05 грудня 2025 року Справа № 280/6816/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» (вул. Штабна, буд. 13, приміщення 19, м. Запоріжжя, 69000) до Тернопільської митниці (вул. Текстильна, буд. 38, м. Тернопіль, 46400) про визнання протиправним та скасування рішення,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» (далі - позивач, ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ») до Тернопільської митниці (далі - відповідач, Митниця), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000229/2 від 09.07.2025.
Крім того, просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати по даній справі, призначити справу за цим позовом до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України).
На обґрунтування позовних вимог позивач (представник позивача) посилається на приписи Митного кодексу України та зазначає, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою від 11.08.2025 у справі відкрите спрощене позовне провадження, судовий розгляд призначений без повідомлення (виклику) учасників справи.
26.08.2025 засобами системи «Електронний суд» від відповідача до суду надійшов відзив на позов, а також клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. В обґрунтування клопотання зазначає, що для з'ясування всіх обставин, які мають значення для справи, окрім надання суду письмових заперечень, необхідно також заслухати усні пояснення учасників справи.
В обґрунтування відзиву зазначає, що в поданих позивачем документах, на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, було виявлено недоліки, у зв'язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Крім того, відповідач вказав на те, що митним органом у встановленому законом порядку було встановлено, що вартість імпортованого позивачем товару є вищою ніж заявлена, що зумовило прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою від 27.08.2025 у задоволенні клопотання Митниці про розгляд з викликом сторін справи №280/6816/25 в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін відмовлено.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
05 грудня 2022 року ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (м. Дніпро) (Покупець) уклало з компанією WEIFANG HUABO AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт №НХ/17 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід'ємною частиною даного контракту.
На виконання зовнішньоекономічного контракту №HX/17 від 05.12.2022, згідно із рахунком-фактурою (інвойс) №HX2025-16 від 18.03.2025, позивачем на митну територію України ввезено товар.
13 червня 2025 року уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення Годомський І.В., було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40АА №25UA403070005215U7, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: «Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 64шт., марка - KENTAVR, модель - 244SX, тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів - 1532см3, потужність двигуна - 17,6кВт/24к.с, номери шасі/заводські номери: M250180071 (двигун № НОМЕР_1 ); НОМЕР_2 (двигун № НОМЕР_3 ); НОМЕР_4 (двигун № НОМЕР_5 ); НОМЕР_6 (двигун № НОМЕР_7 ); НОМЕР_8 (двигун №L820103032B); НОМЕР_9 (двигун №L820103049B); НОМЕР_10 (двигун №L820103053B); НОМЕР_11 (двигун № НОМЕР_12 ); НОМЕР_13 (двигун № НОМЕР_14 ); НОМЕР_15 (двигун № НОМЕР_16 ); НОМЕР_17 (двигун № НОМЕР_18 ); НОМЕР_19 (двигун № НОМЕР_20 ); НОМЕР_21 (двигун № НОМЕР_22 ); НОМЕР_23 (двигун № НОМЕР_24 ); НОМЕР_25 (двигун № НОМЕР_26 ); НОМЕР_27 (двигун № НОМЕР_28 ); M250180100 (двигун № НОМЕР_29 ); НОМЕР_30 (двигун № НОМЕР_31 ); НОМЕР_32 (двигун № НОМЕР_33 ); НОМЕР_34 (двигун № НОМЕР_35 ); НОМЕР_36 (двигун № НОМЕР_37 ); НОМЕР_38 (двигун № НОМЕР_39 ); НОМЕР_40 (двигун № НОМЕР_41 ); НОМЕР_42 (двигун № НОМЕР_43 ); НОМЕР_44 (двигун № НОМЕР_45 ); НОМЕР_46 (двигун № НОМЕР_47 ); НОМЕР_48 (двигун № НОМЕР_49 ); НОМЕР_50 (двигун № НОМЕР_51 ); НОМЕР_52 (двигун № НОМЕР_53 ); НОМЕР_54 (двигун № НОМЕР_55 ); НОМЕР_56 (двигун № НОМЕР_57 ); НОМЕР_58 (двигун №L820103033B); НОМЕР_59 (двигун №L820103036B); НОМЕР_60 (двигун №L820103044B); НОМЕР_61 (двигун №L820102631B); НОМЕР_62 (двигун №L820102630B); НОМЕР_63 (двигун №L820102626B); НОМЕР_64 (двигун №L820102617B); НОМЕР_65 (двигун №L820103041B); НОМЕР_66 (двигун №L820103057B); НОМЕР_67 (двигун №L820102607B); НОМЕР_68 (двигун №L820102619B); НОМЕР_69 (двигун №L820102609B); НОМЕР_70 (двигун №L820102611B); НОМЕР_71 (двигун №L820103031B); НОМЕР_72 (двигун №L820103067B); НОМЕР_73 (двигун №L820103047B); НОМЕР_74 (двигун №L820103056B); НОМЕР_75 (двигун №L820102616B); НОМЕР_76 (двигун №L820102610B); НОМЕР_77 (двигун №L820102629B); НОМЕР_78 (двигун №L820102623B); НОМЕР_79 (двигун №L820103064B); НОМЕР_80 (двигун №L820103038B); НОМЕР_81 (двигун №L820103059B); НОМЕР_82 (двигун №L820103034B); НОМЕР_83 (двигун №L820103050B); НОМЕР_84 (двигун №L820103046B); НОМЕР_85 (двигун №L820103045B); НОМЕР_86 (двигун №L820103030B); НОМЕР_87 (двигун №L820102621B); M250180060 (двигун №L820102625B); НОМЕР_88 (двигун №L820103058B); НОМЕР_89 (двигун №L820102622B).
Календарний рік виготовлення - 2025. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: WEIFANG HUABO AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD, CHINA».
З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів їх було задекларовано позивачем до митного поста Митниці за електронною митною декларацією (ЕМД), а саме:
1. За ЕМД № 25UA403070005215U7 від 13.06.2025:
- Товар №1 в графі 31 ЕМД
Митна вартість зазначеного товару позивачем була визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України.
Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МКУ, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт №НХ/17 від 05.12.2022; додаток (специфікація) до нього від 19.02.25 №2025-16; рахунок - фактура від 18.03.2025 за №НХ2025-16; пакувальний лист.
Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» надало Митниці: договір мультимодального перевезення №2702/912/25 від 27.02.2025; заявка на перевезення №15 від 25.03.25; коносамент №BW25030708 від 01.04.25; рахунок №G10420 від 26.05.25; акт виконаних робіт від 26.05.25; довідка про транспортні витрати від 26.05.25; договір ТЕО №Х270225-40 від 27.02.25; заявка на перевезення №15 від 15.05.25; рахунок №2080 від 26.05.25; довідка про транспортні витрати №5538 від 26.05.25; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 10.06.25 №1959; накладна від 30.05.25 №00000705.
Під час здійснення Митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, відповідачем позивачу було направлено електронне повідомлення наступного змісту:
«За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів встановлено розбіжності, а саме: у наданому до митного оформлення договорі про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів 27.02.2025 №Х270225-40 експедитором зазначено «ХІЛДОМ ЛОГІСТІК», а згідно із інформацією із залізничної накладної від 30.05.2025 №00000705 до виконання перевезення вантажу залізничним транспортом залучалась третя особа - ТОВ «Західний контейнерний термінал». Також до митного оформлення надано коносамент, згідно із яким до перевезення вантажу морським транспортом залучався перевізник «Global Container Lines SIA». Інформацію та документи, які б підтверджували причетність ТОВ «Західний контейнерний термінал» та «Global Container Lines SIA» до перевезення вантажу залізничним та морським видами транспорту до митного оформлення не надано, а саме: не надано рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «ХІЛДОМ ЛОГІСТІК» та ТОВ «Західний контейнерний термінал», «Global Container Lines SIA». Даний факт не дає можливості в повній мірі перевірити числові значення складових митної вартості, а саме: транспортні витрати понесені на доставку товару до митного кордону України. У зв'язку з тим, що виявлені розбіжності, прошу відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ надати документи: - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. - каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару.».
Листом №090701 від 09.07.2025 ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» додатково надало Митниці комерційну пропозицію та прайс-лист, а також повідомило Митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв'язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.
09.07.2025 відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000229/2, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованого Товару №1 скоригована Митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» задекларувало зазначену партію товару, а Митниця випустила товар у вільний обіг за ЕМД №25UA403070006066U8 від 10.07.2025.
Загальна різниця митних платежів (ПДВ) від митної вартості, визначеної позивачем та скоригованої відповідачем, склала 1 175 835,20 грн. Розрахунок різниці в митних платежах зазначено в графах 47 «Нарахування платежів» та 47 «В» «Подробиці розрахунків» зазначеної вище ЕМД.
Позивач вважаючи, що зазначене вище Рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000229/2 від 09.07.2025 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Так, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій цієї статті.
При цьому, частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України (частина третя статті 54 МК України).
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Статтями 57, 58 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до частини восьмої статті 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов'язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях (постанови від 19 лютого 2019 року у справі №804/1316/16, від 12 березня 2019 року у справі №826/2313/16, від 27 березня 2020 року у справі №540/2605/18, від 6 травня 2020 року у справі №140/1713/19, від 25 листопада 2020 року у справі №1.380.2019.001657, від 15 квітня 2021 року у справі №804/14964/15, від 30 квітня 2025 року у справі №140/4486/24 та інших) звертав увагу на те, що обов'язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковим, оскільки саме з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти подальших дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Необхідність витребовування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
Водночас повноваження контролюючого органу витребовувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, які передбачені статтею 53 МК України. Не надання декларантом витребовуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість (постанова Верховного Суду від 20 березня 2020 року у справі №480/4423/18).
Отже, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
В оскаржуваному Рішенні про коригування митної вартості, у графі 33, Митниця зазначає нижчевикладені розбіжності, які на її думку унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування.
- «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв'язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару:- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи:- виписку з бухгалтерської документації;- копію митної декларації країни відправлення;- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; - каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару.».
Проте, зазначені підстави для коригування митної вартості, визначеної декларантом позивача, є необґрунтованим.
Так, щодо тверджень відповідача про ненадання позивачем додаткових документів на вимогу Митниці під час здійснення митного оформлення спірної товарної партії.
Дане твердження не відповідає дійсності, оскільки до митного оформлення були надані транспортні (перевізні) документи, зазначені вище, а саме: договір мультимодального перевезення №2702/912/25 від 27.02.2025; заявка на перевезення №15 від 25.03.25; коносамент №BW25030708 від 01.04.25; рахунок №G10420 від 26.05.25; акт виконаних робіт від 26.05.25; довідка про транспортні витрати від 26.05.25; договір ТЕО №Х270225-40 від 27.02.25; заявка на перевезення №15 від 15.05.25; рахунок №2080 від 26.05.25; довідка про транспортні витрати №5538 від 26.05.25; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 10.06.25 №1959; накладна від 30.05.25 №00000705.
На підтвердження вартості транспортування Митниці були надані всі наявні у ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» документи, передбачені ч.2,3 ст.53 МКУ, які не мають розбіжностей і в своїй сукупності підтверджують транспортні витрати як складову митної вартості.
Доказів іншого відповідачем не надано.
Твердження Митниці про ненадання копії митної декларації країни відправлення є необґрунтованим, виходячи з того, що копія митної декларації країни відправлення не надавалась ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» відповідачу під час здійснення митного оформлення спірної товарної партії, оскільки вона передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені ч.2 ст.53 МКУ містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Контрактом №НХ/17 (п. 3.5. та п. 3.6) сторонами узгоджені документи, які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація відсутня. Таким чином, позивач, відповідно до умов контракту, не має права вимагати від іншої сторони документи, не передбачені контрактом.
Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов'язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Діючим митним законодавством ні України, ні КНР не передбачено зобов'язання надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення іншій стороні контракту.
Змінами, внесеними до частини першої ст.53 МКУ (згідно ЗУ від 02 жовтня 2019 року №141-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань функціонування авторизованих економічних операторів»), виключено вимогу щодо подання органу доходів і зборів документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, одночасно з митною декларацією.
Відповідно, з урахуванням внесених змін разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та у випадках, встановлених Кодексом, - декларація митної вартості згідно з частиною другою ст. 264 МКУ.
Таким чином, зауваження Митниці про відсутність копії митної декларації протирічить положенням Митного кодексу. В повідомленнях Митниці до декларанта не зазначені розбіжності у наданих документах, які стали підставою для вимагання копії митної декларації країни відправлення.
Копія митної декларації країни відправлення у позивача була відсутня, в зв'язку з чим надання її було неможливим.
Верховний Суд, в постанові від 19.03.2019 по справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію щодо ненадання декларації країни відправлення: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов'язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».
Щодо тверджень Митниці відносно ненадання висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, слід зазначити, що вони також є необґрунтованими, оскільки згідно з частиною 3 ст. 53 МКУ надання додаткових документів на вимогу митниці не є безумовним обов'язком декларанта. Умовою виконання вимоги митниці є наявність додаткових документів у підприємства. У декларанта відсутні означені Митницею документи. Крім того, відповідно до ч.2 ст.53 МКУ означені документи не відносяться до документів, які повинні надаватись для підтвердження митної вартості товарів, тому вимоги Митниці про їх надання є протиправними.
Твердження Митниці про ненадання каталогів, специфікацій, прайс-листів виробника товару є необґрунтованим з огляду на те, що ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» було надано під час митного оформлення спірної товарної партії і специфікації від 19.02.2025 №2025-16, і прайс-лист з комерційною пропозицією, які по своїй суті і є каталогами виробника товару. Згідно з частиною 3 ст.53 МКУ надання додаткових документів (каталоги виробника) на вимогу митниці не є безумовним обов'язком декларанта. Умовою виконання вимоги митниці є наявність додаткових документів у підприємства. У декларанта відсутні каталоги виробника товару. Крім того, відповідно до ч.2 ст.53 МКУ каталог виробника товарів не відноситься до документів, які повинні надаватись декларантом для підтвердження митної вартості товарів, тому вимога Митниці про його надання протирічить означеним правовим нормам.
- «За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів встановлено розбіжності, а саме: у наданому до митного оформлення договорі про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів 27.02.2025 №Х270225-40 експедитором зазначено «ХІЛДОМ ЛОГІСТІК», а згідно із інформацією із залізничної накладної від 30.05.2025 №00000705 до виконання перевезення вантажу залізничним транспортом залучалась третя особа - ТОВ «Західний контейнерний термінал». Також до митного оформлення надано коносамент, згідно із яким до перевезення вантажу морським транспортом залучався перевізник «Global Container Lines SIA». Інформацію та документи, які б підтверджували причетність ТОВ «Західний контейнерний термінал» та «Global Container Lines SIA» до перевезення вантажу залізничним та морським видами транспорту до митного оформлення не надано, а саме: не надано рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «ХІЛДОМ ЛОГІСТІК» та ТОВ «Західний контейнерний термінал», «Global Container Lines SIA». Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов'язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України.».
Зазначені підстави для коригування є необґрунтованими, оскільки, відповідно до договору перевезення від 27.02.2025 №2702/912/25, заявки на перевезення №15 від 25.03.2025 здійснювалось виключно морське перевезення вантажу компанією «Global Container Lines Latvija SIA» за маршрутом: порт Циндао, Китай - порт Гданськ, Польща, вартість якого складає 8000.00 доларiв США, що підтверджено рахунком на оплату №G10420 від 26.05.2025, довідкою про транспортні витрати від 26.05.2025, актом виконаних послуг з перевезення від 26.05.2025. Тобто, компанія «Global Container Lines Latvija SIA» не має жодного відношення до наземного перевезення вантажу, тому будь-яких договорів та комерційних документів з приводу його здійснення цією компанією взагалі не існує.
Залізнична ж доставка вантажу здійснювалась відповідно до договору №Х270225-40 від 27.02.2025 компанією ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС».
Відповідно до умов пункту 1.1 Договору, у відповідності з цим Договором, Виконавець зобов'язується за відповідну плату та за рахунок замовника надати транспортно-експедиторськi послуги з організації перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також перевезення у великотоннажних контейнерах i додаткові послуги, необхідні для організації таких перевезень вантажу.
Відповідно до пункту 1.2 Договору, за цим Договором транспортно-експедиторські послуги надаються Замовнику при експортних, імпортних, внутрішніх, транзитних перевезеннях територією інших держав або внутрішніх перевезеннях територію України.
Підпунктом 2.1.1 Договору визначено, що за дорученням Замовника, Виконавець організовує перевезення вантажів Замовника морським, залізничним, автомобільним, авіаційним транспортом, включаючи організацію перевалки i зберігання вантажів i контейнерів та інші операції, необхідні для виконання доручення Замовника.
Підпунктом 2.1.2. Договору визначено, що Виконавець укладає від свого iмeнi договори з портами, перевізниками, складами, судноплавними компаніями, їх агентами, експедиторськими та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та необхідні додаткові роботи та послуги, в т.ч. переупакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження та розвантаження контейнерів, відбір проб та зразків, зважування, фумігацію, дезактивацію, визначення кількості та якості, сертифікацію та страхування вантажів i контейнерів. За рахунок коштів Замовника, проводить розрахунки з ними, оплачує збори та інші обов'язкові платежі.
Відповідно до підпункту 2.1.3. Договору, Виконавець узгоджує з перевізниками, портами, залізничними станціями плани, маршрути перевезень та терміни подачі залізничного, автомобільного, морського, авіаційного транспорту для перевезення Вантажів.
Пунктом 3.2 Договору встановлено, що ціна Договору складає сукупність платежів зi сплати належної плати Виконавцю та витрат, понесених виконавцем в iнтepecax Замовника в цілях виконання цього Договору. Розмір плати Виконавцю без ПДВ розраховується, як різниця між сумою без ПДВ, що перерахована Замовником за комплекс транспортно-експедиторських послуг, та вартістю без ПДВ послуг третіх осіб, залучених Виконавцем до виконання умов Договору. Розмір плати Виконавця з ПДВ розраховується додаванням суми ПДВ до суми плати Виконавцю без ПДВ.
Таким чином, умовами Договору передбачена можливість залучення основним Експедитором до перевезення вантажу третіх осіб, укладання договорів з ними та виставлення єдиного рахунку щодо оплати ТЕП Замовнику, що і було зроблено ним у даному випадку.
При цьому будь-які договори з приводу транспортування залізничним транспортом задекларованого товару між експедитором ТОВ «Західний контейнерний термінал» та Позивачем не укладались. Також позивач не є стороною будь-яких договорів між основним експедитором ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» та компанією ТОВ «Західний контейнерний термінал», що обумовлює неможливість наявності у нього таких договорів або комерційних документів.
Експедитором ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС», відповідно до укладеного з позивачем договору ТЕО, виставлений останньому загальний рахунок №2080 від 26.05.2025 на оплату усіх послуг з наземного перевезення задекларованого товару, а договірні та комерційні відносини основного перевізника з іншими суб'єктами підприємницької діяльності, що залучались ним до перевезення вантажу до позивача не мають жодного відношення.
З урахуванням викладеного, зауваження Митниці про відсутність рахунків про перевезення, банківських платіжних документів та договорів між «Global Container Lines Latvija SIA», ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» та ТОВ «Західний контейнерний термінал» є безпідставними.
З приводу залучення Експедитором для виконання послуг з ТЕО інших осіб Верховний суд в постанові від 13.08.2020 по справі №804/4963/16 висловив наступну правову позицію: «Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що за умовами договору передбачено право експедитора укладати договори з іншими перевізниками з метою виконання умов договору експедирування та здійснює оформлення перевізних документів, як - то товарно-транспортні накладні та коносаменти.
Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що вказана обставина спростовує висновки митного органу щодо відсутності документального підтвердження наявності договірних відносин з безпосереднім перевізником товару за коносаментом №GCL/MER/ODS/160091 від 05.03.2016 року, а саме «GLC International Transportation Logistics Container Services Co.Ltd», адже позивач не зобов'язаний мати безпосередні господарські відносини з вказаною компанією-перевізником, адже всі обов'язки щодо належного, своєчасного перевезення вантажу та оформлення необхідних транспортних документів покладено на ТОВ «Фосдайк Груп»».
ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» під час консультацій повідомляло Митницю, що у нього відсутні будь-які інші транспортні документи, крім наданих.
Твердження Митниці про можливі додаткові витрати, пов'язані зі зберіганням контейнера в порту, є лише припущеннями відповідача і не підтверджуються жодними доказами про фактичну наявність таких витрат.
В той же час, надані Митниці на підтвердження транспортних витрат документи не мають розбіжностей і в своїй сукупності підтверджують як загальну вартість транспортування так і транспортні витрати як складову частину митної вартості товару.
З урахуванням викладеного суд вважає, що на підтвердження вартості транспортування Митниці надані всі наявні у позивача документи, передбачені ч.2,3 ст.53 МКУ, які не мають розбіжностей і в своїй сукупності підтверджують транспортні витрати як складову митної вартості.
Також, в якості однією з підстав для коригування митний орган зазначає, що:
- «Прайс-лист №б/н від 10.02.2025 містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB QINGDAO, що обмежує конкурентність. Комерційна пропозиція №б/н від 10.02.2025 містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB QINGDAO, що обмежує конкурентність.».
Зазначена підстава для коригування є необґрунтованою, оскільки прайс лист/комерційна пропозиція не є основними документами, котрі згідно ч.2 ст.53 МКУ декларант зобов'язаний надати для підтвердження заявленої митної вартості, а тому Митниця, маючи у розпорядженні весь пакет комерційних та товаросупровідних документів, мала змогу і без прайс-листа/комерційної пропозиції здійснити контроль та перевірку числових показників митної вартості товарів.
Прайс-лист є документом довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми для нього.
Згідно загальноприйнятої світової практики, прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Наявність чи відсутність у прайс-листі/комерційній пропозиції певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, умов оплати, торгової марки чи технічних характеристик товарів, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.
Верховний Суд неодноразово висловлював свою правову позицію щодо надання митниці прайс-листів та комерційних пропозицій зазначаючи у постановах: від 07.08.2018 по справі №804/14558/15, від 21.08.2018 по справ №804/1755/17, від 13.09.2019 по справі №820/859/17, від 06.02.2020 по справі №520/10709/18, від 23.10.2020 по справі №810/690/17 та інших наступне: «Посилання контролюючого органу на те, що наданий прайс-лист не можна вважати ні прайс-листом, ні комерційною пропозицією, оскільки виданий особі, що жодним чином не фігурує ні в одному документі та відповідно до загальноприйнятої практики не містить відомостей, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки дата його складання, або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, суди також обґрунтовано не взяли до уваги з огляду на те, що по - перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по - друге, прайс-лис - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по - третє, жодним нормативним актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.».
Таким чином, зауваження Митниці відносно прайс-листа/комерційної пропозиції не є підставою для витребування додаткових документів або неврахування їх, як документів, підтверджуючих вартість товару.
Крім того, митним органом зазначено, що позивачем:
- «….. не подано митну декларацію країни відправлення, що не дозволяє впевнитися в достовірності заявлених відомостей щодо умов поставки та вартості товару, які впливають на формування митної вартості товару.».
Твердження Митниці про ненадання копії митної декларації країни відправлення є необґрунтованим, виходячи з того, що копія митної декларації країни відправлення не надавалась позивачем відповідачу під час здійснення митного оформлення спірної товарної партії, оскільки вона передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені ч.2 ст.53 МКУ містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Контрактом №НХ/17 (п. 3.5. та п. 3.6) сторонами узгоджені документи, які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація відсутня. Таким чином, ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ», відповідно до умов рамках контракту, не має права вимагати від іншої сторони документи, не передбачені контрактом.
Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов'язком китайського підприємства-постачальника.
Таким чином, зауваження митниці про відсутність копії митної декларації протирічить положенням Митного кодексу України. В повідомленнях Митниці до декларанта не зазначені розбіжності у наданих документах, які стали підставою для вимагання копії митної декларації країни відправлення.
Верховний Суд, в постанові від 19.03.2019 по справі №810/4116/17 висловив правову позицію щодо ненадання декларації країни відправлення: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов'язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».
При цьому суд додатково підкреслює, що митним органом не було зазначено про жодні неправдиві відомості щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування), кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Щодо застосування відповідачем резервного методу визначення митної вартості.
Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Відповідно до частин четвертої п'ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п'ятої статті 58 Митного кодексу України.
Подані декларантом документи у сукупності надавали митному органу можливість перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару, оскільки вказані документи не містили розбіжностей щодо найменування імпортованого товару, його кількості та вартості.
Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.
При цьому, суд вказує, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажні митні декларації, на які митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховним Судом у постанові від 26 червня 2025 року у справі №520/13328/2020
Тоді як матеріали справи таких доказів не містять.
За таких обставин суд вважає, що позивачем подано до Митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами та доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Інші доводи відповідача висновків суду не спростовують, при цьому суд звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення.
Митним органом не доведено за допомогою належних та допустимих доказів, що митна вартість імпортованого позивачем товару була визначена необґрунтовано, що в свою чергу надавало б митному органу права на коригування митної вартості товару.
При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Розподіл судових витрат визначений ст. 139 КАС України.
При зверненні до суду з даним позовом, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 17 637,53 грн., який слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Інші судові витрати позивачем до стягнення не заявлялись.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» (вул. Штабна, буд. 13, приміщення 19, м. Запоріжжя, 69000) до Тернопільської митниці (вул. Текстильна, буд. 38, м. Тернопіль, 46400) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000229/2 від 09.07.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 17 637,53 грн. (сімнадцять тисяч шістсот тридцять сім гривень 53 копійки).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі складено та підписано «05» грудня 2025 року.
Суддя Р.В. Кисіль