05 грудня 2025 рокуСправа №160/30047/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (Військової частини НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
14.10.2025р. (згідно відомостей Нова Пошта) ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону (Військової частини НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України та просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачеві в період з 23 липня 2020 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- зобов'язати відповідача здійснити позивачеві перерахунок грошового забезпечення за період з 23 липня 2020 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Ухвалою суду від 05.11.2025р. було відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ч.2, п.1 ч.6 ст.12, ч.2, ч. 3 ст. 257, ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України.
26.11.2025р. засобами поштового зв'язку від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній просить, зокрема, розгляд справи здійснювати в судовому засіданні виключно за участі представника НОМЕР_1 прикордонного загону (Військової частини НОМЕР_3 ).
Так, розглянувши вищенаведене клопотання представника відповідача щодо розгляду справи за участі відповідача, що фактично є клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, вивчивши докази надані на його підтвердження, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні даного клопотання представник відповідача згідно п.2 ч.6 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч.5, ч.7 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Пунктом 2 ч.6 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зокрема, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
У відповідності до положень ч.1, ч.2, ч.3 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Частиною 6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо:
1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище;
2) оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;
3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
4) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;
5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію;
6) оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження;
8) типові справи;
9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині;
10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження;
11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
При цьому, за приписами п.1 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що до справ незначної складності відносяться, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Так, питання про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами було вирішено судом в ухвалі про відкриття провадження у даній справі від 05.11.2025р. згідно до вимог ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, під час призначення до розгляду даної адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, суд виходив із того, що дана справа є незначної складності, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи згідно до вимог п.1 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також виходячи з того, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, у суду відсутні підстави для розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін згідно до п.2 ч.6 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, а, відповідно, і відсутні підстави для задоволення клопотання представника відповідача щодо розгляду справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.
При цьому, слід звернути увагу відповідача, що він як учасник справи має право до закінчення судового розгляду справи надавати суду додаткові пояснення та всі наявні у нього докази щодо предмету доказування згідно до вимог ст.44 Кодексу адміністративного судочинства України, які будуть оцінені судом при вирішенні справи по суті позовних вимог у відповідності до положень ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, при вирішенні вищезазначеного клопотання представника відповідача, суд враховує і те, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" на всій території України оголошено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, зокрема, Законом України Про затвердження Указу Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні №4643-IX від 21.10.2025 з 05:30 05 листопада 2025 року строком на 90 діб та неможливістю, у зв'язку з наведеним, забезпечити безпеку життя і здоров'я учасників процесу безпосередньо у судовому засіданні, а тому, суд розглядає дану справа за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами згідно до ст.12, ч.2, ч.3 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 12, 260, 262, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання НОМЕР_1 прикордонного загону (Військової частини НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України про розгляд справи №160/30718/25 в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін - відмовити.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від рішення по суті позовних вимог згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва