05 грудня 2025 рокуСправа №160/27733/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро заяву позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу та клопотання позивача про поновлення строку подання доказів на підтвердження понесених витрат, пов'язаних з розглядом справи, а також клопотання відповідачів про залишення заяви позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу без розгляду у адміністративній справі за позовною заявою Приватного підприємства «АПРЕЛЬ ГРУП» до Головного правління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 року у справі № 160/27733/25 позовні вимоги задоволено:
визнано протиправним та скасовано Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 13137411/37619840 від 04.08.2025 р. комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно з яким Позивачу Приватному підприємству «АПРЕЛЬ ГРУП» було відмовлено у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 2 від 07.03.2025 р. на суму 67 060,32 гривень, в тому числі ПДВ - 11 176,72 гривень.
зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати складену Приватним підприємством «АПРЕЛЬ ГРУП» податкову накладну № 2 від 07.03.2025 р. на суму 67 060,32 гривень, в тому числі ПДВ - 11 176,72 гривень в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання.
стягнуто з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «АПРЕЛЬ ГРУП» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1 211,10грн.
стягнуто з Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «АПРЕЛЬ ГРУП» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1 211,10грн.
У позовній заяві позивач зазначив орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу та просив суд стягнути з відповідачів понесені судові витрати.
26.11.2025 року від представника позивача подано заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу сумі 10000 грн. До клопотання додано копію платіжної інструкції, копію договору про надання правової допомоги, копію додаткової угоди № 3 до договору про надання правничої допомоги, копію акту приймання - передачі правничої допомоги, копія рахунку, копію попереднього розрахунку витрат на правничу допомогу, докази направлення даних документів відповідачу.
Також позивач у заяві про відшкодування витрат на правничу допомогу сумі 10000 грн. просить суду поновити позивачу передбачений ч.7 ст. 139 КАС України строк для подання доказів на підтвердження понесених позивачем витрат, пов'язаних з розглядом справи. Клопотання обгрунтовано тим, що представник позивача 19.11.2025 року отримав копію рішення суду, однак у зв'язку з постійними відключенням електричної енергії та повітряними тривогами у представника позивача була відсутня можливість своєчасно виявити надходження рішення суду до електронного кабінету та подати відповідні докази. Позивач вважає обставини тривалого відключення електричної енергії та повітряних тривог загальновідомими.
Ухвалою суду від 27.11.2025 року розгляд заяви представника позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи на 05 грудня 2025 року.
Відповідачі надали суду письмові заперечення стосовно витрат на правничу допомогу, у яких вказують на те, що розмір витрат на правничу допомогу не є обгрунтованим, розмір витрат є завищеним, а справа не справою значної складності. Також відповідачі вказують на пропуск позивачем строку подання заяви та доказів понесення витрат на правничу допомогу. Відповідачі просять суд залишити заяву позивача без розгляду або відмовити у задоволенні заяви позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу.
03.12.2025 року позивач подав письмові пояснення, у яких зазначає про обгрунтованість витрат на правничу допомогу адвоката; спір виник внаслідок неправомірних дій відповідачів, а тому останні повинні відшкодувати витрати на правничу допомогу адвоката.
Суд, дослідивши заяву представника позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу, клопотання позивача про поновлення строку подання доказів на підтвердження понесених витрат, пов'язаних з розглядом справи, клопотання відповідачів про залишення заяви позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу без розгляду, встановив наступне.
Частиною першою, пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України передбачено, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України однією з підстав для ухвалення додаткового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати.
Отже, статтею 252 КАС України визначені загальні положення щодо ухвалення додаткового судового рішення у випадку не вирішення судом питання про судові витрати взагалі.
Також частинами другою-п'ятою статті 252 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Згідно зі статтею134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Враховуючи положення статтей 134 та 139 КАС України, сторона має право на відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката за умови подання нею до суду заяви про відшкодування таких судових витрат, яка подана до судових дебатів у справі, подання доказів таких витрат (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, здійснені ним витрати, необхідних для надання правничої допомоги, тощо) до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду у справі.
Також законодавцем визначено процесуальний наслідок не заявлення до закінчення судових дебатів вимоги на відшкодування судових витрат на правничу допомогу або подання доказів таких витрат із пропуском п'ятиденного строку з момент у винесення рішення у справі. В такому випадку суд залишає заяву сторони про винесення додаткового судового рішення без розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).
Згідно довідки про доставку електронного листа, яка міститься у матеріалах справи, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 року у справі № 160/27733/25 доставлено одержувачу Хандога Василю Васильовичу, який є представником позивача, адвокатом та позивачу 19.11.2025 року 03:55 год. та 19.11.2025 року о 04:00 год. відповідно.
Згідно п.2 ч.6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (ч.6 ст. 251 КАС України).
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє (ч.7 ст. 251 КАС України).
Таким чином, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від від 17.11.2025 року у справі № 160/27733/25 вважається врученим позивачу 19.11.2025 року.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ч.1 ст. 120 КАС України).
Отже, строк для подання позивачем заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу розпочав свій відлік з 20.11.2025 року та закінчився 24.11.2025 року о 24-00 год.
Представник позивача лише 26.11.2025 року подав заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу через систему Електронний суд.
Тобто, позивачем пропущений строк для подання заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу разом з доказами, які підтверджують ці витрати.
За вказаних обставин, заява представника позивача від 26.11.2025 року про відшкодування витрат на правничу допомогу підлягає залишенню без розгляду згідно ч.7 ст. 139 КАС України.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 17 березня 2020 року у справі №520/8309/18.
Стосовно клопотання позивача про поновлення строку подання доказів на підтвердження понесених витрат, пов'язаних з розглядом справи, та клопотання відповідачів про залишення заяви позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу без розгляду.
Згідно статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.
У постанові Верховного Суду в справі № 500/1912/22 від 29.09.2022 зазначено, що «причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, що безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування».
Водночас згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 «запровадження на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку».
Суд зазначає про те, що позивач у позовній заяві, яка подана до суду у вересні 2025 року вказав орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу.
Таким чином, позивач з вересня 2025 року по день ухвалення рішення суду 17.11.2025 року та протягом 5-ти днів після отримання рішення суду не був позбавлений можливості надати суду докази понесення витрат на правничу допомогу, в т.ч. не був позбавлений можливості надавали вказані докази поступово під час розгляду справи.
Позивач у клопотанні про поновлення строку подання доказів на підтвердження понесених витрат, пов'язаних з розглядом справи, посилається в якості поважних причин пропуску строку на загальновідомі обставини: тривале відключення електричної енергії та постійні повітряні тривоги. Однак, позивач не наводить відповідних графіків відключення електричної енергії, що діяли для позивача у період з вересня 2025 року по 24.11.2025 року (останній день подання доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу), а також не вказує на статистику повітряних тривог у м. Дніпро у період часу з вересня 2025 року по 24.11.2025 року.
Суд також враховує той факт, що акт приймання- передачі наданої правничої допомоги складено позивачем 09.10.2025 року, рахунок № 12 складено 20.11.2025 року, а грошові кошти на оплату витрат на правничу допомогу згідно платіжної інструкції № 1687 сплачено 21.11.2025 року.
Тобто, позивач мав станом на 21.11.2025 року всі необхідні документи на підтвердження витрат на правничу допомогу, граничний строк подання відповідних документів до суду сплив 24.11.2025 року о 24-00 год.
За вказаних обставин, суд зазначає, що позивач мав достатню кількість часу для надання суду доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвоката.
Доводи наведені позивачем у клопотанні про поновлення строку подання доказів на підтвердження понесених витрат, пов'язаних з розглядом справи не є обгрунтовнами, а тому суд не вважає наведені позивачем причини пропуску строку для подання доказів понесених витрат на правничу допомогу поважними, а тому відмовляє у задоволенні клопотання представника Приватного підприємства «Апрель Груп» про поновлення строку для подання доказів на підтвердження витрат понесених позивачем, пов'язаних з розглядом справи та задовольняє клопотання відповідачів про залишення заяви позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу без розгляду.
Керуючись ст. 139, 252, 256 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання представника Приватного підприємства «Апрель Груп» про поновлення строку для подання доказів на підтвердження витрат понесених позивачем, пов'язаних з розглядом справи.
Задовольнити клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України про залишення заяви Приватного підприємства «Апрель Груп» про відшкодування витрат на правничу допомогу без розгляду
Заяву представника Приватного підприємства «Апрель Груп» про відшкодування витрат на правничу допомогу - залишити без розгляду.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С.В. Златін