04 грудня 2025 року Справа № 280/8929/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Заводського відділу у місті Запоріжжі Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Заводського відділу у місті Запоріжжі Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області (далі - відповідач), у якому просить суд:
визнати протиправною відмову відповідача у вклеюванні до паспорта громадянина України у формі книжечки, який виданий на ім'я позивача нової фотокартки у зв'язку з досягненням ним 45-річного віку;
зобов'язати відповідача вклеїти до паспорта громадянина України у формі книжечки, який виданий на ім'я позивача нову фотокартку у зв'язку з досягненням ним 45-річного віку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 18.09.2025 позивач звернувся до Центру надання адміністративних послуг з метою вклеювання в паспорт громадянина України у формі книжечки фотокартки у зв'язку з досягненням 45 річного віку. Однак, відповідно до відповіді Заводського відділу у місті Запоріжжі Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області, в результаті здійснення визначених законодавством заходів за поданою заявою, перевірок за базами даних Реєстру, наявними державними та єдиними реєстрами, іншими інформаційними базами, що перебувають у власності держави, підприємств, установ та організацій, дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, особу позивача ідентифіковано, проте у зв'язку з тим, що в паспортному документі виданого на ім'я позивача на другій сторінці відсутній підпис начальника підрозділу цей паспорт підлягає обміну, оскільки оформлений з порушенням норм законодавства. У зв'язку із цим, відповідно вимогам Постанови КМУ від 25.03.2015 № 302 (в редакції постанови КМУ від 26.10.2016 №745) було рекомендовано заявнику звернутись до територіального підрозділу УДМС у. Запорізькій області з питання обміну паспорта громадянина України зразка 1994 року На думку позивача, така відмова є протиправною, оскільки вона суперечить діючим нормативно-правовим актам. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою судді від 13.10.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідач проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві відповідно до якого зазначено, що Згідно абзацу 3 пункту 6 Положення №2503-ХІІ, на першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім'я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою (аналогічна норма була в редакції Положення №2503-ХІІ від 09.12.1994, що діяла на час його оформлення). В паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 виданий Комунарським РВ УМВС України в Запорізькій області 19.09.1996 на другій сторінці відсутній підпис посадової особи відповідальної за видачу паспорта. З огляду на викладене представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, установив наявність достатніх підстав для прийняття рішення у справі.
19.09.1996 Комунарським РВ УМВС України в Запорізькій області видано на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 (а.с. 6-7).
18.09.2025 позивач звернувся до Центру надання адміністративних послуг з метою вклеювання в паспорт громадянина України у формі книжечки фотокартки у зв'язку з досягненням 45 річного віку.
18.09.2025 до Заводського відділу у місті Запоріжжі Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області надійшла справа № 2/48-01/52616 від 16.09.2025 за заявою позивача про вклеювання до паспорту громадянина України НОМЕР_1 фотокартки при досягненні 45 річного віку.
За наслідками розгляду заяви позивача Заводським відділом у місті Запоріжжі Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області відмовлено позивачу у вклеюванні фотокартки при досягненні 45 річного віку до паспорту громадянина України НОМЕР_1 .
Відповідачем в якості підстави для відмови позивачу у вклеюванні фотокартки до паспорту громадянина України зазначено: «…В результаті здійснення визначених законодавством заходів за поданою Вами заявою, перевірок за базами даних Реєстру, наявними державними та єдиними реєстрами, іншими інформаційними базами, що перебувають у власності держави, підприємств, установ та організацій, дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек Вашу особу ідентифіковано, але у зв'язку з тим, що в паспортному документі виданого на ім'я ОСОБА_1 на другій сторінці відсутній підпис начальника підрозділу цей паспорт підлягає обміну, оскільки оформлений з порушенням норм законодавства…».
Не погодившись з відмовою відповідача у вклеюванні фотокартки при досягненні 45 річного віку до паспорту громадянина України НОМЕР_1 , позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 5 Закону України "Про громадянство України" №2235-III від 18 січня 2001 року документом, що підтверджує громадянство України, є зокрема, паспорт громадянина України.
Згідно зі статтею 5 Закону України Про громадянство України Верховна Рада України постановою від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ (в редакції Постанови Верховної Ради України від 2 вересня 1993 року № 3423-XII) затвердила Положення про паспорт громадянина України (далі Положення № 2503-ХІІ).
За визначенням, наведеним у пункті 1 Положення № 2503-ХІІ, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Згідно з пунктом 3 Положення № 2503-ХІІ бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Отже, чинним законодавством передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка та картка.
Відповідно до пунктів 5 та 6 Положення № 2503-ХІІ паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис "Україна", нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис "Паспорт". На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис "Паспорт громадянина України". На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім'я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п'ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев'ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев'ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор, згоди або незгоди на посмертне донорство анатомічних матеріалів. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення. Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється.
Згідно з пунктом 7 Положення № 2503-ХІІ записи, вклеювання фотокарток і відмітки у паспорті здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства.
Пунктами 12, 15 та 17 Положення № 2503-ХІІ передбачено, що вклеювання до паспорта нових фотокарток при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку провадиться у п'ятиденний термін.
Для вклеювання до паспорта нових фотокарток при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку подаються паспорт і дві фотокартки зазначеного розміру.
Для одержання, обміну паспорта і вклеювання до нього нових фотокарток громадянин подає документи і фотокартки не пізніш як через місяць після досягнення відповідного віку чи зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові, встановлення розбіжностей у записах чи непридатності паспорта для користування.
Відповідно до положень пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 року № 745 та з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 398)) Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року № 456, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 червня 2019 року за № 620/33591 /надалі Тимчасовий порядок №456/, розроблений відповідно до абзацу п'ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України", постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 398 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302", Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року № 719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.
Відповідно до розділу V «Уклеювання фотокарток» Тимчасового порядку №456 третя і п'ята сторінки паспорта передбачені для вклеювання в паспорт додаткових фотокарток при досягненні особою віку 25 або 45 років (пункт 1).
Для вклеювання фотокартки при досягненні віку 25 або 45 років особи, на ім'я якої оформлений паспорт, протягом 30 календарних днів заявник подає працівнику територіального підрозділу заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку. Облік заяв про вклеювання фотокартки здійснюється в журналі реєстрації заяв про вклеювання фотокарток за формою згідно з додатком 4 до цього Тимчасового порядку.
У разі подання заяви та документів через центр надання адміністративних послуг адміністратор центру надання адміністративних послуг передає прийняті заяву та документи до відповідного територіального підрозділу ДМС.
Для вклеювання фотокартки при досягненні відповідного віку особи після спливу тридцятиденного строку заявник подає працівнику територіального підрозділу за місцем проживання заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку, та відповідне рішення суду. Облік заяв про вклеювання фотокартки здійснюється в журналі реєстрації заяв про вклеювання фотокарток.
У разі подання паспорта, оформленого територіальним підрозділом ДМС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, заявник додатково подає всі наявні документи, у тому числі документи, що містять фотозображення особи (пункт 2).
Наявність підстав для вклеювання фотокартки при досягненні особою відповідного віку та подана заявником інформація перевіряються уповноваженою особою територіального підрозділу ДМС, яка за своїми службовими обов'язками відповідає за оформлення та видачу паспорта, за даними відомчої інформаційної системи ДМС, Книгою обліку та з урахуванням вимог пунктів 4 та 5 розділу VI цього Тимчасового порядку.
У разі подання паспорта, оформленого територіальним підрозділом ДМС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, картотеки заяв про видачу паспорта якого не збереглися, працівник територіального підрозділу ДМС надсилає засобами поштового або фельд'єгерського зв'язку запити до органів державної влади відповідно до абзаців першого та другого пункту 43 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 (пункт 3).
Вклеювання до паспорта фотокартки при досягненні особою віку 25 і 45 років здійснюється у строки, встановлені законодавством.
За потреби проведення додаткової перевірки інформації, поданої заявником, строк вклеювання фотокартки продовжується не більше ніж на 30 календарних днів, про що інформується заявник у письмовій формі.
У разі подання особою паспорта, оформленого територіальним підрозділом ДМС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, картотеки заяв про видачу паспорта якого не збереглися, та одночасного надання нею документів, що посвідчують її особу та підтверджують громадянство України, оформлення яких здійснювалося із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру, або стосовно якої у відомчій інформаційній системі ДМС міститься інформація, що дозволяє ідентифікувати особу, вклеювання фотокартки до паспорта громадянина України здійснюється працівниками територіального підрозділу ДМС у день звернення (пункт 4).
Рішення про вклеювання фотокартки до паспорта приймається територіальним підрозділом ДМС за результатами проведених перевірок.
Надані фотокартки порівнюються із зовнішністю особи та фотокартками, які вже вклеєні на відповідні сторінки паспорта, після чого одна фотокартка вклеюється в паспорт, а інша - у заяву у спеціально відведені для цього місця.
Перед уклеюванням фотокартки в паспорт у нижній частині рамки, яка визначена як місце для вклеювання фотокартки в паспорті та заяві, зазначаються прізвище та ініціали особи, на ім'я якої оформлено паспорт.
На четверту та шосту сторінки паспорта вноситься запис про орган, яким здійснюється вклеювання фотокарток у паспорт, та ставиться підпис посадової особи, який скріплюється гербовою печаткою. Після перевірки фотокартка, уклеєна до паспорта, скріплюється рельєфним відбитком печатки. Номери гербової печатки та рельєфного відбитка печатки мають збігатися. Відповідний запис вноситься також на зворотний бік заяви.
Якщо фотокартка вклеюється в територіальному підрозділі ДМС, який видав особі паспорт, уклеювання здійснюється одночасно і в паспорт, і в заяву.
Якщо паспорт видавався іншим територіальним підрозділом ДМС, повідомлення про вклеювання фотокартки у паспорт у зв'язку з досягненням особою віку 25 або 45 років надсилається до територіального підрозділу ДМС за місцем видачі паспорта із долученням до нього другої фотокартки, на зворотному боці якої зазначаються прізвище та ініціали особи. Дата і номер повідомлення зазначаються у журналі реєстрації заяв про вклеювання фотокарток (пункт 5).
Не пізніше наступного дня після надходження повідомлення про вклеювання фотокартки до паспорта долучена до нього фотокартка вклеюється у відповідну заяву з обов'язковою перевіркою тотожності зображення із зображенням на фотокартках, уклеєних у заяву.
Якщо під час порівняння фотокарток не буде встановлено тотожність особи або виявиться невідповідність даних про особу, на ім'я якої оформлено паспорт, зазначених у повідомленні, та даних, зазначених у заяві, фотокопії заяви та повідомлення надсилаються до територіального підрозділу ДМС, який здійснював уклеювання фотокартки, для з'ясування причин виявлених розбіжностей та вжиття відповідних заходів.
Про результати проведеної роботи обов'язково повідомляється територіальний підрозділ ДМС за місцем видачі паспорта (пункт 6).
Повідомлення про вклеювання фотокартки у паспорт у зв'язку з досягненням особою віку 25 або 45 років не надсилається до територіального підрозділу ДМС за місцем видачі паспорта, а фотокартка не вклеюється до заяви, якщо така заява зафіксована у вигляді електронних даних та зберігається у визначеному ДМС територіальному органі ДМС / структурному підрозділі апарату ДМС. Заява про вклеювання фотокартки разом з фотокарткою та відповідні сторінки паспорта з вклеєною фотокарткою із записами, передбаченими абзацом четвертим пункту 5 цього розділу, долучаються до заяви, зафіксованої у вигляді електронних даних. Дата долучення інформації зазначається у журналі реєстрації заяв про вклеювання фотокарток (пункт 7).
Згідно вимог пунктів 4 та 5 розділу VI Тимчасового порядку № 456 якщо втрачений/викрадений паспорт був отриманий у територіальному підрозділі ДМС, до якого подано заяву про втрату паспорта, здійснюється звірка даних особи та її фотозображення з даними і фотокарткою, уклеєною до заяви про видачу цього втраченого/викраденого паспорта.
У разі отримання паспорта, який було втрачено/викрадено, в іншому територіальному підрозділі ДМС для підтвердження видачі цього паспорта саме тій особі, яка його втратила / у якої викрадено паспорт, не пізніше наступного дня після надходження заяви про втрату/викрадення паспорта до територіального підрозділу ДМС, який здійснював оформлення паспорта, який було втрачено/викрадено, засобами поштового або фельд'єгерського зв'язку надсилається запит за формою, наведеною в додатку 9 до цього Тимчасового порядку, з долученою фотокарткою цієї особи.
У разі, якщо втрачений/викрадений паспорт був оформлений територіальним підрозділом ДМС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, територіальний підрозділ ДМС надсилає такі запити до всіх територіальних органів ДМС.
Під час перевірки працівник територіального підрозділу ДМС перевіряє відповідність відомостей, наведених у запиті, та долученої до нього фотокартки даним заяви про видачу паспорта, який було втраченого/викрадено, та фотокарткці, що міститься на ній. Одночасно в графі "Службові відмітки" заяви проставляється відмітка про дату надходження запиту й орган, який оформлює паспорт замість втраченого, після чого заява поміщається до архівної картотеки.
За результатами перевірки складається відповідь за формою, наведеною в додатку 10 до цього Тимчасового порядку, до якої долучається завірена керівником територіального підрозділу ДМС копія заяви про видачу паспорта, який було втрачено/викрадено (пункту 4).
У разі, якщо під час порівняння фотокарток не встановлено тотожність зображеної на них особи або виявлено невідповідність відомостей, зазначених у запиті, даним заяви про видачу паспорта, який було втрачено/викрадено, про це повідомляється територіальний підрозділ ДМС, який надіслав запит, для вжиття додаткових заходів з установлення особи заявника та обставин виникнення розбіжностей (пункту 5).
Відповідно до пункту 1 розділу X Тимчасового порядку № 456 територіальний підрозділ ДМС відмовляє особі в оформленні або видачі паспорта (у тому числі вклеюванні фотокартки), якщо:
1) особа не є громадянином України;
2) особа вже отримала паспорт, який є дійсним на день звернення (крім випадків обміну паспорта у зв'язку з виявленням помилки в інформації, внесеній до нього, непридатності для подальшого використання);
3) дані, отримані з баз даних Єдиного державного демографічного реєстру, картотек, не підтверджують надану заявником інформацію;
4) за видачею паспорта звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень на отримання паспорта;
5) особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення й видачі паспорта;
6) особу не встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи.
Згідно з пунктом 2 розділу X Тимчасового порядку № 456 у рішенні про відмову в оформленні чи видачі паспорта (у тому числі вклеюванні фотокартки), яке доводиться до відома заявника протягом п'яти робочих днів з дня його прийняття, зазначаються підстави відмови.
Заявник має право повторно звернутися до територіального підрозділу ДМС в разі зміни або усунення обставин, через які йому було відмовлено в оформленні чи видачі паспорта (у тому числі вклеюванні фотокартки).
Як вже встановлювалось судом, позивачу було відмовлено у вклеюванні фотокартки при досягненні 45 річного віку до паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 у зв'язку з тим, що в паспортному документі виданого на ім'я ОСОБА_1 на другій сторінці відсутній підпис начальника підрозділу. Інших підстав для прийняття рішення про відмову відповідачем не зазначено.
З цього приводу суд зазначає, що вищевказана підстава для відмови позивачу у вклеюванні фотокартки при досягненні 45 річного віку до паспорту громадянина України не віднесена до переліку зазначеному в пункті 1 розділу X Тимчасового порядку № 456.
Відтак, суд доходить висновку, що позивач має право на вклеювання до паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 19.09.1996 Комунарським РВ УМВС України в Запорізькій області на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , нової фотокартки у зв'язку з досягненням ним 45 років.
Таким чином, Заводським відділом у місті Запоріжжі Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області протиправно відмовлено позивачу у вклеюванні фотокартки до паспорта громадянина України, виданого на ім'я ОСОБА_1 у формі книжечки серії НОМЕР_1 , при досягненні ним 45 років.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи з'ясовані обставини, досліджені матеріали справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Представник позивача у позовній заяві просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно положення ч. 1ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст.132КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до' її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з, умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У відповідності до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Отже, на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №300/941/19 та від 31.03.2020 у справі №726/549/19.
З матеріалів справи вбачається, що до позовної заяви представником позивача надано угоду про надання правничої допомоги №35/25 від 21.03.2025, ордер про надання правничої допомоги серії АР№1269648 від 09.10.2025 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП001557 від 09.02.2018. Проте а ні позивачем, а ні його представником не надано документів, які б свідчили про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлених у встановленому законом порядку (квитанції до прибуткового касового ордера, платіжного доручення з відміткою банку або іншого банківського документу, касового чеку, тощо).
Виходячи із вищевказаного у задоволенні клопотання представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу слід відмовити.
Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд звертає увагу позивача, що ним заявлено одну вимогу немайнового характеру, за яку сплачено судовий збір в розмірі 970,00 грн.
Частиною першою, другою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У статті 7 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028 грн.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Тобто, при зверненні до суду позивачу належало сплатити судовий збір у сумі 968,96 грн. За таких обставин, позивачем надміру сплачено судовий збір у сумі 1.04 грн.
За приписами статті 7 частини першої пункту 1 Закону № 3674-VI, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Таким чином, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, судові витрати на оплату судового збору у розмірі 968,96 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. При цьому питання про повернення надмірно сплаченого судового збору у розмірі 1.04 грн. може бути вирішено за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду відповідно до статті 7 Закону № 3674-VI.
Керуючись статтями ст. ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139,241, 243-246, 255 КАС України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Заводського відділу у місті Запоріжжі Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області (69106, м. Запоріжжя, вул. Посадочна, 3-А, код ЄДРПОУ 37834773) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Заводського відділу у місті Запоріжжі Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у вклеюванні фотокартки до паспорта громадянина України, виданого на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у формі книжечки серії НОМЕР_1 , при досягненні ним 45 років.
Зобов'язати Заводський відділ у місті Запоріжжі Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області вклеїти фотокартку до паспорта громадянина України, виданого на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у формі книжечки серії НОМЕР_1 , при досягненні ним 45 років.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Заводського відділу у місті Запоріжжі Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Стрельнікова