про відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду,
зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення
05 грудня 2025 року м. Житомир справа № 240/21382/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюка М.М.,
з участю секретаря судового засідання Федорчук Д.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши в судовому засіданні заяву про відстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Згідно рішення суду від 27.03.2025 по справі, яке набрало законної сили, суд вирішив:
"Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_3 ) задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 08.09.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця підвищення, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 08.09.2016 по 28.02.2018, із застосуванням місяця підвищення, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 09.04.2020 із застосуванням місяця підвищення, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за періоди проходження військової служби з 01.03.2018 по 09.04.2020, із застосуванням місяця підвищення, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року
В задоволенні решти позовних вимог відмовити."
Військова частина НОМЕР_1 подала заяву від 18.11.2025 (вх. від 19.11.2025) про відстрочення виконання рішення до 27.03.2026.
В обґрунтування заяви зазначає, що воєнний стан в Україні є обставиною, що істотно ускладнює виконання рішення суду; відповідальними посадовими особами військової частини НОМЕР_1 щомісячно вживаються всі можливі заходи щодо отримання фінансування від вищого командування на виконання судових рішень прийнятих не на користь військової частини; зокрема, військовою частиною НОМЕР_1 до забезпечувального фінансового органу було подано заявку-розрахунок від 08.11.2025 (вих. №6559) на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення, у тому числі на виконання судових рішень, які були прийняті не на користь військової частини (пункти 76, 77 заявки за позовом ОСОБА_1 по справі №240/21382/24; фінансування від забезпечувального органу на виконання судових рішень на момент подання даної заяви військова частина не отримала.
Позивач подав заперечення на заяву, які підтримав в судовому засіданні і в яких зазначає, що введення воєнного стану та відсутність фінансування не є обставинами, які ускладнюють виконання рішення суду; позивач має статус інваліда війни і тяжке матеріальне становище.
Заявник явку свого представника в судове засідання, що відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду (ч. 1 ст. 378 КАС України).
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 378 КАС України).
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 378 КАС України).
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 378 КАС України).
У постанові від 06.12.2019 року у справі №2а/0570/6531/2011 Верховний Суд дійшов висновку, що відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об'єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.
Суд зазначає, що наведені відповідачем підстави для відстрочення виконання судового рішення, зокрема, тяжкий фінансовий стан не є тією виключною обставиною, в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, які б давали підстави для відстрочення виконання судового рішення.
Разом з цим, при вирішенні питання щодо доцільності надання відстрочення виконання судового рішення судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін.
Законом України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Оцінюючи доводи заяви про відстрочення виконання судового рішення, суд повинен враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 819/150/17.
Як вбачається з доданих до заяви заявок, відповідач вчиняє дії, спрямовані на виконання рішення суду від 27.03.2025, яке не виконується з незалежних від нього причин.
Суд вважає, що воєнний стан в Україні та неналежне фінансування військових частин є тими обставинами, які істотно ускладнюють виконання рішення суду.
Посилання позивача на те, що він має тяжке матеріальне становище, на підтвердження чого ніяких доказів не надано, і статус інваліда війни, суд до уваги не приймає, оскільки таки обставини не спростовують існування воєнного стану в України та неналежне фінансування військової частини.
Відтак, враховуючи вищенаведені обставини, з метою дотримання розумного балансу між інтересами позивача та реальними можливостями відповідача виконати рішення суду, що набрало законної сили, суд дійшов висновку про наявність підстав для відстрочення виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 до 27.03.2026.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Заяву задовольнити.
Відстрочити виконання судового рішення від 27.03.2025 у справі 240/21382/24 до 27.03.2026.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя М.М. Семенюк