ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"05" грудня 2025 р.
справа № 300/1393/25 м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Боршовського Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
Стислий виклад позицій сторін. Процесуальні дії суду:
Окуневич Михайло Валентинович в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ПФ України в Івано-Франківській області), в якому просить суд: визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо неврахування ОСОБА_1 до спеціального (педагогічного) стажу період проходження служби в Радянській Армії з 05.11.1982 року по 03.11.1984 року роботи та нарахування і виплату грошової допомоги в розмірі 10 пенсій, відповідно до пункту 7-1 прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального (педагогічного) стажу період проходження служби в Радянській Армії з 05.11.1982 року по 03.11.1984 року та нарахувати і виплатити грошову допомогу в розмірі 10 пенсій, відповідно до пункту 7-1 прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачу з 23.07.2024 призначено пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 31.10.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату йому грошову допомогу в розмірі 10 пенсій як педагогічному працівнику, оскільки на день призначення має понад 35 років педагогічного стажу. Листом відповідача відмовлено позивачу у нарахуванні та виплаті грошової допомоги в розмірі 10 пенсій, оскільки у позивача відсутній спеціальний-педагогічний стаж 35 років. Так, ОСОБА_1 зараховано лише 34 роки 9 місяців 9 днів, тобто період його роботи на посаді вчителя з 15.08.1989 по 22.07.2024. Водночас, відповідачем не зараховано до спеціального, педагогічного стажу період проходження служби в Радянській армії з 05.11.1982 по 03.11.1984 згідно військового квитка та довідки за №4/2208 від 16.07.2024. Позивач вважає протиправними такі дії відповідача щодо не врахування до спеціального, педагогічного стажу періоду проходження служби в Радянській армії з 05.11.1982 по 03.11.1984, оскільки згідно з статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Ухвалою від 07.03.2025 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
24.03.2025 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ПФ України в Івано-Франківській області від 17.03.2025 за № 0900-0802-7/14772 на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову. У відзиві представник відповідача зазначив, що період проходження позивачем служби в Радянській армії з 05.11.1982 по 03.11.1984 не підлягає зарахуванню до спеціального педагогічного стажу, оскільки на момент призову на строкову військову службу ОСОБА_1 не працював за професією або на посаді, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. З огляду на те, що у позивача відсутній спеціальний-педагогічний стаж 35 років, в ГУ ПФ України в Івано-Франківській області відсутні підстави для нарахування і виплати ОСОБА_1 грошової допомоги в розмірі 10 пенсій, відповідно до пункту 7-1 прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Окрім цього, представник відповідача звернув увагу на те, що на момент звернення із заявою про виплату грошової допомоги, позивач уже з 23.07.2024 отримував пенсію за віком. Представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити.
До відзиву від 17.03.2025 за № 0900-0802-7/14772 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області долучило копію витягів матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .
Встановлені судом обставини справи та відповідні правовідносини:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФ України в Івано-Франківській області та з 23.07.2024 отримує пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Загальний страховий стаж позивача становить 41 рік 8 місяців 4 дні.
31.10.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату йому грошову допомогу в розмірі 10 пенсій як педагогічному працівнику, оскільки на день призначення має понад 35 років педагогічного стажу.
Листом ГУ ПФ України в Івано-Франківській області від 26.11.2024 № 9530-8091/С-02/8-0900/24 відмовлено позивачу у нарахуванні та виплаті грошової допомоги в розмірі 10 пенсій, оскільки стаж роботи на посаді, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та право на виплату грошової допомоги становить - 34 роки 9 місяців 9 днів при необхідному стажу 35 років (а.с. 9).
Вважаючи протиправною відмову ГУ ПФ України в Івано-Франківській області щодо неврахування ОСОБА_1 до спеціального (педагогічного) стажу період проходження служби в Радянській Армії з 05.11.1982 по 03.11.1984 та нарахування і виплату грошової допомоги в розмірі 10 пенсій, відповідно до пункту 7-1 прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», представник позивача звернувся до суду з цим позовом, в якому просить суд зобов'язати ГУ ПФ України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального (педагогічного) стажу період проходження служби в Радянській Армії з 05.11.1982 по 03.11.1984 та нарахувати і виплатити грошову допомогу в розмірі 10 пенсій, відповідно до пункту 7-1 прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами та мотивами:
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частини перша і друга даної статті).
Згідно з частиною третьою статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV), який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 1058-ІV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною першою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж визначено як період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (частина драга статті 24 Закону №1058).
Приписами пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV визначено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону № 1788-ХІІ, передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення незалежно від віку за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 року - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2011 за № 1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 1191).
За приписами пункту 2 Порядку № 1191, до страхового стажу, який визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені, зокрема, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 за №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" (далі - Перелік № 909).
Пунктом 5 Порядку № 1191 передбачено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", станом на день її призначення (пункт 6 Порядку № 1911).
Згідно пункту 7 Порядку № 1911 виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї таких умов:
- станом день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали отримувати її право на зазначену грошову допомогу втратили);
- станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років, у редакції Закону № 1058 станом на час виникнення спірних правовідносин) на зазначених вище посадах.
Вказане правозастосування пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 15.06.2022 у справі № 200/854/19-а.
В силу правового регулювання, встановленого приписами розділу 1 "Освіта" Переліку №909, право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, учителі які працювали у загальноосвітніх навчальних закладах.
Судом встановлено, що на час призначення позивачу пенсії за віком, загальний страховий стаж позивача становив 41 рік 8 місяців 4 дні, з яких 34 роки 9 місяців 9 днів - період роботи на посаді вчителя з 15.08.1989 по 22.07.2024 у Верхньолипицькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Рогатинської районної ради Івано-Франківської області.
Водночас, для отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій необхідно мати спеціальний страховий стаж не менше 35 років для чоловіків.
ОСОБА_1 вважає, що в нього є право на зарахування до спеціального (педагогічного) стажу періоду проходження строкової військової служби в Радянській Армії з 05.11.1982 по 03.11.1984.
Факт проходження строкової військової служби в Радянській Армії з 05.11.1982 по 03.11.1984 підтверджується копією довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.07.2021 № 4/2208 та копією військового квитка серії НОМЕР_1 від 24.09.1982 (а.с. 7-8).
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.
В примітці 3 до цього переліку визначено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 року, яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, в тому числі на посаді старшої піонервожатої, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.
До 1 січня 1992 року питання пенсійного забезпечення було врегульовано Законом СРСР «Про державні пенсії», статтею 58 якого було визначено, що пенсії за вислугу років, встановлені постановами Уряду СРСР для окремих категорій спеціалістів (учителів, медичних працівників, та інших), призначених до введення в дію цього Закону, зберігаються. Раді Міністрів СРСР доручено визначити порядок подальшого призначення та виплати пенсій за вислугу років.
На виконання статті 58 вказаного Закону постановою Ради Міністрів СРСР від 17 грудня 1959 року № 1397 затверджено Положення про порядок обрахунку стажу для призначення пенсій за вислугу років працівникам освіти та охорони здоров'я.
Підпунктом «г» пункту 1 вказаного Положення передбачено, що служба в лавах Збройних Сил СРСР зараховується до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на призначення пенсій за вислугу років працівникам освіти.
Отже, вказані норми дають підстави для висновку, що період військової служби в армії СРСР до 1 січня 1992 року підлягає зарахуванню до стажу роботи на посадах працівників освіти, який дає право на пенсію за вислугу років на підставі пункту е статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.01.2021 у справі № 310/8663/18, яку суд враховує відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України.
Таким чином, період проходження позивачем строкової військової служби в Збройних Силах СРСР з 05.11.1982 по 03.11.1984 підлягає зарахуванню до стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону № 1788-ХІІ.
Щодо заперечень відповідача з посиланням на постанову Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 450/3061/16-а, то суд їх відхиляє, з огляду на таке:
- по-перше, висновок суду щодо необхідності зарахування періоду проходження позивачем строкової військової служби в Збройних Силах СРСР з 05.11.1982 по 03.11.1984 до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону № 1788-ХІІ, не суперечить вказаній постанові Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 450/3061/16-а, та узгоджується з останньою позицією Верховного Суду зі спірного нормозастосування, викладеною у постанові від 21.01.2021 у справі № 310/8663/18;
- по-друге, в судовій практиці Верховним Судом вироблена усталена позиція про те, що при правозастосуванні певної норми права суди повинні враховувати саме останню позицію Верховного Суду;
по-третє, в разі, якщо застосування норм права, в даному випадку щодо зарахування до спеціального стажу періоду проходження військової служби, що мало місце до 1 січня 1992, допускає різночитання, то в цьому випадку суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, сформовані в постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а, згідно з якими у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
За вказаного суд висновує, що період проходження позивачем строкової військової служби в Збройних Силах СРСР до 01.01.1992 підлягає зарахуванню до стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону № 1788-ХІ.
Щодо доводів представника відповідача про те, що на час звернення із заявою від 31.10.2024 ОСОБА_1 вже отримував пенсію, то суд звертає увагу на те, що ця обставина не ідентична обставинам у справах, що були предметом перегляду Верховним Судом, на які посилається відповідач.
Факт отримання позивачем пенсії за віком з 23.07.2024 не впливає на висновок суду щодо наявності такої умови для отримання грошової допомоги, як неотримання пенсії, оскільки виплата цієї допомоги мала бути проведена відповідачем одночасно з першою виплатою пенсії як це передбачено пунктами 6, 7 Порядку № 1191, чого відповідач протиправно не вчинив. Для такої виплати грошової допомоги не потрібно окремої заяви. Вказану обставини визнає й сам відповідач у відзиві, зазначивши, що звернення із окремою заявою про виплату грошової допомоги, безвідносно до заяви про призначення пенсії, чинним законодавством не передбачено.
Тобто, факт подання позивачем заяви від 31.10.2024 не є правовою підставою для виплати грошової допомоги. Така заява по суті є лише реагуванням позивача на факт протиправної невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги при призначенні пенсії за вислугу років. Тоді як підставою для виплати є відповідність особи усім умовам, визначеним пунктом 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV при зверненні із заявою про призначення пенсії, а тому факт отримання вказаної пенсії не є тією умовою, яка позбавляє позивача права на отримання грошової допомоги.
З цих підстав, суд відхиляє заперечення відповідача на те, що заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,
Підсумовуючи вищевикладене, в спірному випадку на час звернення позивача за призначенням пенсії за віком, ОСОБА_1 було дотримано всіх обов'язкових умови для нарахування та виплати йому грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій:
- станом день досягнення пенсійного віку ОСОБА_1 працював на посаді вчителя у Верхньолипицькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Рогатинської районної ради Івано-Франківської області;
- пенсія по віку позивачу призначена з 23.07.2024;
- станом на день звернення за призначенням пенсії ОСОБА_1 мав страховий стаж не менше 35 років на посадах в закладах і установах освіти, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років згідно з пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Встановлені судом обставини, з огляду на критерії правомірності поведінки суб'єкта владних повноважень, вказують на помилковість обрахунку ОСОБА_1 стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії за вислугу років згідно з пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та, відповідно, протиправну бездіяльність, яка полягає в ненарахуванні та невиплаті грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За наявності всіх умов для призначення позивачу грошової допомоги в розмірі десяти пенсій за віком станом на день призначення (яка не підлягає оподаткуванню) відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд вважає, що наслідком зарахування до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за вислугу років на підставі пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоду проходження ним військової служби у Збройних Силах СРСР з 05.11.1982 по 03.11.1984, ефективним способом поновлення порушеного права позивача в спірних правовідносинах буде зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату йому грошової допомоги в розмірі десяти пенсій за віком станом на день призначення (яка не підлягає оподаткуванню) відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, позов є обгрунтованим та підставним, а тому його належить задовольнити повністю, захистивши порушене право позивача у спосіб, визначений судом.
Щодо розподілу судових витрат у справі:
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В підтвердження судових витрат у справі позивачем подано квитанцію від 02.03.2025 про сплату судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 968,96 грн. (а.с. 15).
З огляду на задоволення позову, позивачу належить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФ України в Івано-Франківській області 968,96 грн. судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, яка полягає в ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) грошову допомогу в розмірі десяти пенсій за віком станом на день призначення (яка не підлягає оподаткуванню) відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ - 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.