про залишення позовної заяви без руху
04 грудня 2025 року Київ № 320/48355/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві та дільничного офіцера поліції Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Нікульнікова Павла Валерійовича про визнання дій протиправними,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у місті Києві та дільничного офіцера поліції Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Нікульнікова Павла Валерійовича.
Просить суд:
- визнати ненадання Оболонським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві обґрунтованої відповіді на звернення по «Спецлінії 102» - від 09.03.2025 у встановлений законом строк - протиправним;
- визнати непроведення Оболонським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві об'єктивної і всебічної перевірки звернення до поліції по «спецлінії 102» від 09.03.2025 - протиправним;
- визнати «Довідку-Бесіду», складену дільничним офіцером поліції Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Нікульніковим Павлом Валерійовичем, у якій стверджується: « 22.03.2025 мною по матеріалу ЄО № 17415 від 09.03.2025 було проведено бесіду м.т. 050-2580019 з ОСОБА_1 …» - сфальсифікованою, такою, що не відповідає дійсності;
- визнати «довідка», складену дільничним офіцером поліції Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Нікульніковим Павлом Валерійовичем про результати перевірки по рапорту ЄО № 17413 від 09.03.2025 - сфальсифікованою на підставі недостовірної інформації;
- визнати рапорт начальнику Оболонського УП ГУНП у м. Києві полковнику поліції Віктору Міхайленко, складений складену дільничним офіцером поліції Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Нікульніковим Павлом Валерійовичем про результати перевірки по рапорту ЄО № 17413 від 09.03.2025 - сфальсифікованою на підставі недостовірної інформації;
- визнати списання матеріалу ЄО № 17413 від 09.03.2025 року до справи Оболонського УП ГУНП у м. Києві - протиправним, на підставі сфальсифікованих документів;
- стягнути з Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві на користь позивача у якості відшкодування моральної шкоди двадцять тисяч (20 000) гривень.
Адміністративний позов не відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на таке.
Пунктами 4 та 9 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Частиною першою статті 5 Кодексу передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Судом установлено, що позовна заява не містить позовних вимог із урахуванням способів судового захисту, передбачених статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Слід зазначити, що адміністративне судочинство має на меті захист конкретного суб'єктивного права, тому позовні вимоги повинні бути чітко сформульовані та визначати предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення прав позивача, нормативне обґрунтування спірних відносин та обставини, на підставі яких суд може ухвалити судове рішення.
У зв'язку із цим, суд зазначає, що обов'язок визначення та формулювання позовних вимог покладено саме на позивача, а суд, у свою чергу, не наділений повноваженнями визначати спосіб захисту порушеного права на стадії відкриття провадження у справі.
У зв'язку із цим позивачеві необхідно уточнити прохальну частину позову, оскільки заявлені позовні вимоги є абстрактними та не чіткими, та за такого формулювання не сприятимуть ефективному захисту порушеного права у разі такого встановлення.
Крім того, частиною другою статті 43 Кодексу передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Позивачем не надано доказів реєстрації його місця проживання, у тому числі й за адресою, вказаною у позові, доказів адміністративної процесуальної дієздатності (паспорта) та реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Крім того, у прохальній частині позову заявлено клопотання про витребування доказів від відповідача.
У силу вимог статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
У той же час, загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення передбачені статтею 167 цього Кодексу, і мають відповідати їй.
Разом із тим, у силу вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Стаття 160 Кодексу регулює вимоги до позовної заява, яка має відповідати положенням цієї статті, та в якій не міститься жодного положення щодо того, що в позовній заяві окрім викладу вимог щодо предмета спору та їх обґрунтування, можливо заявляти будь-які клопотання (заяви) тощо.
Положеннями частини п'ятої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Позивачем вказані вимоги процесуального закону залишені поза увагою.
Крім того, у порушення вимог частини четвертої статті 161 Кодексу, до позовної заяви не надано доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог та усіх документів, на які посилається позивач у своїй позовній заяві, а також не надано доказів понесення позивачем моральної шкоди з обґрунтованим розрахунком такої шкоди.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви, яка відповідає вимогам, передбаченим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України (у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи, один з яких для суду), зокрема з викладом позовних вимог, які мають відповідати способам судового захисту, передбачених статтею 5 Кодексу, із урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цієї ухвали;
- клопотання про витребування доказів, яке має бути оформлене у відповідності до вимог статті 80 Кодексу, з доказами, що позивач вживав усіх можливих заходів для самостійного отримання цих доказів до подання позовної заяви і йому було відмовлено;
- обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди, заявленої до відшкодування та докази понесення позивачем моральної шкоди;
- доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, та усіх інших документів та матеріалів, на які в позові посилається позивач;
- доказів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача та доказів реєстрації в установленому законом порядку за адресою, вказаною у позові або за іншою адресою шляхом подання засвідченої у передбачений законом спосіб ксерокопії всіх заповнених сторінок паспорта громадянина України, реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача.
Керуючись статтями 43, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
позовну заяву - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Скрипка І.М.