(про відмову в ухваленні додаткового судового рішення)
05 грудня 2025 року м. Житомир справа № 240/17681/25
категорія 112010205
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Липи В.А.,
розглянувши у письмовому провадженні засіданні заяву про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Житомирський окружний адміністративний суд 27.08.2025 ухвалив рішення, яким вирішив адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.03.2025 №ХЗ70435 про грошове забезпечення для перерахунку пенсії за нормами, чинними станом на 05.03.2019. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019, з урахуванням усіх складових грошового забезпечення відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.03.2025 №ХЗ70435 про грошове забезпечення для перерахунку пенсії за нормами, чинними станом на 05.03.2019, з урахуванням проведених виплат.
07.11.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява (вх.№81112/25 від 10.11.2025) про ухвалення додаткового судового рішення. В обґрунтування заяви зазначає, що суд, задовольнивши вимоги позивачки в повному обсязі, в резолютивній частині рішення лише не відобразив, що перерахунок пенсії по втраті годувальника має бути проведено на неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , а саме ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Стверджує, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27.08.2025р. у справі №240/17681/25 не вирішено позовних вимог стосовно перерахунку пенсії по втраті годувальника на неповнолітніх дітей позивачки.
Оскільки розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмового провадження), то враховуючи положення частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розгляд і вирішення заяви про ухвалення додаткового рішення здійснити в порядку письмового провадження.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам заявника, суд врахував наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Відтак, Кодексом адміністративного судочинства України передбачено процесуальний інститут додаткового судового рішення, яким вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткове судове рішення може прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного рішення, яким вирішено спір по суті позовних вимог за результатами судового розгляду справи, а не прийняття додаткових судових рішень.
Так, рішенням суду вирішено усі позовні вимоги відповідно до позовної заяви, з якою позивач звернувся до суду.
Обставину, яку позивач просить змінити за рахунок винесення додаткового рішення, не може бути задоволена судом, оскільки додаткове рішення не має на меті зміну резолютивної частини рішення, а лише вирішення окремих правових вимог, котрі не вирішені основним рішенням.
Відповідно до частини четвертої статті 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Частиною п'ятою передбачено, що додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Таким чином, дослідивши вказані матеріали, суд вважає, що підстав для ухвалення додаткового рішення немає, оскільки всі позовні вимоги позивача судом було розглянуто і рішення по них прийнято, тому в ухваленні додаткового рішення позивачу належить відмовити.
Керуючись статтями 243, 248, 252, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 в ухваленні додаткового судового рішення в адміністративній справі №240/17681/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.А. Липа