05 грудня 2025 року м. Житомир справа № 240/21071/25
категорія 112030300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної державної адміністрації про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною відмову відповідача у видачі позивачу посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4;
- зобов'язати відповідача визначити позивачу статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 4) та видати посвідчення особи, потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії 4.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувшись до Житомирської обласної державної адміністрації щодо видачі посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4, отримав відмову. Вважає,що оскільки він постійно проживав та працював на території зони посиленого радіоекологічного контролю, то в розумінні Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є потерпілим від Чорнобильської катастрофи. При цьому, стверджує, що той факт, що він не скористався в минулому своїм правом на отримання посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи не є підставою для відмови у наданні такого статусу на сьогоднішній день.
Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
До суду від відповідача надійшов відзив, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що у Житомирської обласної військової адміністрації зареєстроване звернення громадянина ОСОБА_1 за № Л-2826/10 від 14.07.2025 з питання отримання посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 (вперше), на яке в порядку Закону України «Про звернення громадян» йому листом була надана відповідь та роз'яснено процедуру встановлення статусу та видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка визначена Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2018 року № 551. Зазначає, що рішення щодо визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи приймає не Житомирська обласна державна адміністрація, а постійний діючий колегіальний орган, що створений при Житомирській обласній державній адміністрації - Комісія при Житомирській обласній державній адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і лише після наданні відповідного пакету документів на розгляд Комісії.
Відповідно до положень статей 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Згідно із частиною п'ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в м. Бердичів Житомирської області.
Позивач звернувся до Житомирської обласної державної адміністрації із заявою, в якій просить видати йому посвідчення постраждалого/потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС 4 категорії.
Листом від 29.07.2025 №Л-2826/10 Житомирська обласна державна адміністрація повідомила позивача що його звернення щодо отримання посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 розглянуто. Зазначено, що 25.07.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551, якою затверджено діючий Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян. Пунктом 11 Порядку передбачено перелік осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, яким видаються посвідчення та підстави для їх видачі. Однак видача посвідчень особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю цим пунктом не передбачена. Видача (заміна) посвідчень потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 не проводиться.
Вважаючи такі відмову відповідача у видачі посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.12.1991 року № 796-XII (далі - Закон №796-XII).
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 11 Закону №796-XII до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 01.01.1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 14 Закону №796-XII для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 01.01.1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.
З аналізу викладених норм вбачається, що особи, які станом на 01.01.1993 року постійно проживали, працювали або навчались на території зони посиленого радіоекологічного контролю понад чотири роки, визнаються потерпілими від Чорнобильської катастрофи категорії 4 та мають право на встановлення пільг і компенсацій.
Згідно зі статтею 15 Закону №796-XII підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.
Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
У свою чергу, Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Процедуру видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та видачу посвідчень громадянам, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадянам, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих визначає Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551 (далі - Порядок №551).
Згідно з пунктом 11 Порядку №551 посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії).
Підставою звернення позивача до суду із цим позовом є саме відмова відповідача у встановленні статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи та видачі відповідного посвідчення.
Матеріалами справи підтверджено, що в період з 07.01.1985 по 03.06.1994 позивач був зареєстрований та проживав по вулиці Шевченка, буд.28, на території смт. Немішаєве Бучанського (раніше Бородинського) району Київської області, яке відносилося до 4-ї зони посиленого радіоекологічного контролю, згідно постанови КМ № 106 від 23.07.1991 р. Вказана обставина підтверджується довідкою виконавчого комітету Немішаївської селищної ради VIII скликання Бучанського району Київської області № 1051 від 05.10.2022
Крім того, позивач у період з 09.09.1987 по 28.10.1988 працював в Немішаївському радгоспі-технікумі, з 12.08.1991 по 01.06.1994 працював в Немішаївському заводі біохімічних препаратів, що підтверджується копією трудової книжки серія НОМЕР_1 .
Таким чином, судом встановлено, що станом на 01.01.1993 року позивач постійно проживав та працював на території зони посиленого радіоекологічного контролю не менше 4 років.
Суд вважає за необхідне відмітити, що правове питання щодо наявності (збереження) у особи статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи внаслідок змін до Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та виключення з переліку зон радіоактивного забруднення зони посиленого радіоекологічного контролю було предметом розгляду Верховним Судом у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, який у постанові від 20.03.2019 року у справі №697/121/17 дійшов таких висновків.
За статтею 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.
Рішенням від 17.07.2018 № 6-р/2018 Конституцій Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, підпункт 2, абзаци перший, другий підпункту 3, підпункт 4, абзаци перший, другий підпункту 5, абзаци перший - четвертий підпункту 6, підпункт 7 пункту 4 розділу I Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII.
Конституційний Суд України звернув увагу на засадничий характер обов'язку держави щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та на необхідність виокремлення категорії громадян України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і потребують додаткових гарантій соціального захисту у зв'язку з надзвичайними масштабами вказаної катастрофи та її наслідків.
Встановлення у законах України пільг, компенсацій та гарантій громадянам України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, обумовлено виконанням державою свого конституційного обов'язку, передбаченого статтею 16 Основного Закону України, щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та збереження генофонду Українського народу. Такі пільги, компенсації та гарантії є особливою формою відшкодування завданої шкоди вказаній категорії громадян, а тому скасування чи обмеження цих пільг, компенсацій і гарантій без рівноцінної їх заміни свідчитиме про відступ держави від її конституційного обов'язку.
Скасування пільг, компенсацій та гарантій не відповідає конституційному обов'язку держави, передбаченому у статті 16 Основного Закону України, щодо осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому пільги, компенсації та гарантії є такими, що захищені Конституцією України від негативних наслідків для цієї категорії осіб при внесенні змін до законодавства України (п. 4 мотивувальної частини).
Рішенням від 17.07.2018 № 6-р/2018 Конституцій Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема і підпункт 4 Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року № 76-VIII, яким у Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виключено статтю 23, якою було передбачено компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 4.
Отже, право на компенсації та пільги постраждалих, віднесених до категорії 4, було підтверджено.
Визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій до ухвалення Закону № 76-VIII від 28.12.2014 року містилося у статті 2 Закону № 796-XII. Відповідно до цієї статті до зон радіоактивного забруднення було віднесено такі зони: (1) зона відчуження, (2) зона безумовного (обов'язкового) відселення, (3) зона гарантованого добровільного відселення та (4) зона посиленого радіоекологічного контролю.
Аналогічне визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій містилося у статті 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи».
01.01.2015 року набув чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року № 76-VIII, яким статтю 2 Закону № 796-XII було виключено (підпункт 1 пункту 4). Виключено також абз. 5 частини 2 статті 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», який визначав зону посиленого радіоекологічного контролю як одну із зон радіоактивно забруднених територій.
Цим законом не передбачено, що раніше видані посвідчення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, є недійсними.
У постанові від 20.03.2019 року у справі №697/121/17 Верховний Суд зазначив, що виключення з 01.01.2015 зони посиленого радіоекологічного контролю не позбавляє позивача статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії 4, оскільки такий статус було набуто правомірно, а законні підстави для його припинення відсутні.
Крім того, Закон № 796-XII у редакції, чинній після 01.01.2015, передбачає надання особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4, певних пільг та компенсацій. Зокрема, статті 51, 56 вказаного Закону передбачають надання особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4, додаткової пенсії та пільг щодо обчислення стажу роботи (служби).
На підставі наведеного, Судова палата для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.03.2019 року у справі №697/121/17 дійшла такого висновку про застосування підпункту 1 пункту 4 Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року № 76-VIII: виключення з 01.01.2015 зони посиленого радіоекологічного контролю із переліку радіоактивно забруднених територій не позбавляє статусу потерпілого осіб, яким раніше, до 31.12.2014, було встановлено статус і видано посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи. Особа, якій видано безтермінове посвідчення громадянина, який постійно проживав на території зони посиленого радіологічного контролю (категорія 4), для цілей застосування пункту 1 частини 1 статті 14 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII, вважається потерпілим від Чорнобильської катастрофи.
При цьому суд зазначає, що той факт, що позивач свого часу не скористався своїм правом на отримання посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4) не є підставою для відмови у наданні такого статусу на сьогоднішній день за наявності дотримання умов, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 11 Закону №796-XII, відповідно до якого до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 01.01.1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.
У зв'язку із наведеним, суд вважає дії Житомирської обласної державної адміністрації щодо відмови у видачі посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 протиправними.
За змістом статей 14 і 65 Закону №796-XII для встановлення пільг і компенсацій вказаним особам встановлюється категорія 4 та видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551 «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян» затверджено нові зразки посвідчень, що видаються особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, громадянам, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадянам, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, дружині (чоловіку) померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть якого (якої) пов'язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, опікунам дітей (на час опікунства) померлого (померлої) громадянина (громадянки), смерть якого (якої) пов'язана з Чорнобильською катастрофою, згідно з додатками 1 - 14.
Згідно з пунктом 2 Порядку №551 посвідчення є документом, що підтверджує статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадян, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, дружин (чоловіків) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, а також опікунам дітей (на час опікунства) померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, і надає право користуватися пільгами та компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон), іншими актами законодавства.
Згідно з пунктом 11 Порядку №551 посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами.
Посвідчення видаються, зокрема:
потерпілим від Чорнобильської катастрофи з числа евакуйованих у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особам, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття) та особам, які постійно проживали в зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення про відселення, - на підставі довідки, виданої Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями (додатки 3 і 4);
особам, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які станом на 1 січня 1993 р. прожили в зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток 5);
особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися в зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток 6).
При цьому суд зазначає, що дійсно видача посвідчень потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 чинним Порядком №551 не передбачена.
Пунктом 12 Порядку №551 вказано, що у разі втрати або зіпсування посвідчення замість нього видається повторне посвідчення на підставі раніше поданих документів, зазначених у пункті 11 цього Порядку, в тому числі посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" (категорія 4) серії В на підставі довідки встановленого зразка (додаток 11), особистої заяви (із зазначенням номера та дати видачі посвідчення, поясненням обставин втрати або зіпсування) та опублікованого в пресі повідомлення про визнання посвідчення недійсним.
Отже, Порядок №551 передбачав видачу повторного посвідчення на підставі раніше поданих документів, зазначених у пункті 11 цього Порядку, в тому числі посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" (категорія 4) серії В, у разі втрати або зіпсування такого.
Натомість 04.08.2021 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 28.07.2021 р. N 793 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», якою в абзацах першому і другому пункту 12 слова і цифри "в тому числі посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" (категорія 4) серії В на підставі довідки встановленого зразка (додаток 11)," виключено.
Таким чином, чинна редакція пункту Порядку №551 передбачає, що у разі втрати або зіпсування посвідчення замість нього видається повторне посвідчення на підставі раніше поданих документів, зазначених у пункті 11 цього Порядку, особистої заяви (із зазначенням номера та дати видачі посвідчення, поясненням обставин втрати або зіпсування) та опублікованого в пресі повідомлення про визнання посвідчення недійсним.
На думку суду, відсутність у чинному Порядку №551 правил видачі та зразку відповідного посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" (категорія 4) не може позбавити особу на отримання такого статусу за наявності дотримання умов, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 11 Закону №796-XII.
При цьому суд наголошує, що встановлення підзаконним нормативно правовим актом порядку та умов видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян не може звужувати чи заперечувати право на отримання відповідного статусу особи-потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4, встановленого актом вищої юридичної сили, в даному випадку Законом №796-ХІІ.
Ієрархічні колізії нормативно-правових актів долаються шляхом застосування норми, яка закріплена в нормативно-правовому акті, що має вищу юридичну силу.
Суд звертає увагу, що подолання суперечностей між законом та нормативно-правовим актом, виданим Урядом (ієрархічна колізія) за загальним правилом відбувається шляхом застосування норм, що закріплюються в нормативно-правових актах, які мають вищу юридичну силу. Тобто, подолання колізії нормативно-правових актів можливо не лише шляхом приведення нормативно-правового акта нижчого рівня у відповідність акту вищого рівня.
Зокрема, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає, що у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України (частина 3 статті 7).
Враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, застосуванню підлягають норми Закону № 796-ХІІ, оскільки відсутність у Порядку №551 правил видачі та зразка посвідчення особи-потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 не може позбавити особу на отримання такого статусу.
Щодо вимоги про зобов'язання відповідача видати позивачу посвідчення особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи категорія 4, суд зазначає наступне.
Як зазначено вище, відповідно до пункту 11 Порядку №551 посвідчення видаються уповноваженими органами за зареєстрованим або фактичним місцем проживання особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії).
Процедура подачі заяви для отримання посвідчення до моменту його видачі встановлена пунктом 11-1 цього ж Порядку №551.
Пунктом 11-1 Порядку №551 визначено, що для отримання посвідчення особи подають заяви разом з необхідними документами, зазначеними у пункті 11 цього Порядку, до районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а в разі коли така послуга надається через центр надання адміністративних послуг, - до центрів надання адміністративних послуг.
Виконавчий орган сільських, селищних, міських, районних у містах рад або центр надання адміністративних послуг протягом семи робочих днів з дати надходження заяви разом з відповідними документами у паперовій формі передає їх виконавчому органу міської ради міста обласного значення, районній держадміністрації.
Виконавчий орган міської ради міста обласного значення, районна держадміністрація на підставі отриманої електронної справи перевіряє пакет документів та після отримання їх у паперовій формі передає уповноваженому органу.
Видача посвідчення особі провадиться уповноваженим органом через районні в мм. Києві та Севастополі держадміністрації або виконавчий орган сільських, селищних, міських, районних у містах рад або центр надання адміністративних послуг.
Крім того, пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551 "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян" було визначено Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям: забезпечити своєчасну видачу посвідчень і вкладок до них; утворити у місячний строк після набрання чинності цією постановою комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, та затвердити відповідне положення.
Відповідно до частини 4 статті 65 Закону №796-XII видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.
З наведеного вбачається, що розгляд питання наявності підстав для визначення статусу та видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян є компетенцією Комісії. Саме Комісія розглядає наданий пакет документів та ухвалює рішення про надання відповідного статусу цій особі або відмови у наданні статусу, зазначене рішення оформлюється у формі протоколу засідання комісії. Обласна державна адміністрація на підставі рішення комісії видає відповідне посвідчення особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Суд зазначає, що заява подана позивачем на розгляд Комісії не передавалася, такі документи та відомості у них Комісією не досліджувалися, оцінка їх не проводилася. На це вказує відсутність будь-якого рішення уповноваженого органу - Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян Житомирської ОВА. Більше того, в матеріалах справи відсутні будь-які посилання на наявність подання виконкому Бердичівської міської ради до Комісії щодо видачі ОСОБА_1 посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи.
До вирішення цього питання Комісією як уповноваженим органом суд такі повноваження не може перебирати та здійснює лише функцію судового контролю за правомірністю прийнятих рішень (вчинених дій чи бездіяльності) суб'єкта владних повноважень. Суд не повинен перебирати на себе функції, які належать до виключної компетенції суб'єкта владних повноважень, та надавати оцінку доводам, які не відображенні у відповідному рішенні.
З огляду на викладене, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання Житомирської обласної державної адміністрації повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо видачі посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 з урахуванням висновків суду.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
З урахуванням зазначеного, позовні вимоги суд вважає частково обґрунтованими, в зв'язку із чим адміністративний позов слід задовольнити частково.
Підстави для застосування положень статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статями 77, 90, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) до Житомирської обласної державної адміністрації (майдан С.П.Корольова, 1,м. Житомир,Житомирська обл., Житомирський р-н,10014. РНОКПП/ЄДРПОУ: 00022489) про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Житомирської обласної державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 у видачі посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4.
Зобов'язати Житомирську обласну державну адміністрацію повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо видачі посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Липа
05.12.25