про відмову у вжитті заходів забезпечення позову
03 грудня 2025 року м. Київ справа № 320/58774/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Сас Є.В., перевіривши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:
- Визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.11.2025 № 4761, в частині внесення зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05.10.2025 № 6727 “Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану за вересень 2025 року» шляхом виключення ОСОБА_1 із Додатку 2, згідно якого виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань, військовослужбовців, які не обіймають (тимчасово виконують) посади, визначені штатом у складі командування і штабу військової частини (зведеного підрозділу), та включення ОСОБА_1 до Додатку 1, згідно якого виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних завдань).
- Визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.11.2025 № 4761 в частині утримання з ОСОБА_1 зайво сплаченої додаткової винагороди.
02 грудня 2025 року, позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом:
- Заборони Військовій частині НОМЕР_1 вчиняти будь-які дії щодо утримання з грошового забезпечення позивача коштів, пов?язаних із нібито надмірно виплаченими сумами додаткової винагороди за вересень 2025 року, - до ухвалення судом рішення по суті адміністративної справи.
- Зупинення проведення відповідачем службової перевірки для встановлення можливих порушень під час видання наказів про виплату додаткової винагороди із розрахунку 50 тис. грн. на місяць за період з червня 2023 року по серпень 2025 року, в частині виплат позивачу, - до ухвалення судом рішення по суті адміністративної справи та вирішення питання законності нарахування додаткової грошової винагороди з тих самих підстав, що були зазначені у позові.
- Зупинення проведення перевірки, призначеної розпорядженням начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_2 (ЕДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) від 13 листопада 2025 року Nє613/20/23468, у частині, що стосується виплати позивачу додаткової грошової винагороди з розрахунку 50000 грн. за період з червня 2023 по серпень 2025 роки, до ухвалення судом рішення по суті адміністративної справи та бойових вирішення питання законності нарахування додаткової грошової винагороди з тих самих підстав, що були зазначені у позові.
- Заборони Військовій частині НОМЕР_1 вчиняти будь-які дії щодо утримання з грошового забезпечення позивача коштів, пов'язаних з надмірно виплаченими сумами додаткової винагороди із розрахунку 50 тис. грн. за період червня 2023 по серпень 2025 року включно, а також видавати накази, розпорядження чи інші документи, що можуть призвести до фактичного обмеження чи погіршення майнового стану позивача, - ухвалення судом рішення по суті адміністративної справи.
В обґрунтуванні заяви про забезпечення позову, позивач зазначає, що службові перевірки, що проводяться, безпосередньо впливають на можливість винесення наказів щодо: утримання частини грошового забезпечення, коригування виплат позивачу за період червень 2023 по серпень 2025 років. Результати перевірок можуть бути використані для негайного зменшення нарахувань, що становить реальну та безпосередню загрозу майновим правам позивача, а у разі виконання таких дій командуванням, відновлення майнових прав позивача навіть у разі позитивного рішення суду буде істотно ускладнене, оскільки повернення коштів залежатиме від фінансових процедур. перерозподілу бюджетних асигнувань та внутрішніх обмежень військово-фінансової системи. Хоч предметом спору в адміністративній справі є виплати за вересень 2025 року, фактичні службові перевірки охоплюють увесь період з 2023 по 2025 років, протягом якого позивач отримував додаткову винагороду на підставі бойових розпоряджень та рапортів. Це свідчить про ризик ухвалення командуванням сукупного рішення щодо всіх виплат за багаторічний період. У разі прийняття такого рішення можливе: суттєве та протиправне погіршення майнового становища позивача, виникнення складних та довготривалих правових наслідків, необхідність повторних численних звернень до суду для захисту своїх прав. Зазначає, що застосування заходів забезпечення є єдиним ефективним способом запобігти таким наслідкам та зберегти можливість реального виконання майбутнього судового рішення.
Проаналізувавши матеріали справи, зваживши доводи представника позивача, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частинами першою та другою статті 151 КАС , позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2020 року по справі №160/7350/19.
Отже, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Сама лише незгода позивача із рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання таких протиправним ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
Вказані заявником доводи щодо неминучої загрози його майновим правам, яка б виникала саме внаслідок продовження службової перевірки. Посилання на гіпотетичні майбутні накази про утримання коштів або коригування виплат не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Суд зазначає, що службова перевірка має процедурний характер і сама по собі не створює правових наслідків для позивача. Рішення про утримання чи коригування грошового забезпечення приймаються окремими управлінськими актами, які можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку. Отже, зупинення перевірки фактично означало б втручання у внутрішню діяльність військової частини без достатніх на те підстав.
Таким чином, зазначені доводи позивача не можуть вважатись підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки потребують детальної оцінки з перевіркою їх доказами за процедурою, передбаченою нормами процесуального закону в межах адміністративного процесу.
Наявність таких ознак у спірному випадку може бути виявлена судом тільки на підставі повного з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Аргументація заяви про забезпечення позову в тій частині, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог, ґрунтується на припущеннях заявника без підтвердження того, що такі обставини настануть.
Поряд з цим суд відзначає, що заявником не додано копію наказу, зупинення дії якого є предметом поданої заяви, що унеможливлює встановлення його змісту, а також перевірки узгодження заходу забезпечення позову забороні встановленій п. 10 ч. 3 ст. 151 КАС України, а саме щодо зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Враховуючи вищезазначене, заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. У задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовити.
2 Копію ухвали надіслати(надати) заявнику (його представнику).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Сас Є.В.