про відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду,
зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення
05 грудня 2025 року м. Житомир справа № 240/1046/25
категорія 106030200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюкка М.М.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву про відстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Згідно рішення суду від 12.06.2025 по справі, яке набрало законної сили, суд вирішив:
"Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_3 ) задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає в нарахуванні і виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) січень 2016 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) січень 2008 року.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, обчисливши щомісячний розмір індексації 3857,26 грн як різницю між сумою індексації, обчисленою в березні 2018 року із застосуванням індексів споживчих цін що відповідають місяцю підвищення посадового окладу січень 2008 року, і розміром підвищення доходу в березні 2018 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити."
Військова частина НОМЕР_1 подала заяву від 18.11.2025 (вх. від 19.11.2025) про відстрочення виконання рішення до 12.06.2026.
В обґрунтування заяви зазначає, що воєнний стан в Україні є обставиною, що істотно ускладнює виконання рішення суду; відповідальними посадовими особами військової частини НОМЕР_1 щомісячно вживаються всі можливі заходи щодо отримання фінансування від вищого командування на виконання судових рішень прийнятих не на користь військової частини; зокрема, військовою частиною НОМЕР_1 до забезпечувального фінансового органу було подано заявку-розрахунок від 08.11.2025 (вих. №7217) на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення, у тому числі на виконання судових рішень, які були прийняті не на користь військової частини (пункти 45, 72, 73 заявки за позовом ОСОБА_2 по справі №240/1046/25.
Позивач не заперечував щодо вказаної заяви відповідача.
Враховуючи те, що прибули не всі особи, які беруть участь у справі, справа розглядається у відповідності до ч.9 ст.205 та ч. 2 ст. 378 КАС України в письмовому провадженні.
Відповідно до статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду (ч. 1 ст. 378 КАС України).
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 378 КАС України).
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 378 КАС України).
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 378 КАС України).
У постанові від 06.12.2019 року у справі №2а/0570/6531/2011 Верховний Суд дійшов висновку, що відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об'єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.
Суд зазначає, що наведені відповідачем підстави для відстрочення виконання судового рішення, зокрема, тяжкий фінансовий стан не є тією виключною обставиною, в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, які б давали підстави для відстрочення виконання судового рішення.
Разом з цим, при вирішенні питання щодо доцільності надання відстрочення виконання судового рішення судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін.
Законом України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Оцінюючи доводи заяви про відстрочення виконання судового рішення, суд повинен враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 819/150/17.
Як вбачається з доданих до заяви заявок, відповідач вчиняє дії, спрямовані на виконання рішення суду від 12.06.2025, яке не виконується з незалежних від нього причин.
Також суд враховує, що заперечень з боку позивача проти задоволення заяви про відстрочення виконання судового рішення у справі №240/1046/25 на адресу суду не надходило.
Відтак, враховуючи вищенаведені обставини, з метою дотримання розумного балансу між інтересами позивача та реальними можливостями відповідача виконати рішення суду, що набрало законної сили, суд дійшов висновку про наявність підстав для відстрочення виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 до 12.06.2026.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Заяву задовольнити.
Відстрочити виконання судового рішення від 12.06.2025 у справі №240/1046/25 до 12.06.2026.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя М.М. Семенюк