04 грудня 2025 року Справа №160/33121/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/33121/24 в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії
18 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/33121/24 в порядку ст.382 КАС України, в якій заявник просить:
- встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2025 року по справі № 160/33124/24;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду письмовий звіт про виконання Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 20.02.2025 року по справі № 160/33121/25.
В обґрунтування заяви заявник зазначив, що Станом на момент подачі заяви в порядку ст.382 КАС України перерахунок пенсії ОСОБА_1 не здійснено з 28.11.2024, а здійснено перерахунок з 11.09.2025 (з дати набрання законної сили рішення).
Тобто фактично відповідач не виконав рішення суду від 20.02.2025 року у справі 160/33121/24 в частині потворного розгляду заяви позивача від 28.11.2024 року про перерахунок пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні та зарахованих судом періодів навчання та військової служби позивача.
Зазначені обставини призвели до того, що позивач не до отримав повний розмір належної йому пенсії з 28.11.2024 по 11.09.2025.
Ухвалою від 24 листопада 2025 року суд заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України призначив до судового засідання на 04 грудня 2025 року о 15:20 год.
03.12.2025 року представник відповідача подав пояснення стосовно заяви, де вказав, що за результатом виконання зазначеного рішення суду до загального страхового стажу ОСОБА_1 було зараховано період навчання з 01.09.1986 по 05.07.1993 та період проходження військової служби під час мобілізації в особливий період в розрахунку один місяць служби за три з 18.04.2022 по 30.06.2023, з 04.07.2023 по 20.08.2023 в трьохкратному розмірі.
Проте при потворному розгляді заяви позивача від 28.11.2024 року про перерахунок пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні та зарахованих судом періодів навчання та військової служби позивача, відповідач з'ясував, що в мотивувальній частині рішення зазначено, що здійснити перерахунок пенсії позивача з дати призначення пенсії, однак, на думку відповідача, це не підлягає задоволенню.
Сума доплати пенсії за період з 11.09.2025 року по 30.11.2025 року складає 9 349,68 грн та нарахована на додаткову відомість в листопаді 2025 року, дата виплати 25 число, через АТ “Ощадбанк».
В подальшому нарахування та виплата сум пенсії згідно із рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду 29.04.2024 року у справі № 160/6294/25 буде проводиться відповідно до Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821. У задоволенні заяви про встановлення судового контролю просить відмовити.
Представники сторін в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду (382-1 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд, розглянувши заяву представника позивача про встановлення судового контролю у справі № 160/33121/24, дослідивши матеріали заяви, встановив таке.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2025 по справі № 160/33121/24, залишеного без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.09.2025, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 , період фактичного навчання з 1986 року по 1993 рік згідно із дипломом НОМЕР_2 від 05.07.1993 та додатку до нього. Зобов'язано зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період проходження військової служби під час мобілізації в особливий період в розрахунку один місяць служби за три, а саме: участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресію російської федерації проти України в період з 18.04.2022 по 30.06.2023, з 04.07.2023 по 20.08.2023. Зобов'язано потворно розглянути заяву позивача від 28.11.2024 року про перерахунок пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні та зарахованих судом періодів навчання та військової служби позивача.
Рішення суду набрало законної сили 11 вересня 2025 року.
До Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області направлено адвокатський запит щодо стану виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/33121/24.
Листом від 04.11.2025 № 0400-010307-8/208752, зокрема зазначив: «За результатом виконання зазначеного рішення суду до загального страхового стажу ОСОБА_1 було зараховано період навчання з 01.09.1986 по 05.07.1993 та період проходження військової служби під час мобілізації в особливий період в розрахунку один місяць служби за три з 18.04.2022 по 30.06.2023, з 04.07.2023 по 20.08.2023 в трьохкратному розмірі.
Оскільки, в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 відсутня заява від 28.11.2024, на виконання рішення суду рішення суду від 20.02.2025 по справі № 160/33121/24 проведений відповідний перерахунок пенсії з 11.09.2025, з моменту набрання рішенням законної сили.».
Станом на момент подачі заяви в порядку ст.382 КАС України перерахунок пенсії ОСОБА_1 не здійснив з 28.11.2024, а здійснено перерахунок з 11.09.2025 (з дати набрання законної сили рішення).
Представник позивача не погоджується, що з діями відповідача про здійснення перерахунку пенсії на виконання рішення у справі № 160/33121/24 з 11.09.2025, а не з 28.11.2024, тому звернувся до суду з цією заявою.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам заяви, доводам заявника, викладеним в заяві, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
Згідно із ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
В ст. 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Серед основних засад (принципів) адміністративного судочинства, які закріплені в ст. 2 КАС України визначається обов'язковість судового рішення.
Згідно із ст. 14 КАС України, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
Згідно із ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини в рішеннях по справах «Іммобільяре Саффі» проти Італії», «Горнсбі проти Греції», «Жовнер проти України», «Бурдов проти Росії», «Ясіун'єне проти Литви», «Руйану проти Румунії» наголошує на тому, що «право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина «судового розгляду».
Європейський суд з прав людини зазначає, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або не спроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.
В контексті статті 6 цієї Конвенції, виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова «судового розгляду».
19.12.2024 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" від 21.11.2024 № 4094-IX (далі - Закон №4094-ІХ), яким статтю 382 КАС України викладено у новій редакції, а КАС України доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.
Згідно із пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відтак розгляд заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду здійснено судом з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності Законом № 4094-ІХ.
За приписами частин першої, другої статті 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Абзацем 2 ч.1 ст.382 КАС України визначено, що адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Частиною 5 статті 382 КАС України встановлено, що за письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання. Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду. Заява, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути подана не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
За приписами ч.6 ст.382 КАС України суд під час ухвалення рішення суду за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду, якщо суд допускає його негайне виконання.
Згідно з частиною першою статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (частина друга статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України).
Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави зробити висновок, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб'єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов'язковості судового рішення.
Як зазначалося вище, приписами абз.2 ч.1 ст.382 КАС України (в редакції Закон №4094-ІХ, чинній станом на час звернення заявника з заявою про встановлення судового контролю, а також на час вирішення цієї заяви судом) визначено, що адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Отже, вказаною нормою КАС України передбачено безальтернативне встановлення судом, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, судового контролю за виконанням такого рішення шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, у конкретному переліку справ, а саме: справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг саме за письмовою заявою заявника.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення у справах, вказаних в абз.2 ч.1 ст.382 КАС України, є наявність відповідної письмової заяви заявника.
В інших справах, які не належать до категорій справ, вказаних в абз.2 ч.1 ст.382 КАС України, з урахуванням приписів абз1. ч.1, ч.5 ст.382 КАС України передбачено саме право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, виходячи з того, що у нормах абз1. ч.1, ч.5 ст.382 КАС України безпосередньо вказано, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою саме «може» зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, тобто такі процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
При цьому, рішення суду може виконуватись як у добровільному, так і у примусовому порядку.
У разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Також з поданої заяви не вбачається, а судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, не надано доказів відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 160/33121/24 чи закриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 160/33121/24.
Позивач не наводить жодних доказів й достатніх обґрунтувань протиправності рішень, дій або бездіяльності державного виконавця, який здійснює примусове виконання рішення, ухваленого на користь позивача.
З огляду на наведене, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про встановлення судового контролю, відтак, у задоволенні відповідної заяви позивача необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 241-243, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю у справі № 160/33121/24 в порядку ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук