про повернення позовної заяви
04 грудня 2025 року м. Київ № 320/58320/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулися ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (адреса 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, поверх 5, ЄДРПОУ 26080214), у якому просять суд:
- скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на дії адвоката Панова Л.В. як таке, що ухвалене без належного та всебічного дослідження доказів, із порушенням принципів об'єктивності та законності.
- зобов'язати ВКДКА провести новий розгляд скарги із забезпеченням повної, об'єктивної та неупередженої перевірки наведених у ній фактів та документальних доказів.
- зобов'язати ВКДКА за результатами нового розгляду ухвалити рішення щодо притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, передбаченому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (у разі підтвердження наведених обставин).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2025 позовну заяву розподілено судді Панченко Н.Д.
Відповідно до пунктів 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, суд враховує наступне.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано одне із основоположним прав людини - права на справедливий суд, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав.
В національному законодавстві дане право випливає із положень Конституції України, у частині другій статті 55 якої закріплено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Приписами частини першої статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їхній захист, визначеним у цій статті шляхом.
Відповідно до частини 2 статті 159 КАС України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Згідно із частиною другою статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Частиною 2 статті 46 КАС України встановлено, що позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Положення частини 1, 4, 12 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України передбачають, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Єдина судова інформаційно-комунікаційна система підлягає захисту із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.
Частиною 7 та 8 статті 44 КАС України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до абзацу третього частини 8 статті 18 КАС України особливості використання електронного підпису або засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Пунктами 1, 2 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи передбачено, що Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення) розроблено відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Кримінального процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу України з процедур банкрутства, законів України "Про судоустрій і статус суддів", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи", "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги", "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та інших нормативно-правових актів.
Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
Підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи (пункт 24 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи).
Пунктом 25 Положення визначено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов'язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.
Згідно з пунктом 26 Положення електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
Аналіз вищенаведеного у сукупності дає підстави зробити висновок, що законодавцем передбачено механізм подання до суду процесуальних документів в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
Такий механізм, зокрема, регулюється Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21.
Обов'язковою умовою подання процесуальних документів, зокрема позовної заяви, через систему «Електронний суд» є підписання такого документа кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів).
Матеріали справи свідчать, що позовну заяву подано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через систему «Електронний суд». Водночас, подана позовна заява містить кваліфікований електронний підпис лише одного із позивачів, а саме ОСОБА_2
Таким чином, подана через систему «Електронний суд» дана позовна заява не містить кваліфікованого електронного підпису ОСОБА_1 , отже, не підписана обома позивачами.
Приписами пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно частин 6 та 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Враховуючи вищевикладені обставини, позовна заява підлягає поверненню позивачам.
Варто зауважити, що вище зазначене судом не є проявом надмірного формалізму та узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, сформованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) яка свідчить про те, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Зважаючи на надану законодавцем до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС технічну можливість розглядати (формувати та зберігати) справи в паперовій, електронній чи змішаній формі, суддя вважає за доцільне дану справу розглядати у змішаній формі (електронній формі).
Керуючись пунктом 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії повернути позивачеві.
2. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Панченко Н.Д.