04 грудня 2025 року м. Ужгород№ 260/8886/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, -
Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Білинця В.О. про накладення штрафу від 17.10.2025 у розмірі 5100,00 грн. у виконавчому провадженні №79062956.
Позовні вимоги аргументовані тим, що рішення Донецького окружного адміністративного суду після набрання законної сили виконано та зараховано дані трудової книжки НОМЕР_1 при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком. Після цього ГУ ПФУ в Закарпатській області звернулося до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, де ОСОБА_1 перебуває на обліку, для подальшого доопрацювання справи. Однак у зв'язку з виявленою в резолютивній частині рішення помилкою Головне управління було змушене звернутися до Донецького окружного адміністративного суду для її виправлення. Ухвала про виправлення описки була доставлена до електронного кабінету ГУ ПФУ в Закарпатській області 23 вересня 2025 року. Після цього позивач повторно направив до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області розрахунок пенсії за віком ОСОБА_1 для подальшого нарахування та виплати пенсії.
25 листопада 2025 року відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву №79062956/5 від 25.11.2025, в якому у задоволенні позову просить відмовити з мотивів його безпідставності. Так, зазначає, що рішення суду без поважних причини боржником не виконано у встановлений строк. При цьому вважає безпідставними посилання позивача на допущену в рішенні суду описку, оскільки така була виправлена ухвалою суду від 01.09.2025. З огляду на зазначене вважає, що невиконання станом на 17 жовтня 2025 року судового рішення свідчить про навмисне затягування його виконання, що є підставою для застосування до боржника штрафу.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду №200/8939/24 від 21 травня 2025 року задоволено позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - ГУ ПФУ в Закарпатській області). Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Закарпатській області, які полягають у відмові ОСОБА_1 врахувати при розрахунку пенсії за віком відомості з наданої трудової книжки НОМЕР_2 від 04.04.1992. Зобов'язано ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснити ОСОБА_1 новий розрахунок (перерахунок) пенсії за віком з 30.10.2023 року з урахуванням відомостей трудової книжки НОМЕР_2 від 04.04.1992.
18 серпня 2025 року Донецький окружний адміністративний суд видав виконавчий лист у справі №200/8939/24 про зобов'язання ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснити ОСОБА_1 новий розрахунок (перерахунок) пенсії за віком з 30.10.2023 року з урахуванням відомостей трудової книжки НОМЕР_2 від 04.04.1992.
27 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - Відділ примусового виконання рішень) із заявою про примусове виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду №200/8939/24 від 21 травня 2025 року.
09 вересня 2025 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Білинцем В.О. відкрито виконавче провадження ВП №79062956 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 18 серпня 2025 року Донецьким окружним адміністративним судом у справі №200/8939/24, та зобов'язано боржника виконати таке рішення суду протягом 10 робочих днів.
17 вересня 2025 року ГУ ПФУ в Закарпатській області надіслало до Відділу примусового виконання рішень листа, в якому повідомило про допущену в рішенні та виконавчому листі Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/8939/24 описку, а саме в частині невірного зазначення серії та дати трудової книжки, що перешкоджає виконанню рішення суду. При цьому зазначило, що з метою виправлення такої помилки ГУ ПФУ в Закарпатській області 16 липня 2025 року звернулося до суду з відповідною заявою. Проте станом на день відкриття виконавчого провадження описку виправлено не було. З огляду на що просило відкласти проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні №79062956.
У зв'язку з відсутністю доказів виконання рішення суду у встановлений строк 17 жовтня 2025 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. у ВП №79062956. При цьому державний виконавець врахував, що допущена судом описка була виправлена ухвалою від 01.09.2025, про що боржнику було відомо або повинно було бути відомо.
Вважаючи вказане рішення державного виконавця про накладення штрафу протиправним, з метою захисту своїх прав ГУ ПФУ в Закарпатській області звернулося з даним адміністративним позовом до суду.
Приймаючи рішення по суті позовних вимог, суд виходить з наступного.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, встановлюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404).
Згідно ч. 1 ст. 1 ст. 1 Закону № 1404 виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Нормами ст. 5 Закону №1404 передбачено, що примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1404 підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Ст. 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Норми статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» 1402-VIII 02.06.2016 також регламентують обов'язковість судових рішень. Так, зокрема, ч. 2 ст. 13 зазначеного законодавчого акта визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Згідно ч. 4 ст. 18 Закону №1404 вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону №1404, за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Ч. 4 ст. 19 Закону №1404 передбачає обов'язок сторін виконавчого провадження невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону №1404, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
При цьому нормами ч. 2 ст. 63 Закону №1404 передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Вказане кореспондується також з положеннями ст. 75 Закону №1404, що передбачає відповідальність за невиконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.
Так, зокрема, вказаною законодавчою нормою визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
На підставі проведеного правового аналізу законодавчих норми, що регламентують порядок забезпечення виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що накладення штрафу за невиконання виконавчого документа є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання. Однак правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання боржником судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами.
Судом встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду №200/8939/24 від 21 травня 2025 року ГУ ПФУ в Закарпатській області зобов'язано здійснити ОСОБА_1 новий розрахунок (перерахунок) пенсії за віком з 30.10.2023 року з урахуванням відомостей трудової книжки НОМЕР_2 від 04.04.1992.
Однак в резолютивній частині такого рішення, а також у виданому для його виконання виконавчому листі Донецьким окружним адміністративним судом було допущено описку в частині невірного зазначення серії та дати трудової книжки, за якою боржника зобов'язано провести новий розрахунок пенсії. Отже, така описка є суттєвою для належного виконання судового рішення.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.09.2025 виправлено описку в рішенні від 21.05.2025 року по справі №200/8939/24 та вирішено вважати правильним серію і дату трудової книжки ОСОБА_1 - « НОМЕР_1 від 04.05.1992».
Вказана ухвала була надіслана до особистого електронного кабінету ГУ ПФУ в Закарпатській області в підсистемі «Електронний суд» 23 вересня 2025 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи карткою руху документу.
В обґрунтування відсутності підстав для накладення державним виконавцем штрафу позивач стверджує, що після отримання такої ухвали ГУ ПФУ в Закарпатській області повторно направило до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області розрахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням відомостей трудової книжки НОМЕР_1 від 04.05.1992 для подальшого нарахування та виплати пенсії.
Так, як вбачається з наданих позивачем на виконання ухвали від 27.11.2025 відомостей електронного журналу операцій в електронній пенсійній справі ОСОБА_1 , 30 вересня 2025 року працівник ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснила коригування відомостей пенсійної справи та направила такі на візування. Після цього 19 жовтня 2025 року скориговані матеріали пенсійної справи були отримані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області для виконання переднарахування.
Отже, суд вважає, що позивач після надходження ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 01.09.2025 про виправлення описки в рішенні від 21.05.2025 року у справі №200/8939/24 здійснив дії, спрямовані на виконання рішення суду. В свою чергу державний виконавець без попередньої перевірки стану виконання такого рішення боржником застосував до нього відповідальність, передбачену ст. 75 Закону №1404.
Суд не заперечує право державного виконавця на застосування до боржника штрафних санкцій за невиконання судового рішення у встановлені строки. Поряд з цим, суд вважає, що підставою для їх накладення є невиконання рішення боржником без поважних причин. В свою чергу державний виконавець повинен попередньо перевірити усі обставини щодо його виконання.
В даному ж випадку ГУ ПФУ в Закарпатській області не допустило свідомого затягування виконання рішення суду, як зазначено в оскарженій постанові, оскільки отримало ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 01.09.2025 про виправлення описки тільки 23 вересня 2025 року.
Суд вважає, що відсутність у боржника відомостей про виправлення описки у судовому рішення є поважною причиною невиконання судового рішення, оскільки така обставина в даному випадку об'єктивно перешкоджала його належному виконанню.
Отже, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють відповідальність боржника за невиконання рішення суду, крізь призму встановлених судом обставин справи суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах у державного виконавця були відсутні підстави для накладення на ГУ ПФУ в Закарпатській області штрафу. З огляду на що заявлені позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДПРОУ - 20453063) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (пл. Шандора Петефі, буд. 14, м. Ужгород, Закарпатська область, 88004, код ЄДРПОУ - 43316386) про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білинця В.О. про накладення штрафу від 17.10.2025 у розмірі 5100,00 грн. у виконавчому провадженні №79062956.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
СуддяР.О. Ващилін