03 грудня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/6034/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський м'ясокомбінат", просп. Соколівський,17 о, м. Кропивницький,27641
до відповідача: Відділу державного нагляду /контролю/ у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті, вул. Г. Маріуполя,102, м. Кропивницький,25004
про визнання протиправною та скасування постанови, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ОПШ 043270 від 29.07.2025.
Ухвалою суду від 05.09.2025 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.
Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому він просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі (а.с.32-35).
Від позивача надійшли додаткові пояснення (а.с.67-69).
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
27.06.2025 року посадовими особами Укртрансбезпеки на а/д М-30, 728 км проводилась рейдова перевірка.
Під час перевірки був зупинений транспортний засіб марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який здійснював перевезення вантажів без оформлення документів, передбачених автотранспортним законодавством.
Під час здійснення перевірки водій ОСОБА_1 надав старшому державному інспектору тижневу роздруківку даних роботи до цифрового тахографу, в якій відсутня інформація діяльності водія за 21.06.2025, 22.06.2025 з 03:00 до 07:00 (та з 17:10), 24.06.2025 з 13:10 до 03:00, 25.06.2025 з 03:00 до 06:50, всупереч вимог п. 3.3 Інструкції МТЗУ №385 від 24.06.2010.
У зв'язку з виявленням вищезазначених порушень, старшим державним інспектором було складено акт №ОАР 034213 від 27.06.2024, відповідно до пункту 21 Порядку № 1567.
Водій зі змістом №ОАР 034213 від 27.06.2025 ознайомився під підпис, пояснення не надав.
Повідомлення про розгляд справи від 03.07.2025 №59105/32/24-25 було направлене позивачу засобами поштового зв'язку.
Представники з'явились на розгляд справи, надали письмові заперечення від 29.07.2025 №33156/0/22-25.
За результатами розгляду справи, винесено постанову №ОПШ 043270 від 29.07.2025 за порушення абз. 3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", якою до ТОВ "Соколівський м'ясокомбінат" застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 17000,00 грн.
Не погодившись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу та вважаючи її протиправною позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про автомобільний транспорт" №2344-III (Закон №2344-III) законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, Законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень. Нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, шляхів сполучення, організації безпеки руху, охорони громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні та екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов'язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення.
Відповідно до ст.18 Закону №2344-III з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Абзац 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ передбачає, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 48 Закону №2344-ІІІ передбачені документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
З аналізу вищевикладеного слідує, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів фактично не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності в тому числі інших документів, передбачених законодавством. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 лютого 2020 року по справі № 820/4624/17.
Пунктом 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340 (далі - Положення №340), автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Пунктом 1.3 Положення №340 встановлено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).
Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 385 від 24.06.2010 (далі - Інструкція № 385). Пунктом 1.4 Інструкції передбачено, що контрольний пристрій (тахограф) - це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.
Положеннями пункту 3.3 Інструкції №385 передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Отже, відповідно до п. 3.3. Інструкції №385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у необхідній кількості, або особисту картку водія, або роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом. Пунктами 3.5, 3.6 Інструкції № 385 передбачено, що перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, щодо кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії.
Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та, згідно з вимогами ЄУТР, здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
Так, відповідно до зазначених правових приписів Інструкції №385, законодавець прямо визначає обов'язок водія транспортного засобу, обладнаного цифровим тахографом, мати при собі картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа.
Наведені норми зобов'язують водія транспортного засобу обладнаного цифровим тахографом мати однин з передбачених Інструкцією №385 документів: або картку водія або роздруківку даних роботи тахографа.
З матеріалів справи встановлено, що належний позивачу транспортний засіб, який був об'єктом перевірки, обладнаний працюючим та повіреним цифровим тахографом.
Представник відповідача у відзиві вказує, що під час здійснення перевірки водій ОСОБА_1 надав старшому державному інспектору тижневу роздруківку даних роботи до цифрового тахографу, в якій відсутня інформація діяльності водія за 21.06.2025, 22.06.2025 з 03:00 до 07:00 (та з 17:10), 24.06.2025 з 13:10 до 03:00, 25.06.2025 з 03:00 до 06:50.
Судом встановлено, що під час проведення перевірки 27.06.2025 державним інспектором було здійснено роздруківку особистої картки водія ОСОБА_2 за календарних днів (а.с. 40-42).
З вказаної роздруківки встановлено, що водій в день здійснення перевірки та в попередні 5 днів щоденно використовував особисту картку водія.
Отже висновок відповідача про відсутність на момент перевірки у водія одного з документів, визначених Інструкцією № 385, не знайшов свого належного підтвердження під час розгляду цієї справи.
Відповідно до положень абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону №2344 передбачено відповідальність саме за відсутність на момент перевірки визначених законом документів, а не їх використання. Такими документами, згідно п.3.3 Інструкції № 385, в даному випадку мали бути картка водія чи роздруківку даних роботи тахографа.
Отже, враховуючи, що у водія позивача на момент перевірки була особиста картка, яка була в слоті цифрового тахограф, отже констатувати недотримання позивачем вимог ст. 48 Закону №2344 в цьому випадку не має жодних підстав.
Таким чином суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для притягнення позивача до відповідальності, згідно абз. 3 ч.1 ст. 60 Закону №2344, а тому оскаржувана постанова відповідача є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладені судом висновки, відповідач не довів правомірності оскаржуваної постанови, що є підставою для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 243-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський м'ясокомбінат" до Відділу державного нагляду /контролю/ у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду /контролю/ у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно - господарського штрафу №ОПШ 043270 від 29.07.2025 року про нарахування штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Стягнути на користь ТОВ "Соколівський м'ясокомбінат" понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО