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін стосовно позовних вимог про виплати, право на які виникло після 19 липня 2022 року (Том 2 а.с.117-118).
Суд не вирішував питання про поновлення строку звернення до суду в цій частині вимог.
Тому вирішить його зараз.
Так, ОСОБА_1 проходив службу в Загоні до 30 травня 2023 року.
Позов подано до суду 13 червня 2025 року.
Висновок про пропущення строку звернення до суду.
Так, за правовим висновком Верховного Суду у постанові від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23 не поширюється строк звернення до суду стосовно розгляду вимог, право на які виникли до 19 липня 2022 року.
Стосовно розгляду позовних вимог, право на які виникло після 19 липня 2022 року, поширюється строк звернення до суду.
Спір стосується питань проходження публічної (військової) служби.
Отже, відноситься до компетенції адміністративного суду.
Приписами частини 2 статті 233 КЗпП України (в редакції станом на 19 липня 2022 року, яка чинна досі) встановлено, що зі заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, на день звернення до суду до правовідносин стосовно виплати коштів при звільненні поширюється строк звернення до суду.
Приписами частини 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Питання стосовно строку звернення до суду у справах щодо виплати заборгованості з грошового забезпечення військовослужбовців при звільненні зі служби досліджував Верховний Суд і зробив такий висновок (постанова від 25 квітня 2023 року у справі №380/15245/22).
“ 38. Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, Верховний Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
39. Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
40. Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
“Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
40.1. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
42. Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.»
Суд погоджується з правовим висновком Верховного Суду стосовно 3 місячного строку звернення до суду.
Отже, у справах щодо стягнення грошового забезпечення строк звернення до суду бере відлік не раніше дня звільнення зі служби.
У військової частини може бути заборгованість перед військовослужбовцем за тривалі періоди перед звільненням зі служби, яку зобов'язана виплатити у день звільнення.
3-ох місячний строк звернення до суду після звільнення не зменшує періоду часу, заборгованість за який мала бути виплачена, а лише встановлює час, упродовж якого військовослужбовець має право звернутися до суду зі заявою про виплату усієї заборгованості за весь час служби.
ОСОБА_1 проходив службу у Загоні до 30 травня 2023 року.
У наказі про звільнення зазначено про виплату коштів.
Тому позивач міг чітко виявити ознаки порушеного права у день звільнення з військової служби.
З дня звільнення зі служби було достатньо часу звернутися до суду у встановлений законом строк.
Отже, строк звернення до суду стосовно розгляду позовних вимог, право на які виникло після 19 липня 2022 року, розпочав відлік з 31 травня 2023 року.
Позов подано до суду 13 червня 2025 року.
Отже, пропущений строк звернення до суду.
Причину пропущення строку звернення до суду стосовно розгляду позовних вимог, право на які виникло після 19 липня 2022 року, суд не визнає поважними.
Тому відмовляє у поновленні строку звернення до суду в частині цих вимог.
Водночас суд звертає увагу на приписи частини 1 статті 234 КЗпП України.
Цією нормою права встановлено, що у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
З дня отримання наказу про звільнення до дня звернення до суду минуло більше одного року.
Тому суд не може поновити строк звернення до суду, навіть, якщо би і існували поважні причини його пропуску.
Приписами частини 3 статті 123 КАС України встановлено, що, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, суд залишає без розгляду позовні вимоги про виплати, право на які виникло після 19 липня 2022 року.
Керуючись ст.123 КАС України, суд
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду щодо позовних вимог про виплати, право на які виникло після 19 липня 2022 року.
Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду щодо позовних вимог про виплати, право на які виникло після 19 липня 2022 року.
Ухвала може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом 15 днів з дня складання.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ