про відмову у вжитті заходів забезпечення позову
03 грудня 2025 року м. Київ № 320/58599/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Представництва «Контрол Процес Сполка Акційна» про забезпечення позову в рамках адміністративної справи за позовом Представництва «Контрол Процес Сполка Акційна» до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Представництво «Контрол Процес Сполка Акційна» засобами підсистеми «Електронний суд» через свого представника - Седлецького І.Г. звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України, в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії головних інспекторів Державної інспекції архітектури та містобудування України при складанні акту за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, дата складання 11.11.2025, на об'єкті будівництва «Будівництво механіко-біологічного комплексу перевантаження та переробки твердих побутових відходів на вул. Пластовій, 13» у м. Львові щодо виконання підрядником Control Process S.A. (діє в Україні через своє представництво «Контрол Процес Сполка Акційна») будівельних робіт відповідно до затвердженої проектної документації;
зобов'язати Державну інспекцію архітектури та містобудування України, акт складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, дата складання 11.11.2025, на об'єкті будівництва «Будівництво механіко-біологічного комплексу перевантаження та переробки твердих побутових відходів на вул. Пластовій, 13» у м. Львові щодо виконання підрядником Control Process S.A. (діє в Україні через своє представництво «Контрол Процес Сполка Акційна») будівельних робіт відповідно до затвердженої проектної документації, скласти акт з урахуванням та дотриманням вимог Постанови Кабінету міністрів України від 19.08.2015 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду».
Разом із позовною заявою позивачем подано також заяву про забезпечення позову, у якій заявник просить суд:
заборонити Державній інспекції архітектури та містобудування використовувати акт (внесені дані до акту), складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, дата складання 11.11.2025, на об'єкті будівництва «Будівництво механіко-біологічного комплексу перевантаження та переробки твердих побутових відходів на вул. Пластовій, 13» у м. Львові щодо виконання підрядником Control Process S.A. (діє в Україні через своє представництво «Контрол Процес Сполка Акційна») будівельних робіт відповідно до затвердженої проектної документації, до набрання судовим рішенням законної сили у справі.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову подається одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Так, в обґрунтування поданої заяви заявник зазначає, що акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 11.11.2025 на об'єкті будівництва «Будівництво механіко-біологічного комплексу перевантаження та переробки твердих побутових відходів на вул. Пластовій, 13», складений з порушенням законодавства. Позивач вважає, що при складанні такого Головними інспекторами були вчинені протиправні дії при проведенні позапланової перевірки через порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, у зв'язку із чим позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Про необхідність вжиття заходів забезпечення позову вказує, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Зазначає, що у разі не застосування заходів забезпечення позову, наслідки для позивача будуть незворотними, та «полягатимуть у використанні Відповідачем неофіційно підтвердженої інформації в акті для складання інших документів у сфері містобудівної діяльності, що призведе до необхідності оскарження таких рішень в судовому порядку» .
Також стверджує про очевидність ознак протиправності дій суб'єктів владних повноважень під час складання акту, та очевидне порушення прав та інтересів позивача.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд звертає увагу на таке.
Відповідно до положень статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частинами першою та другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Частиною першою статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
При цьому, частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Для задоволення судом поданої заявником заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов'язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.
Забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 «Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише певної особи, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв адекватності (відповідності вимогам, виключно в межах яких допускається застосування відповідних заходів; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову) та співмірності (співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів). Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суд також враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року по справі № 826/13306/18, згідно якої суд зазначає, що обґрунтовуючи клопотання про забезпечення позову щодо «очевидності» ознак протиправної бездіяльності відповідача та порушення прав позивача, то попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх «якість»: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваної бездіяльності поза обґрунтованим сумнівом. Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів, повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
Крім того, суд звертає увагу, що згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1989 рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
Таким чином, з наведеного вбачається, що суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача.
Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого (постанова Верховного Суду від 14.05.2021 р. у справі № 320/3957/20): розумності вимог заявника щодо забезпечення позову; обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Так, як на ключову обставину необхідності вжиття заходів забезпечення позову, заявник посилається на ймовірність складання на підставі оскаржуваного акту інших документів у сфері містобудівної діяльності, що призведе до необхідності оскарження позивачем таких рішень в судовому порядку, а також на очевидну протиправність оскаржуваного акта.
Водночас, із комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» судом встановлено, що 26.11.2025 Представництво «Контрол Процес Сполка Акційна» звернулося до Київського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної інспекції архітектури та містобудування України, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил Державної інспекції архітектури та містобудування України від 11.11.2025, який виданий Представництву «Контрол Процес Сполка Акційна» за результатами позапланової перевірки, проведеної на об'єкті будівництві «Будівництво механіко-біологічного комплексу перевантаження та переробки твердих побутових відходів на вул. Пластовій, 13» у м. Львові; визнати протиправним та скасувати Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності Державної інспекції архітектури та містобудування України від 11.11.2025, який складений стосовно Представництва ««Контрол Процес Сполка Акційна» за результатами позапланової перевірки, проведеної на об'єкті будівництві «Будівництво механіко-біологічного комплексу перевантаження та переробки твердих побутових відходів на вул. Пластовій, 13» у м. Львові.
Вказаній адміністративній справі присвоєно номер 320/58019/25 (суддя Вісьтак М.Я.) та ухвалою від 01.12.2025 відкрито провадження у справі.
Отже суд констатує, що наразі відпали ті обставини, які могли б стати підставою для вжиття судом заходів забезпечення позову, оскільки на підставі акту перевірки вже був складений відповідний припис, який оскаржується позивачем в даний час у судовому порядку.
Відтак, незабезпечення позову у цій справі шляхом заборони відповідачу використовувати оскаржуваний акт, не призведе до неможливості поновлення прав позивача у разі задоволення позову судом.
При цьому, суд зауважує, що на цій стадії вирішення питання про забезпечення позову, суд не може оцінювати оскаржуваний акт та вважати його таким, що містить очевидні ознаки протиправності, оскільки в іншому випадку втрачається сенс розгляду самої справи по суті, під час якого такому наказу буде надана оцінка на предмет його правомірності.
Таким чином, беручи до уваги встановлені обставини та відсутність належних доказів в обґрунтування поданої заяви, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та охоронюваним законом інтересам позивача, або про те, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття відповідних заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для забезпечення позову.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись статтями 150 - 154, 156, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні заяви Представництва «Контрол Процес Сполка Акційна» про забезпечення позову відмовити.
Копію ухвали надіслати (видати) особі, яка подала заяву.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Шевченко А.В.