05 грудня 2025 року Справа № 280/10637/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сіпака А.В., перевіривши матеріали позовної заяви Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС», до Філії №2 Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» у м. Кривий Ріг про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» (далі - відповідач 1), до Філії №2 Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» у м. Кривий Ріг (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» в особі Філії №2 Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» у м. Кривий Ріг на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік у розмірі 7 308 595,25 грн.
У позовній заяві позивачем фактично заявлено клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду. В обґрунтування якого зазначено, що 25 вересня 2025 року Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю з тим самим предметом та з тих самих підстав через підсистему «Електронний суд» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ ПРОМСЕРВІС» в особі Філії №2 Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» у м. Кривий Ріг про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік у розмірі 7308595,25 грн. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року позовна заява була залишена без руху і встановлено десятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору. Ухвалою від 15 жовтня 2025 року у зв'язку з невиконанням вимог ухвали суду та не усуненням недоліків, позовну заяву у справі №280/8466/25 повернуто позивачеві. Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю та його територіальні відділення як розпорядники коштів здійснюють видатки відповідно до бюджетних асигнувань та затверджених кошторисів. Кошти, що виділяються Фонду зі спеціального фонду державного бюджету, використовуються Фондом та його територіальними відділеннями в межах затверджених Міністерством соціальної політики України кошторисів. Слід зауважити, що на момент подання першого позову до суду у вересні 2025 року кошти на судові витрати були витрачені в повному обсязі. Згідно з розписом на 2025 рік КПКВК 2507110 «Соціальний захист осіб з інвалідністю» у листопаді 2025 року відділенню Фонду були виділені з державного бюджету додаткові кошти на судові витрати, у зв'язку з чим вважаємо, що вищевказані причини пропуску територіальним відділенням Фонду строку подання позовної заяви є поважними, оскільки існували дійсні перешкоди та труднощі для вчасного подання позову. Позивач вважає, що строк для звернення до суду пропущений з поважних причин та просить поновити строк.
Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС України, з пропуском встановленого строку звернення до адміністративного суду, з огляду на таке.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, позивач, як суб'єкт владних повноважень, має звернутись до адміністративного суду у тримісячний строк з дня виникнення підстав, що дають йому право на пред'явлення визначених законом вимог.
Частиною четвертою статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21 березня 1991 року № 875-XII (далі - Закон №875-XII) передбачено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.
У постанові від 21.02.2011 у справі №21-9а11 Верховний Суд України дійшов висновку, що за змістом статті 20 Закону №875-XII адміністративно-господарські санкції за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів сплачується (нараховується, застосовується) підприємствами самостійно до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому, Верховним Судом України зазначено, що саме з 16 квітня відповідного року у контролюючого органу виникає право на стягнення несплачених підприємством самостійно сум санкцій у судовому порядку. Крім того, на дані правовідносини поширюється строк звернення до суду, встановлений КАС України.
Враховуючи наведені положення чинного законодавства, датою, з якої розпочинається перебіг тримісячного строку звернення до суду з вимогою про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю є день, який слідує за останнім днем строку, передбаченого для самостійної сплати підприємствами, установами, організаціями адміністративно-господарських санкцій, тобто 16 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
Аналогічна позиція у подібних правовідносинах викладена в постанові Верховного Суду від 06.11.2020 у справі №160/8707/19 (провадження № К/9901/3972/20) та від 08.08.2019 у справі №809/1931/16 (провадження №К/9901/15649/18).
На підставі вищевикладеного, тримісячний строк звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені щодо звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2024 рік розпочався 16 квітня 2025 року та закінчився 16 липня 2025 року.
При цьому, позовну заяву подано до суду 01.12.2025 (дата формування позовної заяви в підсистемі Електронний суд), тобто звернення до адміністративного суду відбулось з пропуском тримісячного строку, встановленого статтею 122 КАС України.
Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Слід зазначити, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
Ообмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.
Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31.03.2020 по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).
При цьому, з наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У постанові від 08.12.2022по справі № 990/102/22 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Оцінюючи зазначені позивачем в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду підстави для поновлення цього строку, суд враховує наступне.
Судом із системи «Діловодство спеціалізованого суду» установлено, що 26.09.2025 Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю зверталось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» в особі Філії №2 Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» у м. Кривий Ріг, в якому просив: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» в особі Філії №2 Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» у м. Кривий Ріг на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік у розмірі 7 308 595,25 грн.
Ухвалою суду від 01.10.2025 по справі №280/8466/25 позовну заяву Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду доказів сплати судового збору в сумі 24 224,00 грн.
Ухвалою суду від 15.10.2025 по справі №280/8466/25 позовну заяву Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» в особі Філії №2 Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» у м. Кривий Ріг про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році повернуто позивачу.
Отже позивачем не було усунуто недоліки позовної заяви щодо сплати судового збору.
Таким чином причини пропуску строку звернення до суду з вказаними позовними вимогами, зазначені позивачем у наданій заяві, суд вважає неповажними. Належних доказів на підтвердження обставин викладених в заяві, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав.
Частиною 6 ст.161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, надавши відповідні докази, або надати належні докази на підтвердження тих обставин, якими обгрунтвана заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду, додана до позовної заяви.
Керуючись ст.ст.160, 169,171, 241, 243, 248 КАС України, суддя,
Позовну заяву Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС», до Філії №2 Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» у м. Кривий Ріг про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої у відповідності до статті 167 КАС України, в якій вказати інші підстави для його поновлення та надати докази, що підтверджують поважність пропуску строку звернення до суду.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Сіпака