04 грудня 2025 року м. Київ справа №320/55096/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії
І. Зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Київського адміністративного суду з адміністративним позовом до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (далі - відповідач), в якому просить суд
- визнати протиправною бездіяльність Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях щодо не виготовлення ОСОБА_1 довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за лютий 2023 року;
- зобов'язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області для перерахунку пенсії за лютий 2023 року довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , за рівноцінною посадою, посаді, яку вона обіймала на день звільнення, з повною реальною інформацією із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що вона перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Дізнавшись про виплату в лютому 2023 року поліцейським надбавки за специфічні умови проходження служби та премії, позивач звернулась до відповідача із запитом на отримання публічної інформації щодо правових підстав нарахування цієї надбавки та щодо конкретних її розмірів, зокрема, для поліцейського, посада якого, вислуга років та звання є аналогічними цим же критеріям у позивача.
У відповіді було зазначено, що відповідна надбавка встановлюється кожному поліцейському індивідуально залежно від специфіки умов проходження служби на підстави мотивованого подання керівника структурного підрозділу відповідного органу поліції, а також проінформовано, що у поліцейського, посада якого, вислуга років та звання є аналогічним цим же критеріям у позивача за успішне виконання повноважень, якість, складність та важливість виконуваних завдань на підставі мотивованого подання керівника структурного підрозділу індивідуального встановлено надбавку за специфічні умови проходження служби.
На переконання позивача, вона має право на включення до довідки про грошове забезпечення таких складових, як надбавка за виконання особливо важливих завдань, надбавка за специфічні умови проходження служби та премія від грошового забезпечення, що стало підставою для звернення до адміністративного суду з цим позовом.
Заперечуючи проти позовних вимог представник відповідача послався на те, що збільшення відсоткового розміру окремих видів грошового забезпечення поліцейських на підставі розпорядчих документів керівників органів, закладів та установ Національної поліції України, не є тотожним підвищенню грошового забезпечення на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, а тому таку зміну розміру грошового забезпечення за окремою посадою не можна розглядати як підвищення грошового забезпечення в цілому.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху та останній наданий строк для усунення недоліків.
Від позивача на адресу суду 13 грудня надійшла заява про усунення недоліків разом з документом про сплату судового збору.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Копія вказаної ухвали суду від 20 грудня 2024 року разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів отримані уповноваженою особою відповідача 10 січня 2025 року безпосередньо в приміщенні суду, про що свідчить наявна в матеріалах справи відповідна розписка.
Частиною першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно частини другої статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
У частині третій статті 257 КАС України зазначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи значення даної справи для сторони, обраний та чітко сформульований спосіб захисту, незначну складність справи, незначний обсяг доказів, відсутність необхідності на цій стадії допиту свідків або призначення експертизи, незначну кількість сторін (один позивач та один відповідач), відсутність суспільного інтересу та відсутність заперечень позивача щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справу вирішено здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У жовтні 2024 року позивач вдруге звернулась до відповідача з заявою щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення станом на лютий 2023 року, у відповідь на яку позивача листом від 07 листопада 2024 року № 31/33/16-3052-2024 повідомлено про те, що оскільки рішення Уряду щодо перерахунку пенсій в зв'язку з підвищенням грошового забезпечення не приймалося, зміни до постанови 988 в частині підвищення грошового забезпечення не вносилися, підстави для виготовлення довідки про розмір грошового забезпечення станом на лютий 2023 року для проведення перерахунку пенсій за частиною четвертою статті 63 Закону наразі відсутні.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов таких висновків.
Згідно пункту 3 частини першої статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд, при вирішенні даної справи, керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХII).
Преамбулою Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ передбачено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до частини першої, третьої статті 1-1 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ усі призначені за Законом України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Отже, саме Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13 лютого 2008 року затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Порядок № 45).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 45 пенсії, призначені відповідно Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Згідно до пункту 2 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи) (…)
Згідно з пунктом 3 Порядку №45 на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
11 листопада 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988), яка набрала чинності 02 грудня 2015, та якою затверджено схеми окладів за спеціальним званням поліцейських, схеми посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання та схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3 - 10.
Як вбачається з матеріалів справи, суть спору між сторонами фактично зведена до наявності чи відсутності у відповідача обов'язку підготувати та видати безпосередньо позивачу довідку про розмір її грошового забезпечення, станом на 01 лютого 2023 року, для перерахунку пенсії.
Позивач вважає, що виплата поліцейським у лютому 2023 року надбавки за специфічні умови проходження служби та премії свідчить про зміну грошового забезпечення та про підставу для складення відповідачем оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.
Однак, такі доводи позивача не знайшли свого підтвердження, є необґрунтованими та безпідставними, виходячи з такого.
Аналіз наведених норм права в системному взаємозв'язку вказує на те, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Поряд з цим, на даний час Кабінетом Міністрів України не було прийнято жодних рішень про зміну розмірів грошового забезпечення поліцейських Національної поліції України з 01 лютого 2023 року, що зумовило б зміни у пенсійному забезпеченні осіб, які отримують пенсію відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII.
Додатково слід зазначити, що на виконання статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» та Постанови № 988 Міністерство внутрішніх справ України видано наказ № 260 від 06 квітня 2016 року, яким було затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (далі - Порядок № 260).
Пунктом 3 розділу І Порядку № 260 визначено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Порядку № 260 керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та в межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції України. У місяці виконання дисциплінарного стягнення поліцейського премія може не встановлюватися. Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення. Рішення керівників органів поліції про преміювання оформлюється наказом, який видається до 25 числа кожного місяця, згідно із затвердженим положенням про преміювання та на підставі списків керівників структурних або відокремлених підрозділів органу поліції. Рішення керівників органів поліції про преміювання заступників керівника органу поліції, керівників структурних підрозділів та відокремлених структурних підрозділів здійснюється на підставі наказу. Залежно від виконання показників преміювання (у тому числі успішного виконання службових обов'язків, допущення проступків, застосування до поліцейських дисциплінарного стягнення в установленому законодавством порядку), які можуть впливати на розмір премії, до наказу про преміювання за відповідний місяць можуть уноситися відповідні зміни та проводитися перерахунок премії на підставі мотивованого рапорта (звернення) керівника. Нарахування премії проводиться у відсотках до грошового забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер). Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції. Виплата премії проводиться щомісяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення. Поліцейським поліції охорони виплата премії здійснюється щомісяця до 07 числа за минулий місяць разом з виплатою грошового забезпечення. Преміювання Голови Національної поліції України та його заступників здійснюється в розмірах, визначених у дозволі Міністра внутрішніх справ України, а керівників органів поліції - у розмірі, установленому наказом Голови Національної поліції України.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Постанови № 988 преміювання поліцейських здійснюється відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.
Таким чином, премія є складовою грошового забезпечення поліцейських та належить до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. У той же час, визначення відсоткового розміру премії у певний час має тимчасовий характер та може бути розраховано лише на спеціальне коло суб'єктів. При цьому, розмір преміювання для конкретної особи не є фіксованим, а здебільшого залежить від особистого внеску в загальні результати служби у межах фонду преміювання.
Отже, певні рішення уповноважених органів про зміну розмірів премії є внутрішніми документами, які носять тимчасовий характер, не містять нормативно-правових приписів та не породжують будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсії. Встановлені ж зазначеними рішеннями премії не можуть розповсюджуватися на осіб, яким призначено пенсію відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ.
Аналогічний правовий висновок неодноразово виснувався Верховним Судом у подібних правовідносинах в постановах від 08 листопада 2022 року у справі № 380/18708/21, від 14 березня 2023 року у справі № 380/15277/21, від 14 березня 2023 року у справі № 380/15276/21, від 04 липня 2023 року у справі № 380/16912/21, від 09 листопада 2023 року у справі № 380/14770/21, від 14 листопада 2023 року у справі № 380/2246/22.
Відтак, збільшення відсоткового розміру окремих видів грошового забезпечення поліцейським за посадою аналогічною тій, яку займала позивач на час звільнення зі служби, на підставі розпорядчих документів органів Національної поліції України, не є тотожним саме підвищенню грошового забезпечення на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, а тому таку зміну розміру грошового забезпечення за окремою посадою не можна розглядати як підвищення розміру грошового забезпечення в цілому.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що за приписами частини вісімнадцятої статті 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Разом з тим, стаття 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ визначає порядок обчислення пенсій, водночас стаття 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ - порядок перерахунку пенсій, якою і встановлено, що пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Суд повторно зазначає, що розмір грошового забезпечення поліцейських, складові такого грошового забезпечення, в тому числі основні та додаткові його види, врегульовано правовими нормами Постанови № 988 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 3 від 11 січня 2017 року.
Після 11 січня 2017 року жодних змін до вказаної Постанови № 988 не вносилося, розмір грошового забезпечення поліцейських, складові такого грошового забезпечення, в тому числі основні та додаткові його види, не змінювалися.
Тобто, в порядку встановленому законодавством розмір грошового забезпечення поліцейських, складові такого грошового забезпечення, в тому числі основні та додаткові його види, які б надавали право поліцейським, в тому числі позивачу, для перерахунку пенсії станом на 01 лютого 2023 року не змінювалися.
Станом на 01 лютого 2023 року в розумінні вимог статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII відсутнє рішення Кабінету Міністрів України, яке б передбачало умови, порядок та розміри проведення перерахунку пенсій, призначених у відповідності до вказаного Закону.
Збільшення розміру грошового забезпечення конкретного поліцейського за аналогічною посадою, яке зумовлено особистою участю такого поліцейського в загальний результат служби чи його участю в бойових діях для захисту України, не може розцінюватися як передбачена законодавством підстава для перерахунку пенсії позивачу.
За таких обставин, станом на 01 лютого 2023 року в розумінні вимог статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії позивачу і, відповідно, відсутній обов'язок у відповідача для видачі довідки для такого перерахунку.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно частини другої статті 2 КАС України справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
VI. Судові витрати.
Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат та компенсації судових витрат за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, відсутні.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-262, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, код ЄДРПОУ 45574396) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення
Суддя Жук Р.В.