04 грудня 2025 року № 320/55930/24
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Щавінського В.Р. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства освіти і науки України в якому просить визнати протиправною бездіяльність Міністерства освіти і науки України щодо відсутності дій до скасування наказу №134 від 07.02.2024 про надання сертифікатів про складання ЄВІ, як незаконний, що порушує права та законні інтереси українських громадян і завдає їм матеріальної та моральної шкоди.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Протокольною ухвалою суду від 18.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправною бездіяльністю Міністерства освіти і науки України щодо відсутності дій до скасування наказу №134 від 07.02.2024 про надання сертифікатів про складання ЄВІ.
Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує з тих підстав, що на запит позивача від 07.11.2024 відповідачем 02.10.2024 за №1/18080, 09.10.2024 за №15/3932-24, 04.12.2024 за №3/9708-24, 04.12.2024 за №3/9739-34 надавалися відповіді.
На підставі ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог має бути відмовлено з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що між позивачем (Замовник) та Приватним вищим навчальним закладом «Європейський університет» (Університет) 01.09.2023 укладено Договір про надання освітньої послуги №072/23, відповідно до якого Університет бере на себе зобов'язання організувати надання освітньої послуги ОСОБА_1 , а Замовник оплатити таку послугу. Під освітньою послугою сторони розуміють відвідування Слухачем курсу навчальних дисциплін, що відповідають спеціальності - право, заочно. Слухач відвідує заняття протягом 2023/2024 навчального року.
Позивач 17.09.2024 звернувся до ректора Європейського університету із заявою, відповідно до якої просив поновити його на 2 курсі 3 семестру магістратури за спеціальністю право (магістратура). Вказаною заявою позивач повідомив, що він закінчив перший курс навчання у Вищому навчальному закладі університету освіти у Польщі.
Листом від 17.09.2024 №1/12-320/906 Приватний вищий навчальний заклад «Європейський університет» повідомив позивача, що відповідно до п. 3 розділу ІІІ «Положення про порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у закладах вищої освіти, та надання їм академічної відпустки» затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України №134 від 07.02.2024, особа, яка подала заяву про поновлення на навчання має виконати вимоги до вступників на відповідну освітню програму до поновлення на навчання, а саме: надати до приймальної комісії університету результати єдиного вступного іспиту (ЄВІ) та єдиного фахового вступного випробування (ЄФВВ). Враховуючи те, що позивачем не були подані сертифікати про складання ЄВІ та ЄФВВ, університет не може поновити його на навчанні.
Наказом Європейського університету №1447-с від 12.11.2024 ОСОБА_1 , слухача польсько-української програми заочної форми навчання юридичного факультету, освітнього рівня «Магістр», спеціальність: 081 «Право», відраховано у зв'язку із завершенням курсу.
Позивач 07.11.2024 звернувся до Міністерства освіти і науки України із заявою, відповідно до якої просив скасувати наказ Міністерства освіти і науки України №134 від 07.02.2024 щодо надання сертифікатів про складання ЄВІ, як незаконного, оскільки він обмежує право на доступ до вищої освіти.
Звертаючись до суду з даною позовною заявою 25.11.2024, позивач зазначає, що відповіді на його заяву 07.11.2024 подану до відповідача, отримано не було.
Позивач, вважаючи оскаржувану бездіяльність відповідача протиправною, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. № 630 (далі по тексту - Положення № 630) Міністерство освіти і науки України (МОН) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов'язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
Пунктом 8 вказаного Положення № 630 передбачено, що МОН в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, постанов Верховної Ради України та актів Президента України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує та контролює їх виконання.
Накази МОН, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, видаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Нормативно-правові акти МОН підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку.
Накази МОН, видані в межах повноважень, передбачених законом, є обов'язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами.
Так, відповідно до частини п'ятої статті 46 Закону України «Про вищу освіту» та пункту 8 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630, Міністерством освіти і науки України 07.02.2024 прийнято наказ № 134 «Про затвердження Положення про порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у закладах вищої освіти, та надання їм академічної відпустки», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08.04.2024 за №509/41854.
Пунктом 1 розділу І вказаного Положення визначено, що це Положення регулює порядок відрахування, переривання навчання, поновлення на навчання, переведення, надання академічної відпустки особам, які здобувають певний рівень вищої освіти у закладах фахової передвищої, вищої, післядипломної освіти, наукових установах (далі - заклади вищої освіти), і поширюється на такі заклади вищої освіти всіх форм власності та сфер управління, що реалізують освітні (освітньо-професійні, освітньо-наукові, освітньо-творчі) програми (далі - освітні програми) за рівнями вищої освіти.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Положення виконання особою, яка подала заяву про поновлення на навчання, вимог до вступників на відповідну освітню програму, може здійснюватися:
до поновлення на навчання;
не пізніше дати допуску до атестації здобувачів вищої освіти. У разі невиконання цієї вимоги у встановлений строк, здобувач вищої освіти відраховується за порушення умов договору про навчання між закладом вищої освіти та вступником, укладеному відповідно до частини шістнадцятої статті 44 Закону України «Про вищу освіту», і не допускається до атестації здобувачів вищої освіти.
У той же час, при прийнятті рішення у даній справі, суд виходить з наступного.
Предметом оскарження у даній справі є бездіяльність Міністерства освіти і науки України щодо відсутності дій до скасування наказу №134 від 07.02.2024.
Позивач у позовній заяві стверджує, що він 07.11.2024 звернувся до Міністерства освіти і науки України із заявою, відповідно до якої просив скасувати наказ Міністерства освіти і науки України №134 від 07.02.2024 щодо надання сертифікатів про складання ЄВІ, як незаконного, оскільки він обмежує право на доступ до вищої освіти.
Звертаючись до суду з даною позовною заявою 25.11.2024, позивач зазначає, що відповіді на його заяву 07.11.2024 подану до відповідача, отримано не було.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що на запит позивача від 07.11.2024 Міністерством 02.10.2024 за №1/18080, 09.10.2024 за №15/3932-24, 04.12.2024 за №3/9708-24, 04.12.2024 за №3/9739-34 надавалися відповіді, якими, зокрема було повідомлено, що позивач мав статус слухача, а не здобувача освіти та йому було роз'яснено вимоги щодо поновлення на навчанні.
З наданої до матеріалів копії Договору про надання освітньої послуги від 01.09.2023 №072/23 вбачається, що Університет зобов'язаний видати Слухачу, який успішно виконав відповідну програму, Сертифікат про закінчення навчального курсу (п. 2.3 Договору).
Так, відповідно до абз. 4 п. 3 розділу І Положення №134 вимоги до вступників на відповідну освітню програму - раніше здобутий рівень освіти, спеціальність (спеціальності), на підставі яких здійснюється прийом на навчання, результати вступних випробувань, перелік яких визначається Умовами (Порядком) прийому на навчання для здобуття вищої освіти та Правилами прийому до закладу вищої освіти при вступі на відповідну конкурсну пропозицію (у формі відповідного набору сертифікатів та результатів зовнішнього незалежного оцінювання, національного мультипредметного тесту, творчих конкурсів та заліків, вступних іспитів, єдиного фахового вступного випробування, єдиного вступного іспиту, єдиного державного кваліфікаційного іспиту, співбесіди, з урахуванням мінімального значення кількості балів вступних випробувань (конкурсного балу), джерела фінансування здобуття вищої освіти, громадянства та спеціальних умов участі у вступній кампанії тощо).
Отже, у виконання вимог до вступників на відповідну освітню програму, встановлених в рік початку навчання контингенту здобувачів освіти за відповідним рівнем освіти, до якого приєднується особа, або в один із наступних років є обов'язковою для осіб, які поновлюються з іноземних закладів вищої освіти (у тому числі Польщі).
Якщо умовами (Порядком) прийому в рік початку навчання контингенту здобувачів освіти за відповідним рівнем освіти, до якого приєднується особа було передбачено надання вступниками позитивних результатів ЄВІ та ЄФВВ, то особа, яка поновлюється, зобов'язана надати відповідні результати не пізніше року подання особою заяви про поновлення.
Пунктом 2 розділу ІІІ Положення №134 визначено, що при поновленні на навчання на освітню програму з іншої спеціальності до того самого або іншого закладу вищої освіти, а також при поновленні з іноземного закладу вищої освіти незалежно від спеціальності, обов'язковим є виконання вимог до вступників на відповідну освітню програму, встановлених в рік початку навчання контингенту здобувачів освіти за відповідним рівнем освіти, до якого приєднується особа, або в один із наступних років, але не пізніше року подання особою заяви про поновлення.
Спірні норми права узгоджуються із актом вищої юридичної сили Законом України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII, яким впроваджено поняття Європейська кредитна трансферно-накопичувальна система (ЄКТС) - система трансферу і накопичення кредитів, що використовується в Європейському просторі вищої освіти з метою надання, визнання, підтвердження кваліфікацій та освітніх компонентів і сприяє академічній мобільності здобувачів вищої освіти. Система ґрунтується на визначенні навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених результатів навчання, та обліковується у кредитах ЄКТС.
Верховний Суд у постанові 17.04.2019 у справі №342/158/17 зазначив, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з'ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Отже, з підстав викладеного вище, судом під час розгляду справи не встановлено, що відповідачем у відношенні до позивача допущено протиправну бездіяльність щодо відсутності дій до скасування наказу №134 від 07.02.2024 про надання сертифікатів про складання ЄВІ.
Таким чином, у задоволенні позовних вимог має бути відмовлено.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 72, ч. 2 ст. 73, ст. 76, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов не підлягає задоволенню.
У зв'язку із тим, що у задоволенні позовних вимог відмовлено судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.