04 грудня 2025 року м. Київ справа №320/32223/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Київської міської ради
про визнання протиправним та скасування рішення,
І. Зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської міської ради (далі - відповідач) в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просила суд:
визнати протиправним та нечинним рішення Київської міської ради від 08.05.2024 №459/8425 «Про перейменування проспекту Правди у Подільському районі міста Києва»;
зобов'язати Київську міську раду провести повторне громадське опитування щодо перейменування проспекту Правди у Подільському районі міста Києва з додаванням варіанту відповіді «не перейменовувати».
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує, що спірне рішення прийняте відповідачем без проведення громадського обговорення у порядку, передбаченому чинним законодавством України. Також позивач доводить, що у 2016 році мало місце перейменування проспекту Правди у Подільському районі міста Києва, а тому повторне перейменування не може вважатись обґрунтованим. На переконання позивача, перейменування проспекту Правди у Подільському районі міста Києва є недоцільним, оскільки не сприяє меті збереження історичного спадку територіальної громади міста Києва.
Відповідач у відзиві на позовну заяву наголошує, що під час прийняття спірного рішення мало місце громадське обговорення шляхом проведення голосування в інформаційно-телекомунікаційній системі «Платформа цифрових мобільних сервісів «Київ Цифровий»», що відповідає вимогам чинного законодавства України. Відповідач наголошує, що перейменування проспекту Правди у Подільському районі міста Києва здійснене у межах процедури перейменування об'єктів, назви яких пов'язані з російською федерацією та/або її союзниками.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.07.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено 10-денний строк на усунення недоліків позовної заяви, а саме - приведення позовних вимог у відповідність до положень частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 на 5 календарних днів продовжено ОСОБА_1 процесуальний строк, встановлений ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.07.2024.
25.10.2024 до Київського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків позовної заяви, а саме - надано позовну заяву у новій редакції.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 28.11.2024.
28.11.2024 підготовче судове засідання не відбулось у зв'язку з неявкою представника відповідача. Наступне судове засідання призначене на 05.12.2024.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 підготовче судове засідання відкладене на 20.12.2024.
04.12.2024 через підсистему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання Київської міської ради про долучення до матеріалів справи доказу оприлюднення у газеті «Хрещатик» оголошення щодо розгляду адміністративної справи №320/32223/24, проте самого доказу суду не надано.
19.12.2024 через підсистему «Електронний суд» до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
20.12.2024 підготовче судове засідання зняте з розгляду у зв'язку з виходом з ладу технічного обладнання. Наступне підготовче судове засідання призначене на 07.02.2025.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 підготовче судове засідання відкладене на 21.02.2025 у зв'язку з необхідністю надання позивачу часу для подання відповіді на відзив.
10.05.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач вказує на необґрунтованість доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву.
21.02.2025 підготовче судове засідання не відбулось у зв'язку з неявкою представника відповідача. Наступне судове засідання призначене на 28.02.2025.
28.02.2025 до Київського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті; ухвалено перейти до подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.
У зв'язку з встановленою судом необхідністю здійснити вихід з письмового провадження, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 призначене судове засідання на 27.03.2025; явку представника Київської міської ради визнано обов'язковою.
У судовому засіданні 27.03.2025 представником Київської міської ради надано суду копію витягу з газети «Хрещатик» (№19 (19) за 4-10.12.2024.
У судовому засіданні 27.03.2025 позивач підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити; представник відповідача - заперечував проти задоволення позовних вимог. Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 зобов'язано відповідача надати суду письмові пояснення та докази застосування мобільного застосунку «Київ Цифровий» у межах спірних правовідносин, технічних можливостей верифікації кожного користувача та ідентифікації під час здійснення голосування.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.04.2025 застосовано до Київської міської ради заходи процесуального примусу у вигляді стягнення штрафу у розмірі 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - 6056 гривень в дохід Державного бюджету України; встановлений новий строк подання суду належних доказів чи пояснень, визначених в ухвалі від 27.03.2025, а саме - 18.04.2025 до 10:00 годин.
14.04.2025 до суду від Київської міської ради надійшло клопотання про долучення доказів - копії листа Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» від 01.04.2025 №075/1-1294 щодо верифікації мешканців міста Києва під час проведення опитування у мобільному застосунку «Київ Цифровий».
18.04.2025 через підсистему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання позивача про відкладення судового засідання у зв'язку з перебуванням на лікарняному з дитиною.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 судове засідання відкладене у зв'язку з надходженням клопотання позивача. Наступне судове засідання призначене на 25.04.2025.
22.04.2025 через підсистему «Електронний суд» до суду надійшли додаткові пояснення позивача, де вказує на те, що у 2016 році мало місце перейменування проспекту Правди у Подільському районі міста Києва, а тому повторне перейменування не може вважатись обґрунтованим.
У судовому засіданні 25.04.2025 представник відповідача заявив клопотання про скасування заходів процесуального примусу у вигляді стягнення штрафу, застосованого ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.04.2025.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.04.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про скасування заходів процесуального примусу у вигляді стягнення штрафу, застосованого ухвалою від 11.04.2025.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.04.2025 витребувано у Робочої групи з опрацювання пропозицій та формування переліку об'єктів міського підпорядкування, назви яких пов'язані з російською федерацією та їх союзниками (сателітам) та Київської міської ради: інформацію щодо того, яким саме чином проводилась верифікація кожного користувача та їх ідентифікація, щодо місяця проживання/реєстрації, які брали участь у рейтинговому електронному голосуванні у мобільному застосунку «Київ Цифровий» щодо варіантів перейменування об'єкту міського підпорядкуванню (проспект Правди (Подільський район)); інформацію щодо результатів проведеного голосування у період з 07 до 16 квітня 2023 року щодо варіантів перейменування об'єкту міського підпорядкуванню (проспект Правди (Подільський район)); інформацію, ким саме проводився підсумок голосів щодо варіантів перейменування об'єкту міського підпорядкуванню (проспект Правди (Подільський район)) та кількість таких голосів, які були прийнятті за основу прийняття оскаржуваного рішення; інформацію щодо послідовного/поетапного процедури прийняття оскаржуваного рішення із посиланням на протоколи, розпорядження, листи, рішення, тощо, та із їх наданням копій до суду.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.04.2025 оголошена перерва у судовому засіданні у зв'язку з витребуванням доказів у відповідача.
16.05.2025 через підсистему «Електронний суд» до суду надійшли письмові пояснення відповідача щодо інформації, витребуваної ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.04.2025.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 вирішено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.
V. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів, суд встановив такі обставини.
Рішенням Київської міської ради від 20.12.2016 №704/1708, крім іншого, уточнено назву проспекту «Правди» у Подільському районі міста Києва - проспект Правди.
28.08.2017 листом №01/1641 Український інститут національної пам'яті повідомив Київського міського голову Кличка В.В. про те, що Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» передбачене перейменування топонімів з символікою комуністичного тоталітарного режиму, а не надання їм нової конотації, а отже, проведене Київською міською радою уточнення назви проспекту «Правди» (на проспект Правди) суперечить вказаному Закону та потребує перейменування (надання нової назви).
Київська міська рада прийняла рішення від 15.04.2022 №4571/4612 «Про особливості перейменування об'єктів міського підпорядкування, назви яких пов'язані з російською федерацією та/або її союзниками (сателітами), на період дії воєнного стану в Україні».
Рішенням Київської міської ради від 27.10.2022 №5460/5501 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 15.04.2022 № 4571/4612» проспект Правди у Подільському районі міста Києва включено до переліку об'єктів міського підпорядкування, назви яких пов'язані з російською федерацією та/або її союзниками (сателітами) та які підлягають винесенню на рейтингове електронне голосування.
14.02.2023 на засіданні Робочої групи з опрацювання пропозицій та формування переліку об'єктів міського підпорядкування, назви яких пов'язані з російською федерацією та/або її союзниками (сателітами) опрацьовано пропозиції, які надійшли щодо перейменування проспекту Правди у Подільському районі міста Києва та вирішено рекомендувати заступнику міського голови - секретарю Київської міської ради винести на електронне рейтингове голосування для перейменування проспекту Правди у Подільському районі міста Києва такі назви: проспект Європейського Союзу; проспект Тараса Бульби-Боровця; проспект Анни Валентинович; проспект Ігоря Душенківського; проспект Катерини Ющенко; проспект Юрія Голіс-Горського; проспект Князя Володимира Мономаха; проспект Північноатлантичного альянсу; проспект Дмитра Павличка; проспект Варшавський.
З 07 по 16 квітня 2023 року проведене електронне рейтингове голосування в інформаційно-телекомунікаційній системі «Платформа цифрових мобільних сервісів «Київ Цифровий» щодо вказаних назв. Найбільшу кількість голосів (14 903, з них серед осіб, зареєстрованих у місті Київ - 5 283; серед осіб, зареєстрованих в інших містах - 9 620) набрала пропозиція «проспект Європейського Союзу».
Результати електронного рейтингового голосування доведені до відома Київського міського голови Кличка В.В. листом заступника міського голови - секретаря Київської міської ради від 18.04.2023 №225-КР-1303.
Рішенням Київської міської ради від 08.05.2024 №459/8425 «Про перейменування проспекту Правди у Подільському районі міста Києва» перейменовано проспект Правди у Подільському районі міста Києва на проспект Європейського Союзу.
Уважаючи протиправним вказане рішення відповідача, позивач звернулась до суду з цим позовом.
V. Оцінка суду.
Відповідно до статті 11 Конституції України, держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до пункту 41 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами. Підготовка і внесення на розгляд ради питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту, належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
Наведеним приписам Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» кореспондують положення пункту 7 частини першої статті 7, пункту 7 частини першої статті 8, пункту 2 частини третьої статті 4 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», відповідно до яких сільські, селищні, міські ради присвоюють за поданням сільського, селищного, міського голови імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій юридичним особам, майно яких перебуває у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, та об'єктам права власності, які за ними закріплені, в тому числі вулицям, провулкам, проспектам, площам, паркам, скверам, бульварам, узвозам, проїздам, майданам, набережним, мостам.
Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 1 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», питання, пов'язані з приведенням раніше присвоєних об'єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій у відповідність з вимогами Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
Згідно з частиною шостою статті 3 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», забороняється присвоювати юридичним особам та об'єктам права власності імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік (крім випадків, пов'язаних з розвитком української науки та культури), працювали у радянських органах державної безпеки, назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних радянських республік та похідні від них, а також назви, пов'язані з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім пам'ятників та пам'ятних знаків, пов'язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури).
На виконання вимог частини п'ятої статті 3 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» Кабінет Міністрів України постановою від 24.10.2012 №989 затвердив Порядок проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності, які за ними закріплені, об'єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій (Порядок №989).
Відповідно до пункту 5 Порядку №989, рішення про проведення громадського обговорення приймається його організатором з урахуванням вимог, установлених Законом України «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», і повинно містити питання, що виноситься на громадське обговорення, строк його проведення, перелік заходів, які планується здійснити у рамках такого обговорення, та відповідальних осіб.
Згідно з пунктом 3 Порядку №989, організатори громадського обговорення самостійно визначають форми його проведення (конференція, форум, громадські слухання, засідання за круглим столом, збори, зустрічі, теле- або радіодебати, Інтернет-конференція, електронна консультація) виходячи з необхідності залучення якомога більшої кількості заінтересованих учасників та власних організаційних можливостей.
Отже, положення Порядку №989 наділяють організатора громадського обговорення дискрецією у частині форми проведення такого обговорення та не забороняють проводити останнє у формі електронних консультацій.
При цьому, згідно з пунктом 1 рішення Київської міської ради від 15.04.2022 №4571/4612 «Про особливості перейменування об'єктів міського підпорядкування, назви яких пов'язані з російською федерацією та/або її союзниками (сателітами)», перейменування об'єктів міського підпорядкування, назви яких пов'язані з російською федерацією та/або її союзниками (сателітами) на період дії воєнного стану здійснюється без застосування положень Порядку найменування об'єктів міського підпорядкування, присвоєння юридичним особам та об'єктам міського підпорядкування імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 13.11.2013 №432/9920.
Так, відповідно до пунктів 7 та 9 рішення Київської міської ради від 27.10.2022 №5460/5501 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 15.04.2022 № 4571/4612», вирішено здійснювати рейтингове електронне голосування з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи «Платформа цифрових мобільних сервісів «Київ Цифровий»» щодо перейменування проспекту Правди у Подільському районі міста Києва.
Позивач не заперечує, що з 07 по 16 квітня 2023 року проведене електронне рейтингове голосування в інформаційно-телекомунікаційній системі «Платформа цифрових мобільних сервісів «Київ Цифровий»» щодо перейменування проспекту Правди у Подільському районі міста Києва та запропоновані такі назви: проспект Європейського Союзу; проспект Тараса Бульби-Боровця; проспект Анни Валентинович; проспект Ігоря Душенківського; проспект Катерини Ющенко; проспект Юрія Голіс-Горського; проспект Князя Володимира Мономаха; проспект Північноатлантичного альянсу; проспект Дмитра Павличка; проспект Варшавський.
Судом встановлено, що за результатами електронного рейтингового голосування визначені такі результати:
проспект Європейського Союзу - 14 903 голосів (з них серед осіб, зареєстрованих у місті Київ - 5 283; серед осіб, зареєстрованих в інших містах - 9 620);
проспект Варшавський - 7 589 голосів (з них серед осіб, зареєстрованих у місті Київ - 2 713; серед осіб, зареєстрованих в інших містах - 4 876);
проспект Тараса Бульби-Боровця - 5 541 голосів (з них серед осіб, зареєстрованих у місті Київ - 1 785; серед осіб, зареєстрованих в інших містах - 3 756);
проспект Анни Валентинович - 1 524 голосів (з них серед осіб, зареєстрованих у місті Київ - 499; серед осіб, зареєстрованих в інших містах - 4 876);
проспект Князя Володимира Мономаха - 1 422 голосів (з них серед осіб, зареєстрованих у місті Київ - 527; серед осіб, зареєстрованих в інших містах - 895);
проспект Північноатлантичного альянсу - 1 344 голосів (з них серед осіб, зареєстрованих у місті Київ - 393; серед осіб, зареєстрованих в інших містах - 951);
проспект Дмитра Павличка - 708 голосів (з них серед осіб, зареєстрованих у місті Київ - 2 273; серед осіб, зареєстрованих в інших містах - 435);
проспект Юрія Голіс-Горського - 497 голосів (з них серед осіб, зареєстрованих у місті Київ - 176; серед осіб, зареєстрованих в інших містах - 312);
проспект Катерини Ющенко - 228 голосів (з них серед осіб, зареєстрованих у місті Київ - 95; серед осіб, зареєстрованих в інших містах - 133);
проспект Ігоря Душенківського - 88 голосів (з них серед осіб, зареєстрованих у місті Київ - 38; серед осіб, зареєстрованих в інших містах - 50).
Отже, судом встановлено, що серед визначених варіантів найбільшу кількість як загальних голосів, так і голосів осіб із зареєстрованим місцем проживанням у місті Києві, набрало найменування «проспект Європейського Союзу» (14 903 - загальна кількість голосів, з них - 5 283 голосів осіб, зареєстрованих у місті Київ).
Суд звертає увагу на те, що згідно з листом Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» від 01.04.2025 №075/1-1294, електронне голосування проводиться виключно серед користувачів, які пройшли ідентифікацію за допомогою Bank ID або Дія.Підпис. Вказане позивачем не заперечується.
Вирішуючи питання можливості скасування рішення суб'єкта владних повноважень з мотивів порушення процедури його прийняття Верховний Суд у постанові від 18.01.2023 у справі №826/10888/18 сформував наступні висновки: «… саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його правомірності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи з міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акту необхідно розуміти не як вимоги до самого акту, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на його прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акту, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом з тим, не кожен дефект акту робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб'єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акту, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його правомірність. Отже, порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб'єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.».
Крім того, Верховний Суд у постановах від 02.05.2018 у справі №712/9022/16-а, від 29.07.2022 у справі №240/374/19 дійшов висновку, що порушення процедури громадського обговорення, саме по собі, не може бути підставою для скасування рішення, прийнятого за наслідками такого обговорення, якщо це не призвело до порушення індивідуальних прав позивача.
Під час розгляду справи судом не було встановлено факту неврахування під час проведення громадських обговорень пропозиції позивача, відтак, з урахуванням зазначених висновків Верховного Суду доводи позивача в частині допущених порушень процедури громадського обговорення не можна визнати обґрунтованими.
Аналогічна правова позиція викладена щодо тотожних правовідносин у постанові Верховного Суду від 26.03.2024 у справі №826/11910/16 (справа про визнання нечинним рішення Київської міської ради від 07.07.2016 №559/559 «Про перейменування вулиць, проспекту та провулку у місті Києві» в частині перейменування Московського проспекту на проспект Степана Бандери).
Отже, суд відхиляє доводи позивача щодо порушення відповідачем процедури прийняття спірного рішення у частині проведення громадського обговорення у спосіб, що не передбачений чинним законодавством України.
Щодо доводів відповідача про те, що перейменування проспекту Правди у Подільському районі міста Києва є недоцільним, суд зазначає таке.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, назва «проспект Правди» замість «вулиця Велика Мостицька» встановлена рішенням Виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 27.12.1971 №2061.
Рішенням Київської міської ради від 20.12.2016 №704/1708, крім іншого, уточнено назву проспекту «Правди» у Подільському районі міста Києва - проспект Правди.
28.08.2017 листом №01/1641 Український інститут національної пам'яті повідомив Київського міського голову Кличка В.В. про те, що Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» передбачене перейменування топонімів з символікою комуністичного тоталітарного режиму, а не надання їм нової конотації, а отже, проведене Київською міською радою уточнення назви проспекту «Правди» (на проспект Правди) суперечить вказаному Закону та потребує перейменування (надання нової назви).
У листі Українського інституту національної пам'яті від 28.08.2017 №01/1641 також вказано, що проспект Правди названий на честь газети «Правда» - головного щоденного друкованого засобу інформації КПРС до 1991 року. Отже, назва проспекту Правди, незалежно від того, з лапками чи без них, при графічному відтворенні містить символіку комуністичного тоталітарного режиму, що суперечить вимогам Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
Так, відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» перейменування географічних об'єктів, населених пунктів, районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об'єктів топонімії населених пунктів, назви яких містять символіку комуністичного або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, здійснюється з урахуванням висновку Українського інституту національної пам'яті.
Отже, саме Українського інституту національної пам'яті є суб'єктом, який уповноважений здійснювати тлумачення назв об'єктів міського підпорядкування (зокрема, проспектів та вулиць) у контексті їх походження та відповідності вимогам Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
Таким чином, недоречними є доводи позивача про те, що слово «правда» у найменуванні відповідного проспекту у Подільському районі у місті Києві не має ознак символіки комуністичного або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.
Відтак, ураховуючи всі доводи, які наведені позивачем у позовній заяві та у додаткових поясненнях, суд зазначає, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
VI. Судові витрати.
Відповідно до частин першої та третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, відсутні правові підстави для стягнення на користь позивача сплаченого судового збору.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жук Р.В.