04 грудня 2025 рокум. Ужгород№ 260/7259/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в особі уповноваженого представника Кєєр Олени Сергіївни (04053, м. Київ, провулок Бехтерівський, 14) до Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
15 вересня 2025 року ОСОБА_1 , через уповноваженого представника Кєєр Олену Сергіївну звернувся до суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_2 , якою просить: 1) визнати протиправною бездіяльність Відповідача щодо не нарахування та невиплати Позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розрахунку 100 000 грн щомісячно з серпня 2023 по листопад 2023 за період перебування у відпустках для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини; 2) зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити Позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розрахунку 100 000 грн. щомісячно з серпня 2023 по листопад 2023 за період перебування у відпустках для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини; 3) видати наказ про виплату Позивачу додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розрахунку 100 000 грн. щомісячно з серпня 2023 по листопад 2023 за період перебування у відпустках для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.
06 жовтня 2025 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
13 листопада 2025 року ухвалою суду витребувати від Військової частини НОМЕР_2 належним чином засвідчені копії наказів про надання відпустки ОСОБА_1 для лікування після отримання 14 серпня 2023 року закритого перелому та відомості щодо перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку з отриманням 14 серпня 2023 року закритого перелому.
28 листопада 2025 року, на виконання вимог ухвали суду, відповідачем надано витребувані докази.
1. Позиції сторін.
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з аналізу норм Постанови Кабінету міністрів України № 168 та Порядку та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України встановлено Наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 року випливає, що основними умовами для виплати додаткової грошової винагороди за період лікування внаслідок отримання поранення є пов'язаність такого поранення із Захистом Батьківщини та перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії. В Позивача наявні довідки ВЛК, які підтверджують тяжкість його поранення ( травми, контузії, каліцтва) та перебування його у відпустках за станом здоров'я за період з серпня по листопад 2023 року. Не включення Позивача Відповідачем у наказ про виплату додаткової грошової винагороди за період перебування у відпустці після отримання тяжкого поранення є протиправним.
23 жовтня 2025 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування зазначено, що військовослужбовець, який дістав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язане із захистом Батьківщини, за весь час стаціонарного лікування отримує винагороду 100 000 гривень пропорційно. При цьому, таку винагороду зберігають за час відпустки після лікування, якщо поранення було важким, а ступінь важкості поранення визначено ВЛК. По факту отримання травмування старшим солдатом ОСОБА_1 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 було проведено розслідування за результатами якого встановлено, що 14.08.2023 року о 8 год 00 хв. Водій командира відділення взводу матеріального забезпечення танкового батальйону військової частини НОМЕР_2 старший сержант ОСОБА_1 , під час закріплення заднього тенту автомобіля КРАЗ (5233) поблизу населеного пункту Новорізка Оріхівського району, Запорізької області, із-за особистої необережності послизнувся і впав на руку, внаслідок чого отримав травму правої верхньої кінцівки. Даний факт підтверджує і сам позивач у своєму поясненні долученому до матеріалів справи. За результатами розслідування видано наказ командира військової частини НОМЕР_2 №3554/кп від 19.08.2023 року та складено довідку «про обставини травмування старшого сержанта ОСОБА_1 , де підтверджено факт отримання травмування внаслідок особистої необережності. Зазначені документи позивачем не оскаржувалися.
12 листопада 2025 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що враховуючи обставини отриманої травми, а саме те, що травма отримана Позивачем під час участі у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України, що підтверджується довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 12.01.2024 № 268 вона вважається такою, яка Так, пов'язана із Захистом Батьківщини. Позивач звертався до Відповідача з заявою про видачу нової довідки про обставини травми враховуючи висновок ВЛК, відповідь на дану заяву отримана Позивачем 11.11.2025 року. Тому незважаючи на доводи Відповідача у відзиві та враховуючи відповідь на заяву від 14.10.2025 № 1662 вважають, що оскільки у довідці ВЛК № 23240 від 11.12.2023 прийнятій на підставі довідки про обставини травми від 26.08.2023 року № 3861/10 в причинному зв'язку поранення ( травми, контузії, каліцтва) зазначається, що травма Позивача Так, Пов'язана із Захистом Батьківщини, то відповідно і отримане поранення (травма, контузія, каліцтво) вважається таким, що отримане піж час Захисту Батьківщини.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
2. Обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 з 18 березня 2022 року по 17 квітня 2025 року, (а.с. 14).
14 серпня 2023 року ОСОБА_1 отримав закритий лінійний перелом нижньої третини правої променевої кістки зі зміщенням уламків в населеному пункті Новорозівка Запорізької області під час обслуговування техніки внаслідок особистої необережності, відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 26 серпня 2023 року № 3861/КП, (а.с. 19).
14 серпня 2023 року ОСОБА_1 проведено медичний огляд військово - лікарською комісією військової частини НОМЕР_3 та встановлено, що травма: Так, пов'язана з проходженням військової служби та є тяжкою травмою, (а.с. 21, зворот).
15 серпня 2025 року наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 230 ОСОБА_1 , вважати таким, що вибув з району ведення бойових дій у відпустку для лікування у зв'язку з хворобою в м. Київ на 30 діб та 2 доби для проїзду до місця проведення відпустки та назад з 15 серпня по 15 вересня 2023 року.
18 вересня 2023 року ОСОБА_1 проведено медичний огляд у гарнізонній військово-лікарській комісії НВМКЦ «ГВКГ» та встановлено, що травма: Так, пов'язана з проходженням військової служби та за наказом МОЗ № 370 від 04 липня 2007 року є травмою тяжкою, (а.с. 22).
19 вересня 2023 року наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 267 ОСОБА_1 , який з 18 вересня 2023 року знаходився на лікуванні у Головному військово-медичному госпіталі м. Київ, вважати таким, що перебуває у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою в м. Києві на 30 діб з 19 вересня по 18 жовтня 2023 року.
18 жовтня 2023 року ОСОБА_1 проведено медичний огляд у гарнізонній військово-лікарській комісії НВМКЦ «ГВКГ» та встановлено, що травма Так, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби та за наказом МОЗ № 370 від 04 липня 2007 року є травмою тяжкою, (а.с. 22).
19 жовтня 2023 року наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 297 ОСОБА_1 , який з 18 вересня 2023 року знаходиться на лікуванні у військовій частині НОМЕР_3 АДРЕСА_2 , вважати таким, що перебуває у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою в м. Київ на 30 діб та 2 доби для проїзду до місця проведення відпустки та назад з 19 жовтня по 19 листопада 2023 року.
13 серпня 2025 року Військова частина НОМЕР_2 листом № 138/53/4160 повідомила ОСОБА_1 , що у серпні 2023 року ОСОБА_1 під час обслуговування техніки, внаслідок особистої необережності, впав та отримав травму, що встановлено довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 26.08.2023 року №3861/кп. Таким чином, травма отримана за обставин, які пов'язані з проходженням військової служби та не відповідає умовам включення до наказу на виплату додаткової винагороди, (а.с. 25-26).
3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ).
Статтею 1 Закону № 2011-XII передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців (частина перша статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Частиною другою та третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ обумовлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
За змістом абзацу 1 частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
За змістом статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та на час розгляду справи не припинив свою дію.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168, у редакції чинній на момент спірних правовідносин).
Згідно із пунктом 1-1 Постанови № 168 на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (абзац перший пункт 1-2 Постанови № 168).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії (абзац третій пункту 1-2 Постанови № 168).
Аналогічні положення передбачає також Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Так, пунктами 10-12 розділу XXXIV Порядку № 260 встановлено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних),- з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.
Керівниками військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень за час цієї відпустки.
З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що право на отримання додаткової винагороди до 100000 гривень мають військовослужбовці, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, а підставою для виплати цієї додаткової винагороди за вказаних обставин слугує довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення № 402, що видається командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини, така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення/травми, контузії, каліцтва військовослужбовцем. Вказана довідка, у свою чергу, є підставою для включення військовослужбовця до наказів командирів (начальників) про виплату такої додаткової винагороди.
При цьому, Постановою №168 встановлено лише три умови, необхідні для виплати збільшеної до 100 000 гривень винагороди, а саме:
- пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини;
- факт перебування на стаціонарному лікуванні (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, внаслідок такого поранення (контузії, травми, каліцтва);
- факт перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Судом встановлено, що 14 серпня 2023 року ОСОБА_1 отримав закритий лінійний перелом нижньої третини правої променевої кістки зі зміщенням уламків в населеному пункті Новорозівка Запорізької області під час обслуговування техніки внаслідок особистої необережності, відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 26 серпня 2023 року № 3861/КП, (а.с. 19).
14 серпня 2023 року ОСОБА_1 проведено медичний огляд військово - лікарською комісією військової частини НОМЕР_3 та встановлено, що травма: Так, пов'язана з проходженням військової служби та є тяжкою травмою, (а.с. 21, зворот).
15 серпня 2025 року наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 230 ОСОБА_1 , вважати таким, що вибув з району ведення бойових дій у відпустку для лікування у зв'язку з хворобою в м. Київ на 30 діб та 2 доби для проїзду до місця проведення відпустки та назад з 15 серпня по 15 вересня 2023 року.
18 вересня 2023 року ОСОБА_1 проведено медичний огляд у гарнізонній військово-лікарській комісії НВМКЦ «ГВКГ» та встановлено, що травма: Так, пов'язана з проходженням військової служби та за наказом МОЗ № 370 від 04 липня 2007 року є травмою тяжкою, (а.с. 22).
19 вересня 2023 року наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 267 ОСОБА_1 , який з 18 вересня 2023 року знаходився на лікуванні у Головному військово-медичному госпіталі м. Київ, вважати таким, що перебуває у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою в м. Києві на 30 діб з 19 вересня по 18 жовтня 2023 року.
18 жовтня 2023 року ОСОБА_1 проведено медичний огляд у гарнізонній військово-лікарській комісії НВМКЦ «ГВКГ» та встановлено, що травма: Так, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби та за наказом МОЗ № 370 від 04 липня 2007 року є травмою тяжкою, (а.с. 22).
19 жовтня 2023 року наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 297 ОСОБА_1 , який з 18 вересня 2023 року знаходиться на лікуванні у військовій частині НОМЕР_3 АДРЕСА_2 , вважати таким, що перебуває у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою в м. Київ на 30 діб та 2 доби для проїзду до місця проведення відпустки та назад з 19 жовтня по 19 листопада 2023 року.
13 серпня 2025 року Військова частина НОМЕР_2 листом № 138/53/4160 повідомила ОСОБА_1 , що у серпні 2023 року ОСОБА_1 під час обслуговування техніки, внаслідок особистої необережності, впав та отримав травму, що встановлено довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 26.08.2023 року №3861/кп. Таким чином, травма отримана за обставин, які пов'язані з проходженням військової служби та не відповідає умовам включення до наказу на виплату додаткової винагороди, (а.с. 25-26).
Отже, із змісту наявних в матеріалах справи письмових доказів чітко видно, що такими підтверджується лише факт отримання поранення під час виконання службових обов'язків військової служби.
Разом з тим, жодними із письмових доказів не підтверджено факт отримання позивачем поранення (травми, контузії, каліцтва) в результаті ведення бойових дій пов'язаного із захистом Батьківщини.
Суд звертає увагу позивача, що підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008р. №402, яка видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини.
Суд також зазначає, що решта доводів позовної заяви не мають визначального впливу на правильне вирішення судом позовних вимог у спірних правовідносинах.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Згідно з частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, доводи позивача, викладені в адміністративному позові, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.
Згідно приписів статті 139 КАС України у випадку прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 9, 14, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 , в особі уповноваженого представника Кєєр Олени Сергіївни до Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 04 грудня 2025 року.
СуддяТ.В.Скраль